Рішення № 89026698, 31.03.2020, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/4829/19

Провадження № 2/577/89/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2020 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді Буток Т.А.

при секретарі Степановій І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотоп справу за позовом ОСОБА_1 до відділу культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області, начальника відділу культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області Шинкаренко Олени Володимирівни про стягнення заробітної плати та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом та просить визнати незаконним та недійсним наказ начальника відділу культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області Шинкаренко О.В. від 27.06.2019 року № 37-К, стягнути з відділу культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05.11.2016 року по 26.06.2019 року в сумі 150000 грн.; стягнути з відділу культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області на її користь 200000 грн. моральної шкоди. Свої вимоги обгрунтовує тим, що з липня 2011 року вона працює на посаді бухгалтера II категорії централізованої бухгалтерії відділу культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області. Відповідно до повідомлення військового комісару Конотопського об`єднаного міського військового комісаріату, що надійшло до відділу культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області, вона призвана на військову службу за контрактом до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та згідно припису Сумського обласного військового комісаріату від 16.03.2016 року за №312/11 направлена для проходження військової служби до військової частини А0665 смт. Десна. Згідно з Контрактом про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу від 29.03.2016 року прийнята для проходження військової служби протягом строку дії контракту. Відповідно до наказу командира 507 окремого навчального ремонтно-відновлювального батальйону від 29.03.2016 року №22-РС вона призначена на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти, який прибув з Сумського обласного військового комісаріату м. Суми, та з 29.03.2016 року зарахована до списків особового складу частини та на всі види забезпечення. Наказом від 12.04.2016 року №60-РС вона призначена бухгалтером І категорії фінансово-економічної служби 16 окремого мотопіхотного батальйону 58 окремої мотопіхотної бригади оперативного командування «Північ» ВОС-900025А. Відповідно до наказу від 15.04.2016 року № 74 вона вибула для подальшого проходження військової служби до військової частини А137 у м. Конотоп Сумської області, де і проходить службу по теперішній час. Таким чином, після вступу на військову службу, відповідно до діючого законодавства, за нею зберігається місце роботи, займана посада та середня заробітна плата. У керівництва відділу культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області виникли сумніви з приводу вищевикладеного. Відповідно до наказу начальника відділу культури і туризму від 20.07.2016 року №48-К її було звільнено з посади бухгалтера II категорії централізованої бухгалтерії відділу культури і туризму Конотопської міської ради. Тому 04.11.2016 року вона звернулася до суду з позовом. Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області відмовлено в задоволенні її позову в повному обсязі. Рішенням апеляційного суду Сумської області від 21.11.2017 року її апеляційну скаргу задоволено, рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 30.03.2017 року в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позову. Постановою Верховного суду від 10.04.2019 року касаційну скаргу відділу культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області залишено без задоволення, рішення апеляційного суду Сумської області від 21.11.2017 року залишено без змін Наказом відділу культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області від 27.06.2019 року № 36-К скасовано наказ відділу культури і туризму міської ради від 20.07.2016 року № 48-ОД «Про звільнення ОСОБА_1 бухгалтера II категорії», та поновлено її на посаді бухгалтера централізованої бухгалтерії відділу культури і туризму міської ради з 29.03.2016 року. Наказом відділу культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області від 27.06.2019 року №37-К її увільнили від роботи бухгалтера 8 тарифного розряду II категорії централізованої бухгалтерії відділу культури і туризму Конотопської міської ради з 27.06.2019 року на час несення військової служби в особливий період із збереженням посади та середньої заробітної плати згідно ст. 119 КЗпП України. Також їй виплачена середня заробітна плата за час вимушеного прогулу за період з 29.03.2016 року по 04.11.2016 року. І на даний час, починаючи з 27.06.2019 року середня заробітна плата виплачується. А за період з 05.11.2016 року по 26.06.2019 року середня заробітна плата за час вимушеного прогулу їй не виплачена. Наказ відділу культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області від 27.06.2019 року № 37-К вона вважає необгрунтованим, бо апеляційний суд визнав дії начальника відділу культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області Шинкаренко О.В. незаконними, а саме наказ від 20.07.2016 року №48-К «Про звільнення ОСОБА_1 бухгалтера II категорії», поновивши її на посаді з 29.03.2016 року та стягнув заробітну плату за період з 29.03.2016 року по 4 листопада 2016 року. З цього часу відділ культури і туризму повинен виконувати вимоги ст. 119 КЗпП та виплачувати їй заробітну плату, що передбачено законодавством. Діями керівника відділу культури і туризму ОСОБА_2 умисно порушені її трудові права та не виплачена заробітна плата за період з 05.11.2016 року по 26.06.2019 року. Підставою для винесення наказу є рішення апеляційного суду Сумської області від 21.11.2017 року, а не постанова Верховного Суду від 10.04.2019 року, тому вона неодноразово зверталася до начальника відділу культури і туризму міської ради Шинкаренко О.В. з письмовою заявою, вимагаючи скасування незаконного наказу від 27.06.2019 року № 37-К. Таким чином, начальник відділу культури і туризму Конотопської міської ради ОСОБА_3 О ОСОБА_4 умисно обмежує її трудові права та позбавляє виплати заробітної плати за період з 05.11.2016 року по 26.06.2019 року, що приблизно складає 150 000,00 грн. Це поставило її сім`ю та двох неповнолітніх дітей в скрутне матеріальне становище. Протягом тривалого часу вона морально переживала, оскільки сама виховує двох неповнолітніх дітей, а невиплата їй заробітної плати може призвести до погіршення їх стану, що є неприпустимим. Всі ці обставини негативно сказались на її моральному стані. На її думку, сума у розмірі 200 000 грн. реально відображає характер, глибину та тривалість душевних, емоційних та моральних страждань, які перенесені нею в результаті невиплати заробітної плати. На підставі вищевикладеного звернулася до суду з вказаним позовом.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідач: відділ культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просить справу розглядати без участі представника (а.с. 62).

Відповідач: начальник відділу культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області Шинкаренко О.В. в судове засідання не з`явилася, надала заяву, в якій просить справу розглядати без її участі, відповідно до наданого відзиву проти позовних вимог заперечує, просить відмовити в їх задоволенні (а.с. 63)

Суд, вислухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно копії контракту від 29.03.2016 року, укладеного між Міністерством оборони України в особі командира військової частини польова пошта В0962 полковником Романченком П.П. та ОСОБА_1 , контракт укладено про проходження ОСОБА_1 військової служби у Збройних силах України на посадах рядового складу. Цей контракт є строковим та укладається відповідно до строків, установлених законодавством, за погодженням сторін до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію (а.с. 9-12).

Наказом начальника відділу культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області Шинкаренко О.В. № 48-К від 20.07.2016 року, ОСОБА_1 звільнено з посади бухгалтера ІІ категорії, у зв`язку з її вступом на військову службу за контрактом, відповідно до листа Міністерства оборони України № 160 від 20.07.2016 року. Зобов`язано централізовану бухгалтерію відділу культури і туризму надати ОСОБА_1 повний розрахунок за відпрацьований період та виплатити вихідну допомогу у розмірі двох мінімальних заробітних плат згідно з статтею 44 КЗпП України (а.с. 13).

Згідно копії наказу начальника відділу культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області Шинкаренко О.В. № 36-К від 27.06.2019 року про поновлення бухгалтера ОСОБА_1 , скасовано наказ відділу культури і туризму міської ради від 20.07.2016 року № 48-ОД «Про звільнення ОСОБА_1 бухгалтера II категорії». Поновлено ОСОБА_1 на посаді бухгалтера II категорії централізованої бухгалтерії відділу культури і туризму міської ради з 29.03.2016 року (а.с. 14).

Наказом начальника відділу культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області Шинкаренко О.В. № 37-К від 27.06.2019 року про увільнення від роботи ( звільнення від виконання посадових обов`язків) ОСОБА_1 на час несення військової служби, увільнено від роботи (звільнено від виконання посадових обов`язків) ОСОБА_1 , бухгалтера 8 тарифного розряду II категорії централізованої бухгалтерії відділу культури і туризму Конотопської міської ради з 27.06.2019 року на час несення військової служби в особливий період із збереженням посади та середньої заробітної плати згідно зі ст. 119 Кодексу законів про працю України (а.с. 15).

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 30.03.2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовити в повному обсязі (а.с. 16-20)

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 21.11.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 30.03.2017 року в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову. Визнано незаконним та скасовано наказ начальника відділу культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області № 48-К від 20.07.2016 року про звільнення ОСОБА_1 з посади бухгалтера II категорії централізованої бухгалтерії відділу культури і туризму Конотопської міської ради у зв`язку з призивом на строкову військову службу на підставі п. 3 ст. 36 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді бухгалтера ІІ категорії централізованої бухгалтерії відділу культури і туризму Конотопської міської ради з 29.03.2016 року. Стягнуто з відділу культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.03.2016 року по 04.11.2016 року в сумі 25748 грн. 72 коп., з відрахуванням прибуткового податку й інших обов`язкових платежів. Стягнуто з відділу культури і туризму Конотопської міської ради в дохід держави 1102 грн. 40 коп. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 1212 грн. 64 коп. судового збору за розгляд справи апеляційним судом (а.с. 21-25).

Постановою Верховного Суду від 10.04.2019 року відмовлено відділу культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області у задоволені клопотання про розгляд справи у судовому засіданні за участю сторін. Касаційну скаргу відділу культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області залишено без задоволення. Рішення апеляційного суду Сумської області від 21.11.2017 року залишено без змін (а.с. 26-29)

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 виплачена заробітна плата згідно рішення апеляційного суду Сумської області від 21.11.2017 року за час вимушеного прогулу за період з 29.03.2016 року по 04.11.2016 року в сумі 25748 грн. 72 коп., з відрахуванням прибуткового податку й інших обов`язкових платежів.

Згідно розрахунку виплат в межах середнього заробітку ОСОБА_1 бухгалтера ІІ категорії, 8 тарифного розряду на 2016 рік, за січень-лютий 2016 року становить 5140 грн. 66 коп., середньоденний заробіток становить 160 грн. 65 коп. З розрахунку нарахування середнього заробітку за період з 05.11.2016 року по 26.06.2019 року вбачається, що нарахована заробітна плата становить 161984 грн. 44 коп., всього нарахування на заробітну плату 35636 грн. 58 коп. (а.с. 64)

Гарантії по збереженню місця роботи (посади), середнього заробітку на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності за громадянами України, які призвані на строкову військову службу були передбачені, і почали діяти з 08.02.2015 року, відповідно до Закону України від 15.01.2015 № 116-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби та питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду».

Із змісту цієї норми трудового законодавства вбачається, що для вирішення питання про наявність права на гарантії, передбачені нею, правове значення мають види військової служби її підстави, терміни дії особливого стану, початку та завершення мобілізації, демобілізації та наявності кризової ситуації, що загрожує національній безпеці.

Законом України від 17.03.2014 року № 1126-УІІ був затверджений Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», який набрав чинності з дня його опублікування в газеті «Голос України» від 18.03.2014 року № 49. Таким чином з 18.03.2014 року по теперішній час в Україні діє особливий період. Відповідно до листа Верховного суду України від 19.06.2018 року викладена правова позиці, згідно з якою особливий стан в Україні діє. Проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими, зокрема, частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 КЗпП України на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Згідно ч. 2 ст. 119 КЗпП України працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

Відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно ч. 5 ст. 119 КЗпП України гарантії, визначені у частині третій цієї статті, зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров`я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги законні, та обгрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відділу культури і туризму на користь позивача моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, а також внаслідок ушкодження здоров`я. Відповідно до ч. 3 цієї ж розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконним діями або бездіяльністю інших осіб». Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати зокрема у приниженні честі, гідності, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Таким чином, суд дійшов переконання, що позивачу була завдана моральна шкода, яка виразилась в тому, що внаслідок не виплати заробітної плати, необхідності захисту своїх прав у судовому порядку, та інших незручностей, що вимагали від позивача додаткових зусиль для захисту свого права, був порушений звичайний уклад життя позивача, що спричинило виникнення у неї переживань з цього приводу. З урахуванням зазначених обставин та значною тривалістю часу, який був необхідний для захисту свого права позивачем, упродовж якого він був змушений терпіти незручності у побуті та докладати зусиль для відновлення свого права у судовому порядку, суд вважає, що позов у частині стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, у розмірі 2000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідча на користь держави судовий збір у розмірі 2305 грн. 20 коп.

Керуючись ст. ст. 36, 119 КЗпП України, ст. 23 ЦК України, ст. 39 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 12, 76-81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 29 червня 2011 року Конотопським РВ УМВС України в Сумській області, РНОКПП: НОМЕР_2 ) задовольнити частково.

Визнати незаконним та недійсним наказ начальника відділу культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області Шинкаренко Олени Володимирівни від 27 червня 2019 року № 37-К.

Стягнути з відділу культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області (ЄДРПОУ: 22594187, м. Конотоп Сумської області пр. Миру, 8) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05 листопада 2016 року по 26 червня 2019 року в сумі 126347 (сто двадцять шість тисяч триста сорок сім) грн. 86 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з відділу культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області на користь ОСОБА_1 2000 (дві тисячі) грн. моральної шкоди.

Стягнути з відділу культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області на користь держави 2305 (дві тисячі триста п`ять) грн. 20 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Конотопського міськрайонного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Буток Т. А.