Ухвала суду № 89025023, 30.04.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4759/18

Провадження № 8/344/14/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Татарінової О.А.,

секретаря Кондратів Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового наказу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 травня 2018 року у справі № 344/4759/18 за нововиявленими обставинами, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в Івано-Франківський міський суд з заявою про перегляд судового наказу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 травня 2018 року у справі № 344/4759/18 за нововиявленими обставинами. Вимоги заяви обґрунтовував тим, що 04.05.2018 року Івано-Франківський міський суд за заявою ОСОБА_2 видав судовий наказ про стягнення з нього аліментів. 03.03.2020 Івано-Франківським міським відділом ДВС йому було направлено повідомлення про примусове виконання судового наказу №344/4759/17 від 04.05.2018. Саме з отриманого листа він довідався, що ОСОБА_3 , ще в 2018 році звернулась з заявою до Івано-Франківського міського суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з нього аліментів на спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Щодо нововиявлених обставин зазначає наступне. 23.08.2003 року у Івано-Франківському міському відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Івано-Франківській області було зареєстровано шлюб з ОСОБА_6 . У шлюбі народилось двоє дітей. 27.11.2019 року шлюб між ними було розірвано. При цьому, і по даний час не вирішено питання щодо визначення місця проживання дітей. До винесення рішення Івано-Франківського міського суду від 27.11.2019 року про розірвання шлюбу, вони з ОСОБА_2 разом з спільними дітьми проживали в квартирі за адресою АДРЕСА_1 , яка є спільною сумісною власністю. До розірвання шлюбу він в повній мірі ніс витрати як на утримання неповнолітніх дітей так і на оплату комунальних послуг. ОСОБА_2 не надала доказів, що діти знаходяться на її утриманні, а він ухиляється від виконання батьківських обов`язків. Враховуючи те, що рішенням Івано-Франківського міського від 27.11.2019 не вирішено питання щодо визначення місця проживання дітей , а отже, як на час винесення судового наказу так і на даний час існує спір щодо визначення місця проживання дітей, що є істотною обставиною, яка існувала на час звернення з заявою про видачу судового наказу. На час винесення судового наказу є не встановленими обставини, які мають значення для справи, а саме хто з батьків утримував неповнолітніх дітей, та ніс всі витрати щодо їхнього забезпечення, з ким саме проживали неповнолітні діти та хто саме ухилявся від виконання батьківських обов`язків. Крім цього, до звернення з заявою про видачу судового наказу ОСОБА_6 знаходилась за кордоном і саме він як батько піклувався та утримував неповнолітніх дітей. При постановлені судового наказу такі докази не досліджувались й не приймались до уваги, відповідно при наявності яких суд прийняв би інше рішення. Вищезазначені обставини є ново виявленими в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, оскільки вони є істотними до справи обставинами, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі на час розгляду судом заяви ОСОБА_2 про видачу судового наказу.

В судовому засіданні заявник та його представник заяву підтримали, просили її задовольнити з підстав, викладених у заяві та скасувати судовий наказ.

В судове засідання стягувач не з”явилася, про день та час розгляду ззаяви була повідомлена належним чином.

Заслухавши заявника та його представника, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 161 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо:

1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку;

2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;

3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;

4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;

5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;

6) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів;

7) заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Сторони є батьками неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

04.05.2018 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області видано судовий наказ № 344/4759/18 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів в користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї третини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення ними повноліття.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20.03.2018 року встановлено, що квартира за адресою АДРЕСА_1 на прав спільної часткової власності належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3

27.11.2019 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 розірвано.

03.03.2020 року постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження ВП № 61427853 з виконання судового наказу № 344/4759/18 виданого 04.05.2018 року.

Згідно копій квитанцій ОСОБА_1 починаючи з 2018 року частково сплачував аліменти на користь ОСОБА_3 .

Відповідно до частин 7 та 8 ст.170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів. У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.2 ст.423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи та докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина 4статті 423 ЦПК України).

Пунктом 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» визначено, що нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Як вбачається із рішення Європейського Суду з прав людини від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia), заява № 69529/01, пп. 27-28, та рішення від 6 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v.Moldova № 2), заява № 19960/04, п. 46) процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

Вирішуючи питання про видачу судового наказу суд повинен дотриматися положень ст.161 ЦПК України, якою визначено перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ з урахуванням доказів, доданих до цієї заяви.

Відповідно до ч.3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Як на нововиявлені обставини боржник посилається на те, що існує спір щодо визначення місця проживання дітей, однак на даний час сторони не зверталися до суду або органу опіки та піклування щодо даного питання.

Крім того посилання про те, що витрати на утримання дітей сторони несуть спільно, належними доказами не підтверджено та спростовується копіями квитанцій про сплату аліментів.

За таких осбтавин суд не вбачає підстав для перегляд судового наказу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 травня 2018 року у справі № 344/4759/18 за нововиявленими обставинами та його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.423-429 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами та залишити судовий наказ, виданий суддею Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04.05.2018 року у справі №344/4759/18 в силі.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.А.Татарінова