Постанова № 89023847, 27.04.2020, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 473/2513/13-к

1-кп/467/51/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2020 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі :

головуючого судді – Явіци І.В.

суддів Догарєвої І.О., Кірімової О.М.

з участю секретаря судового засідання Андросової А.В.

прокурора – Мокряк І.М.

обвинуваченого – ОСОБА_1

захисника – Вишневського А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Арбузинського районного суду Миколаївської області клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу на більш м`який в рамках кримінального провадження №12013160190000150, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 січня 2013 року, по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, п.п.6,12 ч.2 ст. 115 та ч.4 ст. 187 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

Обвинувачений ОСОБА_1 у порядку ст. 201 КПК України звернувся з клопотанням про зміну запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний з утриманням в установі попереднього ув`язнення.

Звернення умотивоване тим, що передумови для утримання його під вартою відсутні у світлі його соціальних зв`язків, наявності на утриманні членів родини, незадовільного стану здоров`я та перебування в зоні ризику через поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Крім того, обвинувачений посилався на необґрунтованість вказаних прокурором ризиків та висунутого йому обвинувачення, вказуючи на здійснення на нього тиску з боку органу досудового розслідування.

Захисник підтримав позицію свого підзахисного, вказував, що у розрізі практики ЄСПЛ ризики є недоведеними, а сама по собі тяжкість злочину у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 не може бути безумовною підставою для його утримання під вартою вже близько семи років.

Тим більше, що він має сім`ю, постійне місце проживання і незадовільний стан здоров`я.

Прокурор, у свою чергу, заперечив проти зміни запобіжного заходу на більш м`який, мотивуючи дійсністю установлених ризиків, із числа передбачених ст. 177 КПК України, які, з огляду на характер висунутого обвинувачення та особу ОСОБА_1 , мають змогу бути реалізованими.

Суд, перевіривши доводи заявленого обвинуваченим клопотання, обговоривши доцільність зміни запобіжного заходу на більш м`який на цій стадії судового провадження, з`ясувавши позиції сторін із даного питання, виходив із такого.

Статтею 331 КПК України регламентовано, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 23 квітня 2020 року строк тримання під вартою ОСОБА_1 було продовжено у межах 60 днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, мають право подати до місцевого суду клопотання про його зміну.

Тому розглядаючи вказане клопотання обвинуваченого, суд ураховує, що згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

А метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).

Та у цьому випадку ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальний правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, п.6,12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України.

На час розгляду клопотання про обвинуваченого установлено такі відомості: одружений, має дитину, зареєстроване місце проживання, не працює, працездатний, має порушений загальний стан здоров`я, хворіє на хронічний стеатогепатит з мінімальною активністю і явищами фіброзу, хронічний панкреатит та хронічний гастродуоденіт та остеохондроз шийно — грудного відділу хребта з полірадикулярним корінцевим синдромом, на час, що відображений в обвинувальному акті, мав не зняту і непогашену судимість.

Тому у світлі факторів, пов`язаних з особою обвинуваченого, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій він піддається кримінальному переслідуванню, об`єктивний спостерігач сприймає, що у даному конкретному випадку обставини, визначені ст. 177 КПК України щодо ризиків, є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються наявними матеріалами, так само, як і інші обставини, визначені ч. 1 ст. 194 вказаного Кодексу.

На цей час, свідки та потерпілі у даному кримінальному провадженні не допитані, ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до класифікації злочинів, визначеної ст. 12 КК України, є, у тому числі, особливо тяжкими, за вчинення яких передбачено лише реальне позбавлення волі без можливості застосування випробувального терміну, докази з боку обвинувачення та захисту у цей період не досліджені, у світлі чого, з урахуванням наведених даних суд уважає, що обставини регламентовані ст. 177, п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України, є дійсними.

Обставини, визначені ст. 178 КПК України, у світлі даних про ОСОБА_1 у поєднанні із характером висунутого йому обвинувачення та комплексом дій, які лише мають бути вчинені у провадженні, вказують на відсутність передумови визначеної п. 3 ч. 1 ст. 194 зазначеного Кодексу, у цій ситуації, так як є доведеною наявність обставин передбачених п.1-3 ст. 177 КПК України.

Разом з тим, строк утримання обвинуваченого під вартою не виходить за межі строків визначених КПК України, та є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов, регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу, тобто тривалість строк утримання під вартою відповідає критерію розумності.

Вказане унеможливлює застосування на цьому етапі більш м`яких запобіжних заходів, ураховуючи те, що сама по собі наявність сім`ї, утриманців та місця проживання не є безумовною підставою для застосування, у тому числі, домашнього арешту.

При цьому, суд не має у своєму розпорядженні, з огляду на установлені у обвинуваченого хвороби, беззаперечних відомостей про те, що за їх наявності він не може утримуватись в умовах попереднього ув`язнення.

Інакше кажучи, за сукупності відомостей про особу ОСОБА_1 поряд із характером висунутого йому обвинувачення та дійсністю ризиків, визначених п.п.1-3 ч.1 ст. 177 КПК України, інші більш м`які запобіжні заходи, у тому числі й домашній арешт, не здатні забезпечити дієвість кримінального провадження.

Як наслідок, клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на більш м`який на даний час не може бути задоволене.

Стосовно клопотання про перевірку законності затримання ОСОБА_1 , то суд відмічає, що такого роду клопотання, в силу ч.2 ст. 303 КПК України, підлягають розгляду на стадії підготовчого судового засідання, яке на час звернення засудженого є завершеним, у той час, як обвинувачений не позбавлений можливості оспорювати законність підстав свого затримання, а так само і обставин, що із ним пов`язані, в ході судового розгляду.

З цих мотивів, керуючись ст.ст. 201, 331, 369-372 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу на більш м`який – відмовити.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про перевірку законності його затримання – залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального Кодексу України.

Головуючий І.В. Явіца

Судді І.О. Догарєва

О.М. Кірімова