Вирок № 89023158, 30.04.2020, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

№ 204/7934/17

№ 1-кп/204/71/20

№ 1-кп/204/464/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2020 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого – судді Дружиніна К.М.

за участю секретаря – Очкуренко Ю.В.

прокурора – Бурчак С.М.

адвоката – Лабовкіна О.О.

обвинуваченого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро об`єднані обвинувальні акти у кримінальних провадженнях: № 12017040680002373 внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 09.11.2017 року та № 12019040680000305 внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 12.02.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:

-26.12.2003 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ст.ст.185 ч.3, 75 КК України до 5 років позбавлення волі, з іспитовим строком 3 роки;

-16.02.2005 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська, за ст.ст.185 ч.3, 263 ч.1, 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений умовно-достроково від відбуття покарання згідно постанови Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.01.2008 року, на не відбутий строк 1рік 6 місяців 1 день;

-11.06.2009 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, за ст.ст.185 ч.2, 71 КК України до 1 року 8 місяців позбавлення волі.

-23.05.2011 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, за ст.ст.185 ч.2, 75 КК України до 2 років позбавлення волі, з іспитовим строком 1 рік;

-14.09.2011 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська, за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 70 КК України до 3 років позбавлення волі;

-20.04.2012 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська, за ст.ст.185 ч.3, 44, 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений умовно-достроково від відбуття покарання згідно ухвали Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 12.12.2013 року, на не відбутий строк 1 рік 9 днів;

-27.06.2014 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, за ст.ст.15 ч.2, 185 ч.3, 71 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі;

-01.03.2018 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська, за ст.ст. 185 ч.2, 75,76 КК України до 2 років позбавлення волі, з іспитовим строком 2 роки. Вироком Дніпровського апеляційного суду від 10.12.2018 року, вирок скасовано в частині призначеного покарання, вважати ОСОБА_1 засудженим до 1 року позбавлення волі;

-05.03.2018 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, за ст.ст. 185 ч.2, 75,76 КК України до 2 років позбавлення волі, з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

-25.02.2020 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська, за ст.ст.309 ч.1, 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, приєднавши не відбуте покарання за вироком Дніпровського апеляційного суду від 10.12.2018 року;

зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 15 ч.2, 185 ч.2, 263 ч.1 КК України;

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_1 , 08.11.2017 року, в невстановлений час, знаходячись в балці біля центрального ринку «Озерка» по вул. Шмідта в м. Дніпро, знайшов вибуховий пристрій - запал УЗРГМ 74 583, після чого, маючи умисел, направлений на придбання, зберігання та носіння вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, підібрав його, таким чином придбав та в подальшому зберігав і носив при собі, без передбаченого законом дозволу.

08.11.2017 року приблизно о 16 годині, біля будинку № 42-а по вул. Краснозаводська у м. Дніпро, за вчинення адміністративного правопорушення був затриманий обвинувачений ОСОБА_1 . Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, на запитання працівників поліції про наявність заборонених речей, обвинувачений ОСОБА_1 в присутності понятих видав працівникам поліції сумку чорного кольору, в якій знаходився запал типу УЗРГМ, який є вибуховим пристроєм, а саме уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ, промислового виготовлення, який обвинувачений умисно придбав, носив та зберігав при собі, без передбаченого законом дозволу.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 , які виразились у придбанні, зберіганні та носінні вибухового пристрою, без передбаченого законом дозволу, кваліфікуються, як скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

Продовжуючи свою злочину діяльність,обвинувачений ОСОБА_1 , 12.02.2019 року о 03 годині 30 хвилин, перебуваючи за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , вступив у попередню змову з ОСОБА_2 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), з метою вчинення таємного викрадення чужого майна, розподіливши ролі кожного із них.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 , 12 лютого 2019 року о 04 годині, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийшли до колодязя телефонної комунікації, який розташований біля будинку № 6 по проспекту Пушкіна в м. Дніпро, всередині якого знаходилась кабельна продукція, що належить ПрАТ «Фарлеп-Інвест», визначивши її як об`єкт свого злочинного посягання.

Після чого, ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 ,, з корисливих мотивів, впевнившись, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає, відповідно до відведених ролей ОСОБА_2 заліз у колодязь телефонної комунікації, а ОСОБА_1 в той час залишився чекати біля колодязя. Продовжуючи свою злочину діяльність, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , шляхом перепилювання кабелю, таємно викрали чуже майно, а саме 7 метрів телефонного кабелю марки ТПП 600?2?0,4, належного ПрАТ «Фарлеп-Інвест», вартістю 2 855 гривень 97 копійок. Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 утримуючи викрадене майно при собі, намагалися покинути місце вчинення злочину, таким чином виконали всі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але не змогли їх виконати, оскільки були затримані працівниками УПП в Дніпропетровській області. Вказаними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , спричинили ПрАТ «Фарлеп-Інвест», матеріальну шкоду на загальну суму 2 855 гривень 97 копійок.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 які виразились в закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, кваліфікуються, як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15 ч.2, 185 ч.2 КК України.

ОСОБА_1 свою провину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав у повному обсязі. Суду пояснив, що 08 листопада 2017 року, серед сміття в балці, яка розташована по вул. Шмідта АДРЕСА_2 м. Дніпро, він знайшов запал УЗРГМ, який вирішив привласнити, зберігати та носити при собі, без передбаченого законом дозволу. Того ж дня, приблизно о 16 годині, на зупинці громадського транспорту, біля будинку № 42-а по вул. Краснозаводська у м. Дніпро, при вчиненні адміністративного правопорушення, його зупинили працівники поліції, на вимогу яким він видав зазначений запал УЗРГМ, який є вибуховим пристроєм. Крім того, 12 лютого 2019 року о 04 годині, разом з ОСОБА_2 , домовившись про вчинення крадіжки, вони прибули до колодязя телефонної комунікації, який розташований біля будинку № 6 по проспекту Пушкіна в м. Дніпро, звідки таємно викрали 7 метрів телефонного кабелю, однак розпорядитися викраденим майном не встигли, оскільки були затримані працівника УПП в Дніпропетровській області.

Про винність обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку, виходячи з наступних доказів.

За фактом незаконного придбання, зберігання та носіння вибухового пристрою.

Згідно протоколу огляду місця події від 08.11.2017 року (а.м.к.п.16-17 т.1), під час огляду речей обвинуваченого було виявлено та вилучено запал УЗРГМ, який згідно висновку експерта № 35/5.2/545 від 01.12.2017 року, є вибуховим пристроєм, а саме уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ, промислового виготовлення (а.м.к.п. 31-34 т.1), що визнаний речовим доказом у кримінальному проваджені (а.м.к.п.36 т.1).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що 08.11.2017 року, він перебував на роботі на чергуванні в цеху № 3 по вул. Краснозаводська в м. Дніпро, до нього підійшли співробітники поліції та попрохали бути понятим під час проведення огляду речей обвинуваченого. В його присутності та другого понятого, із сумки чорного кольору, яка була при обвинуваченому ОСОБА_1 працівниками поліції було вилучено запал до гранати. Від ОСОБА_1 жодних зауважень під час проведення огляду не надходило. В подальшому було складено всі необхідні процесуальні документи, в яких він поставив свої підписи.

Згідно пояснень свідка – працівника поліції Терещенка ОСОБА_5 , у листопаді 2017 року, біля зупинки громадського транспорту по вул. Краснозаводська в м. Дніпро, він разом зі своїм напарником ОСОБА_6 побачили обвинуваченого ОСОБА_1 , який палив цигарку в забороненому місці. В подальшому, вони підійшли до обвинуваченого та запитали, чи не має у нього при собі заборонених предметів, оскільки раніше неодноразово ОСОБА_1 було затримано за незаконне зберігання наркотичних засобів та інших заборонених законом речей. Під час розмови, обвинувачений пояснив, що має при собі детонатор до гранати, який він знайшов під час збирання металобрухту. В подальшому, було викликано слідчо-оперативну групу, яка в присутності понятих вилучила зазначений детонатор у обвинуваченого, який останній добровільно видав. Вказана слідча дія проводилась із застосування відеозйомки.

За фактом вчинення таємного викрадення чужого майна.

Згідно протоколу огляду місця вчинення злочину (а.м.к.п.15-19 т.2), було виявлено та вилучено: сім метрів телефонного кабелю марки ТПП 600?2?0,4, ринкова вартість якого відповідно до висновку експерта № 19/12.1/235 від 28.03.2019 року, станом на 12.02.2019 року, складала 2 855 гривень 97 копійок (а.м.к.п.98-101 т.2); два сліди пальців рук, один з яких відповідно до висновку експерта 5/4.6/249 від 25.03.2019 року, належать обвинуваченому ОСОБА_1 ( а.м.к.п. 111-118 т.2); пилку (ножовку металеву) та фрагмент телефонного кабелю марки ТПП 600?2?0,4, довжиною 210 мм. (контрольний зріз), які визнані речовими доказами у кримінальному провадженні (а.м.к.п.20 т.2).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_1 , останній вказав на обставини вчиненого ним злочину (а.м.к.п.87-91 т.2).

Клопотань про виклик свідків чи про дослідження інших доказів у судовому засіданні від учасників судового провадження не надходило.

При призначенні виду та розміру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово був засуджений, позитивної соціальної характеристики не має.

Обвинувачений свою вину визнав повністю, що суд відносить до обставини, яка пом`якшує його покарання. Обставина, яка обтяжує покарання обвинуваченого є рецидив злочинів.

Суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе тільки в місцях позбавлення волі, при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі, без застосування ст.ст. 69, 75 КК України, оскільки будь-яких обставин, які б суттєво знижували тяжкість скоєних кримінальних правопорушень в даних кримінальних провадженнях не встановлено, крім того, у суду не виникає переконання в тому, що виправлення обвинуваченого можливе без реального виконання покарання.

При призначенні остаточного покарання, суд враховує правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі N 511/37/16-к (провадження N 51-830км18), відповідно до якої, коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК: спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК, потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку і остаточно - за сукупністю вироків відповідно до ч. 1 ст. 71 цього Кодексу. У кримінально-правовій ситуації, коли вчинення нового злочину в період іспитового строку стає фактичною підставою для визнання (скасування) призначеного за попереднім вироком покарання у виді позбавлення волі, від відбування якого було звільнено особу, таким, що належить відбувати реально, його самостійне виконання при застосуванні ч. 4 ст. 70 КК не допускається за наявності підстав для подальшого призначення остаточного покарання за правилами ч. 1 ст. 71 вказаного Кодексу.

Суд звертає увагу на те, що покарання призначене за вироком Дніпровського апеляційного суду від 10.12.2018 року, було вже враховане при призначенні покарання за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25.02.2020 року. Тому при призначенні покарання за даним вироком суд вважає за необхідне застосувати правила ч.4 ст. 70 КК України.

При цьому, суд враховує, що вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05.03.2018 року, не був врахований жодним судовим рішенням, при призначенні остаточного покарання. Також, за цим вироком ОСОБА_1 не звільнено від відбування покарання, в зв`язку з чим, суд вважає за необхідне врахувати зазначений вирок при постановленні даного судового рішення, за правилами статті 71 КК України.

Позовні вимоги представника ПрАТ ««Фарлеп-Інвест» про стягнення матеріальної шкоди суд вважає доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч.2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого фактичну вартість проведених експертиз по справі.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 15 ч.2, 185 ч.2, 263 ч.1 КК України.

ОСОБА_1 призначити покарання за ч.1 ст. 263 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі.

Згідно ч. 4 ст. 70 КК України, призначити покарання за сукупністю злочинів, поглинувши призначеним більш суворим покаранням у вигляді трьох років позбавлення волі, менш суворе покарання у вигляді одного року і шести місяців позбавлення волі, призначене за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25.02.2020 року, та остаточно призначити ОСОБА_1 до відбуття покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

ОСОБА_1 призначити покарання за ст.ст. 15 ч.2, 185 ч.2 КК України у вигляді двох років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

Згідно ч. 4 ст. 70 КК України, призначити покарання за сукупністю злочинів, поглинувши призначеним більш суворим покаранням у вигляді трьох років позбавлення волі, менш суворе покарання у вигляді одного року і шести місяців позбавлення волі, призначене за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25.02.2020 року, та остаточно призначити ОСОБА_1 до відбуття покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 ч.1, 4 КК України призначити покарання за сукупністю вироків, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05.03.2018 року, у вигляді шести місяців позбавлення волі, остаточно визначивши ОСОБА_1 покарання у вигляді трьох років і шести місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання відраховувати з 12 лютого 2019 року.

Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 залишити без змін, до набрання вироком чинності.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ ««Фарлеп-Інвест» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1 427 гривень 98 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави фактичну вартість проведення судової вибухово-технічної експертизи № 35/5.2/545 від 01.12.2017 року, у розмірі 395 гривень 48 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави фактичну вартість проведення судової товарознавчої експертизи № 19/12.1/235 від 28.03.2019 року, у розмірі 572 гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави фактичну вартість проведення судової дактилоскопічної експертизи № 5/4.6/249 від 25.03.2019 року, у розмірі 858 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави фактичну вартість проведення судової трасологічної експертизи № 9/4.2/158 від 21.03.2019 року, у розмірі 2 860 гривень.

Речові докази, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження; два сліди пальців рук на двох липких стрічках та пилку (ножовку металеву), які зберігаються в камері речових доказів Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області – знищити; 7 метрів телефонного кабелю марки ТПП 600?2?0,4 – повернути власнику ПрАТ ««Фарлеп-Інвест».

Уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ був знищений в ході експертного дослідження.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Головуючий: К.М. Дружинін