Рішення № 89022913, 24.04.2020, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/704/19

Провадження №2/603/52/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"24" квітня 2020 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Гудкової Ю.Г.,

секретар судового засідання Швець Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі – АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідач згідно підписаної заяви №б/н від 02.12.2008 року отримала кредит у розмірі 1700 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг (далі – договір). Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п. п. 3.2, 3.3 договору, на підставі яких ОСОБА_1 при укладенні договору дала згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і дала право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. ПАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступник – АТ КБ «ПриватБанк») свої зобов`язання згідно договору виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач скористалася кредитною лінією, проте взяті на себе зобов`язання не виконувала належним чином, у зв`язку з чим станом на 31.08.2019 року заборгованість перед банком становить 211743,34 грн, з яких: 1694,18 грн – заборгованість за кредитом; 205197,16 грн – заборгованість по процентам за користування кредитом; 4852,00 грн – заборгованість за пенею та комісією. Оскільки законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 123121,80 грн, з яких: 1694,18 – заборгованість за кредитом; 121427,62 грн – заборгованість по процентах за користування кредитом з 02.12.2008 року по 30.12.2018 рік, а також 1921 грн сплаченого судового збору.

АТ КБ «ПриватБанк» не забезпечили явку представника у судове засідання, звернувшись в суд з клопотанням про розгляд справи у відсутності їхнього представника.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, не повідомивши суду про причини своєї неявки, хоча належним чином була повідомлена про дату, час і місце судового засідання, відзиву на позов не подала.

Ухвалою суду від 24.04.2020 року постановлено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Судом установлено такі обставини.

02.12.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг, відповідно до умов якого остання отримала кредит шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку та отримала кредитку картку.

Як убачається із даної анкети-заяви, відповідач погодилася з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг, правилами надання послуг, (виконання робіт) і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.

У розділі «банківські послуги» анкети-заяви зазначено, що базова відсоткова ставка за кредитним лімітом на момент підписання договору становить 3% на місяць із розрахунку 360 днів у році.

Того ж дня ОСОБА_2 підписала Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» (далі – довідка).

Згідно цієї довідки базова відсоткова ставка в місяць (нараховується на залишок заборгованості з розрахунку 360 днів в році) становить 3,0 %; розмір щомісячних платежів (що включають плату за використання кредитних коштів у звітному періоді) – 7% від заборгованості, але не менше 50 грн і не більше залишку заборгованості; термін внесення щомісячних платежів – до 25 числа місяця, наступного за звітним; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості: пеня (1) = (базова процентна ставка за договором)/30 – нараховується за кожен день прострочення кредиту, пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 10 грн в місяць – нараховується 1 раз в місяць за наявності прострочення по кредиту або процентах 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн; штраф при порушенні термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених договором, більше ніж на 120 днів – 250 грн +5% від суми позову; процентна ставка (в місяць) на суму несанкціонованого перевищення ліміту кредитування – 4,5%; комісія за безготівковий платіж в системі internet-banking (Приват 24) – 2% від суми операції.

Також до матеріалів вищевказаного позову додано Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, де в розділі ІІ «Правила користування платіжною карткою» п. 5 визначено порядок нарахування і оплати процентів, порядок погашення боргових зобов`язань.

Як убачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, станом на 31.08.2019 року заборгованість перед банком становить 211743,34 грн, з яких: 1694,18 грн – заборгованість за кредитом; 205197,16 грн – заборгованість по процентах, в тому числі: несплачені проценти на поточну заборгованість – 13,53 грн, несплачені проценти на прострочену заборгованість – 205183,63 грн, нарахована комісія – 4852,00 грн.

Виходячи зі змісту позовних вимог, позивач просить стягнути частину заборгованості у розмірі 123121,80 грн, з яких: 1694,18 – заборгованість за кредитом; 121427,62 грн – заборгованість по процентах за користування кредитом з 02.12.2008 року по 30.12.2018 рік.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У анкеті-заяві від 02.12.2008 року, підписаній сторонами, визначена процентна ставка – 3% на місяць з розрахунку 360 днів у році. Аналогічний розмір процентної ставки вказаний і у Довідці про умови кредитування.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 02.12.2008 року, посилається на витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід`ємні частини спірного договору.

Відповідачем умови договору не виконувались належним чином, в зв`язку з цим станом на 31.08.2019 року за кредитним договором утворилася заборгованість за кредитом в сумі 1694,18 грн., а також заборгованість по процентам за користування кредитом.

Однак, визначаючись із позовними вимогами в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом, суд виходить з такого.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов, який, як це зазначає позивач, передбачає можливість односторонньої зміни тарифів, а відповідно і збільшення процентної ставки, розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку та Довідку про умови кредитування, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили таку умову.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та правила споживчого кредитування. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

Надані позивачем Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку – в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 02.12.2008 року шляхом підписання анкети-заяви, а тому суд вважає, що до стягнення підлягає заборгованість по процентах, виходячи з процентної ставки 36% річних, як це визначено у заяві – анкеті та Довідці про умови кредитування.

Із розрахунку заборгованості, який наданий представником позивача станом на 31.08.2019 року, вбачається, що базова процентна ставка була збільшена з 1 квітня 2015 року з 34,80 відсотків річних до 43,20 відсотків річних.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по відсотках слід задовольнити частково, при цьому суд ураховує, що ОСОБА_2 є споживачем та відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» є слабкою стороною в договірних відносинах та підлягає особливому правовому захисту, з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності, і виходить з такого.

Так, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом, яка згідно наданого розрахунку заборгованості станом на 31.08.2019 року складає 1694,18 грн.

Суд відхиляє як доказ розрахунок заборгованості в частині розрахунку процентів за користування кредитними коштами з огляду на те, що в ньому застосовані збільшені розміри процентної ставки.

Визначаючи розмір заборгованості відповідача по відсотках, суд вважає за необхідне застосувати відсоткову ставку в розмірі 36 відсотків річних, як таку, що була встановлена на момент підписання анкети-заяви та визначена в Довідці про умови кредитування.

Згідно розрахунку заборгованості, долученого позивачем до позову, розмір основної заборгованості за кредитом станом на 31.08.2019 року становить 1694,18 грн.

Заборгованість по процентах (до підвищення процентної ставки по їх нарахуванню) станом на 31 березня 2015 року становить 2582,08 грн. Вказаний розмір заборгованості нарахований у межах відсоткової ставки – 36 % річних.

Враховуючи розмір поточної заборгованості за кредитним договором, розмір 36% річних за один день прострочки становить 1,694 грн. (1694,18*36%:360днів), а загальний розмір заборгованості по процентам за період з 1 квітня 2015 року по 30.12.2018 року становить 2320,78 грн. (1,694 грн. * 1370 днів прострочки).

Отже, згідно проведеного судом розрахунку, загальний розмір заборгованості по процентам за користування кредитом станом на 30.12.2018 року становить 4902,86 грн. (2582,08 грн.+ 2320,78 грн. )

Згідно розрахунку позивача, відповідачем по справі було сплачено 718,56 грн. на погашення відсотків за кредитним договором, отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 4184,3 грн. (4902,86 грн. – 718,56 грн.).

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи вищевказані вимоги закону та встановлені обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить висновку, що у даному випадку позов підлягає до часткового задоволення, слід стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 5878,48коп, з яких: 1694,18 грн – заборгованість за кредитом; 4184,3 грн.– заборгованість по процентах за користування кредитом з 02.12.2008 року по 30.12.2018 рік, а у задоволенні решти вимог – відмовити.

Крім того, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 91,72 грн (5878,48 х 1921/123121,80), пропорційно до задоволеної частини вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 626, 627, 638, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд,

у х в а л и в:

ПозовАкціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_1 , МФО №305299) заборгованість за кредитним договором №б/н від 02.12.2008 року в сумі 5878 (п`ять тисяч вісімсот сімдесят вісім) грн 48 коп.

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати по справі в сумі 91,72 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Монастириський районний суд Тернопільської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки подання заяви про перегляд заочного рішення і апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д м. Київ, 01001, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, 50 м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 29.04.2020 року.

Головуючий суддя Ю.Г. Гудкова

Суддя Ю. Г. Гудкова