
справа № 208/4589/18
№ провадження 2/208/163/20
РІШЕННЯ
Іменем України
23 січня 2020 р. м. Кам`янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі: Головуючого судді - Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання - Вілкової Ю.В., представника відповідача Департаменту комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майна Кам`янської міської ради Московської О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Департаменту комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майна Кам`янської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Державний нотаріус Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори Іванко Т.С., Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації, про внесення запису про скасування державної реєстрації права на нерухоме майно та визнання права власності, -
встановив:
Стислий виклад позиції позивача та відповідача
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Департаменту комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майна Кам`янської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Державний нотаріус Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори Іванко Т.С., Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації, про внесення запису про скасування державної реєстрації права на нерухоме майно та визнання права власності.
У своєму позові позивач посилається на те, що 27 листопада 1996 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 . Сторонами були повністю виконані умови договору купівлі-продажу квартири. Позивачем до теперішнього часу не було отримано свідоцтво про реєстрацію права власності на квартиру. 12 грудня 2017 року згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності на нерухоме майно дізнались, що право власності на квартиру АДРЕСА_3 ) зареєстровано за ОСОБА_2 та ОСОБА_4 частками по 1/2, реєстрацію було проведено 09 лютого 2004 року відділом обліку та розподілу житлової площі Дніпродзержинського міськвиконкому на підставі дублікату свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 № 336913 від 19 серпня 2003 року. Відповідачі приховали інформацію щодо відчуження квартири АДРЕСА_3 , що є підставою для скасування запису про реєстрацію права власності.
Тому, з урахуванням викладеного, просить суд скасувати запис № 4657703 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію ? частки права власності ОСОБА_2 на квартиру номер АДРЕСА_3 ; скасувати запис № 4657703 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію ? частки права власності ОСОБА_3 на квартиру номер АДРЕСА_3 ; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на квартиру номер АДРЕСА_3 .
Посилається на вимог ст.ст.3, 11, 202, 328, 334, 392, 655 ЦК України.
Позивач у судове засідання не з`явився надав суду заяву, у якій просить суд розглядати справу у його відсутність, вимоги підтримує.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.
Представником відповідача Департамента комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майна Кам`янської міської ради наданий відзив, у якому посилається на те, що дублікат свідоцтва про право власності на житло видане Дніпродзержинським відділом обліку та розподілу житлової площі міськвиконкому серії НОМЕР_1 336913 від 19 серпня 2013 року видавався відповідно до вимог діючого законодавства. Просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Заяви та клопотання учасників справи
28 листопада 2018 року позивачем подане клопотання про розгляд справи за відсутність позивача.
26 березня 2019 року відповідачем Департаментом комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майна Кам`янської міської ради надана заява про ознайомлення з матеріалами справи.
26 березня 2019 року та 22 квітня 2019 року, 16 грудня 2019 року відповідачем Департаментом комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майна Кам`янської міської ради наданий відзив на позовну заяву.
Процесуальні дії суду
03 вересня 2018 року ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області суду відкрито провадження по справі.
03 вересня 2018 року ухвалою суду забезпечено позов та накладений арешт на майно.
27 лютого 2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду.
02 травня 2019 року ухвалою суду клопотання відповідача Департаменту комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майна Кам`янської міської ради задоволено та витребувані докази.
Обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин:
Суд, вислухавши представника відповідача та вивчивши матеріали справи цивільної справи, вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Так, згідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У зв`язку з чим позивачем обраний спосіб захисту цивільних прав та інтересів як визнання права та предметом позовних вимог позивача є внесення запису про скасування державної реєстрації права на нерухоме майно та визнання права власності на нерухоме майно.
Як встановлено в судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є власниками нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_3 , що відповідно до свідоцтва про право власності на житло виданого Дніпродзержинським відділом обліку та розподілу житлової площі міськвиконкому № 04254 від 19 липня 1996 року.
Як вбачається з матеріалів справи між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 27 листопада 1996 року був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , що відповідно до наданої копії договору купівлі-продажу квартири, укладеного 27 листопада 1996 року, зареєстровано в реєстрі та посвідчено державним нотаріусом Третьої дніпродзержинської державної нотаріальної контори.
Як встановлено в судовому засіданні позивачем ОСОБА_1 не зареєстрував права власності на спірне майно - квартиру АДРЕСА_3 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 12 грудня 2017 року та від 26 березня 2019 року вбачається, що власником квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по ? частини на підставі дублікату свідоцтва про право власності САА № 336913 від 19 серпня 2003 року відділу обліку та розподілу житлової площі міськвиконкому (а.с.19).
Згідно до листа директора Обласного комунального підприємства «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради від 20 травня 2019 року ОСОБА_5 , право власності на квартиру АДРЕСА_3 первинно зареєстровано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 19.07.1996 року виданого відділом обліку та розподілу житлової площі міськвиконкому, а 09 лютого 2004 року зареєстровано право власності за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на підставі дублікату свідоцтва про право власності від 19 липня 1996 року, виданого Фондом комунальної власності м.Дніпродзержинська 19 серпня 2003 року, інших переходів права власності не зареєстровано.
Як вбачається з матеріалів, які надані Департаментом комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майна Кам`янської міської ради, підставою для видачі дубліката свідоцтва про право власності від 19 липня 1996 року, виданого Фондом комунальної власності м.Дніпродзержинська 19 серпня 2003 року, була заява ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про видачу дубліката свідоцтва про право на власність на квартиру, у зв`язку з його втратою від 29 липня 2003 року, копії паспортів, довідки про склад сім`ї, з якої вбачається, що відповідачі значаться зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_4 .
Ні підставі заява ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про видачу дубліката свідоцтва про право на власність на квартиру, у зв`язку з його втратою від 29 липня 2003 року Фондом комунальної власності міста Дніпродзержинська Дніпродзержинської міської ради від 19 серпня 2003 року за № 5/60-р видано розпорядження «Про видачу дубліката свідоцтва про право власності на квартиру», згідно якого Комунальному підприємству «Ордер» видано розпорядження підготувати дублікат свідоцтва про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , а також надано розпорядження Бюро технічної інвентаризації провести державну реєстрацію дубліката свідоцтва про право власності на зазначену квартиру.
Оцінка суду
Відповідно до п. 4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України 2003 року, що набрав чинності 1 січня 2004 року, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
За змістом позовних вимог вбачається, що між сторонами виникли саме правовідносини щодо купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна, який оформлений договором від 25.11.1999 року.
Таким чином на спірні правовідносини поширюється дія норм ЦК УРСР 1963 року, чинного на час їх виникнення, оскільки договір купівлі-продажу укладений у 1999 році.
Відповідно до ст. 153 ЦК України (в редакції 1963 року) договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
За договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 224 ЦК України 1963 року).
Право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові. Якщо продавець майна не є його власником, покупець набуває права власності лише в тих випадках, коли згідно з статтею 145 цього Кодексу власник не вправі витребувати від нього майно ( ст. 225 ЦК України 1963 року)
Відповідно до вимог ст. 227 ЦК України, яка діяла на час укладання договору, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).
Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.
Крім того, відповідно до вимог ст.334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Ст.ст.76, 80 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Ст.81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що після укладення договору між сторонами виконані усі умови укладеного договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , а саме чи було покупцем прийнято майно.
Так, як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі-продажу між сторонами був укладений в 1996 році, але на сьогоднішній день позивач, а ні в виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів, а ні в органах державної реєстрації з часу укладання не зареєстрував, а також не надав суду докази того, що він прийняв це майно.
Відповідно до Тимчасового положення «Про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», який діяв на час видачі дубліката договору купівлі-продажу, а саме п.1.1. Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (далі - Положення) визначає порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном; права власності на об`єкти незавершеного будівництва (далі - державна реєстрація прав), а також порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Згідно до п.8.6 вказаного порядку у разі втрати або зіпсування свідоцтва про право власності органом, який проводив оформлення права власності на нерухоме майно, за заявою власника (власників) або уповноваженої ним (ними) особи, до якої додається опубліковане в пресі повідомлення про недійсність втраченого або зіпсованого свідоцтва про право власності, видається дублікат свідоцтва про право власності.
За дорученням органів місцевого самоврядування та інших органів, які проводять оформлення права власності, БТІ можуть здійснити необхідні підготовчі заходи для видачі дубліката свідоцтва про право власності, у тому числі здійснення перевірки
належності заявленої вимоги відомостям з Реєстру прав.
На дублікаті свідоцтва про право власності обов`язково зазначається його номер, а до Реєстру прав вносяться відомості про втрату або зіпсування оригіналу свідоцтва та про видачу його дубліката.
Пунктом 3.1 порядку визначено, що з моменту прийняття заяви про державну реєстрацію прав реєстратором БТІ розпочинається її розгляд.
Реєстратор БТІ встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об`єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи для проведення державної реєстрації прав, та сторін (сторони) правочину, згідно з яким відбувається державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав;
відповідність відомостей про об`єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, наявним у Реєстрі прав та поданим документам;
відповідність даних про наявність (або відсутність) інформації та/або відповідних документів, що свідчать про накладення (зняття) заборони (арешту) або інших обтяжень, що перешкоджають проведенню державної реєстрації прав, у тому числі відсутність встановлених законом заборон на відчуження нерухомого майна;
наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно.
Згідно до п.3.5. Реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо:
3.5.1 заявлене право не є таким, що підлягає державній реєстрації відповідно до Положення;
3.5.2 із заявою про державну реєстрацію прав звернулась особа (особи), яка не може бути заявником відповідно до Положення;
3.5.3 об`єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, розташований у межах території, на якій свою діяльність здійснює інше БТІ відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав;
3.5.4 подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства;
3.5.5 заявлене право вже зареєстроване;
3.5.6 не проведено технічну інвентаризацію об`єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або вона проведена не тим БТІ, що здійснює свою діяльність на території, у межах якої розташований такий об`єкт;
3.5.7 право власності та інші речові права на нерухоме майно виникли на підставі правочинів за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом;
3.5.8 право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло з порушенням встановленого порядку відчуження;
3.5.9 відчуження або інше визначення юридичної долі об`єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, у випадках, встановлених нормативно-правовими актами, відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився;
3.5.10 у тридцятиденний строк з моменту надіслання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав заявником (заявниками) не усунено обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.
Так, в судовому засіданні не встановлено, що посадовими особами Фонду комунальної власності м.Дніпродзержиснька, правонаступниками якого є Департамент комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майна Кам`янської міської ради, під час оформлення та видачі дублікату свідоцтва про право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_5 , було порушено Порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, який діяв на час видачі дубліката договору купівлі-продажу, та й підстав для відмови у видачі дублікату вказаного документа згідно до порядку не було.
Ст.328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до вимог ч.3 ст.334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально дійсним.
Згідно до п.5 роз`яснень, які викладені в Постанові Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК).
Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Проте, якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, то право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону (стаття 334 ЦК) та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин (стаття 5 ЦК).
Таким чином, враховуючи викладене, відповідачі правомірно набули право власності на квартиру АДРЕСА_3 та правомірно здійснили державну реєстрацію права власності на вказану квартиру.
Разом з тим, доказів, які б свідчили про вищенаведені факти позивачем всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України суду не надано.
Згідно до вимог ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами не доведені обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, зокрема того, що державна реєстрація нерухомого майна відповідачами відбулася з порушенням діючого законодавства.
З урахуванням викладеного, вимоги позивача про скасування державної реєстрації права на нерухоме майно та визнання права власності на квартиру АДРЕСА_3 не підлягають задоволенню, оскільки останнім не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених ним вимог.
Враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, а також те, що в задоволені позову було відмовлено, судові витрати не підлягають поверненню на користь позивача.
З огляду на викладене й керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 202, 328, 334, 392, 655 ЦК України, ст.ст. 81, 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд –
в и р і ш и в:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Департаменту комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майна Кам`янської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Державний нотаріус Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори Іванко Т.С., Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації, про внесення запису про скасування державної реєстрації права на нерухоме майно та визнання права власності, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.
Згідно до п.п.15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Заводський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_6 .
Відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_5 .
Відповідач Департамент комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майна Кам`янської міської ради, адреса: Дніпропетровської області, м. Кам`янське, пр.-т Василя Стуса, 10/12.
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Державний нотаріус Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори Іванко Т.С., Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації, адреса: Дніпропетровської області, м. Кам`янське, пр.-т Наддніпрянський, 1.
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації, адреса: Дніпропетровської області, м. Кам`янське, вул..Кірова, 9.
Суддя Похваліта С. М.
Судове рішення № 89022686, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська було прийнято 23.01.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 208/4589/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: