Ухвала суду № 89021761, 27.04.2020, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Справа 133/824/20

У Х В А Л А

Іменем України

27.04.20

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

В складі головуючого судді Сєчка В.Л.

з участю секретаря Паращенко Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Козятині справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, -

В С Т А Н О В И В :

Скаржниця звернулася в суд зі скаргою про визнання незаконними дії начальника Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) Туранського Миколи щодо не зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 , накладеного Козятинським відділом ДВС 06.02.2002 року на підставі постанови про арешт майна боржника б/н, забов`язання начальника Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) зняти арешт та заборону відчуження з нерухомого майна – квартири АДРЕСА_1 , накладений Козятинським відділом ДВС 06.02.2002 року на підставі постанови про арешт майна боржника, реєстраційний номер обтяження 4146389.

Свої вимоги скаржниця мотивує тим, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна нею було з`ясовано, що на її квартиру АДРЕСА_1 накладено арешт , підставою для здійснення арешту на квартиру є постанова про арешт майна боржника б/н від 06.02.2002 року Козятинського відділу державної виконавчої служби Козятинського району Вінницької області.

Квартира АДРЕСА_1 належала її чоловікові, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Козятинського районного нотаріального округу Палагутіною В.О. 24 грудня 2001 року за реєстром № 3767 та зареєстрованого у КП «Вінницьке обласне бюро технічної інвентаризації» 07 лютого 2002 року.

29 квітня 2005 року державним нотаріусом Козятинської державної нотаріальної контори Михальчук Т.В. на квартиру АДРЕСА_1 їй було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом. Право власності на вищезазначену квартиру на праві особистої приватної власності було зареєстровано за ОСОБА_1 у Вінницькому обласному бюро технічної інвентаризації 14.07.2005 року за № 589/726.

На квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровано 30.11.2006 року за реєстраційним номером обтяження 4146389, підстава обтяження – постанова про арешт майна боржника б/н від 06.02.2002 , Козятинський відділ ДВС, архівний запис від 06 лютого 2002 року. Власник майна зазначений ОСОБА_3 , тобто ще колишній власник квартири.

Вона звернулась до начальника Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) з заявою про зняття арешту з належної мені на праві власності квартири

Листом від 17.03.2020 їй було повідомлено, що відповідно до даних спецрозділу, розділу та електронного архіву Автоматизованох системи виконавчих проваджень, будь-яких виконавчих проваджень щодо стягнення з ОСОБА_3 (колишнього власника квартири) у Козятинському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) станом на 17.03.2020 не перебувало.

Вважає, що оскільки арешт був накладений Козятинським відділом ДВС, то після закінчення всіх дій по виконавчому провадження, арешт повинен був скасований.

Заявник в судове засідання не з`явилась, подала суду телефонограму про слухання скарги у її відсутності . Вимоги та обставини викладені в скарзі підтримує та просить їх задовольнити.

Державний виконавець в судове засідання не з`явися, подав суду телефонограму про слухання скарги у відсутності представника виконавчої служби .

З`ясувавши обставини скарги і дослідивши докази суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню .

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік заявниці - ОСОБА_2 . Квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Козятинського районного нотаріального округу Палагутіною В.О. 24 грудня 2001 року за реєстром № 3767 та зареєстрованого у КП «Вінницьке обласне бюро технічної інвентаризації» 07 лютого 2002 року.

29 квітня 2005 року державним нотаріусом Козятинської державної нотаріальної контори Михальчук Т.В. на квартиру АДРЕСА_1 заявниці - ОСОБА_1 , видано Свідоцтво про право на спадщину за законом. Право власності на вищезазначену квартиру на праві особистої приватної власності зареєстровано за ОСОБА_1 у Вінницькому обласному бюро технічної інвентаризації 14.07.2005 за № 589/726.

Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна заборону на нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровано 30.11.2006 обтяження за реєстраційним номером 4146389, підстава обтяження – постанова про арешт майна боржника б/н від 06.02.2002 , Козятинський відділ ДВС, архівний запис від 06 лютого 2002 року, власником квартири АДРЕСА_1 зазначений – ОСОБА_3 .

Заявниця, дізнавшись з Інформаційної довідки про наявний арешт на квартиру АДРЕСА_1 , звернувся із заявою до начальника Козятинського МР ВДВС Центрально-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький), в якій просила зняти вказаний арешт.

На заяву ОСОБА_1 про зняття арешту від 17.03.2020 Козятинський МР ВДВС Центрально-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) надіслав лист-відповідь від 17.03.2020 №12358 у якій вказав, що відповідно до даних спецрозділу, розділу та електронного архіву Автоматизованох системи виконавчих проваджень, будь-яких виконавчих проваджень щодо стягнення з ОСОБА_3 (колишнього власника квартири) у Козятинському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) станом на 17.03.2020 року не перебувало. Вказано звернутись до суду .

На виконання запиту суду, Козятинський МР ВДВС Центрально-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) повідомив про неможливість надати витребувані матеріали виконавчих проваджень з причин їх знищення у зв`язку з закінченням терміну зберігання в спосіб і порядок, визначений Порядком роботи з документами в органах державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-ХІV, який діяв на час виникнення правовідносин.

Відповідно до статті 1 Закону України №606-ХІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону №606-ХІ примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Виходячи зі змісту статті 55 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження , про що виноситься відповідна постанова.

Згідно з частиною першої статті 37 Закону №606-ХІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником про закінчення виконавчого провадження;смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника при виконанні рішення про передачу їх стягувачеві, або знищення речі, яка мала бути передана стягувачеві в натурі; закінчення передбаченого законом строку для даного виду стягнення; передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом; фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом; повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, або на письмову вимогу стягувача; направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 76 цього Закону.

Відповідно до ст.38 Закону №606-ХІ у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника. За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, вказаної у частині другій цієї статті, для її пред`явлення до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження для зняття арешту з майна.

Аналіз наведених правових норм в свідчить про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Всі матеріали виконавчих проваджень боржником по яких являється ОСОБА_3 , знищені. Відсутні будь-які документально підтверджені відомості про те, що в період з 2002 року до дня розгляду справи у суді органами державної виконавчої служби проводились виконавчі дії з примусового виконання виконавчого документу.

Виходячи з наведено, виконавче провадження , за яким накладено обтяження на квартиру АДРЕСА_1 , закінчене.

Відповідно до пункту 4.10.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Міністерством юстиції України 15 грудня 1999 № 865/4158 в редакції 2006 року, у разі закінчення виконавчого провадження якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження (окрім випадків направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби), повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Разом з тим, арешт з майна підлягав зняттю державним виконавцем при закінченні виконавчого провадження, проте вимоги діючого законодавства державним виконавцем виконано не було.

Статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016, встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що не зняття органом ДВС арешту з майна, квартири АДРЕСА_1 ,за заявою скаржниці, після завершення виконавчого провадження є протиправною бездіяльністю державної виконавчої служби і порушене право заявника підлягає захисту шляхом зобов`язання зняти арешту з нерухомого майна позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.37,38,55 Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-ХІV,ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу задовольнити .

Визнати незаконними дії начальника Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) щодо не зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 , накладеного Козятинським відділом ДВС 06.02.2002 року на підставі постанови про арешт майна боржника б/н.

Зобов`язати Начальника Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) зняти арешт та заборону відчуження з нерухомого майна – квартири АДРЕСА_1 , накладений Козятинським відділом ДВС 06.02.2002 року на підставі постанови про арешт майна боржника, реєстраційний номер обтяження 4146389.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 15 діб з дня складання повного судового рішення і продовжується на час дії карантину.

Суддя –підпис -В.Л. Сєчко

Згідно з оригіналом .

Суддя В.Л. Сєчко Секретар Л.І.Паращенко

27.04.2020