Рішення № 89021260, 23.04.2020, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1247/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(в порядку спрощеного позовного провадження )

(в порядку заочного розгляду)

23 квітня 2020 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Федорової О.Ф.

секретар судового засідання Романчук М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова цивільну справу за позовною заявою Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми,-

встановив:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовною заявою Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:

17 лютого 2020 року позивач Львівського міського центру зайнятості звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 звернулась до Львівського міського центру зайнятості в пошуках роботи 21.02.2017 року. Статус безробітного ОСОБА_1 було надано 21.02.2017 року на підставі власноручно підписаної відповідачем заяви відповідно до Закону України «Про зайнятість населення». У цій заяві Відповідач підтвердила, що «…через відсутність роботи не має заробітку або інших доходів передбачених законодавством, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно …».

За час перебування на обліку як безробітний ОСОБА_1 отримувала у центрі зайнятості матеріальне забезпечення - допомогу по безробіттю з 28.02.2017 року по 27.12.2017 року в сумі 5389,24 грн. та соціальні послуги, зокрема згідно заяви від 23.05.2017 року була направлена на професійне навчання з компенсацією вартості проїзду до місця навчання та зворотному напрямку у Львівський центр ПТО Державної служби зайнятості на професійне навчання “Технології комп`ютерної обробки інформації» зі строком навчання з 23.05.20017 по 02.06.2017 року з метою сприяння подальшому працевлаштуванню відповідно до договору від 23.05.2017 року № 135001705230003, який був укладений між ОСОБА_1 та Львівським центром зайнятості.

Вартість професійного навчання ОСОБА_1 згідно листа Львівського центру професійно - технічної освіти Державної служби зайнятості від 22.01.2018р. № 25-18/05.06 за період з 23.05.2017 року по 02.06.2017 року становить 572,85 грн.

Відповідно до п. 2.2.3. договору від 23.05.2017 року № 135001705230003 щодо професійного навчання ОСОБА_1 центром зайнятості виплачувалась компенсація витрат на проїзд до місця розташування навчального закладу та у зворотному напрямку з 23.05.2017р. по 02.06.2017 року становить 144 грн.

Сума виплаченої ОСОБА_1 компенсації витрат на проїзд до місця розташування навчального закладу та у зворотному напрямку з 23.05.2017 по 02.06.2017 pоку 144,00 грн.

Згідно з Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування на випадок безробіття», в порядку обміну отримана інформація від ПФ України про перебування ОСОБА_1 у цивільно-правових відносинах з ТзОВ “ОВБ Алфінанц Україна”.

На підтвердження цих даних здійснено перевірку достовірності отриманої інформації проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітній ОСОБА_1 (Акт розслідування страхового випадку та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 2 від 02.01. 2018 року) та з`ясовано, що ОСОБА_1 під час реєстрації в центрі зайнятості та набутті статусу безробітного 21.02.2017 року та в період перебування на обліку, як безробітна не повідомила спеціалісту центру зайнятості про перебування у цивільно-правових відносинах з ТзОВ “ОВБ Алфінанц Україна” згідно укладеного Цивільно-правового договору Субагентського договору від 01.07.2016 року та отримала дохід в сумі 1632,78 грн. що підтверджено актом приймання передачі виконаних робіт від 18.08.2017 року за Субагентським договором 01.07.2016 року, який підписаний Лацінник В.А., що призвело до неправомірного прийняття рішення про надання ОСОБА_1 статусу безробітного 21.02.2017 року та призначення матеріального забезпечення на випадок безробіття, оскільки належала до зайнятого населення.

У зв`язку із поданням ОСОБА_1 недостовірних даних та будучи зайнятою особою під час реєстрації та набуття статусу безробітного та в період перебування на обліку з 21.02.2017 року не на підставі закону набула статусу безробітного та незаконно отримувала допомогу з безробіття за період з 28.02.2017 по 27.12.2017 pоку y сумі 5 389,24 грн. та вартість соціальної послуги ‘ професійного навчання за період з 23.05.2017 по 02.06.2017 pоку у сумі 572,85 грн. та компенсації витрати на проїзд до місця навчання та у зворотному напрямку в сумі 144,00 грн.

Просить стягнути з ОСОБА_1 вказану суму та судовий збір.

Відзив на позовну заяву відповідачем у встановлений судом термін до суду не подано.

Заяви та клопотання сторін:

представник позивача – 23.04.2020 року – ОСОБА_2 подав клопотання про проведення судового засідання у відсутності представника позивача, позовні вимоги задовольнити та зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.36-37).

Процесуальні дії суду по справі:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 12.08.2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін на 23.04.2020 року (а.с. 31-32);

У судове засідання 23.04.2020 р.:

представник позивача – Борис А.С. не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.34). Подав клопотання про проведення судового засідання у відсутності представника позивача, позовні вимоги задовольнити та зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.36-37);

відповідач – ОСОБА_1 , не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.35). Причини неявки не відомі. Заяв та клопотань не надходило;

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин:

Судом встановлено :

Судом встановлено, що 21.02.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Львівського міського центру зайнятості з заявами про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", що підтверджується підписом відповідача (а.с.4);

При реєстрації в центрі зайнятості відповідач був ознайомлений з правами та обов`язками безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних та документів, на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення, про що зазначено в заяві від 21.02.2017 року про надання (поновлення) статусу безробітного. Також в даній заяві відповідач зазначив про те, що не займається жодним із видів трудової діяльності, що визначені ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» та засвідчив даний факт власним підписом (а.с.4);

Згідно договору № 135017052300003 від 23.05.2017 року ОСОБА_1 була направлена на професійне навчання з компенсацією вартості проїзду до місця навчання та зворотному напрямку у Львівський центр ПТО Державної служби зайнятості на професійне навчання “Технології комп`ютерної обробки інформації» (а.с. 11,12-14);

З витягу із наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_1 ПК № НОМЕР_1 , вбачається, що:

- згідно наказу № НТ 170227 від 27.02.2017 року ОСОБА_1 надано статус безробітного з 21.02.2017 року,

- відповідно до наказу № НОМЕР_2 170228 від 28.02.2017 року, їй призначена допомога по безробіттю - з 28.02.2017 року по 22.02.2018 року,

- відповідно до наказу № НОМЕР_2 170228 від 28.02.2017 року, виплати розпочато з 28.02.2017 року,

- відповідно до наказу № НОМЕР_2 170606 від 06.06.2017 року, компенсовано фактичні витрати на проїзд у період проходження професійного навчання за щоденний міський проїзд,

- відповідно до наказу № НОМЕР_2 180104 від 04.01.2018 року, припинено виплати з 28.12.2017 року у зв`язку з припиненням реєстрації безробітного,

- відповідно до наказу № НТ 180104 від 04.01.2018 року, припинено реєстрацію безробітного,

- відповідно до наказу № НТ 180123 від 23.01.2018 року вимога повернення виплат з 28.02.2017 року по 22.02.2018 року в сумі боргу 5389,24 (а.с.6);

Відповідно Акту розслідування страхового випадку та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 2 від 02.01. 2018 року, з`ясовано, що ОСОБА_1 під час реєстрації в центрі зайнятості та набутті статусу безробітного в період перебування на обліку, як безробітна не повідомила спеціалісту центру зайнятості про перебування у цивільно-правових відносинах з ТзОВ “ОВБ Алфінанц Україна” згідно укладеного Цивільно-правового договору Субагентського договору від 01.07.2016 року та отримала дохід в сумі 1632,78 грн. що підтверджено актом приймання передачі виконаних робіт від 18.08.2017 року за Субагентським договором 01.07.2016 року, який підписаний ОСОБА_1 . (а.с.17, 18-21,22);

Згідно повідомлення № 10/300 від 24.01.2018 року Львівським міським центром зайнятості 24.01.2018 р. на адресу ОСОБА_1 скеровано повідомлення про відшкодування коштів в сумі 6106,09 грн., яке залишена без задоволення, оскільки повідомлення повернуто за терміном зберігання відділенням поштового зв`язку на адресу центру зайнятості (а.с.24).

Позиція суду та оцінка доводів учасників справи:

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч 7ст. 279 ЦПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ст. 131 ЦПК України,

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до вимог ст.. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4)позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник позивача у поданій заяві на адресу Шевченківського районного суду м. Львова, зазначає, що у випадку неявки відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення, тому суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та ухвали заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.

За змістом ст. ст. 12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно п.7 ч.1 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення», встановлено, що зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов`язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім`ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб`єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно.

Відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного (ч.3 ст.44 Закону України «Про зайнятість населення»).

Пунктом 8 ч.1 ст.45 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг. Вказані положення визначені також в п.п. 1 п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 198.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

На підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року №7-1 і зареєстрованого і Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за №232/16248 (далі - Порядок), у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Згідно п.7 вказаного Порядку Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом.

Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Отже, неповідомлення особою обставини, яка не дає право їй для визнання її безробітною, свідчить про невиконання нею своїх обов`язків та є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не повідомила Львівський міський центр зайнятості про те, що перебувала у цивільно-правових відносинах в період перебування на обліку як безробітна, та не мала права на виплату їй допомоги по безробіттю, що є підставою для стягнення з неї незаконно отриманої суми виплаченого забезпечення в розмірі 6106 грн. 09 коп.

Відповідно до положень статті 263 ЦПК України, а також з урахуванням абз. 4 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України

Обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, повинні відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи із вищенаведеного, після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи, викладені позивачем у позовній заяві, обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, доводи є достовірними, обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, та сумніву у суду не викликають. Таким чином, доводи позивача частково знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Суд виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, приходить до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними. Крім того, в силу дії ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача підлягає розмір судових витрат, сплачених позивачем при зверненні з заявою до суду.

У зв`язку з наведеним, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 2102,00 грн. судового збору.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України

Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись:

- ст.ст. 10,12,76-81,141,247, 258, 263, 265, 266, 280, 354 ЦПК України,

- ст. 1212 ЦК України,

- Закон України «Про зайнятість населення»,

- Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»,-

ухвалив:

По цивільній справі за позовною заявою Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми - провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Позовні вимоги за позовною заявою Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_3 , на користь Львівського міського центру зайнятості (рахунок UA 328201720355459001700706219, одержувач Львівський міський центр зайнятості, банк: Державна казначейська служба України, ЄДРПОУ № 25555035, МФО 820172, КЕКВ 2710- повернення допомоги з безробіття та вартості соціальних послуг від ОСОБА_1 ) кошти в сумі 6 106 грн. (шість тисяч сто шість) гривень 09 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_3 , на користь Львівського міського центру зайнятості (рахунок UA 328201720355459001700706219, одержувач Львівський міський центр зайнятості, банк: Державна казначейська служба України, ЄДРПОУ № 25555035, МФО 820172, КЕКВ 2710- повернення судового збору від ОСОБА_1 ) - 2102 ( дві тисячі сто дві гривні) судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Львівського апеляційного суду.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд м. Львова.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, такий строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України

- http://sh.lv.court.gov.ua/sud1328/.

Роз`яснити що відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцеві положення Цивільно процесуального кодексу України та "ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року № 540 – ІХ Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину".

Суддя О. Ф. Федорова