Ухвала суду № 89021121, 27.02.2020, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/1240/20

(2/199/1103/20)

УХВАЛА

27 лютого 2020 року м. Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Богун О.О., розглянувши заяву позивача Дніпровської міської ради про забезпечення позову Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова Владислава Юріївна, про скасування свідоцтва про право власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування записів про право власності, -

В С Т А Н О В И В:

До Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова Владислава Юріївна, про скасування свідоцтва про право власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування записів про право власності.

Одночасно з пред`явленням позову Дніпровською міською радою подано до суду заяву про забезпечення позову Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова Владислава Юріївна, про скасування свідоцтва про право власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування записів про право власності.

В обґрунтуванні заяви про забезпечення позову посилається на те, що предметом даного позову є квартира АДРЕСА_1 , яка вибула з комунальної власності територіальної громади міста Дніпра у зв`язку з підробленням свідоцтва про право власності та у подальшому змінювало власника, і наступне відчуження цієї квартири може в подальшому покласти тягар його витребування від осіб, які не залучені до участі у справі.

У зв`язку з тим, що перебування спірного майна у власності відповідача на час розгляду вказаного позову про витребування спірного майна саме з його незаконного володіння, позивач вважає забезпечення позову необхідним.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову та накласти арешт на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_2 , заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на квартиру АДРЕСА_2 , а також заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії, окрім дій по виконанню ухвали суду про забезпечення позову по цій справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.1,2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Оскільки забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, то розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема, в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясовує відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову необхідно встановити наявність зв`язку між вказаним заходом забезпечення позову і предметом спору, співрозмірність та адекватність заходу із заявленими позивачем вимогами.

З приписів норм цивільно-процесуального законодавства України вбачається, що процесуальне законодавство обумовлює допустимість застосування заходів із забезпечення позову наявністю обставин, які свідчать про те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Забезпечення позову застосовується як засіб запобігання можливим порушенням майнових чи охоронюваних законом інтересів особи.

Приймаючи до уваги те, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може перешкодити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду, та зважаючи на те, що згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження права власності об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , право власності на яку наразі оспорюється позивачем, вважаю заяву в частині накладення заборони задовольнити та заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на квартиру АДРЕСА_2 , а також заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії з приводу відчуженння даного нерухомого майна.

В частині накладення арешту на нерухоме майно, вважаю, відмовити з наступних підстав.

Вирішуючи питання про забезпечення позову необхідно взяти до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, і які не є учасниками справи. Зокрема, такий вид забезпечення позову як арешт майна передбачає обмеження права власника майна на користування цим майном.

Частина 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. За змістом наведеного, жодне з положень Конвенції не може бути витлумачене як таке, що легітимізує набуття права власності одним суб`єктом за рахунок протиправного позбавлення майнового права іншого суб`єкта, із відмовою, до того ж, у можливості захисту порушеного права. Кожен, чиї права та свободи було порушено має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (Статті 13 і 14 Конвенції). Таким чином накладення арешту на вказане нерухоме майно позбавить власника можливості користуватися вказаним майном, що є порушенням його прав. Однак не накладення заборони саме на користування майном, жодним чином не вплине на виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова Владислава Юріївна, про скасування свідоцтва про право власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування записів про право власності – задовольнити частково.

З метою забезпечення позову Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова Владислава Юріївна, про скасування свідоцтва про право власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування записів про право власності – заборонити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вчиняти будь-які дії по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на квартиру АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 площею 29,1 АДРЕСА_6 .м АДРЕСА_7 , (опис: АДРЕСА_8 в житловому будинку літ. А-5, що складається з: 1-коридор, 2-санвузол, 3-кухня, 4-коридор, 5-житлова, 6-житлова, 7-кладова), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 , а також заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з приводу відчуженння даного нерухомого майна.

В іншій частині – відмовити.

Ухвала набирає чинності з дня постановлення – 27.02.2020 року, але може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки - до 27.02.2023 року.

Суддя О.О. Богун

27.02.2020