Рішення № 89020428, 29.04.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/4945/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого – судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря Івасюти Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Перша Львівська державна нотаріальна контора про припинення частки у спадковому майні,

встановив:

позивач звернулась до суду з даним позовом до ОСОБА_2 , у якому просить припинити право відповідача на спадкування за законом на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 ; присудити на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за належну їй 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивує тим, що є спадкоємицею після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і якій належала 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 . Крім позивачки, частки у даній квартирі також були у її покійної матері, бабусі та чоловіка бабусі ОСОБА_4 . Чоловік бабусі - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті спадкова справа не відкривалась, оскільки бабуся позивачки проживала з ним спільно, вона прийняла спадщину фактично, а саме 1/4 частку квартири. При отриманні свідоцтва про право власності, їй стало відомо, що після смерті бабусі ОСОБА_5 , її донька ОСОБА_2 , яка є громадянкою Російської Федерації, надіслала заяву до Першої Львівської державної нотаріальної контори, якою повідомила про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_5 . Частка у спадковому майні складає 1/4 частки квартири, оскільки на час смерті бабусі позивачки фактично належала 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 . Позивач на даний час є власником 3/4 часток квартири АДРЕСА_1 . Частка ОСОБА_2 у квартирі є незначною та становить ј квартири. Позивач вказує, що має намір розпорядитись своїм майном на свій розсуд, проте позбавлена такого права, оскільки з ОСОБА_2 не може дійти згоди щодо оформлення її частки у квартирі та спільного розпорядження майном. На неодноразові пропозиції приїхати в України та вирішити питання щодо її частки у квартирі відповідач категорично не погоджується, причину не пояснює. За даних обставин змушена звертатися до суду з позовом до відповідача про припинення права на частку у спільному майні.

Представник позивача подала заяву про розгляд справи за її відсутності, згідно якої позов підтримала та просила задовольнити

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи судовими викликами, оголошеннями та матеріалами судового доручення про вручення документів. Також не подала до суду відзиву на позов та заяви про розгляд справи за її відсутності. Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, з ухваленням заочного рішення.

Представник третьої особи подав заяву про розгляд справи з відсутності представника Першої Львівської державної нотаріальної контори.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши надані докази, вважає, що позов підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 та є онукою ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 НОМЕР_2 НОМЕР_3 .

Відповідно до свідоцтва № НОМЕР_4 , ОСОБА_5 02.04.1983 року уклала шлюб з ОСОБА_4 .

Мати позивача - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим Галицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління.

Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, а саме 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 , яка перейшла у власність позивача ОСОБА_1 , що стверджується копією свідоцтва про право власності на спадщину за законом.

Відповідно до вказаного свідоцтва про право власності на спадщину за законом, майно спадкодавцю належало на підставі таких документів: 1/4 частка – на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_6 , виданого Виконкомом Львівської міської Ради народних депутатів 23 червня 1997 року, на підставі розпорядження від 23 червня 1997 року за № 403, зареєстрованого в Львівському міжміському бюро технічної інвентаризації і записано в реєстрову книгу за № 20917; 1/4 частка – на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_6 , виданого Виконкомом Львівської міської Ради народних депутатів 23 червня 1997 року, на підставі розпорядження від 23 червня 1997 року за № 403, зареєстрованого в Львівському міжміському бюро технічної інвентаризації і записано в реєстрову книгу за № 20917, що належала матері померлої ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , спадкоємцем якої була її донька ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, з яких 1/8 частка квартири належала померлому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чоловікові померлої ОСОБА_5 , спадщину після смерті якого вона фактично прийняла, але не оформила своїх спадкових прав на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_6 , виданого Виконкомом Львівської міської Ради народних депутатів 23 червня 1997 року, на підставі розпорядження від 23 червня 1997 року за № 403, зареєстрованого в Львівському міжміському бюро технічної інвентаризації і записаного в реєстрову книгу за № 20917.

Згідно Свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_6 , виданого Виконкомом Львівської міської Ради народних депутатів 23 червня 1997 року, на підставі розпорядження від 23 червня 1997 року за № 403, зареєстрованого в Львівському міжміському бюро технічної інвентаризації і записано в реєстрову книгу за № 20917, ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1 та їй у відповідності до свідоцтва належить 1/4 частка у зазначеній квартирі.

Як видно з вказаного Свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 НОМЕР_6 , частки у даній квартирі належали ОСОБА_3 ј частка, ОСОБА_5 ј частка та ОСОБА_4 ј частка.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_7 , виданим міським відділом реєстрації актів громадянського стану Львівського обласного управління юстиції.

Після смерті ОСОБА_4 , майно яке йому належало – ј частки квартири успадкувала ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_5 , що стверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_8 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції.

Спадщину після смерті ОСОБА_5 – ј частки квартири, прийняла ОСОБА_8 – матір позивача.

Таким чином, позивачу належить ѕ частки у спірній квартирі.

Позивач зазначає, що при отриманні свідоцтва про право власності, їй стало відомо, що після смерті ОСОБА_5 , її донька ОСОБА_2 – сестра матері позивача, яка є громадянкою Російської Федерації, надіслала заяву до Першої Львівської державної нотаріальної контори, якою повідомила про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 . Частка у спадковому майна складає ј частку квартири, оскільки на час смерті ОСОБА_5 фактично належала 1/2 частка квартир АДРЕСА_1 .

Позивач не може дійти згоди щодо оформлення частки відповідача у квартирі та спільного розпорядження майном, а тому просить припинити право ОСОБА_2 на частку у праві спільної часткової власності на нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Аналогічна за змістом норма міститься в статті 321 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частинами першої - третьою статті 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Частиною першою статті 365 ЦК України передбачено підстави, за наявності яких, суд може задовольнити позов про припинення права особи на частку у спільному майні, а саме: частка є незначною і не може бути виділена у натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що припинення права особи на частку в спільному майні поза її волею за рішенням суду на підставі позову інших співвласників (співвласника) можливе за наявності хоча б однієї з чотирьох передбачених частиною першою статті 365 ЦК України підстав, проте таке припинення в усякому випадку не повинно завдати істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї, і за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

При цьому, висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та об`єкта, який є спільним майном Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду Касаційного цивільного суду, викладеним у постанові від 18 липня 2019 року ( справа № 210/2236/15-ц, провадження № 61-33924св18).

Згідно технічного паспорта на квартиру, спірна квартира АДРЕСА_1 складається з 3-х кімнат, житловою площею 42,9 кв. м та загальною площею 67,2 кв.м.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що частка відповідача є незначною та становить ј частки квартири, а частка у спільному майні не може бути виділена в натурі.

З часу відкриття спадкової справи відповідачем не оформлено право на спадщину за Законом та не вживалось заходів щодо цього, окрім подачі заяви до нотаріуса.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що ОСОБА_2 має інше житло, крім 1/4 частки у спірній квартирі /а.с.19/.

Позивач стверджує, що спільне володіння і користування майном є неможливим, оскільки на неодноразові пропозиції вирішити питання щодо її частки у квартирі відповідач не погоджується.

У зв`язку з пред`явленням позову про припинення права власності, позивач виконала умову щодо попереднього внесення на депозитний рахунок суду компенсації вартості частки у квартирі, що належить відповідачу, перерахувавши 91 313, 00 гривень на депозитний рахунок суду, тобто суму, яка визначена звітом проведеної оцінки вартості ј частки квартири /а.с.20/.

Таким чином, доводи позивача про неможливість виділу в натурі належної ОСОБА_2 1/4 частини спірної квартири та неможливість спільного користування квартирою є обґрунтованими, позивач надала суду докази того, що припинення права відповідача на її частку не завдасть істотної шкоди її інтересам як співвласника та членам сім`ї останньої. Відповідач в судове засідання не з`явилась, не подала жодних доказів на спростування вимог та доводів позивача.

За встановлених обставин, суд беручи до уваги вищенаведені мотиви, а також те, що відповідач має інше житло за межами України, де зареєстрована і проживає, позивач виконала умову щодо попереднього внесення на депозитний рахунок суду компенсації вартості частки у квартирі, що належить відповідачу, суд приходить до висновку що припинення права власності ОСОБА_2 на 1/4 частку квартири, що не завдасть істотної шкоди її інтересам як співвласника.

З урахуванням наведеного, позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Припинити право ОСОБА_2 , на спадкування за законом на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 .

Присудити на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 в розмірі 91 313 гривень 00 копійок.

Визнати за ОСОБА_1 ( НОМЕР_9 ) право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 .

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до розділу XII пункту 3 Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 354 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення складено 29 квітня 2020 року.

Головуючий суддя Стрельбицький В.В.