Рішення № 89019420, 23.01.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 23.01.2020

Справа № 334/4161/18

Провадження № 2/334/334/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Лиходід А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 позивачка звернулась до суду з позовом до Запорізької міської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, в обґрунтування якого зазначила, що вона є донькою померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_2 склала заповіт на ім`я ОСОБА_1 , який на теперішній час ніким не оскаржений та є чинним. Інших спадкоємців після померлої ОСОБА_3 немає.

07.06.2018 року позивачка з метою оформлення спадщини звернулась до приватного нотаріуса Любіченковської А.Є. з заявою про прийняття спадщини, але 08.06.2018 року отримала постанову про відмову № 73/02-31 у вчиненні нотаріальної дії, оскільки позивачкою було пропущено встановлений законодавцем шестимісячний строк для звернення з вказаною заявою.

ОСОБА_1 у позові зазначає, що окрім неї більше спадкоємців немає, строк для прийняття спадщини вона пропустила з поважних причин. Вона змушена була цілодобово наглядати за своїм тяжкохворим чоловіком – ОСОБА_4 , який наприкінці 2017 року переніс повторний ішемічний інсульт в стовбурі мозку ВББ у вигляді правостороннього гемисиндрома. Різке погіршення стану також супроводжувалось ускладненням хронічних захворювань дисциркуляторної енцефалопатфії, церебрального атеросклерозу та цукрового діабету. У зв`язку з вказаним позивачка опинилась в складній життєвій ситуації і мала самостійно вирішувати значну кількість проблем, пов`язаних з доглядом за тяжкохворим чоловіком, стан здоров`я якого різко погіршився саме наприкінці строку для прийняття спадщини, до того ж, в подальшому сама позивачка зважаючи на свій вік та стан здоров`я, не мала можливості вчасно відвідати нотаріуса.

У позові просить визначити для неї додатковий строк для прийняття спадщини три місяці з моменту набрання чинності судовим рішенням.

Представником Запорізької міської ради було подано відзив на позов, в якому зазначено про недоведеність поважності пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини.

В судовому засіданні позивачка, її представник адвокат Василенко О.В. позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Позивачка додатково зазначила, що її чоловік тривалий час знаходився в тяжкому стані, ніхто, окрім неї не міг за ним наглядати як в лікарні так і вдома, оскільки з ним поруч повинен був постійно хтось чергувати, його потрібно було годувати, міняти білизну, перевертати з боку на бік тощо. У домашніх умовах забезпечити якісний догляд можливо, але це вимагає великих зусиль, фінансових витрат та вільного часу. Крім того, позивачка просить суд звернути увагу на той факт, що строк вона пропустила лише на місяць, що повністю обґрунтовується поважністю причин, інших спадкоємців немає, на її ім`я складено заповіт, а тому відновлення пропущеного строку ніяким чином не порушить права та охоронювані законом інтереси інших осіб.

Допитана в судовому засіданні 29.03.2019 року свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона була свідком того, що ОСОБА_1 здійснювала постійний догляд за важкохворим чоловіком, у якого років три назад був інсульт, який повторився через рік знову. З таким доглядом вона самостійно не справлялась, їй надавали допомогу інші люди, оскільки остання також з огляду на вік часто хворіла та сама потребувала допомоги. Їй купували та приносили ліки, продукти, а вона вже безпосередньо здійснювала догляд за важкохворим чоловіком.

Допитаний в судовому засіданні 29.03.2019 року свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що чоловік позивачки ОСОБА_4 дійсно хворіє вже майже три роки, потребує стороннього догляду. Такий догляд в будинку здійснювала позивачка, яка окрім того сама є особою похилого віку та за станом здоров`я також потребувала сторонньої допомоги.

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши надані письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від померлої фізичної особи (спадкодавця) до інших осіб ( спадкоємцям).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Стаття 1218 ЦК України передбачає, що до складу спадщини входять усі права й обов`язки спадкодавця, які не припинилися в момент його смерті.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У судовому засіданні встановлено та доведено матеріалами спадкової справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 24.10.2017 року Дніпровським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою померлої ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_2 , виданим повторно 07.09.2000 року Успенською селищною радою Лутугінського району Луганської області, Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00020524187 від 10.07.2018 року, свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , виданим 14.07.1970 року Жовтневим бюро ЗАГСу м. Запоріжжі, свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 , виданим 12.11.1971 року Жовтневим бюро ЗАГСу м. Запоріжжі.

Згідно довідки відділу реєстрації фізичних осіб Департаменту реєстраційних послуг Управління державної реєстрації фізичних осіб № 04-42/3-4/1802 від 07.06.2018 року, на час смерті ОСОБА_2 мешкала за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 з 21.03.1977 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Після смерті матері, для оформлення спадщини ОСОБА_1 07.06.2018 року звернулась до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Любіченковської Анастасії Євгенівни з заявою про прийняття спадщини, до складу якої увійшла квартира АДРЕСА_1 .

Вказана квартира ОСОБА_2 належала на праві приватної власності на підставі Договору дарування від 23.10.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Ніколаєвською Л.Б. (зареєстровано в реєстрі за № 3366). Право власності підтверджується також технічним паспортом на квартиру .

Згідно матеріалів спадкової справи, за життя ОСОБА_2 склала заповіт, який було посвідчено 31.05.2013 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області (зареєстровано в реєстрі № 717), згідно якого остання все майно, яке належатиме їй на час смерті заповідала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до статті ст.ст. 67,69 Закону України «Про нотаріат» ст. 1270 ЦК України, та гл. 10 п.3.13, 3.15, 3.16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом повинен перевірити факт смерті спадкодавця, наявність заповіту та час і місце відкриття спадщини, своєчасність прийняття спадщини, для чого обов`язково вимагаються відповідні документи, а саме: свідоцтво про смерть спадкодавця,заповіт, видача спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину не майно можливе, якщо спадкоємцем не пропущений строк для прийняття спадщини.

Постановою нотаріуса від 08.06.2018 року позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було відмовлено, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 пропустила встановлений законодавством строк для прийняття спадщини.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У статті 1233 ЦК України зазначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 зазначила, що на момент смерті матері вона доглядала за своїм тяжко хворим чоловіком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Як доказ важкості стану здоров`я свого чоловіка, позивачка надала суду наступні медичні документи: Виписку з медичної картки амбулаторного (стаціонарного хворого) КУ «Міська клінічна лікарня №1» №1334 від 07.03.2018 року, Виписку з медичної картки стаціонарного хворого (денного стаціонару) КУ «Міська клінічна лікарня №1» № 495 від 25.05.2018 року, виписку з історії хвороби № 55 КУ «Міська клінічна лікарня №1» від 14.01.2019 року, з яких вбачається, що позивачка протягом періоду з 2015 року по січень 2019 року постійно доглядала за своїм хворим чоловіком ОСОБА_4 , який з певною періодичністю потрапляв до медичних закладів на лікування, різке погіршення стану здоров`я якого супроводжувалось ускладненням хронічних захворювань дисциркуляторної енцефаолопатії, церебрального атеросклерозу та цукрового діабету.

Крім того, у позові ОСОБА_1 як на доказ поважності пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини зазначала те, що вона також через поважність свого віку та стану свого здоров`я не могла вчасно звернутись до нотаріуса. Як доказ важкого стану свого здоров`я, позивачка надала суду наступні медичні документи: витяг з амбулаторної картки про відвідування сімейного лікаря від 17.11.2017 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 вернулася з болями в області колінних суглобів, які супроводжуються протягом о останніх трьох місяців, виписку від 03.07.2019 року з амбулаторної карти КУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №6», де на диспансерному обліку перебуває позивачка, консультативний висновок лікаря ортопеда-травматолога КУ Запорізька обласна клінічна лікарня №6 від 12.04.2019 року, медичну карту амбулаторного хворого КУ «Міська клінічна лікарня №1» від 16.08.2019 року, з яких вбачається, що позивачка мала проблеми з власним здоров`ям протягом тривалого часу до та після смерті своєї матері.

Також позивачкою надано до матеріалів справи Довідку №36 ОСББ «Заводу високовольтної апаратури», з якої вбачається, що ОСОБА_1 сплачувала вартість комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_2 , де до дня своєї смерті мешкала ОСОБА_2 , яка була матір`ю позивачки.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При розгляді справ про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, суд повинен дослідити чи вчиняв державний нотаріус після встановлення ним наявності заповіту спадкодавця дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, чи здійснювався виклик спадкоємця за заповітом, в тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця.

У судовому засіданні встановлено, що після смерті ОСОБА_2 окрім позивачки до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, а тому тільки 07.06.2018 року після її звернення приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Любіченковською А.Є. було заведено Спадкову справу №14/2018, під час заведення якої було встановлено, що дійсно ОСОБА_2 склала заповіт на ім`я своєї дочки ОСОБА_1 , який був посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Межовим Андрієм Вячеславовичем та зареєстрований в реєстрі за номером № 717.

Відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку, що значне погіршення здоров`я позивачки та її чоловіка ОСОБА_4 напередодні смерті ОСОБА_2 та протягом тривалого часу після смерті останньої, є поважною причиною при недотриманні встановлених законом строків прийняття позивачкою спадщини, та зважаючи на відсутність інших осіб, які претендують на спадщину, наявністю заповіту, складеного ОСОБА_2 на ім`я позивачки, суд вважає за можливе визначити ОСОБА_1 додатковий строк, достатній для подання нею заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82,89, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини – задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за заповітом, протягом трьох місяців з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Турбіна Т. Ф.