Рішення № 89018018, 26.03.2020, Дружківський міський суд Донецької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Номер провадження 2/229/43/2020

Справа № 229/3366/19

26 березня 2020 року Дружківський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого судді: Лебеженко В.О.

за участі:секретаря судового засідання Слободкіної Т.І.

прокурора Сосновенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Дружківка цивільну справу за позовною заявою Краматорської місцевої прокуратури Донецької області яка діє в інтересах Пісківської сільської ради Ясинуватського району Донецької області до ОСОБА_1 про визнання недійсними державного акту на право власності на земельну ділянку, договорів купівлі-продажу та визнання права власності на земельну ділянку загальною площею 25 га,-

ВСТАНОВИВ:

До Дружківського міського суду Донецької області надійшла позовна заява Краматорської місцевої прокуратури Донецької області яка діє в інтересах Пісківської сільської ради Ясинуватського району Донецької області про визнання недійсними державного акту на право власності на земельну ділянку, договорів купівлі-продажу та визнання права власності на земельну ділянку загальною площею 25 га, в якій просить: визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ№878159 від 20.05.2008 року виданий від імені Ясинуватської районної державної адміністрації; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 22.04.2015 року №467, посвідчений 22.04.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвеєвим В.А. щодо відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 142585600 НОМЕР_1 :000:0328 загальною площею 25 га., яка розташована в межах с.Піски, Ясинуватського району, Донецької області; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 07.05.2015 року №529, посвідчений 07.05.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвеєвим В.А. щодо відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 142585600 НОМЕР_1 :000:0328 загальною площею 25 га., яка розташована в межах с.Піски, Ясинуватського району, Донецької області; визнати за Пісківською сільською радою Ясинуватського району Донецької області право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 01:000:0328 загальною площею 25 га., яка розташована в межах с.Піски, Ясинуватського району, Донецької області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Краматорською місцевою прокуратурою в ході кримінального провадження № 12018050260000885 від 24.07.2018, за ознаками ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України встановлено факт незаконного вибуття з комунальної власності Пісківської сільської ради Ясинуватського району Донецької області земельної ділянки з кадастровим номером 1425585600:01:000:0328 площею 25 га.

Спірна земельна ділянка належить Пісківській сільській раді, що підтверджується наступним.

Відповідно до пунктів 4, 7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» з 01.01.2013 землі державної та комунальної власності в України розмежовані.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності визначено, що землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються земельні ділянки розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, які розташовані в межах населених пунктів на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони та земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом б) ч.1 ст. 80 Земельного Кодексу України (далі – ЗК України) визначено, що суб`єктом права власності на землю, є зокрема територіальна громада, яка реалізує це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Право власності Пісківської сільської ради також підтверджується тим, що вона передала спірну земельну ділянку Товариству з обмеженою відповідальністю «Святогірський гостинний двір» відповідно до договору оренди землі від 09.02.2009 № 040917000009 для будівництва громадсько-торгівельного культурно-розважального і адміністративних центрів з інфраструктурою в межах АДРЕСА_1 строком на 49 років, що підтверджується інформацією наданою міськрайонним управлінням в Ясинуватському районі та м. Авдіївці управління Держгеокадастру у Донецькій області від 27.06.2018 №149/110-18.

Враховуючи те, що спірна земельна ділянка площею 25 га знаходиться в межах населеного пункту с. Піски Ясинуватського району Донецької області, розпорядником земельних ділянок є виключно Пісківська сільська рада Ясинуватського району Донецької області.

Між тим, в ході досудового розслідування вище вказаного кримінального провадження встановлено, що спірна земельна ділянка зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі державного акту серії ЯЖ № 878159.

Однак, вказаний державний акт є недійсним (підробленим). Це підтверджується тим, що:

- Бланк державного акту серії ЯЖ № 878159 не передавався ні відділу Держкомзему у Ясинуватському районі Донецької області, ні Головному управлінню Держкомзему у Донецькій області. За інформацією з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 04.10.2016 № 10-28-0.13-15574/2-16 вказаний акт передано Головному управлінню Держкомзему в Київській області згідно з накладною від 25.12.2008 № 63;

- Бланк державного акту серії ЯЖ № 878159 не міг бути заповнений 20.05.2008, оскільки Головному управлінню Держкомзему в Київській області він був переданий лише 25.12.2008 (тобто через сім місяців).

- Бланк державного акту серії ЯЖ № 878159 взагалі знищений, відповідно до Актів про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду, від 29.09.2015 №2та від 28.12.2017 №3, як такий, що не внесений до Національного архівного фонду.

Таким чином, державний акт серії ЯЖ № 878159 є підробленим, та не створює у ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку та не надає йому будь-яких майнових прав на неї.

Так, 22.04.2015 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі – продажу земельної ділянки, що знаходиться в межах населеного пункту с. Піски Ясинуватського району Донецької області, за № 467, яким зареєстровано право власності за ОСОБА_3 .

В подальшому, 07.05.2015 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки № НОМЕР_3 , яким зареєстровано право власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 .

Тобто, на даний час, спірна земельна ділянка на праві приватної власності перебуває у ОСОБА_1 з цільовим призначенням під будівництво громадського-торгівельних культурно-розважальних і адміністративних центрів з інфраструктурою, складських приміщень і митних терміналів.

Враховуючи те, що вказаний державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 ніколи не видавався, тобто, відповідно до вимог чинного законодавства права власності на земельну ділянку останній не набував. То на час укладання договорів купівлі-продажу спірної земельної ділянки ані ОСОБА_2 , ані ОСОБА_3 не були її власниками.

Приписами ст. 658 ЦК України передбачено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Частиною 1 ст. 388 ЦК України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Враховуючи викладене, спірна земельна ділянка належить Пісківській сільській раді та вибула із комунальної власності без її волі, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не були власниками, договори укладено незаконно.

Водночас, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

У даному випадку після реєстрації державного акту та укладення договорів купівлі-продажу відповідачі отримали право на розпорядження земельною ділянкою. Відтак, такі акти є правочинами.

Факт здійснення правочину підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, та договорами купівлі-продажу земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Враховуючи, що державний акт та договори купівлі – продажу вчинені з порушенням норм законодавства (ст. ст. 658, 387, 388 Цк України), то вони підлягають визнанню недійсними.

За приписами ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оскільки, спірна земельна ділянка вийшла з власності Пісківської сільської ради без її волі, вона має бути витребувана із незаконного протиправного володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади с. Піски в особі Пісківської сільської ради Ясинуватського району Донецької області.

Підставою для представництва держави у даному випадку є те, що земельна ділянка, розташована на території Пісківської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, незаконно без волі власника вибула з комунальної власності, що позбавляє Державу ефективно та виключно за призначенням розпоряджатись нею та отримувати грошові кошти у дохід бюджету, чим завдається шкода інтересам держави.

Вказане є підставою для здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави.

Підпунктом 1 п. 6 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до віддання виконавчих органів міських рад належить здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Відповідно до ст. 189 ЗК України сільські, селищні, міські, районні та обласні ради здійснюють самоврядний контроль за використанням та охороною земель.

За змістом ч. 1 п. 3 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією місцевої ради.

Таким чином, компетентним органом є Пісківська сільська рада Ясинуватського району Донецької області, як орган місцевого самоврядування територіальної громади та є суб`єктом права власності на спірну земельну ділянку (ст. ст. 80, 83 ЗК України). Вона зобов`язана здійснювати захист майнових прав на земельну ділянку.

Позивачем жодних заходів щодо захисту порушених інтересів держави, територіальної громади с.Піски Ясинуватського району Донецької області, у тому числі претензійно-позовного характеру спрямованих на повернення земельної ділянки державі не вживалися, у зв`язку з тим, що селище Піски Ясинуватського району Донецької області входить до переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, відповідно до Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення».

Всупереч вищевказаному, незважаючи на тривале (з 2015 року по теперішній час) порушення інтересів держави в особі територіальної громади с. Піски Ясинуватського району Донецької області як власника земельної ділянки, Пісківська сільська рада Ясинуватського району Донецької області до суду не звернулись.

Отже, у даному випадку та безпосередньо враховуючи те, що с. Піски знаходиться безпосередньо на лінії зіткнення, владні повноваження Пісківської сільською радою тимчасово не здійснюються і доступ до даного населеного пункту обмежено, представництво Краматорської місцевою прокуратурою інтересів держави є виключним випадком з метою захисту екологічної безпеки та охорони землі як національного багатства.

У зв`язку з вищевикладеним, прокурор звертається до суду з цим позовом в інтересах територіальної громади с. Піски в особі Пісківської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, на території якої знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_4 :01:000:0328 площею 25 га, а саме в межах с. Піски Ясинуватського району Донецької області на тимчасово непідконтрольній владі України території.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 25 червня 2019 року було прийнято позовну заяву до провадження, відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 06 вересня 2019 року, було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник позивача – прокурор Сосновенко О.В. з`явилася, підтвердила обставини, які викладені в позовній заяві, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити. Не заперечувала проти розгляду справи в заочному порядку.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, а саме шляхом оголошення на сайті «Судова влада», сторінка Дружківського міського суду, розділ «громадянам».

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду невідомі. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Враховуючи, що причина неявки відповідача є неповажною, відзив не надано, у справі є наявні дані про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим відповідно до ст.280 ЦПК України розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на розгляд справи в порядку заочного провадження.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Як передбачено ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч.3 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (абзац 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»). Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзац другий частини третьої зазначеної статті).

Відповідно до абзаців першого та другого частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього кодексу (частина четверта статті 56 ЦПК України).

У позовній заяві прокурор зазначив, що підставою для звернення до суду із вказаною позовною заявою в інтересах держави є порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у комунальній власності. При цьому Пісківської сільською радою дієвих та вичерпних заходів щодо припинення такого порушення не може бути вжито, у зв`язку тим, що с. Піски знаходиться безпосередньо на лінії зіткнення, владні повноваження Пісківської сільською радою тимчасово не здійснюються і доступ до даного населеного пункту обмеженою

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. До зазначеного переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення входить с. Піски Ясинуватського району Донецької області.

З огляду на викладене прокурор обґрунтував необхідність представництва інтересів держави шляхом звернення до суду із даним позовом.

Згідно із ст. 13 Конституції України що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси є об`єктами права власності Українського народу. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земельне законодавство базується на принципі невтручання держави у здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом (пункт «в» частини першої статті 5 ЗК України).

Пунктом б) ч.1 ст. 80 Земельного Кодексу України (далі – ЗК України) визначено, що суб`єктом права власності на землю, є зокрема територіальна громада, яка реалізує це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності.

Відповідно до пунктів 4, 7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» з 01.01.2013 землі державної та комунальної власності в України розмежовані.

Згідно з п.3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу. 4. У державній власності залишаються: а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони; б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; в) землі зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу.

Визнання угоди недійсною є одним зі способів захисту прав на землю, передбаченим частиною третьою статті 152 ЗК України.

Зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України (далі - ЦК України), іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину (частина перша статті 203, частина перша статті 215 ЦК України).

Згідно з частинами другою та третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Загальним правовим наслідком недійсності правочину (стаття 216 ЦК України) є реституція, яка застосовується як належний спосіб захисту цивільного права та інтересу за наявності відносин, які виникли в зв`язку з вчиненням особами правочину та внаслідок визнання його недійсним.

При цьому правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як «заінтересовані особи» (статті 215, 216 ЦК України).

Тобто, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була його стороною. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Відповідно до відповіді Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області, земельна ділянка кадастровий номер 1425585600:01:000:0328 знаходиться на території Пісківської сільської ради і повноваження щодо надання її у власність/користування наділена виключно Пісківська сільська рада. На даний час с.Піски знаходиться безпосередньо на лінії зіткнення, владні повноваження Пісківською сільською радою тимчасово не здійснюються і доступ до даного населеного пункту заборонено, що також підтверджується відповіддю Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області від 11.04.2019 року (а.с.22-24, 25).

Земельна ділянка кадастровий номер 1425585600:01:000:0328 площею 25,000 га. згідно договору оренди землі зареєстрованого 09.02.2009 року за реєстровим номером 04.09.170.00009 для будівництва громадсько-торгівельних. Культурно-розважальних і адміністративних центрів з інфраструктурою в межах АДРЕСА_1 строком на 49 років, значиться за ТОВ «Святогіврський гостинний двір», що підтверджується відповіддю управління Держгеокадастру в Ясинуватському районі Донецької області від 29.06.2016 року (а.с.48-49).

Водночас, згідно повідомлення міськрайонного управління в Ясинуватському районі та м.Авдіївці, земельна ділянка площею 25,0000 га. кадастровий номер 1425585600:01:000:0328 обліковується за ТОВ «Святогірський гостинний двір» згідно договору оренди землі, зареєстрованого 09.02.2009 року за реєстровим номером 040917000009 для будівництва громадсько-торгівельного, культурно-розважального і адміністративних центрів з інфраструктурою в межах АДРЕСА_1 строком на 49 років. Крім того, у травні 2015 року після надання доступу державним кадастровим реєстраторам Управління Держземагенства в Ясинуватському районі Донецької області до Національної кадастрової системи в результаті оброблення повідомлень про речові права, що надходять від Укрдержреєстру, виявлено наступне: щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1425585600:01:000:0328 в період з 22.04.2015 року по 07.05.2015 року Київським міським приватним нотаріусом Матвєєвим В.А. зареєстровано право власності за громадяном ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (а.с.15-16).

При цьому, зазначені вище обставини підтверджуються відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 15.04.2019 року (а.с.34).

Між тим, судом встановлено, що земельна ділянка №1425585600:01:000:0328 в період з 22.04.2015 року по 07.05.2015 року Київським міським приватним нотаріусом Матвєєвим В.А. зареєстровано право власності за громадяном ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та у 2016 році зареєстроване право власності за ОСОБА_1 . Відповідно до даних Державного земельного кадастру, грунти земельної ділянки з кадастровим номером 1425585600:01:000:0328 представлена як пасовища. Згідно постанови КМУ від 16.11.2016 року №831 «Про затвердження методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення», норматив капіталізованого рентного доходу на землях сільськогосподарського призначення (угіддя пасовища) природно-сільськогосподарського району Покровський, до земель якого віднесено Ясинуватського району, складає 6427,07 грн. за 1 га., що підтверджується відповіддю начальника міськрайонного управління в Ясинуватському районі та м.Авдіївці ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 09.01.2019 року та 12.04.2019 року (а.с.20, 40).

Крім того, судом встановлено, що відповідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №878159 від 20.05.2008 року, ОСОБА_2 видано земельну ділянку площею 25,0000 га., яка розташована за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, Пісківська сільська рада «За межами населеного пункту», кадастровий номер 1425585600:01:000:0328 (а.с.37-38).

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.04.2015 року, ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_2 в інтересах якого діяла ОСОБА_4 , земельну ділянку площею 25,000 га., яка розташована: Донецька область, Ясинуватський район, Пісківська сільська рада «За межами населеного пункту», кадастровий номер 1425585600:01:000:0328; цільове призначення земельної ділянки: під будівництво громадсько-торгівельних. культурно-розважальних і адміністративних центрів з інфраструктурою, складських приміщень і митних терміналів; ринкова вартість землі складає 45701,00 грн. Посвідчено приватним нотаріусом київського нотаріального округу Матвєєвим В.А., зареєстровано в реєстрі №467 (а.с.35-36).

Слід також зазначити, що із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що власником об`єкту нерухомого майна, а саме: земельної ділянки кадастровий номер 1425585600:01:000:0328 площею 25 га., цільове призначення під під будівництво громадсько-торгівельних. культурно-розважальних і адміністративних центрів з інфраструктурою, складських приміщень і митних терміналів, розташування: Донецька область, Ясинуватський район, с/рада Пісківська, зазначена ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.05.2015 року, який був укладений між нею та ОСОБА_3 (а.с.11-14).

У свою чергу, згідно облікових даних Управління Держгеокадастру в Ясинуватському районі Донецької області, зокрема, держаний акт серія ЯЖ №878159 необліковується. Також відомості щодо видачі та оформлення державних актів на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_2 в Управлінні відсутні. Запити щодо надання витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки до Управління не надходили. Вказані обставини підтверджуються відповіддю начальника Управління Держгеокадастру в Ясинуватському районі Донецької області (а.с.19).

Згідно відповіді начальника Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 04.10.2016 року, бланки державних актів, зокрема, серія НОМЕР_5 №878159, Державним комітетом України із земельних ресурсів передано Головному управлінню Деркомзему у Київській області згідно з накладною від 25.12.2008 року №632 (а.с.17-18).

Поряд з цим, як встановлено в судовому засіданні, Краматорською місцевою прокуратурою здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12018050260000885 від 24.07.2018, за ознаками ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України за фактом незаконного вибуття з комунальної власності Пісківської сільської ради Ясинуватського району Донецької області земельної ділянки з кадастровим номером 1425585600:01:000:0328 площею 25 га.

Стаття 319 Цивільного кодексу України закріплює, що право власності є непорушним і право розпоряджатися майном належить лише власникові майна.

Стаття 321 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) встановлює принципи непорушності права власності. Відповідно до цієї норми, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 рокупередбачено, що виходячи з принципу рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи вищезазначене, суд вважає, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1425585600:01:000:0328 площею 25 га., що розташована на території Пісківської сільської ради та перебуває у її комунальній власності, перейшло до ОСОБА_1 без волі власника та у порушення вимог законодавства.

Отже, вищезазначена земельна ділянка вибули поза волею Піськівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, поза встановленим порядком на отримання дозволу від компетентного органу на відчуження земельних ділянок, в порушення вимог чинного цивільного законодавства.

Статтею 228 ЦК, визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Із змісту статті 330 ЦК України, вбачається, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Приписами ст. 658 ЦК України передбачено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Підсумовуючи вищенаведене, у відповідності до вимог ст.ст. 330, 388, 658 Цивільного кодексу України право власності на майно, яке було передане поза межами волі власника не набувається у тому числі, і добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути в нього витребуване.

Аналогічна правова позиція сформована у постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі №6-1203 цс 15. У своєму правовому висновку Суд вказав, що відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України пов`язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Указана норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав його, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність в діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Таким чином, вирішуючи спір про витребування майна з чужого незаконного володіння, суди повинні були встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власників у силу обставин, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України, зокрема чи з їхньої волі вибуло це майно з їх володіння.

Оскільки добросовісне набуття в розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майна з чужого володіння.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Відповідно до ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Пунктами 21, 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», визначено, що спір про повернення майна, що виникає з договірних відносин або відносин, пов`язаних із застосуванням наслідків недійсності правочину, підлягає вирішенню відповідно до законодавства, яке регулює ці відносини. У разі коли між особами відсутні договірні відносини або відносини, пов`язані із застосуванням наслідків недійсності правочину, спір про повернення майна власнику підлягає вирішенню за правилами статей 387, 388 ЦК. Якщо власник вимагає повернення свого майна з володіння особи, яка незаконно ним заволоділа, така позовна вимога підлягає розгляду та вирішенню також за правилами статей 387, 388 ЦК.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред`явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 ЦК. У зв`язку із цим суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

Разом із тим, об`єктом позову про витребування майна із чужого незаконного володіння може бути річ, яка існує в натурі на момент подання позову. Якщо річ, перебуваючи в чужому володінні, видозмінилась, була перероблена чи знищена, застосовуються зобов`язально-правові способи захисту права власності відповідно до положень гл. 83 ЦК України.

Зважаючи на те, що Ясинуватською районною державною адміністрацією державний акт на право вланості на спірну земельну ділянку не видавалось, рішень про вилучення спірної земельної ділянки не приймалось. При цьому, спірна земельна ділянка відноситься до відання Піськівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, в свою чергу, яка дій спрямованих на відчуження спірної земельної ділянки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 або ОСОБА_1 , а тому, спірна земельна ділянка на підставі ст. 388 ЦК України підлягають витребуванню на користь позивача як власника та розпорядника майна, від ОСОБА_1 , а позовні вимоги підлягають задоволенню.

При винесенні рішення, суд вирішує питання щодо розподілу судових витрат, згідно ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача (а.с.1).

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 13, 76-80, 89, 247, 259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Краматорської місцевої прокуратури Донецької області яка діє в інтересах Пісківської сільської ради Ясинуватського району Донецької області до ОСОБА_1 про визнання недійсними державного акту на право власності на земельну ділянку, договорів купівлі-продажу та визнання права власності на земельну ділянку загальною площею 25 га – задовольнити.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ№878159 від 20.05.2008 року, виданий від імені Ясинуватської районної державної адміністрації.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 22.04.2015 року №467, посвідчений 22.04.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвеєвим В.А. щодо відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 142585600 НОМЕР_1 :000:0328 загальною площею 25 га., яка розташована в межах с.Піски, Ясинуватського району, Донецької області.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 07.05.2015 року №529, посвідчений 07.05.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвеєвим В.А. щодо відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 142585600 НОМЕР_1 :000:0328 загальною площею 25 га., яка розташована в межах с.Піски, Ясинуватського району, Донецької області.

Визнати за Пісківською сільською радою Ясинуватського району Донецької області право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 01:000:0328 загальною площею 25 га., яка розташована в межах с.Піски, Ясинуватського району, Донецької області.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 8173 (вісім тисяч сто сімдесят три) грн. 15 коп. на користь прокуратури Донецької області (ЄДРПОУ 25707002, отримувач – прокуратура Донецької області, р/р 35216066016251, Держказначейська служба України, МФО 820172).

Рішення може бути оскаржено позивачем до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд шляхом подання в 30 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Дружківським міським судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення складені в нарадчій кімнаті 26 березня 2020 року.

Повний текст рішення суду складено 06 квітня 2020 року.

Суддя: В.О.Лебеженко