Ухвала суду № 89017278, 29.04.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа № 233/2054/20

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

УХВАЛА

про залишення скарги без руху

29 квітня 2020 року

м. Костянтинівка

Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Наумик О. О., розглянувши скаргу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) «про невиконання судового рішення по справі №233/4757/18»,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 28.04.2020 звернувся до суду зі скаргою в порядку ст.447 ЦПК України Розділу VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень», в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Деснянського районного відділу державній виконавчої служби в місті Києві в особі старшого державного виконавця Черухи О. М. по примусовому виконанню відповідачем рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16.12.2019 по справі №233/4757/18;

- зобов`язати старшого державного виконавця державної виконавчої служби Деснянського району міста Києва Черуху О. М. виконати свої службові обов`язки щодо примусового виконання відповідачем рішення суду від 16.12.2019 по справі №233/4757/18, про що письмово повідомити в десятиденний термін суд і його.

Скарга підлягає залишенню без руху за таких підстав:

Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Відповідно до ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Тож скарга на дії державного виконавця є заявою по суті справи, до якої в силу ч.9 ст.10 ЦПК України застосовуються загальні вимоги до форми, змісту позовної заяви та правила стосовно подання документів, що додаються до позовної заяви, які містять положення ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Згідно з п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», скарги, заяви та подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України.

У п.13 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз`яснено, що скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в пунктах 35 частини сьомої статті 82 Закону про виконавче провадження, зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання, а саме: про відкриття провадження у справі; щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов`язків; про судові виклики та повідомлення; про судовий розгляд; щодо апеляційного та касаційного оскарження судових рішень тощо.

Положення п.17 Постанови Пленуму вказують на те, що сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов`язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, - як заінтересовані особи.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. До участі у справі в якості заінтересованої особи залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.

За приписами ч.1 ст.450 ЦПК України, скарга розглядається у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржується.

На підставі вищевикладеного, приходжу до висновку, що скарга не дотримує вимог ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.ст.175, 183 ЦПК України, а саме:

За приписами п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Скарга не містить:

- реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України;

- не зазначає в якості заінтересованої особи особу стягувача та посадову особу виконавчої служби у виконавчому провадженні з виконання судового рішення у цивільній справі №233/4757/18 з дотриманням вимог п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України.

Також абзацом 2 частини 3 статті 183 ЦПК України передбачено, що до скарги, яка подається на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Таких доказів до скарги не додано.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.85 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовна заява (а в даному випадку – скарга) подана без додержання вимог ст.ст.175,177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.185,449 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 «про невиконання судового рішення по справі №233/4757/18» залишити без руху, надавши заявнику для виправлення недоліків строк десять днів з дня отримання копії ухвали. Вказаний строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби.

В разі неусунення недоліків у зазначений строк скарга буде вважатися неподаною і повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя