Рішення № 89017185, 30.04.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 30.04.2020 Справа № 554/244/19

Провадження №2/554/67/2020

2/554/3099/2019

2/554/1655/2019

2/554/932/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2020 року м. Полтава

Октябрськийрайонний суд м.Полтави, в складі суду :

судді Блажко І.О.

при секретарі - Титар Л.С.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2

прокурора - Ральського А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Полтавської області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди ,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів прокуратури Полтавської області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди. В якій прохав: стягнути з ДКС України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду у розмірі 126 582 грн. В обґрунтування позову зазначив, що 25.08.2015, ОСОБА_1 , звернувся до Генеральної прокуратури України із двома заявами про вчинення кримінальних правопорушень працівниками прокуратури Полтавської області. Відомості за його заявою всупереч вимог ст. 214 КПК України внесені не були. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.11.2015 у справі №757/33768/15-к скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України про зобов`язання внести відомості до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення було задоволено, зобов`язано компетентних посадових осіб Генеральної прокуратури України внести відповідні відомості до ЄРДР, за заявою від 28.08.2015 про вчинення кримінального правопорушення та розпочати досудове розслідування. У подальшому ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.04.2017 у справі №757/33768/15-к було виправлено описку та зазначено вірну дату подачі заяв про вчинення кримінального правопорушення – 25.08.2015. На виконання зазначених вище ухвал Генеральною прокуратурою України 24.02.2016 було зареєстровано кримінальне провадження за №42016000000000561, з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 364 КК України, яке в порядку ст. 218 КПК України було направлене для здійснення досудового розслідування до прокуратури Полтавської області. 28.04.2016 слідчим в ОВС СВ прокуратури Полтавської області Горячуном О.О. без проведення належного досудового розслідування була винесена постанова про закриття вказаного кримінального провадження. Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 26.10.2016 у справі №554/3602/16-к було скасовано постанову про закриття кримінального провадження від 28.04.2016, винесену слідчим в ОВС СВ прокуратури Полтавської області Горячуном О.О. по даному кримінальному провадженню та направлено матеріали для продовження досудового розслідування. 30.03.2017 постановою слідчого відділу прокуратури Полтавської області Горячуна О.О. було в черговий раз необґрунтовано закрито дане кримінальне провадження. Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 15.08.2017 у справі №554/3602/16-к скаргу ОСОБА_1 на постанову про закриття кримінального провадження було задоволено, скасовано вказану постанову як передчасну, зважаючи на те, що слідчим не було проведено належної перевірки вказаних мною обставин, не допитано свідків, не витребувано матеріалів кримінальної справи №04580007. 22.08.2017 ОСОБА_1 на адресу прокуратури Полтавської області було направлено клопотання про визнання потерпілим та про проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42016000000000561. Вказані клопотання належним чином слідчим розглянуті не були, у зв`язку з чим ним була подана відповідна скарга до Октябрського районного суду м. Полтави. Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28.09.2017 у справі №554/3602/16-к скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково та зобов`язано слідчих групи прокуратури Полтавської області та прокурорів групи прокуратури Полтавської області у кримінальному провадженні № 42016000000000561, внесеному до ЄРДР 24.02.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, задовольнити клопотання ОСОБА_1 про проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій. Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 04.12.2018 №554/3602/16-к було задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід старшого слідчого першого слідчого відділу прокуратури Полтавської області Горячуна О.О. у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42016000000000561 від 24.02.2016 за ч. 1 ст. 364 КК України було задоволено, оскільки суд визнав обґрунтованими його сумніви щодо неупередженості даного слідчого. На даний час досудове розслідування проводиться слідчим слідчого відділу прокуратури Полтавської області Наконечним П.В. На протязі майже трьох років досудове розслідування вказаного кримінального провадження належним чином не здійснюється, слідчими взагалі не проводяться слідчі дії, до цього часу жодній особі не повідомлено про підозру, тобто органом досудового розслідування порушуються розумні строки розгляду кримінального провадження, а оскільки у даному кримінальному провадженні він має статус свідка, згідно ст. 307 КПК України не може оскаржити недотримання слідчим, прокурором розумних строків. Крім того, до цього часу ОСОБА_1 не отримав жодних відомостей про виконання ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28.09.2017 у справі №554/3602/16-к, якою було зобов`язано слідчих групи та прокурорів групи задовольнити клопотання ОСОБА_1 про проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що вона до цього часу не виконана. Проведення належного розслідування та розгляду даної кримінальної справи за результатами яких було б прийнято обґрунтоване та справедливе рішення, надало б позивачу можливість у подальшому звернутися до суду із заявою про перегляд обвинувального вироку відносно ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами. Проте, у зв`язку з тим, що спочатку слідчий Горячун О.О., а тепер слідчий ОСОБА_3 належним чином не виконують свої обов`язки, а прокурор ОСОБА_4 , який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, належним чином на це не реагує, такою можливістю він скористатися не може. Більше того, у зв`язку з плином часу, можливість збору доказів у даній справі з кожним місяцем втрачається. Відсутність на даний час іншого ефективного засобу юридичного захисту від порушення його прав, інформації щодо ходу досудового розслідування у сукупності із перерахованими вище обставинами, спричинює йому значну моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях та негативних переживаннях внаслідок порушення його прав, яке триває вже на протязі 34 місяців, насторозі, тривозі, зниженому настрої, нервозності та дратівливості. Осягнути в повній мірі рівень його моральних страждань, а тим більше оцінити в грошовому виразі надзвичайно важко, однак враховуючи всі перелічені вище фактори моральну шкоду він оцінює в розмірі 126582 грн., тому він і звертається до суду з даним позовом. (а.с.1-5)

15 січня 2019 року ухвалою судді позовну заяву ОСОБА_1 до прокуратури Полтавської області, ДКС України про стягнення моральної шкоди - залишено без руху. (а.с.21).

05 лютого 2019 року ухвалою судді позовну заяву ОСОБА_1 до прокуратури Полтавської області, ДКС України про стягнення моральної шкоди вважати неподаною та повернуто позивачу (а.с.25, 26).

22 лютого 2019 року на виконання вимог ухвали суду від 15.01.2019 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до держави Україна в особі прокуратури Полтавської області, ДКС України про стягнення моральної шкоди. В якій прохав: стягнути з Держави Україна в особі прокуратури Полтавської області, ДКС України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду у розмірі 126 582 грн. (а.с.30-35).

08 квітня 2019 року постановою Полтавського апеляційного суду апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена. Ухвала судді Октябрського районного суду м.Полтави від 05.02.2019 скасована, матеріали позовної заяви направлені до Октябрського районного суду м.Полтави для продовження розгляду (а.с.54-57).

18 квітня 2019 року ухвалою судді відкрито провадження в справі №№554/244/19, 2/554/1655/2019 за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Полтавської області, ДКС України про стягнення моральної шкоди. Розгляд справи проводити в спрощеного позовного провадження. Призначено справу до судового розгляду на 14.30 годин на 24 травня 2019 року (а.с.62).

20 червня 2019 року ухвалою суду позовну заяву в справі №№554/244/19, 2/554/1655/2019 – залишено без розгляду (а.с.84, 85).

31 жовтня 2019 року постановою Полтавського апеляційного суду апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена. Ухвала Октябрського районного суду м.Полтави від 20.06.2019 скасована. Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Полтавської області, ДКС України про стягнення моральної шкоди направлено до Октябрського районного суду м.Полтави для продовження розгляду (а.с.131-134).

16 січня 2020 року ухвалою суду клопотання захисника Корнієнко Н.Ю. – задоволено. Доручено Полтавській установі виконання покарань УДПтСУ в Полтавській області №23 організувати та забезпечити в приміщенні цього ж суду участь у судовому засіданні 21 січня 2020 року о 14.00 годині в режимі відеоконференції позивача ОСОБА_1 (а.с.164).

21 січня 2020 року ухвалою суду провадження у справі №554/244/19 зупинено. Справу передано до канцелярії суду для здійснення автоматизованого розподілу іншому судді відповідно до ст.33 ЦПК України (а.с.183,184).

23 січня 2020 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави (суддя Савченко Л.І.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Октябрського районного суду м. Полтави Блажко І.О. – відмовлено (а.с.190, 191).

23 січня 2020 року ухвалою суду поновлено провадження у цивільній справі №554/244/19. Призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні в на 15.30 годин на 26 лютого 2020 року. Доручено Полтавській установі виконання покарань УДПтСУ в Полтавській області №23 організувати та забезпечити в приміщенні цього ж суду участь у судовому засіданні 26.02.2020 о 15.30 годині в режимі відеоконференції позивача ОСОБА_1 (а.с.193, 194).

11 лютого 2020 року ухвалою судді клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів – залишено без задоволення. Клопотання ОСОБА_1 про допит свідків у режимі відеоконференції – повернуто без розгляду. Клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції – повернуто без розгляду (а.с.200, 201).

26 лютого 2020 року ухвалою суду призначено справу до судового розгляду по суті на 11.00 годин на 31 березня 2020 року. Клопотання захисника ОСОБА_2 – задоволено. Доручено Полтавській установі виконання покарань УДПтСУ в Полтавській області №23 організувати та забезпечити в приміщенні цього ж суду участь у судовому засіданні 31 березня 2020 року о 11.00 годині в режимі відеоконференції позивача ОСОБА_1 (а.с.217, 218).

31 березня 2020 року ухвалою суду призначено справу до судового розгляду по суті на 11.00 годин на 30 квітня 2020 року. Доручено Полтавській установі виконання покарань УДПтСУ в Полтавській області №23 організувати та забезпечити в приміщенні цього ж суду участь у судовому засіданні 30 квітня 2020 року о 11.00 годині в режимі відеоконференції позивача ОСОБА_1 (а.с.228, 229).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача за ордером Корнієнко Н.Ю. позов підтримали, прохали задовольнити.

В судовому засіданні прокурор Ральський А.А. відносно позову заперечував у повному обсязі та прохав відмовити у його задоволенні та зазначив, що позивач пов`язує свої моральні страждання із розслідуванням кримінального провадження розпочатого за його заявою. До даних правовідносин позивачем безпідставно застосовано ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативну-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», оскільки зазначений Закон містить виключний перелік підстав для відшкодування моральної шкоди до якого розслідування кримінального провадження та скасування судом постанов слідчого про його закриття не відноситься. Також, зазначений Закон не застосовується для розрахунку відшкодування моральної шкоди з інших, ніж передбачених ним підстав. Таким чином, заявлені позивачем вимоги щодо відшкодування моральної шкоди відносяться до деліктних зобов`язань. .

В судове засідання відповідач Державна казначейська служба України свого представника не направили, будучи у встановлений ЦПК України спосіб повідомленими, шляхом отримання судової повістки. (а.с.210)

Суд, заслухавши позивача, представника позивача, прокурора, пояснення позивача ОСОБА_1 , як свідка, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.11.2015 у справі №757/33768/15-к скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України про зобов`язання внести відомості до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення - задоволено, зобов`язано компетентних посадових осіб Генеральної прокуратури України внести відповідні відомості до ЄРДР, за заявою ОСОБА_1 від 28.08.2015 про вчинення кримінального правопорушення та розпочати досудове розслідування. (а.с.7)

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.04.2017 у справі №757/33768/15-к було виправлено описку та зазначено вірну дату подачі заяв ОСОБА_1 м про вчинення кримінального правопорушення – 25.08.2015. (а.с.13)

На виконання зазначених вище ухвал Генеральною прокуратурою України 24.02.2016 було зареєстровано кримінальне провадження за №42016000000000561, з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 364 КК України, яке в порядку ст. 218 КПК України було направлене для здійснення досудового розслідування до прокуратури Полтавської області, що підтверджується копіями: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №42016000000000561 від 24.10.2017; листа прокурора другого наглядового відділу управління наглядової діяльності у кримінальних провадженнях Генеральної прокуратури України В. Чешківського. (а.с.6,9)

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 26.10.2016 у справі №554/3602/16-к скасовано постанову про закриття кримінального провадження від 28.04.2016 року, винесену слідчим в ОВС СВ прокуратури Полтавської області Горячуном О.О. по даному кримінальному провадженню та направлено матеріали для продовження досудового розслідування. (а.с.14)

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 15.08.2017 у справі №554/3602/16-к скаргу ОСОБА_1 на постанову про закриття кримінального провадження задоволено, скасовано постанову від 30.03.2017 старшого слідчого відділу прокуратури Полтавської області Горячуна О.О як передчасну, зважаючи на те, що слідчим не було проведено належної перевірки вказаних мною обставин, не допитано свідків, не витребувано матеріалів кримінальної справи №04580007. (а.с. 15)

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28.09.2017 у справі №554/3602/16-к скаргу ОСОБА_1 задоволено частково та зобов`язано слідчих групи прокуратури Полтавської області та прокурорів групи прокуратури Полтавської області у кримінальному провадженні №42016000000000561, внесеному до ЄРДР 24.02.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, задовольнити клопотання ОСОБА_1 про проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій. (а.с.16,17)

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 04.12.2017 №554/3602/16-к було задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід старшого слідчого першого слідчого відділу прокуратури Полтавської області Горячуна О.О. у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42016000000000561 від 24.02.2016 за ч. 1 ст. 364 КК України - задоволено. (а.с.18)

На даний час досудове розслідування проводиться слідчим слідчого відділу прокуратури Полтавської області Наконечним П.В., що підтверджується копією листа начальника відділу прокуратури області №17/7-1045-04 від 01.10.2018 ОСОБА_5 (а.с.18 зворот)

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Позивач пов`язує свої моральні страждання із розслідуванням кримінального провадження розпочатого за його заявою.

До даних правовідносин позивачем безпідставно застосовано ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативну-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», оскільки зазначений Закон містить виключний перелік підстав для відшкодування моральної шкоди до якого розслідування кримінального провадження та скасування судом постанов слідчого про його закриття не відноситься. Також, зазначений Закон не застосовується для розрахунку відшкодування моральної шкоди з інших, ніж передбачених ним підстав.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги щодо відшкодування моральної шкоди відносяться до деліктних зобов`язань.

Відповідно до роз`яснень, викладених в п.п. 2, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», особа має право на відшкодування моральної шкоди лише у випадках прямо передбачених законодавством. Умовами для покладення на особу відповідальності за шкоду, заподіяну іншій особі, є протиправна дія чи бездіяльність, наявність шкоди, причинний зв`язок між дією (бездіяльністю) і негативними наслідками та вина заподіювана.

Отже, для застосування деліктної відповідальності на підставі ст. 1167 ЦК України необхідною є наявність складу правопорушення, а саме: 1) наявність шкоди; 2) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

Так, свої вимоги позивач обґрунтовує винесенням слідчим суддею на підставі його скарг ухвал про скасування постанов слідчого, винесених у кримінальному провадженні за №42016000000000561.

Таким чином, позивач, як на підставу своїх позовних вимог, посилається на здійснення тривалий час, тобто з дати внесення в ЄРДР 24.10.2017 і по даний час досудового розслідування у кримінальному провадженні за №42016000000000561 та винесення слідчим суддею за результатами розгляду його скарг процесуальних ухвал про їх задоволення.

Зазначені обставини, на думку позивача, викликають у нього моральні страждання, зокрема, порушення його прав.

Водночас, такі твердження позивача про наявність у нього моральних страждань не ґрунтуються на вимогах ст. 82 ЦПК України та підлягають доведенню позивачем на загально визначених підставах згідно зі статтею 81 ЦПК України.

Так, згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участьті самі особи або особа, щодо якої встановлено пі обставини, якщо інше не встановлено законом.

Із змісту ухвал суду, що винесено у межах кримінального провадження не вбачається встановлення вчинення саме відповідачем у справі - прокуратурою Полтавською області та будь-якими іншими особами неправомірності дії (бездіяльності) відносно позивача та наявності вини.

З положень ст. 82 ЦПК України вбачається, що звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних, господарських чи кримінальних справ.

Також, із положень ч. 2 ст. 307 КПК України вбачається - ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

Тобто процедура розгляду скарги та форма прийнятого слідчим суддеюрішення не передбачає встановлення у ньому протиправності поведінки та виниоргану досудового розслідування (елементів (складових) деліктноївідповідальності).

На даний час відсутні будь-які судові рішення або висновки компетентних органів, окрім іншого, прокурора вищого рівня, до компетенції якого згідно ст. 308 КПК України відноситься розгляд скарг щодо недотримання слідчим або прокурором розумних строків або допущення будь-яких інших процесуальних порушень, якими б встановлено факт невиконання або неналежного виконання своїх службових обов`язків уповноваженими особами поліції та прокуратури під час досудового розслідування у кримінальному провадженні. Тобто ухвали судів у кримінальному судочинстві не є преюдиціальними для даного суду цивільної юрисдикції, а всі складові елементи цивільно-правової відповідальності підлягають доведенню позивачем на загальних підставах.

Також, відносно тривалого, на думку ОСОБА_6 , здійснення досудового розслідування та у зв`язку із цим порушення його прав, що свідчить на переконання позивача про заподіяння йому моральних страждань, слід зазначити наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Згідно ч. 3 КПК України, критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

У позові зазначається, що розслідування кримінального провадження не здійснюється належним чином та тривалий час не встановлено винних осіб.

У пункті 4 постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014 № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначено, що критеріями для визначення розумності строків під час кримінального провадження є складність кримінального провадження; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень (частина третя статті 28 КПК).

З практики Європейського суду з прав людини вбачається, що складність кримінального провадження визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження; кількості учасників провадження (потерпілих, свідків тощо); правової кваліфікації кримінального правопорушення; наявності на момент початку досудового розслідування відомостей щодо конкретної особи, яка ймовірно вчинила кримінальне правопорушення; характеру обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні; меж доказування; обсягу матеріалів досудових розслідувань, що об`єднані в одному провадженні; необхідності призначення експертиз, їх складності; обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для всебічного та повного дослідження обставин кримінального правопорушення; необхідності отримання міжнародної допомоги в рамках кримінального провадження тощо.

Оцінюючи поведінку учасників кримінального провадження, слід враховувати належне виконання ними своїх процесуальних обов`язків (зокрема, щодо явки за викликом слідчого, прокурора, судовим викликом; дотримання умов обраного запобіжного заходу; надання у передбачених законом випадках доказів тощо); існування випадків зловживання процесуальними правами тощо. При цьому слід враховувати, що використання процесуальних прав, зокрема, заявлення клопотань, скарг, не може розцінюватися як перешкоджання здійсненню провадження, за винятком випадків, коли йдеться про зловживання правом.

Враховуючи обставини викладені у позові, порушень щодо розумності строків розслідування кримінального провадження не допущено.

Водночас, на даний час відсутні рішення судів у межах кримінального провадження, де встановлено порушення органом досудового розслідування розумних строків. Разом із цим, надання оцінки дотриманню органом досудового розслідування розумності строків не входить до компетенції суду Цивільної юрисдикції.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.

Як свідчить тлумачення статті 1176 ЦК України шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності умов для застосування частини першої статті 1176 ЦК, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто на основі загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК).

Аналогічний висновок про застосування статей 1166, 1167, 1173, 1174, 1176 ЦК України зроблено Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 у справі № 6-440цс16.

Пунктами 3, 4, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач просить стягнути з державного бюджету України через Державну казначейську службу України на його користь моральну шкоду у розмірі 126 582,00 гривень, завданої неправомірними діями та бездіяльністю працівниками прокуратури Полтавської області під час проведення досудового розслідування.

Суд вважає, що позивач не надав доказів того, що йому завдано моральної шкоди працівниками прокуратури Полтавської області, а також доказів того, що їх діяння були протиправними внаслідок неналежного виконання ними покладених на них трудових чи службових обов`язків.

ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог посилається на бездіяльність слідчих при проведенні досудового розслідування. Проте відповідне рішення про визнання протиправною бездіяльності слідчих органів під час досудового розслідування не приймалось компетентними органами.

Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження заподіяння йому відповідачами моральної шкоди.

Так, під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за ст.ст. 1167 1174 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.

Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Так, позивачем не надано доказів на підтвердження перенесених ним душевних страждань, погіршення стану здоров`я, порушення нормальних життєвих зв`язків та стосунків з оточуючими, а також не зазначено з яких саме міркувань він виходив при визначенні розміру моральної шкоди у сумі 126 582 гривень.

З огляду на зазначене, необґрунтованими є посилання ОСОБА_1 на те, що сам факт винесення ухвали слідчим суддею, його численні звернення до різних установ в ході проведення досудового розслідування є доказом заподіяння позивачу моральної шкоди та підставою для стягнення моральної шкоди.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено та не надано належних доказів, що підтверджували б отримання ОСОБА_1 моральної шкоди, спричиненої працівниками прокуратури Полтавської області при проведенні досудового розслідування.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку в позовних вимогах ОСОБА_1 до прокуратури Полтавської області про стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» відшкодування шкоди у випадках, передбачених пп.1, 3, 4 і 5 ст. З цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Відповідно до ч.І ст.25 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Згідно п.5 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України від 13.04.2011 Казначейство України відповідно до покладених завдань, в тому числі, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відповідно до п.п. 1 п. 41 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 за №845, Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування: шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та судів. А на підставі п. 44 вказаного Порядку, безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ДКС України.

Відповідно до п. 13 ч.2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір» ОСОБА_1 від сплати судового збору під час розгляду страви звільнений.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторонни звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.12, 76, 81, 141, 212, 229, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд , -

в и р і ш и в :

У позові ОСОБА_1 до прокуратури Полтавської області про стягнення моральної шкоди – відмовити повністю.

У позові ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди – відмовити повністю.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач – громадянин України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відбуває покарання у Державній установі «Полтавська установа виконання покарань №23» Міністерства юстиції України, що знаходиться за адресою м. Полтава, вулиця Пушкіна,91, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Відповідач – прокуратура Полтавської області, місцезнаходження 36000, м. Полтава, вулиця 1100-річчя Полтави,7, код ЄДРПОУ 02910060.

Відповідач – Державна казначейська служба України, місцезнаходження 01601, м. Київ, вулиця Бастіонна,6, код ЄДРПОУ 37567646.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікацйної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному вебпорталі судової влади України за веб-адресоюhttp://court.gov.ua/sud1622/з зазначенням індивідуального номеру провадження.

Повний текст рішення виготовлено 30 квітня 2020 року

Суддя І.О.Блажко