Рішення № 89017106, 29.04.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 29.04.2020 Справа № 554/10271/19

Провадження № 2/554/108/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2020 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого – судді Савченко Л.І.

при секретарі – Гаврись В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому прохав стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 14 363 грн. 98 коп. за кредитним договором № б/н від 16.05.2006 року, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 1700 грн., заборгованості за простроченим тілом кредиту у сумі 12 663 грн. 91 коп. та судових витрат у розмірі 1921 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ОСОБА_2 звернувся до «Приватбанк» із заявою № б/н від 16.05.2006 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 14370 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які викладені на офіційному сайті, становить між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, з якими він згоден. Банк виконав свої зобов`язання перед ОСОБА_2 надавши останньому можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер, спадкоємцем після його смерті є дочка ОСОБА_1 . На виконання вимог ч.2 ст. 1281 ЦК України, Банком 29.05.2018 року була направлена претензія кредитора до Четвертої полтавської державної нотаріальної контори та 13.09.2018 року отримано відповідь. Зазначає, що відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять, в тому числі, кредитні зобов`язання померлого Позичальника, спадкування обов`язків відбулося відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, так як відповіда не відмовився від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини. 04.08.2019 року до спадкоємця ОСОБА_1 було направлено лист-претензію, згідно яких банк пред`явив свої вимоги, але відповідачем ніяких дій не виконано. Заборгованість становить 14 363 грн. 98 коп., яка є непогашеною, тому змушений звернутися до суду з позовом.

Ухвалою суду від 02 грудня 2019 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

Від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив, в якому остання позов не визнає, вказує на те, що квартира, в якій вона проживала із батьком є неприватизована, а тому не може бути віднесена до спадкового майна. До нотаріуса із заявою про прийняття спадщини вона не зверталася. Зазначає, що спадкоємця боржника є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину за умови прийняття спадщини. Вона ж ні рухомого, ні нерухомого майна не успадковувала, у зв`язку із його відсутністю, а тому позиція позивача щодо покладення на неї відповідальності по сплаті кредитного боргу батька суперечить вимогам ст. 1282 ЦК України. Також вважає, що позивач не вірно об`єднує норми ст.ст.608, 1218, 1219 ЦК України як загальну підставу щодо виконання нею боргового обов`язку покійного батька перед АТ КБ «Приватбанк», оскільки ч.1 ст. 608 ЦК України регламентує припинення зобов`язання у зв`язку зі смертю боржника, якщо воно нерозривно пов`язане з його особою і у зв`язку із цим не може бути виконане іншої особою. При цьому п.5 ч.1 ст. 1219 ЦК України визначено, що до складу спадщини не входять права, які нерозривно пов`язані із особою спадкодавця. Вважає, що кредитний борг батька пов`язаний нерозривно із його особою, а тому зазначені права та обов`язки не можуть входити до складу спадщини. Доводи позивача про наявність підстав для стягнення з неї заборгованості, у зв`язку із прийняттям спадщини в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України, вважає неправомірними.

Ухвалою суду від 22 січня 2020 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Від позивача надійшла до суду відповідь на відзив, в якій позивач надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Ухвалою суду від 27 березня 2020 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання представник АТ КБ «ПриватБанк» не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав (а.с.74).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі проти позову заперечує (а.с.152).

Перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.05.2006 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» із заявою № б/н , згідно якої отримав кредит у сумі 14 370 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с.13).

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, з якими він згоден.

Банк виконав свої зобов`язання перед ОСОБА_2 , надавши останньому кредитні кошти у вигляді кредитного ліміту в сумі, строки та на умовах, передбачених договором на платіжну картку.

Факт отримання кредитних коштів ОСОБА_2 підтверджується випискою за картковим рахунком та довідками про зміну умов кредитування та видачу карт (а.с. 164-173).

Відповідач ОСОБА_2 в терміни, встановлені договором, свої зобов`язання не виконував, тому за ним утворилася заборгованість у сумі 14 363 грн. 98 коп. , яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 1700 грн., заборгованості за простроченим тілом кредиту у сумі 12 663 грн. 91 коп., що підтверджено розрахунком заборгованості (а.с.6-12).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим Шевченківським районним у м.Полтаві відділом ДРАЦС ГТУЮ у Полтавській області від 03 лютого 2018 року (а.с.93).

28.04.2018 року ПАТ КБ «Приватбанк» надіслав до Четвертої полтавської державної нотаріальної контори претензію в порядку ст. 1281 ЦК України (а.с.60).

З Витягу зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 57752816 від 01.10.2019 року вбачається, що Четвертою полтавської державною нотаріальною конторою 31.05.2018 року заведено спадкову справу № 62500634 після смерті ОСОБА_2 (а.с.94).

Із відповіді Четвертої полтавської державної нотаріальної контори від 31.05.2018 року № 861/0214 слідує, що спадкова справа до майна померлого ОСОБА_2 відкрита на підставі претензії ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с.61).

В листі Четвертої полтавської державної нотаріальної контори від 24.01.2020 року № 59/02-14 зазначено, що інформаційна довідка (Витяг) зі Спадкового реєстру не містить даних про спадкоємців (а.с.117).

Згідно ч.1 ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Враховуючи правову природу кредитних зобов`язань, обов`язок щодо сплати заборгованості за кредитним договором, входить до складу спадщини, оскільки не пов`язаний нерозривно із особою спадкодавця.

Таким чином, доводи відповідача, що обов`язок сплати заборгованості за кредитним договором від 16.05.2006 року нерозривно пов`язаний із спадкодавцем ОСОБА_2 , а тому не входить до складу спадщини, судом спростовуються.

Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Октябрського райвиконкому м.Полтави від 28 січня 1997 року слідує, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 (а.с.92).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_1 .

Згідно ч.ч.1,3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до довідки виданої КП «ЖЕО № 2» за № 248 від 29 січня 2020 року ОСОБА_1 зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 за вказаною адресою був зареєстрований з 29.06.1990 року по 02.02.2018 року (а.с.124).

Факт проживання за однією адресою на час відкриття спадщини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не заперечує і сама відповідач, а тому ця обставина не потребує доведення у відповідності до ч.1 ст. 82 ЦПК України.

Отже, ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею за законом першої черги, яка прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_2 у відповідності до вимог ч.3 ст. 1268 ЦК України.

Згідно ч.2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, що слідує зі змісту ч.3 ст. 1281 ЦК України в редакції Закону № 2478-VIII від 03.07.2018.

Не дотримання вказаних норм закону позивачем у судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Разом з тим, позивач не довів, що відповідач одержала у спадщину майно, в межах вартості якого можуть бути задоволені вимоги АТ КБ «Приватбанк».

Так, з відповіді Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від за вх. ЕП -1028 від 17.02.2020 року вбачається, що за інформацією відділу у Полтавському районі та м.Полтаві Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області відомості про земельні ділянки, які належали на праві власності ОСОБА_2 відсутні (а.с.130, 132).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.03.2020 року відомості про наявність нерухомого майна, належного ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відсутні (а.с.153-155).

Згідно довідки виданої АТ «Ощадбанк» від 29.01.2020 року № 611, приватизація ОСОБА_1 не проводилася. Житлові чеки не використано. В списках не зазначено (а.с.156).

Враховуючи, що позивачем не доведено, що ОСОБА_1 отримала у спадщину майно після смерті свого батька ОСОБА_2 , як спадкоємець першої черги за законом, як і не доведено, що останній за життя мав у власності майно, яке входить до складу спадщини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за

Згідно п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на позивача у разі відмови у позові.

Керуючись ст.ст. 608, 1218, 1219, 1281, 1282, 1268, ЦК України, ст.ст.12, 81,130,131, 141, 229, 247, 263, 354 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач – Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_3 , МФО №305299.

Відповідач – ОСОБА_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 .

Суддя Л.І. Савченко