Рішення № 89017048, 30.04.2020, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/90/17

Провадження №2/524/189/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2020 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого судді – Предоляк О.С.,

при секретарі судового засідання – Бондаренко Н.О,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.01.2014 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2007696745, відповідно до якого останній отримав грошові кошти у розмірі 21357,38 грн. строком на 36 місяців.

22.12.2014 між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю б/н., відповідно до якого ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2007696745 від 12.01.2014.

Згідно умов вказаного кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах передбачених цим договором.

У зв`язку з порушеннями відповідачем умов кредитного договору, утворилась заборгованість, яка станом на 24.11.2016 р. становить 21357,38 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 2007696745від 12.01.2014 року в розмірі 21357,38грн. та судові витрати.

Заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 21.08.2017 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за кредитним договором №2007696745 від 12.01.2014 у розмірі 21357,38 грн. та судові витрати в розмірі 1378 грн.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05.04.2019 року вищевказане заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука скасоване і призначено справу до розгляду у спрощеному провадженні з викликом сторін.

Представник позивача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_1 – Гонтар В.М. надав заяву, в якій просить справу розглянути без його участі та без участі відповідача. У задоволенні позову просить відмовити.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

Частиною 1 ст.13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 12.01.2014 року у м.Києві від імені ОСОБА_1 з ПАТ «ОТП Банк» укладено договір про надання споживчого кредиту № 2007696745, відповідно до якого останній отримав грошові кошти у розмірі 19033,72 грн. строком на 36 місяців.

Для укладення кредитного договору позичальником надано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Автозаводським РВ КМУ УМВС України в Полтавській області 17 жовтня 2005 року на ім`я ОСОБА_1 .

У зв`язку з невиконанням умов кредитного договору станом на 24.11.2016 року за позичальником обліковується заборгованість у розмірі 21357,38 грн, з яких: 18505,39 грн. – заборгованість по сплаті кредиту; 1,44 грн. – заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом; 2850,55 грн. – сума комісії.

Згідно зі ст.1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається в письмовій формі (ч.1 ст.1055 ЦК).

За змістом ст.207 ЦК, правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчинила правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, та правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

ОСОБА_1 категорично заперечує проти укладення між ним та ПАТ «ОТП Банк» кредитного договору, посилаючись на те, що кредитний договір не підписував, паспорт та картку платника податків, на підставі яких видавався кредит, в нього викрадений у 2011 році, у зв`язку з чим він 01 липня 2011 року отримав новий паспорт.

Також зазначає, що у той період, коли у м.Києві укладений кредитний договір, з 10.01.2014 року по 21.01.2014 року, знаходився на лікуванні у санаторії «Боржава» у м. Свалява Львівської області, що підтверджується санаторно-курортною книжкою та залізничними квитками про проїзд до вказаного закладу і назад.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, судом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, зокрема, довідкою Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області від 02.12.2019 року № 107/м-1450 з якої вбачається, що ОСОБА_1 звертався до вказаного відділу поліції 27.04.2011 року за фактом виявлення зникнення паспорту, санаторно-курортною книжкою та залізничними квитками, які підтверджують, що з 10.01.2014 року по 21.01.2014 року відповідач знаходився на лікуванні у санаторії «Боржава» у м. Свалява Львівської області, ксерокопією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Автозаводським РВ КМУ УМВС України в Полтавській області 01 липня 2011 року на ім`я ОСОБА_1 з його фотокарткою, яка різниться з тією, що є у ксерокопії паспорта доданої позивачем до позовної заяви, що кредитний договір № 2007696745, який укладено 12.01.2014 року від імені ОСОБА_1 з ПАТ «ОТП Банк», відповідач не підписував, грошей за цим договором не отримував, а відтак позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягають.

Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати згідно ст.141 ЦПК України розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.С. Предоляк