Ухвала суду № 89015569, 28.04.2020, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/6317/19

провадження № 2/0274/602/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28.04.2020 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого – судді Вдовиченко Т.М., за участю секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , законний представник якої: ОСОБА_2 до Бердичівської міської ради Житомирської області, третя особа: Орган опіки та піклування Бердичівської міської ради Житомирської області про визначення частки у спадковому майні про визначення частки у спадковому майні, -

В с т а н о в и в :

Позивач, в особі представника - адвоката Ковальчука А.О., звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, просила визнати, що частка померлого ОСОБА_3 , 1969 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в праві спільної сумісної власності на будинок АДРЕСА_1 становить 1/2 частини.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 18.10.2013 року на житловий будинок АДРЕСА_1 співвласниками житлового будинку являються ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який належить їм на праві спільної сумісної власності. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - дочка і спадкоємиця майна померлого ОСОБА_3 . Інші спадкоємці: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_2 відмовилися від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 .28.03.2018 року позивач через свого піклувальника, звернулась до нотаріуса з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом на частку житлового будинку АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 , проте нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з тих підстав, що не визначено розмір частки спадкодавця у майні, що належить співвласникам на праві спільної сумісної власності.

Неповнолітня ОСОБА_5 позбавлена можливості здійснити своє право на спадкування та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом в зв`язку з наведеними у постанові нотаріуса підставами, тому таке право підлягає відновленню в судовому порядку.

Представник позивача ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача - Бердичівської міської ради Житомирської області в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, в якій погодилася з обставинами, наведеними позивачем, просила розглянути справу у її відсутності.

Представник органу опіки та піклування також в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, просить захистити права неповнолітньої, не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як підтверджується матеріалами справи, відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 18.10.2013 року на житловий будинок АДРЕСА_1 співвласниками житлового будинку являються ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який належить їм на праві спільної сумісної власності (а.с. 14).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 15).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 16)

ОСОБА_5 являється донькою померлого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 11, зворот).

Рішенням Бердичівської міської ради від 23.11.2018 року №362 ОСОБА_9 надано статус дитини-сироти, призначено піклувальника - ОСОБА_2 (а.с. 10).

28.03.2018 року ОСОБА_5 звернулась до приватного нотаріуса Бердичівського міського нотаріального округу Оленюка Д.Я. з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом на частку житлового будинку АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 , 1969 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте нотаріус постановою від 28.03.2018 року №83/02-31 відмовив у вчиненні нотаріальної дії, оскільки не визначено розмір частки спадкодавця у майні, що належить співвласникам на праві спільної сумісної власності.

Інші спадкоємці: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_2 відмовилися від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 (копія матеріалів спадкової справи).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст. 1226 ЦК України передбачено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Положеннями ст.370 ЦК України передбачено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного з співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.

Як зазначено в пункті 3.4 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», розглядаючи спори, пов`язані із спадкуванням частки майна, що у спільній сумісній власності, судам слід звертати увагу на те, що згідно із ст. 368 ЦК спільною власністю є не лише майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом, а й майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі. У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

Як вбачається з матеріалів справи, що за життя спадкодавець не укладав з іншим співвласником будинку договір про поділ часток майна, що знаходиться у спільній сумісній власності, або виділу частки такого майна. За таких обставин частки співвласників у праві власності на будинок є рівними. Відповідач не заперечив проти задоволення позовних вимог. Інших доказів суду не надано.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та позов підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, ст.ст. 15, 368, 370, 372, 1226 ЦК України, керуючись ст. ст. 12-13,76,80, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,-

В и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , законний представник якої: ОСОБА_2 до Бердичівської міської ради Житомирської області, третя особа: Орган опіки та піклування Бердичівської міської ради Житомирської області про визначення частки у спадковому майні про визначення частки у спадковому майні задовольнити.

Визначити, що частка померлого ОСОБА_3 , 1969 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної сумісної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 становить 1/2 частини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги можуть також подаватися учасниками справи до або через відповідні суди.

Згідно п. 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Головуючий: Т.М. Вдовиченко