Рішення № 89014918, 29.04.2020, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/6432/19 Провадження № 2/0274/619/20

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.20 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі – Суд), за участю секретаря судового засідання Павлюк-Жук А.В.

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_1 доГришковецької об`єднаної територіальної громади в особі Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області, представником якої є ОСОБА_2 ,провизначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2019 р. ОСОБА_1 звернулась з вказаним позовом, у якому просить визначити їй додатковий строк – один місяць, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що їй нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері – ОСОБА_3 , у зв`язку з неприйняттям спадщини у встановлений законодавством України строк, цей строк вона пропустила через поважну причину, а саме – необізнаність щодо порядку прийняття спадщини.

Гришковецька селищна рада Бердичівського району Житомирської області проти задоволення позову не заперечила.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 02.03.2017 р. (а. с.13).

Відповідно до заповіту від 03.12.1994 р. ОСОБА_3 все своє майно заповіла дочці – ОСОБА_1 (а. с. 14).

Таким чином, зважаючи на зміст статей 1216 – 1218, 1222 та 1223 Цивільного кодексу України, ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_3 за заповітом.

Постановою від 26.09.2019 р. № 338/02-31 приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Вовк Г.А. про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не прийняла спадщину у встановлений законодавством України строк (а. с. 16).

Згідно з частинами першою та другою статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Частиною першою статті 1270 Цивільного кодексу України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частинами першою та другою статті 1220 Цивільного кодексу України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Таким чином ОСОБА_1 як така, що на час відкриття спадщини постійно з ОСОБА_3 не проживала, для прийняття спадщини повинна була подати нотаріусу або уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня смерті ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), проте не зробила цього, що випливає зі змісту її позовної заяви, постанови від 26.09.2019 р. № 338/02-31 приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Вовк Г.А. про відмову у вчиненні нотаріальної дії та інших матеріалів справи.

Частинами першою та другою статті 1272 Цивільного кодексу України визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Між тим, ОСОБА_1 , будучи спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, позбавлена можливості за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, у зв`язку з відсутністю таких спадкоємців, яка підтверджується постановою від 26.09.2019 р. № 338/02-31 приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Вовк Г.А. та витягом від 15.08.2019 р. про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а. с. 8).

Відповідно до частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суд України від 30.05.2008 р. № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" випливає, що при вирішенні питання про продовження строку для прийняття спадщини суд має дослідити поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, при цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У якості поважності поважних причин пропуску строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини, ОСОБА_1 посилається на свою необізнаність щодо порядку прийняття спадщини.

Суд зазначає, що ці обставини не перешкоджали ОСОБА_1 протягом розумного строку з дня смерті ОСОБА_3 звернутись до адвоката, нотаріуса або іншого фахівця у галузі права для консультації з питань прийняття спадщини, а у подальшому – у встановлений статтею 1270 Цивільного кодексу України строк вчинити дії з прийняття спадщини, а відтак невчинення нею цих дій не пов`язано з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, тобто причини, з яких вона не вчинила ці дії, не є поважними.

Разом з тим, оскільки, як зазначалось вище, інші спадкоємці ОСОБА_3 , які прийняли спадщину, відсутні, а Гришковецька селищна рада Бердичівського району Житомирської проти задоволення позову не заперечила, Суд вважає, що визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері – ОСОБА_3 , відповідатиме таким загальним засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 258, 259, 263 – 265 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 (народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Гришковецької об`єднаної територіальної громади в особі Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області (Житомирська область, Бердичівський район, смт. Гришківці, вул. Червоний промінь, 4, код ЄДРПОУ 04345380) задовольнити.

2. Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , – один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення у письмовій формі до Житомирського апеляційного суду області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк подання апеляційної скарги продовжується на строк дії такого карантину.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Корбут