Ухвала суду № 89014376, 29.04.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/16705/19

Провадження № 1-кп/522/351/20

У Х В А Л А

в порядку ст. 331 КПК України

29 квітня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Попревича В.М.,

секретар судового засідання - Романюк П.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі питання про доцільність продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12019160500003547 від 08.07.2019 року, відносно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кодима, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, працює охоронцем у ТОВ "Самсон", зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Учасники процесу:

прокурорка - Петрова Г.В.,

обвинувачений – ОСОБА_1 ,

захисник - Халдай І.В.,

потерпілий - ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121 КК України.

Суд з власної ініціативи ставить на розгляд питання про доцільність продовження строку тримання обвинуваченому.

Прокурор вважав за необхідне продовжити строк тримання під вартою, оскільки у обвинуваченого не зменшилися ризики передбачені ст. 177 КПК України, він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке відповідальність передбачена у вигляді позбавлення волі.

Захисник та обвинувачений заперечили проти продовження строку тримання під вартою, просили змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Потерпілий не заперечив проти зміни запобіжного заходу.

Суд, заслухавши думку сторін дослідивши матеріали кримінального провадження прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді утримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Суд зобов`язаний до спливу продовженого строку повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Як вбачається із обвинувального акта, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк.

Так, судом раніше було зазначено, що існує ризик, що ОСОБА_1 підозрюючись у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватися від суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Крім цього, суд вказує, що даний ризик підтверджується також тією обставиною, що обвинувачений в порушення вимог чинного законодавства, при зміні місця проживання не зареєструвала своє місце проживання, як того вимагає п. 4 Правил реєстрації місця проживання затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207. Така обставина, свідчить про імовірність зміни місця проживання особи без повідомлення про це компетентних органів, що в свою чергу свідчить про порушення ОСОБА_1 своїх обов`язків, як особи, котра проживає на території України. Варто зазначити, необхідність реєструвати своє поточне місце проживання, є законодавчо закріпленою задля можливості ведення офіційної переписки із особою, а також можливістю встановити її місце знаходження у разі потреби.

Крім того, як вбачається із реєстру досудових розслідувань, в даному кримінальному провадженні наявні свідки, зі сторони обвинувачення, які безпосередньо суду не давали своїх показань, зважаючи на що, суд вбачає ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В той же час, відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Як вбачається із практики Європейського суду з прав людини, та зазначено в рішенні по справі "Хайредінов проти України" (Заява N 38717/04), "Суд підкреслює, що розумність строку тримання під вартою ніколи не оцінюється in abstracto. Іншими словами, пункт 3 статті 5 Конвенції ( 995_004 ) не може вважатися таким, що безумовно дозволяє тримання під вартою, якщо тривалість такого тримання не перевищує певного строку. Виправдання будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки воно коротке, має бути переконливо продемонстроване органами державної влади (див. рішення у справі "Шишков проти Болгарії" (Shishkov v. Bulgaria), N 38822/97, пункт 66, ECHR 2003-I (витяги))."

Крім того, у вказаному рішенні, зазначено, що існує презумпція на користь звільнення. Суд постійно зазначав у своїй практиці, що другий аспект пункту 3 статті 5 Конвенції ( 995_004 ) не надає судам вибір між притягненням обвинуваченого до відповідальності в розумний строк та тимчасовим його звільненням під час провадження. До засудження обвинувачений має вважатися невинним і мета цього положення, по суті, вимагає його тимчасового звільнення з-під варти, як тільки його подальше тримання під вартою перестає бути обґрунтованим (див. рішення у справі "Власов проти Росії" (Vlasov v. Russia), N 78146/01, пункт 104, від 12 червня 2008 року, з подальшими посиланнями).

Судом взято до уваги, обставини зазначені в статті 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні у вчиненні якого він обвинувачується, наявність соціальних зв`язків та місця проживання.

Суд приходить до переконання, що знаходження під вартою обвинуваченого не є доцільним, на теперішній час, і наявні ризики не можуть виправдовувати подальше застосування виняткового запобіжного заходу. З урахуванням того факту, що нові ризики не з`явилися, потерпілий не заперечує проти зміни запобіжного заходу, суд приходить до висновку, що достатнім запобіжним заходом буде домашній арешт.

Згідно з ч. 1, 3-6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.

Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Керуючись ст.ст. 315, 372, 132, 176-178, 181, 193-194, 196-197 КПК України, суд –

у х в а л и в:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Халдая Іллі Віталійовича – про зміну запобіжного заходу – задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , - скасувати, звільнивши з-під варти негайно.

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, за адресою: АДРЕСА_3 , із забороною покидати житло у період часу з 21.00 до 07.00 год.

Покласти на ОСОБА_1 , виконувати передбачені ст. 194 КПК України обов`язки прибувати по першому виклику до суду на визначений ним час; не залишати населений пункт, в якому проживає без дозволу суду; здати на зберігання до ГУ Державної міграційної служби в Одеській області свій паспорт для виїзду закордон.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання вказаних обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідному відділенню Національної поліції негайно поставити на облік ОСОБА_1 .

Строк дії ухвали суду становить два місяці, тобто до 29.06.2020 року.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

29.04.2020