Рішення № 89012146, 30.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2020 року м. Київ № 826/13459/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 код ЄДРПОУ: 43141267)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00071-1305 від 30.06.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що належний йому автомобіль не може бути ні базою, ні об`єктом оподаткування за 2016 рік відповідно до вимог підпункту 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України, з огляду на те, що податок на майно, до якого входить транспортний податок, є місцевим податком, а відповідне рішення Київської місткої ради № 103/103 було прийнято лише 11.02.2016 року, тобто не підлягало застосуванню в 2016 році, а тому оскаржуване рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018р., адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень під час встановлення середньоринкової вартості транспортного засобу, власником якого є позивач, порушено правила підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), адже відповідно до довідки з офіційного веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України відповідачем середньоринкова вартість транспортного засобу ОСОБА_1 розрахована 01.12.2017, а спірне податкове повідомлення-рішення прийнято 30.06.2016.

Крім того, судові інстанції звернули увагу на відсутність у матеріалах справи середньоринкової вартості транспортного засобу, власником якого є позивач, станом на 01.01.2016, як це передбачено статтею 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.07.2019р. касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві - задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 у справі № 826/13459/16 - скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2019р. справу № 826/13459/16 розподілено на суддю Добрянську Я.І.

При цьому, скасовуючи вказані рішення, Верховний Суд вказав на те, що судами попередніх інстанцій не витребувано від відповідача або Мінекономрозвитку інформацію, яка стала підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, в тому числі і відомостей щодо пробігу транспортного засобу позивача, які враховувались при розрахунку середньоринкової вартості транспортного засобу ОСОБА_1 та впливають на визначення об`єкта оподаткування транспортним податком у звітному періоді.

Окрім цього, судами попередніх інстанцій не встановлено, чи отримував податковий орган інформацію від Мінекономрозвитку про автомобілі, які відносяться до об`єкта оподаткування транспортним податком у 2016 році, та чи згідно з такими відомостями належний позивачу автомобіль підпадає під ознаки об`єкта оподаткування транспортним податком у 2016 році.

Враховуючи те, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція КАС України, слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуал.ної дії, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2019 суддя Добрянська Я.І. прийняла до провадження адміністративну справу №826/13459/16. Повідомлено сторін, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. З урахуванням вимог, викладених у постанові Верховного Суду від 26.07.2019р. зобов`язано позивача та відповідача протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали надати пояснення щодо обставин справи, які слугували підставою для скасування судових рішень з обов`язковим наданням доказів на підтвердження своїх доводів.

На виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2019, від представника відповідача через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначає, 30.06.2016 року ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення №00071-1305, в якому зазначено, що згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, пп.267.6.2 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб на загальну суму 25000,00грн.

У відзиві відповідач зазначає, що об`єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового звітного року, тобто 1 033 500,00 грн. (станом на 01.01.2016 мінімальна заробітна плата встановлена згідно статті 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік» у розмірі 1378 грн.).

Позивач є власником транспортного засобу марки LEXUS, модель LX 570 з об`ємом двигуна 5 663 куб.см., 2012 року випуску. Підтвердженням того, що транспортний засіб позивача є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 ст.267 Податкового кодексу України є лист Мінекономрозвитку вих.№3252-08/4797-03 від 22.02.2016 року, згідно якого автомобіль марки LEXUS, модель LX 570 з об`ємом двигуна 57 л., до 5 років, бензин - належить до автомобілів, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет на 2016 рік» станом на 1 січня 2016 року. Отже, підставою нарахування позивачу транспортного податку є право власності на легковий автомобіль, який є об`єктом оподаткування згідно пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що автомобіль, який належить йому є таким, що експлуатується більше року, а тому при розрахунку його середньоринкової вартості має враховуватися відповідний коефіцієнт (встановлений додатком 2 до Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №66 від 18.02.2016 року) з урахуванням різниці між фактичним та нормативним середньорічним пробігом даного транспортного засобу. При цьому, у відповідача на дату винесення оскаржуваного рішення відсутня достовірна інформація про всі характеристики належного позивачу транспортного засобу, необхідні для правильного визначення його середньоринкової вартості. Крім цього позивач вказує, що відповідач не надав доказів застосування фактичного пробігу автомобіля при визначенні середньоринкової вартості транспортного засобу позивача, як того вимагав суд ухвалою від 19.09.2019 року та не довів, що належний позивачу транспортний засіб підпадає під ознаки об`єкта оподаткування, встановлені пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 01.01.2016 по 31.12.2016).

Представник відповідача надав до суду заперечення на відповідь позивача на відзив, в яких вказує на те, що підставою для прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація про вартість автомобіля позивача, яка розрахована виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля. Також зазначає, що в матеріалах справи відсутня інформація щодо пробігу автомобіля, як і відсутні докази подання такої інформації до контролюючого органу. Відтак, зважаючи на відсутність інформації про фактичний пробіг автомобіля, останній має визначатися виходячи із нормативного середньорічного пробігу транспортних засобів, встановленого Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №403 від 10.04.2013 року на рівні 23 тис.кілометрів.

Крім того, у додаткових поясненнях представник відповідача вказав на лист Мінекономрозвитку від 03.12.2019 року №3805-05/51114-06, в якому було зазначено, що розрахована у 2016 році згідно з Методикою, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №66 від 18.02.2016 року, середньоринкова вартість легкового автомобіля LEXUS, модель LX 570 з об`ємом двигуна 5,7 л., до 5 років, бензин, автоматичною коробкою переключення передач, 2012 року випуску та пробігом 108 000 км становила 1 557 260,88 грн. з ПДВ.

Позивач у своїх поясненнях зазначив, що посилання відповідача на копію листа Мінекономрозвитку від 03.12.2019 року №3805-05/51114-06 не доводять правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та не спростовують обставин, наведених позивачем, а висновки і твердження відповідача, що середньоринкова вартість транспортного засобу позивача становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати та, відповідно - є об`єктам оподаткування транспортним податком, вважаються безпідставними та гуртуються на припущеннях податкового органу.

Ухвалою суду від 30.04.2020 року замінено відповідача на його правонаступника.

Розглянувши адміністративний позов, відзив та додані до нього матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд керується положеннями, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин та зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи», (набрав чинності 01.01.2015), викладено у новій редакції ст. 267 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), якою запроваджено транспортний податок для фізичних осіб.

Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Базою оподаткування у відповідності до пп. 267.3.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Згідно з п. 267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до пп. 267.5.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 ст. 267 ПК України передбачено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно з пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Законом України від 24 грудня 2015 N 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» внесено зміни до статті 267 Кодексу «Транспортний податок», які набрали чинності з 1 січня 2016 року.

Зокрема, положення підпункту 267.2.1 пункту 267.2 ПК України викладено в редакції відповідно до яких об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів.

Згідно з п. 2 зазначеної методики середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Пунктом 14 даної методики встановлено, що Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

Тобто, об`єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Положеннями ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» №928-VIII від 25.12.2015 установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень.

Відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та ст. 265 ПК України, транспортний податок (у складі податку на майно) віднесено до місцевих податків.

Положеннями пп. 12.3.2, пп. 12.3.4. п. 12.3 ст. 12 ПК України передбачено, що при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Зміни до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України, які діяли у період з 01 січня по 31 грудня 2016 року, були внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» № 909-VIII від 24.12.2015.

Відповідно до п. 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Місцеві податки і збори у м. Києві встановлені рішенням Київської міської ради.

Рішенням Київської міської ради №58/923 від 28.01.2015 року "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629" внесені зміни до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 року та затверджено положення про транспортний податок та рішенням Київської міської ради № 103/103 від 11.02.2016 року "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року N 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку" внесення змін до додатка 2 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року N 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві" (в редакції рішення Київської міської ради від 28 січня 2015 року № 58/923)" та викладено пункт 2.1 розділу 2 в такій редакції: "2.1. Об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті", а також доповнено розділу 6 новими пунктами 6.7 - 6.10.

Отже, зі змісту підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України та Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66 вбачається, що повноваження та обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку.

Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу марки LEXUS LX 570, ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки LEXUS, модель LX 570, тип: легковий універсал-В, з об`ємом двигуна 5663куб. см., 2012 року випуску, дата реєстрації транспортного засобу 18.12.2012.

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №00071-1305 від 30.06.2016 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25000 грн.

Представником відповідача до суду додано лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.02.2016 №3252-08/4797-03, адресований Державній фіскальній службі України, відповідно до якого на виконання вимог пункту 13 "Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів" Мінекономрозвитку надано інформацію щодо автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" станом на 01.01.2016. Додатками до листа вказано: 1. "Інформація щодо автомобілів, середньоринкова вартість яких розрахована на основі даних ДП "Держзовнішінформ"; 2. "Інформація щодо автомобілів, середньоринкова вартість яких розрахована на основі інформації, отриманої з інших джерел"; 3. "Перелік автомобілів, вартість яких неможливо визначити".

Як вбачається з додатку 1 "Інформація щодо автомобілів, середньоринкова вартість яких розрахована на основі даних ДП "Держзовнішінформ" автомобіль LEXUS LX 570 з об`ємом циліндрів двигуна 5,7 л наявний в переліку.

За змістом листа-відповіді Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 03.12.2019 №3805-05/51114-06 який надано на запит ГУ ДПС у м. Києві від 21.11.2019 №871/26-15-08-09-19 для цілей віднесення легкових автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком у 2016 році Мінекономрозвитку на підставі даних ДП «Держзовнішінформ» було розраховано середньоринкову вартість автомобілів та подано ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становила понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Також Міністерством було забезпечено роботу офіційного веб-сайту в режимі, який давав змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг. Враховуючи, що 1000 куб. см. є еквівалентом 1 літру, а тому об`єм циліндрів двигуна автомобіля 5663 куб.см. з урахуванням заокруглення до найближчого основного розряду дорівнює відповідно 5,7 літра. Згідно з Інформацією середньоринкова вартість автомобіля LEXUS LX 570 з об`ємом циліндрів двигуна 5,7 літра, бензин, автоматичною коробкою переключення передач до 5 років експлуатації становила понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового 2016 року. Розрахована у 2016 році згідно з Методикою середньоринкова вартість легкового автомобіля LEXUS LX 570 з об`ємом циліндрів двигуна 5,7 літра, бензин, автоматичною коробкою переключення передач, 2012 року виписку та пробігом 108000км становила 1 557 260,88 грн. (з ПДВ).

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, на виконання Ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2019 року відповідачем не було надано відомостей щодо пробігу транспортного засобу позивача, які враховувались при розрахунку середньоринкової вартості транспортного засобу позивача, а надані листи Мінеконмрозвитку від 22.02.2016 року №3252-08/4797-03 та від 03.12.2019 року №3805-05/51114-06 не доводять правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки не містить інформації щодо пробігу транспортного засобу позивача, а тому, неврахування відповідачем інформації щодо фактичного пробігу належного позивачу легкового автомобіля, унеможливлює здійснення правильного розрахунку середньоринкової вартості транспортного засобу.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У зв`язку з тим, що відповідачем до суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження позиції щодо винесення оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку, про протиправність податкового повідомлення-рішення від 30.06.2016 року №00071-1305.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 77, 139, 242, 243, 251, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 43141267) - задовольнити.

2.Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00071-1305 від 30.06.2016 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (вул. Верховинна, 9, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 39513550).

3.Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКППНОМЕР_2) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,20 грн. (п`ятсот п`ятдесят одна грн. 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 43141267).

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 255 КАС України та може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська