Рішення № 89011689, 30.04.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/1062/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження з урахуванням правил для розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Семиразума Є.В. від 07.02.2020 про закінчення виконавчого провадження ВП №60627752.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки при її винесенні державний виконавець Семиразум Є.В. керувався листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 28.11.2019 №21714/08, в якому було зазначено, що 09.09.2019 ОСОБА_1 на виконання рішення суду було здійснено перерахунок пенсії з 25.04.2019. Разом з тим позивач вважає, що вказаний лист не є належним доказом виконання судового рішення, а відповідачем не в повній мірі дотримано вимоги статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не належно проведено перевірку виконання рішення суду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 21.04.2020 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду; прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з урахуванням правил для розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області; встановлено відповідачу 3-денний строк з дня отримання на електронну пошту останнім ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому останній просить у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши, що оскільки судове рішення було виконано боржником добровільно у повному обсязі, то при винесенні оскаржуваної постанови державний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і жодних порушень норм чинного законодавства державним виконавцем не допущено, а тому підстави для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження відсутні.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області подано до суду пояснення по справі, в яких останній повідомив, що рішення суду ним виконано добровільно в межах покладених судом зобов`язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством України. Посилання позивача на той факт, що докази, надані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області відповідачу, не є належними, вважає безпідставними, оскільки до письмової відповіді було надано відповідні документальні підтвердження та розрахунки, з яких вбачається, що 09.09.2019 на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії позивача з 25.04.2019. Різниця у розмірі виплаченої пенсії та обрахованої на виконання рішення суду за період з 25.04.2019 по 30.06.2019 склала 9394,37 грн. і буде виплачена відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649. Фактична виплата пенсії позивачу, починаючи з 01.07.2019, здійснюється у розмірі, визначеному з урахуванням правової позиції, викладеної у рішенні суду.

Ухвалою суду від 29.04.2020, без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11:00 год. 30.04.2020.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Судове засідання здійснювалося в порядку, передбаченому частиною 4 статті 229 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зважає на таке.

Так, судом встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 у справі №620/1865/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю та, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2019, починаючи з 25.04.2019. Вказане рішення набрало законної сили 28.08.2019.

Виконавчий лист по адміністративній справі виданий Чернігівським окружним адміністративним судом 04.11.2019 (а.с.53).

У свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, 15.11.2019, на підставі заяви стягувача про примусове виконання судового рішення та виконавчого листа №620/1865/19, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом 04.11.2019, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Семиразумом Євгенієм Володимировичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60627752, якою, зокрема, боржнику запропоновано самостійно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (а.с.9-10,52,55,56).

Листом від 28.11.2019 №2714/08 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило відповідача, що ним добровільно виконано рішення суду, в межах покладених судом зобов`язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством; 09.09.2019 на виконання рішення суду ОСОБА_1 було здійснено перерахунок пенсії з 25.04.2019. Різниця пенсії за період з 25.04.2019 по 30.06.2019 становить 9394,37 грн. Доплата в сумі 9394,37 грн. буде здійснена у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649. (а.с.11). На підтвердження здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 надало відповідачу протокол індивідуального перерахунку пенсії від 09.09.2019 (а.с.14-16,57-61).

03.12.2019 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) ОСОБА_2 при примусовому виконанні виконавчого листа №620/1865/19, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом 04.11.2019, складено акт державного виконавця, яким встановлено, що боржником рішення суду виконано в повному обсязі (а.с.62) та 07.02.2020 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, якою встановлено фактичне виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом до відкриття виконавчого провадження (а.с.17-18,64-65).

Вважаючи оскаржувану постанову протиправною та такою, яка підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України від 02.06.2016 №1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VІІІ).

Приписами частини 1 статті 5 Закону №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з частинами 5, 6 статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 у справі №620/1865/19 є судовим рішенням немайнового характеру.

За приписами частин 1, 2 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

У свою чергу порядок виконання таких рішень передбачений Розділом VIII Закону №1404-VІІІ.

Так, частинами 1, 2 статті 63 Закону №1404-VІІІ передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Також суд враховує, шо згідно з пунктом 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою:

П = Зс х Кзс х Кв/100%

де П - розмір пенсії;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки;

Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії;

Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою:

Кзс = Зп(мін) х 5/Зс1

де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;

Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.

Як випливає з матеріалів справи, 07.02.2020 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №60627752 з примусового виконання виконавчого листа №620/1865/19, виданого 04.11.2019 Чернігівським окружним адміністративним судом у справі №620/1865/19, з підстав, передбачених пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VІІІ, оскільки боржником рішення суду виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Підставою винесення оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження став лист Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 28.11.2019 №2714/08 та протокол індивідуального перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 09.09.2019.

Матеріали виконавчого провадження, як і матеріали даної справи, містять протокол індивідуального перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 09.09.2019, з якого випливає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, на виконання рішення суду, було здійснено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 25.04.2019. Розмір пенсії з 25.04.2019 по 30.06.2019 становить 8087,52 грн., з 01.07.2019 по 30.11.2019 – 8211,00 грн., з 01.12.2019 – 8599,50 грн.

Різниця пенсії за період з 25.04.2019 по 30.06.2019 становить 9394,37 грн.

Зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 28.11.2019 №2714/08 випливає, що різниця пенсії ОСОБА_1 у сумі 9394,37 грн. буде виплачена відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, яким установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов`язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою (далі - Порядок №649).

Пунктом 1 Порядку №649 встановлено, що цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Відповідно до пункту 2 Порядку №649 боржник - орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення; рішення - рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких стягувачу нараховано пенсію або щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці (надбавки, підвищення, компенсацію втрати частини доходу, грошову допомогу), що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету та залишаються невиплаченими, або рішення суду про стягнення коштів.

Згідно з пунктами 3-5, 10, 11 Порядку №649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України. Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника. Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

Боржник у триденний строк повідомляє стягувачу про виділення коштів та не пізніше десяти робочих днів з дня надходження коштів у межах встановленого Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоду виплати пенсії зобов`язаний здійснити виплату стягувачу суми, що підлягає виплаті, у порядку, встановленому статтею 47 зазначеного Закону.

Суд зауважує, що проведення у спірних правовідносинах платежів на виконання рішення суду без застосування процедури попереднього визначення бюджетних призначень суперечить приписам статті 116 Бюджетного кодексу України, адже утворює склад правопорушення у сфері бюджетного законодавства.

Тому подальше виконання рішення суду в цій частині об`єктивно можливо лише у разі наявності відповідних асигнувань, тобто, за окремою бюджетною програмою згідно з Порядком №649.

При цьому видатки Пенсійного Фонду України, як органу влади, на фінансування пенсійних виплат, передбачених чинними нормативно-правовими актами, є об`єктивно прогнозованими, та держава має обов`язок щодо відшкодування розміру майбутніх виплат. Однак видатки на виконання рішень судів, які будуть підлягати виконанню в майбутньому, не є об`єктивно відомими заздалегідь, тому встановлення механізму виділення коштів на виконання таких судових рішень є необхідним.

Відповідно до правових висновків рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011 передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов`язана регулювати економічні процеси, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства.

Суд зауважує, що предметом Порядку №649 є порядок виділення коштів на фінансування витрат на виконання рішень суду, а не порядок виконання рішень суду.

Отже рішення судів, якими зобов`язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок пенсії особам, яким призначена пенсія, згідно з Порядком №649 виконуються Пенсійним фондом України за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті за відповідною бюджетною програмою згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Відповідно до статті 117 Конституції України постанови Кабінету Міністрів України є обов`язковими до виконання, тому в Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відсутні підстави не виконувати постанови Кабінету Міністрів України.

Таким чином, нарахована сума доплати пенсії за період з 25.04.2019 по 30.06.2019 у розмірі 9394,37 грн. буде виплачена позивачу в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України №649.

Отже, покладені судом зобов`язання здійснити перерахунок пенсії позивачу виконані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області в добровільному порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на відповідача у справі №620/1865/19.

Окремо суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду від 12.10.2004 у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії». Отже одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні від 03.06.2014 у справі «Великода проти України», свідчить, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави Україна та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Враховуючи вищезазначене, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області є правомірними та відповідають чинному законодавству України.

Також під час вирішення справи суд враховує, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 у справі №640/5248/19 задоволено заяву Кабінета Міністрів України та зупинено до розгляду справи апеляційним судом дію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019, яким визнано протиправним та скасовано Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649.

Водночас рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2020, у справі №640/3903/19 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України, третя особа – Пенсійний фонд України про визнання протиправною та не чинною постанову Кабінету міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», у задоволенні позову відмовлено повністю. Суди першої та апеляційної інстанції у вказаній справі дійшли висновку, що деталізація бюджету Пенсійного фонду шляхом доповнення позицією «погашення заборгованості з пенсійних витрат за рішеннями суду» визначає напрямок цільового використання коштів, а прийняття Кабінетом Міністрів України оскаржуваної постанови від 22.08.2018 №649 дозволяє забезпечити виконання рішень судів з питань нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, погашення існуючої заборгованості з їх виконання, а також приводить у відповідність видаткову частину бюджету Пенсійного фонду України із врахуванням випадків, необхідних для забезпечення виплати вказаних виплат за рішенням суду.

Оскільки Порядок №649, станом на момент виникнення спірних правовідносин, не визнаний ні неконституційним, ні незаконним чи нечинним, то вказаний Порядок №649 підлягає застосуванню до спірних відносин.

З аналізу вищевикладеного суд дійшов висновку, що виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється органами Пенсійного фонду України за правилами Порядку №649.

У свою чергу приписами абзацу 2 пункту 1, пункту 2 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №40/26485, визначено, що Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду. Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.

Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами) (підпункти 2, 4 пункту 4 вказаного Положення).

За таких обставин суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області вчинило всі дії, передбачені чинним законодавством України, щодо виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №620/1865/19, що свідчить про правомірність оскаржуваної постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову.

Підстави для відшкодування судових витрат у справі, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені частиною 1 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 287, 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу«Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (просп. Миру, 43, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 43316700).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ – 21390940).

Суддя В.В. Падій