Ухвала суду № 89011433, 30.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

30 квітня 2020 року м. Київ № 640/15600/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Арсірія Р.О., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Квазар" про забезпечення позову

За позовом Публічного акціонерного товариства "Квазар" до Міністерства юстиції України про про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Квазар" звернулося до суду з даним позовом, в якому просить, з урахуванням заяви про зміну предмета позову :

1. Визнати протиправним та нечинним пункт 4 Інструкції з організації примусового виконання рішенні, затвердженої наказом Мінюсту від 02.04.2012 №512/5 в редакції наказу Мінюсту від 29.09.2016 №2832/5.

2. Визнати протиправним та нечинним абзац другий пункту 3 Інструкції з організації

примусового виконанні рішенні, затвердженої наказом Мінюсту від 02.04.2012 №512/5 в редакції наказу Мінюсту від 29.09.2016 №2832/5.

В подальшому, представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії пункту 4 та абзацу другого пункту 3 Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Мінюсту від 02.04.2012 №512/5 в редакції наказу Мінюсту від 29.09.2016 №2832/5; заборони вчиняти відповідачу та його працівникам (посадовим особам) дії спрямовані на примусове виконання рішень суду, а також інші дії щодо виконавчих проваджень, які знаходяться на виконанні у відповідача крім передачі цих виконавчих проваджень органу державної виконавчої служби відповідної адміністративно- територіальної одиниці міста Києва (Подільський район) за місцем знаходження боржника та/або його майна в порядку передбаченому відповідачем або повернення відповідного виконавчого документу стягувачу відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

В обгрунтування поданої заяви вказує на протиправність оскаржуваної Інструкції в частині та зазначає про наявність у відповідача виконавчих проваджень.

Вирішуючи заяву позивача про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Частинами першою та другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Частиною другою вказаної статті встановлено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суд зазначає, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду. Під час вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд враховує інтереси як позивача, так і відповідача. Заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу та не впливати на права, свободи та інтереси інших осіб. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та суд не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

У заяві про забезпечення позову позивач фактично наводить мотиви своєї незгоди з оскаржуваною Інструкцією в частині, проте не вказує яким чином невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, прийнятого за заявленими вимогами, та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів саме позивача, за захистом яких вона звернулась до суду.

Між тим, при розгляді заяви про забезпечення позову судом не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог, адже оцінка позовним вимогам, зокрема протиправності чи правомірності оскаржуваного рішення, може бути надана судом лише за наслідками розгляду самої справи, з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які сторони надають суду саме в ході розгляду адміністративної справи.

Крім того, заява позивача спрямована на оскарження ним виконавчих проваджень ВП 56618119, ВП 56639319, ВП 57383841, ВП 57552552, тобто актів індивідуальної дії, які не с предметом розгляду у справі № 640/15600/19.

Отже, заявником не доведено наявності підстав, передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов`язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову.

Таким чином, у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л ИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Квазар" про забезпечення позову.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.О. Арсірій