Рішення № 89011409, 29.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2020 року м. Київ № 640/17591/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал"

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики

та комунальних послуг

треті особи 1. Асоціація "Укрводоканалекологія"

2. Акціонерне товариство "Харківобленерго"

про визнання протиправним та нечинним абз. 6 п.п 2 п.1 Постанови від 06.09.2019р. № 1825

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Комунальне підприємство "Харківводоканал" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Відповідач, НКРЕКП), в якому просив суд визнати протиправним та нечинним абзац 6 підпункту 2 пункту 1 постанови від 06.09.2019 № 1825 "Про внесення змін до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги" щодо виключення пп. 4 пп.3 п.3 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13 серпня 1998 року № 1052.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2018р. відкрито загальне провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в підготовче засідання. Також вказаною ухвалою було зобов`язано відповідача опублікувати оголошення у виданні, в якому спірний акт був або мав бути офіційно оприлюднений, про відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження абз. 6 п.п 2 п.1 Постанови НКРЕКП "Про внесення змін до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги" від 06.09.2019р. № 1825.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що системний аналіз норм Закону № 1540 та Порядку № 866 обумовлює висновок про те, що проект Рішення Регулятора, що має ознаки регуляторного акту, повинен мати відповідне обґрунтування такого рішення й аналізом його впливу, при цьому такі обґрунтування викладаються у формі протоколу проведення відкритого обговорення з додаванням таблиці узгоджених позиції, яка містить зауваження до проекту акту та попередню аргументовану позицію НКРЕКП щодо кожного із зауважень/пропозицій. Під час відкритого обговорення ще проекту оскаржуваної Постанови № 1825 в частині виключення пп.4 пп.3.1 п.3 Порядку № 1052 КП «Харківводоканал» обстоювало ту позицію, що виключення такої норми є недоцільним та внесло пропозицію щодо зміни редакції обговорюваного пункту Порядку № 1052. Проте Регулятор відреагував негативно на таку пропозицію, відмовив у її задоволенні.

На думку позивача, виключення пп.4 пп.3.1 п.3 Порядку № 1052 з тих підстав, що об`єкти господарюванням, які б могли застосовувати цю норму, відсутні у межах ринку електричної енергії, не відповідає дійсності, оскільки відповідно до висновків Верховного Суду, які викладені у пункті 30 постанови від 28.11.2018 по справі № 922/4198/17 та підтверджені пунктом 33 постанови від 29.05.2019 по справі № 922/1545/18 КП «Харківводоканал» відповідає вимогам споживача напруги 1-го класу у контексті вимог пп.4 пп.3.1 п.3 Порядку № 1052. Викладені ж обставини обумовлюють підстави для висновку про те, що оскаржувана постанова НКРЕКП № 1825 у частині виключення пп.4 пп.3.1 п.3 Порядку № 1052 прийнята без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття акту регуляторного характеру, відтак є необґрунтованим, що у порядку пп. 3 ч.2 ст. 2 КАС України є підставою для визнання постанови № 1825 нечинною у частині, яка оскаржується.

Крім того, за посиланням позивача, Постановою НКРЕКП від 11.12.2018 № 1845 були встановлені тарифи на послуги з розподілу електричної енергії, що діють з 01 січня 2019 року, на рівні: для І класу напруги 142.80 грн/МВт*год (без урахування ПДВ); для II класу напруги - 519,45 грн/МВт*год (без урахування ПДВ). Враховуючи обсяг споживання електроенергії Підприємством - 23-26 млн. кВт*год щомісяця, переведення Підприємства до категорії споживачів 2 класу, як того вимагає оскаржувана Постанова, автоматично збільшить вартість послуг з розподілу електроенергії більш ніж на 10 мли. грн на місяць, тобто, у 3,6 разів. Це неминуче призведе ж необґрунтованого збільшення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. При цьому Регулятором не визначені ані джерела, ані механізм компенсації витрат, які мають понести споживачі послуг з розподілу електричної енергії, які були споживачами І класу напруги відповідно до підпункту 4 з підпункту 3.1 пункту 3 Порядку, зокрема, водопровідно-каналізаційні підприємства.

Зазначені обставини негативно відіб`ються й на фінансовому стані КП «Харківводоканал», коли тарифи на послуги водопостачання та водовідведення на протязі останніх років встановлюються несвоєчасно, є економічно необґрунтованими, а заборгованість з різниці в тарифах, сума якої станом на 01.08.2019 складає понад 762 млн грн, Державою не компенсована. Збитки Підприємства тільки за 7 місяців 2019 року склали понад 46 млн тис. грн. Дефіцит обігових коштів, який неминуче збільшиться через прийняття оскаржуваної Постанови, унеможливить своєчасні розрахунки Підприємства як за послугу з розподілу, так і за електроенергію. Це призведе до відключення КП «Харківводоканал» від системи енергопостачання відповідно до ст.57 Закону України «Про ринок електроенергії», п. 11.5.2 Кодексу системи розподілу, п. 5.1.1, 5.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії (постанова НКРЕКП від 14.03.2018 №312), що спричинить зупинку безперервного процесу водопостачання більш ніж 2 млн споживачів та відвід каналізаційних стоків. Припинення/обмеження електропостачання системи централізованого питного водопостачання м. Харкова, як встановлено судом за результатами проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз (КНДІСЕ) комплексної судової будівельно-технічної та інженерно- екологічної експертизи від 07.09.2016 №6780/16 у судовій справі №922/470/16, може спричинити незворотні наслідки екологічного, санітарно-епідемічного характеру, що викличе техногенну катастрофу регіону.

Крім того, вказані зміни можуть призвести до неможливості виконання Підприємством своїх статутних зобов`язань у межах своєї господарської діяльності.

Отже оскаржувана Постанова № 1825 у частині абз.6 пп.2 п.1 прийнята регулятором у усупереч публічної мети його діяльності та без врахування потенційних наслідків регулятивного акту, а відтак не відповідає критеріям добросовісності та розсудливості, що у порядку пп.5, 6 ч.2 ст. 2 КАС України слугує безумовною підставою для скасування.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позову, стверджуючи, що у зв`язку із необхідністю приведення у відповідність Порядку визначення класів споживачів, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.08.1998 № 1052, до Закону України «Про ринок електричної енергії», НКРЕКП було розроблено проект постанови щодо внесення відповідних змін до зазначеного Порядку. 18.06.2019 на засіданні НКРЕКП, яке було проведено у формі відкритого слухання, було схвалено проект постанови НКРЕКП «Про внесення змін до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги». 24.06.2019 на офіційному вебсайті НКРЕКП було оприлюднено проект постанови, що має ознаки регуляторного акта «Про внесення змін до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги» разом з аналізом його впливу, обґрунтуванням та порівняльною таблицею. Відповідно до встановленого терміну, зауваження та пропозиції до оприлюдненого проекту змін до Порядку приймались НКРЕКП до 25.07.2019. Зауваження та пропозиції надані КП «Харківводоканал» листом від 09.07.2019 № 01-01-23/4050-19 (додається) до проекту постанови НКРЕКП «Про внесення змін до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги» були включені до узагальненого переліку зауважень та пропозицій.

Як зазначив відповідач, 27.08.2019 в приміщенні НКРЕКП було проведено відкрите обговорення отриманих пропозицій та зауважень до проекту рішення НКРЕКП, що має ознаки регуляторного акта - постанови НКРЕКП «Про внесення змін до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги», участь в якому приймали також представники КП «Харківводоканал». За результатами відкритого обговорення складено протокол отриманих пропозицій та зауважень до проекту рішення від 27.08.2019 № 89-п. При обговоренні змін до Порядку в частині виключення підпункту 4 підпункту 3.1 пункту 3 представником КП «Харківводоканал» було наголошено, що зазначений нормативний акт є вчасним та доречним, положення необхідні в діючих умовах ринку електричної енергії. Проте, відміна підпункту 4 підпункту 3.1 пункту 3 буде мати антисоціальну спрямованість, що дискредитує цей нормативний акт. Виключення з Порядку зазначеної норми може призвести до переходу підприємства з 1 класу на 2 клас споживання електричної енергії та зростання тарифу КП «Харківводоканал» на централізоване водопостачання та водовідведення, що у свою чергу призведе до збільшення нарахувань за послуги КП «Харківводоканал» для споживачів регіону. Більше зауважень та пропозицій від представників КП «Харківводоканал» до зазначеного нормативного акту не надходило.

Також відповідач вказує, що суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Крім того, відповідач наголошує, що позивачем не надано доказів та обґрунтованих пояснень, яким чином постанова НКРЕКП від 06.09.2019 № 1825 порушує законні права та інтереси Позивача.

Таким чином, на думку відповідача, постанова НКРЕКП від 06.09.2019 № 1825 «Про внесення змін до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги» прийнята НКРЕКП з дотриманням вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок електричної енергії», на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, а тому в силу вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2019 залучено в якості третіх осіб Асоціацію "Укрводоканалекологія" та Акціонерне товариство "Харківобленерго".

АТ "Харківобленерго" у поданому поясненні зазначив про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

На виконання ч.ч. 4-6 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем було подано докази публікації оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження абз. 6 п.п 2 п.1 Постанови НКРЕКП "Про внесення змін до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги" від 06.09.2019р. № 1825 у виданні, в якому спірний акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2020р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивачем було подано клопотання про зупинення розгляду даної справи до набрання законної сили рішенням у справі № 922/643/19. Однак, під час судового засідання 10.03.2020 представником позивача було відкликано дане клопотання, у зв`язку з чим суд не здійснював його розгляд.

Третя особа - Асоціація "Укрводоканалекологія" будь-яких пояснень стосовно предмету позову не подала, повноважного представника в судове засідання не направила.

30.03.2020 відповідачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи призначеної на 16.04.2020 у зв`язку з запровадженням в Україні з 12.03.2020 карантину.

09.04.2020 представником АТ "Харківобленерго" було клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 16.04.2020 року, продовження строку її розгляду та повідомлення про наступне судове засідання.

14.04.2020 представником позивача було подано заяву про розгляд справи 16.04.2020 без участі представника позивача, у зв`язку із запровадженням карантину та повідомлення про дату наступного судового засідання.

Інші учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, проте у судове засідання не з`явилися та про причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Представник позивача заявив про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

За приписами ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Постановою № 211 від 11.03.2020 Кабінет Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 установив з 12.03.2020 по 03.04.2020 (продовжено до 24.04.2020 відповідно до постанови КМУ від 25.03.2020 № 239) карантин на усій території України.

Керуючись згаданою постановою, Законами України «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», з метою забезпечення безпеки працівників і відвідувачів, наказом Окружного адміністративного суду міста Києва № 34/з від 17.03.2020 рекомендовано суддям Окружного адміністративного суду міста Києва, зокрема по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, у порядку письмового провадження.

Оскільки представником позивача виявлено бажання здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження, а неявка відповідача без повідомлення причин не перешкоджає подальшому розгляду справи, дана адміністративна справа розглядається у письмовому порядку.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та пояснення третьої особи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, Постановою № 1052 від 13.08.1998 Національна комісія регулювання електроенергетики затвердила Порядок визначення класів споживачів, диференційованих за ступенями напруги на межі балансового розподілу електропостачальних систем (далі - Постанова № 1052).

Відповідно до п. 1 Постанови № 1052 (в редакції станом на 2018 рік) порядок визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги (далі також - Порядок № 1052), прийнято згідно з Умовами та Правилами здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.06.96 N 15, Умовами та Правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.06.96 N 15/1. Цей Порядок обов`язковий для застосування всіма ліцензіатами з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та з постачання електроенергії за регульованим тарифом при укладенні із споживачами договорів про постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

Згідно з п. 2 Постанови № 1052 у цьому Порядку наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам;

споживач електричної енергії (споживач) - юридична або фізична особа - підприємець, населення, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору з постачальником електричної енергії;

субспоживач - споживач, якому електрична енергія постачається постачальником електричної енергії через мережі електропередавальних організацій та технологічні електричні мережі основного споживача, до мереж якого приєднані електроустановки споживача (субспоживача);

точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відповідно до умов договору про постачання електричної енергії або про купівлю-продаж електричної енергії відбувається перехід права власності на електричну енергію.

Пунктом 3 Постанови № 1052 (в редакції станом на 2018 рік) було визначено, що споживачі електричної енергії розподіляються на два класи.

До 1 класу відносяться споживачі, які:

1) отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги 27,5 кВ та вище;

2) приєднані до шин електростанцій (за винятком ГЕС, які виробляють електроенергію періодично), а також до шин підстанцій електричної мережі напругою 220 кВ і вище, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу;

3) є промисловими підприємствами із середньомісячним обсягом споживання електричної енергії 150 млн. кВт.год. та більше на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу;

4) є промисловими підприємствами, що збільшили обсяг річного споживання більш ніж утричі порівняно з 2008 роком або ввели нові виробничі потужності після 2008 року, та місячне споживання яких складає понад 20 млн кВт·год на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу.

До 2 класу відносяться споживачі, які отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги нижче 27,5 кВ, крім випадків, передбачених підпунктом 3.1 цього Порядку.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про внесення змін до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги" № 1825 від 06.09.2019, яка набрала чинності 09.09.2019, (далі - Постанова № 1825), внесено до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13 серпня 1998 року N 1052, такі зміни:

1) пункти 1 та 2 викласти в такій редакції:

"1. Цей Порядок обов`язковий для застосування споживачами та учасниками ринку електричної енергії, які уклали договори про розподіл електричної енергії з операторами системи розподілу.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про ринок електричної енергії" та Правилах роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року N 312.";

2) у пункті 3:

у підпункті 3.1:

у підпункті 1 слова "постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії" замінити словами "мереж оператора системи розподілу на електроустановки споживача на межі балансової належності";

підпункт 2 викласти в такій редакції:

"2) приєднані до шин електростанцій (за винятком суб`єктів господарювання, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел, а саме з енергії сонячного випромінювання, біогазу, біомаси, енергії вітру та мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями);";

у підпункті 3 слова "в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу" замінити словами "на межі балансової належності";

підпункт 4 виключити;

у підпункті 3.2 слова "від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії" замінити словами "на межі балансової належності";

3) у пункті 4 слова "декількома точками продажу з" виключити, а слова "по кожній точці продажу електричної енергії" замінити словами "за кожною межею балансової належності";

4) пункт 5 виключити.

На думку позивача, абзац 6 (щодо виключення підпункту 4 з підпункту 3.1 пункту 3 Порядку) пункту 2 частини 1 Постанови НКРЕКП від 06.09.2019 №1825 «Про внесення змін до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги» прийнятий в порушення обов`язкових до виконання норм Закону №1540 та без врахування інтересів і забезпечення балансу діяльності підприємств, які здійснюють соціально значимі функції життєзабезпечення міст та обласних центрів - надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, в умовах штучного збільшення ціни на послуги з розподілу електричної енергії.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не погоджується саме з абзацом 6 підпункту 2 пункту 1 постанови від 06.09.2019 № 1825 щодо виключення пп. 4 пп.3 п.3 Порядку № 1052, який передбачав, що до 1 класу відносяться споживачі, які, зокрема, є промисловими підприємствами, що збільшили обсяг річного споживання більш ніж утричі порівняно з 2008 роком або ввели нові виробничі потужності після 2008 року, та місячне споживання яких складає понад 20 млн кВт·год на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг (стаття 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»).

Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України (стаття 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»).

Регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання (частини друга статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»).

Рішення Регулятора можуть бути оскаржені в судовому порядку. Оскарження рішень Регулятора не зупиняє їх виконання (стаття 5 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»).

Визначення правових та організаційних засад реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності регулюється Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Дія Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов`язаної з прийняттям актів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Однак, відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», підготовка проектів рішень Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», здійснюється у порядку, визначеному цим Законом.

Згідно з статтею 1 Закону «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», регуляторний акт - це:

- прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання;

- прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Визначення терміну нормативно-правовий акт, закріплене в Кодексі адміністративного судочинства України, а саме: нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Проаналізувавши оскаржувану постанову на предмет її відповідності зазначеним ознакам регуляторного акту, судом встановлено, що вказана постанова спрямована на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання.

А отже, за сукупністю ознак, що наведені в статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», Постанова НКРЕКП від 06.09.2019 №1825 підпадає під визначення поняття регуляторного акта.

Судом встановлено, що 24.06.2019 на офіційному веб-сайті НКРЕКП було розміщено Повідомлення про оприлюднення проекту, що має ознаки регуляторного акту - постанови НКРЕКП «Про внесення змін до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенем напруги». За змістом Проекту вказаного регуляторного акту вбачається, що Регулятор, окрім іншого, переслідує мету скорочення ознак споживачів 1-го класу напруги шляхом виключення пп.4 пп.3.1 п. З Порядку № 1052.

Положеннями пункту 3.2 глави 3 Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.06.2017 № 866 (далі - Порядок № 866), встановлено, що у разі отримання зауважень та пропозицій до проекту рішення НКРЕКП, що має ознаки регуляторного акта, їх розгляд проводиться після закінчення строку подання зауважень та пропозицій та їх оприлюднення.

Відповідно до встановленого терміну, зауваження та пропозиції до оприлюдненого проекту змін до Порядку № 866 приймались НКРЕКП до 25.07.2019.

09.07.2019 КП "Харківводоканал" було надіслано лист вих. № 01-01-23/4050-19 до НКРЕКП (а.с.48-50 т.1) з пропозиціями та обґрунтуванням щодо неможливості виключення підпункту підпункту 3.1 пункту 3 Постанови №1052, оскільки такі зміни призведуть до фінансових обтяжень споживачів послуг з централізованого водопостачання й водовідведення, 80% з яких це населення. КП "Харківводоканал" у вказаному листі вказувало на те, що належність його до споживачів 1 класу підтверджено постановами Верховного Суду у справах № 922/4198 та № 922/1545/18.

Також до вказаного листа позивачем було додано таблицю зауважень та пропозицій до проекту рішення НКРЕКП (а.с.51-52 т.1)

Окрім акцентування уваги Регулятора на фінансових наслідках запланованих змін, КП "Харківводоканал" запропоновано залишити пп.4 пп. 3.1 п. 3 Порядку № 1052 та викласти у такій редакції: «є промисловими підприємствами, що до 01.01.2019 року збільшили обсяг річного споживання більш ніж утричі порівняно з 2008 роком або ввели нові виробничі потужності після 2008 року, та їх місячне споживання електричної енергії від мереж оператора системи розподілу складає понад 20 млн кВт год на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точках комерційного обліку».

Пунктом 3.3 Порядку № 866 зазначено, що після опрацювання зауважень та пропозицій до проекту рішення НКРЕКП, що має ознаки регуляторного акта, розробник за погодженням з Головою або членом НКРЕКП відповідно до розподілу обов`язків надає до відділу інформації та комунікацій з громадськістю НКРЕКП для розміщення на офіційному веб-сайті НКРЕКП у мережі Інтернет.

Судом встановлено, що зауваження та пропозиції надані КП «Харківводоканал» листом від 09.07.2019 № 01-01-23/4050-19 до проекту постанови НКРЕКП «Про внесення змін до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги» були включені до узагальненого переліку зауважень та пропозицій.

20.08.2019 на офіційному веб-сайті НКРЕКП оприлюднено узагальнені зауваження і пропозиції до проекту постанови щодо змін до «Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги» за посиланням (http://www.nerc.gov.ua/?news=9342).

27.08.2019 в приміщенні НКРЕКП було проведено відкрите обговорення отриманих пропозицій та зауважень до проекту рішення НКРЕКП, що має ознаки регуляторного акта - постанови НКРЕКП «Про внесення змін до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги», участь в якому приймали також представники КП «Харківводоканал».

За результатами відкритого обговорення складено протокол отриманих пропозицій та зауважень до проекту рішення від 27.08.2019 № 89-п (а.с.53-54 т.1), а також складено Таблицю узгоджених позицій до проекту регуляторного акту Постанови НКРЕКП «Про внесення змін до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги» (а.с.55-62 т.1).

Судом встановлено, що 27.08.2019 під час відкритого обговорення проекту внесення змін до Порядку № 1052, КП "Харківводоканал" підтримало свої пропозиції та наполягало на неможливості виключення зі складу споживачів, які відносяться до I класу, промислових підприємств, що збільшили обсяг річного споживання більш ніж утричі порівняно з 2008 роком або ввели нові виробничі потужності після 2008 року, та місячне споживання яких складає понад 20 млн кВт·год на технологічні потреби виробництва

Водночас, такі пропозиції КП "Харківводоканал" були відхилені. Зокрема, реагуючи на позицію КП "Харківводоканал" на сторінці 6 таблиці узгоджених позицій щодо проекту змін до Порядку № 1052 (а.с.60 т.1) НКРЕКП зазначила, що "Не враховано. Відповідно до проведеного аналізу та інформації наданої від операторів системи розподілу, підприємства з зазначеними характеристиками відсутні".

Таким чином, суд приходить до висновку, що НКРЕКП виключило пп.4 пп.3.1 п.3 Порядку № 1052 з тих підстав, що об`єкти господарюванням, які б могли застосовувати цю норму, відсутні у межах ринку електричної енергії.

Між тим, судом досліджено судові рішення, на які КП "Харківводоканал" посилалось у листі від 09.07.2019 № 01-01-23/4050-19 до НКРЕКП (а.с.48-50 т.1), зокрема постанови Верховного Суду у справах № 922/4198/17 та № 922/1545/18.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень 28.05.2019, Верховним Судом було прийнято постанову у справі № 922/1545/18 за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" до Акціонерного товариства "Харківобленерго" про внесення змін до договору, якою касаційну скаргу АТ "Харківобленерго" залишено без задоволення, постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 у справі № 922/1545/18 залишено без змін.

У зазначеній постанові Верховний Суд погодився з позицією судів попередніх судових інстанцій, що під час винесення судових рішень, які набрали законної сили, у справі № 922/4198/17, судами першої та апеляційної інстанції з урахуванням рішення 12-ї сесії 6-го скликання Харківської міської ради Харківської області від 23.12.2011 № 577/11, статуту КП "Харківводоканал", довідки Головного управління статистики у Харківській області, рішення Харківської міської ради Харківської області від 12.01.2011 № 132/11, розпорядження від 17.10.2011 № 1880 та передавального акта, балансів КП КГ "Харківкомуночиствод" станом на 30.09.2011 і 31.12.2011 та КП "ВТП "Вода" станом на 28.10.2011, таблиці "Показників споживання електричної енергії комунальними підприємствами у 2008 році та впродовж 2014-2017 років", а також розшифрування показників споживання електричної енергії КП КГ "Харківкомуночиствод", КП ВТП "Вода" у 2008 році та упродовж 2014-2017 років за договорами від 07.05.2004 № 4 та від 03.01.2008 № 1.01, копії рахунків на оплату за використану електричну енергію, а також висновку судової комісійної електротехнічної експертизи від 26.02.2018 № 2021, проведеної у справі № 922/4198/17, встановлено, що КП "Харківводоканал" є промисловим підприємством у розумінні пункту 3.1 Порядку, ввело нові виробничі потужності, які наразі використовуються та споживають електричну енергію для виробничих потреб, а також у порівнянні з обсягом річного споживання електричної енергії за 2008 рік у кількості 65 313 209 кВт/год, у продовж періоду 2014-2017 років щорічно споживало обсяги електричної енергії більш ніж у тричі у порівнянні з 2008 роком, в щомісячному обсязі понад 20 млн кВт/год на технологічні потреби виробництва послуг з водопостачання та водовідведення, починаючи з січня 2014 року по жовтень 2017 року. Отже, у справі № 922/4198/17 встановлено обставини щодо відповідності позивача критеріям для споживачів 1 класу напруги.».

Також, 28.11.2018 Верховним Судом було прийнято постанову у справі № 922/4198/17 за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" до Акціонерного товариства "Харківобленерго" про зобов`язання проведення перерахунку.

У п. 30 вказаної постанови Верховний Суд погодився з позицією судів попередніх судових інстанцій, якими встановлено відповідність позивача у спірний період визначеним підпунктом 3.1. Порядку критеріям споживача 1 класу, а саме: позивач є промисловим підприємством, з 31.12.2011 ввів нові виробничі потужності, які використовуються та споживають електричну енергію для виробничих потреб, а саме - для надання послуг з централізованого водопостачання централізованого водовідведення; упродовж 2014-2017 років щорічно споживав обсяги електричної енергії більш ніж у тричі у порівнянні з 2008 роком у щомісячному обсязі понад 20 млн. кВт.год. на технологічні потреби виробництва послуг з водопостачання та водовідведення.».

Аналізуючи вказані рішення суд приходить до висновку, що зазначені постанови Верховного Суду об`єднані єдиним висновком про те, що КП «Харківводоканал» відповідає вимогам споживача напруги 1-го класу у контексті вимог пп.4 пп.3.1 п.3 Порядку № 1052.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин аргументація НКРЕКП про те, що нині відсутні суб`єкти господарювання, які б відповідали вимога пп.4 пп.3.1 п. 3 Порядку № 1052 суперечать імперативним вимогам ч.5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус судців», оскільки юридична обставина приналежності КП «Харківводоканал» до споживачів 1-го класу напруги закріплена на рівні висновків Верховного Суду, відтак Регулятор був зобов`язаний врахувати їх під час прийняття.

При цьому позиція НКРЕКП опиралася на «інформацію надану від операторів системи розподілу». Між тим, судом встановлено, що оператором системи розподілу стосовно КП «Харківводоканал» є AT «Харківобленерго», що підтверджується укладеними договорами послуг з розподілу електричної енергії № 4 та № 1.01. Відтак інформацію щодо існування у м. Харкові та Харківській області суб`єктів господарювання, які відповідають вимогам пп.4 пп.3.1 п.3 Порядку № 1052, надавало AT «Харківобленерго».

Проте, на переконання суду, AT «Харківобленерго» було відомо, на час прийняття оскаржуваної Постанови № 1825 та на час обговорення пропозицій та зауважень до її проекту, що КП «Харківводоканал» відповідає вимогам пп.4 пп.3.1 п.3 Порядку № 1052, оскільки AT «Харківобленерго» виступало відповідачем у справах № 922/4198/17 та Лв 922/1545/18, де Верховний Суд встановив приналежність КП «Харківводоканал» до споживачів 1-го класу напруги у контексті пп.4 пп.3.1 п. З Порядку № 1052.

Таким чином, виключення пп.4 пп.3.1 п.3 Порядку № 1052 з підстав, нібито, відсутності підприємств, які відповідають вимогам зазначеної норми є необгрунтованим, оскільки на території України, на час прийняття оскаржуваної Постанови № 1825 існував щонайменше один суб`єкт господарювання, який виправдовує доцільність існування пп.4 пп.3.1 п.3 Порядку № 1052 - це КП «Харківводоканал».

Положеннями пункту 1 оскаржуваної постанови НКРЕКП від 06.09.2019 № 1825 визначено, що Порядок визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги обов`язковий для застосування споживачами та учасниками ринку електричної енергії, які уклали договори про розподіл електричної енергії з операторами системи розподілу.

У цьому зв`язку суд зазначає, що Порядок визначення класів споживачів електричної енергії № 1052 діяв як до введення ринку електричної енергії у межах Закону України «Про електроенергетику», так і після, підтвердженням чого є означені вище положення постанови НКРЕКП від 06.09.2019 № 1825.

При цьому слід зауважити на висновках Верховного Суду, які викладені у постанові від 26.11.2019 по справі № 922/643/19. Так, предметом касаційного розгляду було питання можливості застосування положень Порядку № 1052 до правовідносин з розподілу електричної енергії за січень 2019 року. У цій справі АТ «Харківобленерго» тотожним чином наполягало на тому, що клас напруги споживача можливо застосовувати лише до правовідносин з «постачання» електричної енергії, а не до «розподілу».

Зокрема суд наголосив на такому:

« 4.7. Ураховуючи, що правовідносини з постачання електроенергії регулює держава, при визначенні класу споживача електричної енергії застосовуються критерії, прямо визначені державним регулятором у відповідному Порядку, незалежно від того, який клас напруги погоджено сторонами у відповідному договорі, та від дати такого погодження.

4.8. Отже, для правильного вирішення цього спору судам насамперед необхідно було установити, чи є позивач (КП "Харківводоканал") промисловим підприємством, а якщо так, то чи збільшив він обсяг річного споживання більш ніж утричі порівняно з 2008 роком або ввів нові виробничі потужності після 2008 року, а також чи становить місячне споживання такого промислового підприємства понад 20 млн кВт/год на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачеві.

4.9. Колегія суддів також звертає увагу, що постановою Верховного Суду від 28.11.2018 залишено без змін постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2018 у справі № 922/4198/17, якою змінено рішення місцевого суду в частині періоду заявлених позовних вимог КП "Харківводоканал" про зобов`язання АТ "Харківобленерго" здійснити перерахунок вартості спожитої КП "Харківводоканал" електричної енергії відповідно до договору від 07.05.2004 № 4 шляхом застосування тарифів 1 класу напруги за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги.

Так, Верховний Суд (справа № 922/4198/17) погодився із висновком судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову КП "Харківводоканал" у зв`язку зі встановленням обставин щодо відповідності КП "Харківводоканал" 1 класу споживачів, а отже неправомірності застосування АТ "Харківобленерго" у рахунках за спірний період (листопад 2014 -жовтень 2017 років) тарифів для 2 класу напруги.

Крім того, постановою Верховного Суду від 28.05.2019 залишено без змін постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 у справі № 922/1545/18 про внесення змін до договору про постачання електричної енергії від 03.01.2008 № 1.01 щодо відповідності КП "Харківводоканал" критеріям споживача 1 класу напруги.

Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ.

Проте суди безпідставно не взяли до уваги посилання КП "Харківводоканал" на обставини, встановлені у судових рішеннях у справі № 922/4198/17, зазначивши, що ці обставини не стосуються суті розглядуваного питання, оскільки будь-які висновки/оцінка/встановлені факти у відносинах сторін за договором поставки, які не опосередковували відповідного суті визначеного позивачем способу судового захисту зміни договорів поставки у порядку статей 188 Господарського кодексу України судовим рішенням, або згідно з частиною 1 статті 651, статті 654 Цивільного кодексу України письмовою угодою сторін до 01.01.2019, не впливають на застосування відповідачем тарифів за класом напруги.».

Отже, приймаючи рішення про направлення справи на повторний розгляд до суду першої інстанції та скасовуючи попередні рішення у цій справі, Верховний Суд встановив преюдиційність висновків Верховного Суду по справах №922/4198/17 та №922/1545/18, якими встановлено, що обов`язкові ознаки споживача 1-го класу напруги на підставі Порядку № 1052, безпосередньо виконуються щодо КП «Харківводоканал» і мають обов`язкове значення як юридична обставина, встановлена на підставі рішення суду щодо правовідносин з розподілу електричної енергії.

Таким чином, доводи Комісії та AT «Харківобленерго» про неможливість застосування висновків Верховного Суду у справах № 922/4198/17 та №922/1545/18 про належність КП «Харківводоканал» до споживачів 1-го класу напруги у період 2019 року, не знаходять свого підтвердження й спростовуються обов`язковими висновками касаційної інстанції.

У підтвердження висновків Верховного Суду, які викладені у справах №922/4198/17, №922/1545/18 та №922/643/19, слід зазначити, що фактичні обставини відповідності КП «Харківводоканал» ознакам споживача електроенергії 1-го класу напруги можливо було самостійно підтвердити на підставі інформації, яка наявна у НКРЕКП.

Зокрема, положення пп.4 пп.3.1 п.3 Порядку № 1052 визначали, що споживачем електричної енергії 1-го класу є промислові підприємствами, що збільшили обсяг річного споживання більш ніж утричі порівняно з 2008 роком або ввели нові виробничі потужності після 2008 року, та місячне споживання яких складає понад 20 млн кВт год на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу.

Відповідно до п.п. 3.2.1, п.3.2.3, 3.2.4 Статуту та Довідки Головного управління статистики у Харківській області КП «Харківводоканал» є промисловим підприємством. Позивач є унітарним промисловим підприємством комунальної форми власності, власником якого є територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради. У відповідності до Статуту позивач здійснює промислову виробничу та іншу діяльність, спрямовану на надання комунальних послуг з водопостачання та каналізації, що згідно з Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010" є процесом промислового виробництва і який класифікують у секції виду економічної діяльності Е "Водопостачання; каналізація, поводження з відходами".

Як вбачається з матеріалів справи, КП «Харківводоканал» збільшило обсяги річного споживання електричної енергії більш ніж утричі порівняно з 2008 роком. Так, відповідно до Актів про використану електричну енергію за 2008 рік у 2008 році КП "Харківводоканал" (на той час найменовувалося КП КГ "Харківкомуночиствод") спожило 65 млн. 313 тис. 209 кВт*год. Натомість як вбачається з Узагальнюючої таблиці показників звітів форми №4-НКРЕКП загальний обсяг споживання електричної енергії з боку КП «Харківводоканал» складає 284 576 000 кВт*год (з яких 225 311 000 кВт - електрична енергія на централізоване водопостачання, рядок 1 Узагальнюючої таблиці; 59 265 000 кВт - електрична енергія на централізоване водовідведення, рядок 4 Узагальнюючої таблиці), що у 4. 36 рази більше у порівнянні з 2008 роком.

У 2019 році місячне споживання електричної енергії КП «Харківводоканал» складало понад 20 млн.кВт/год на технологічні потреби виробництва. У 2019 році споживання електричної енергії на технологічні потреби виробництва КП «Харківводоканал» складали (рядок 1 + рядок 4 Узагальнюючої таблиці по місячно): січень 2019 року - 27 451 000 кВт/год; лютий 2019 року - 24 464 кВт/год; березень 2019 року- 25 853 000 кВт/год; квітень 2019 року - 22 984 000 кВт/год; травень 2019 року - 22 419 000 кВт/год; червень 2019 року - 22 484 000 кВт/год; липень 2019 року - 22 825 000 кВт/год; серпень 2019 року - 22 144 000 кВт/год; вересень 2019 року - 22 334 000 кВт/год; жовтень 2019 року - 23 348 000 кВт/год; листопад 2019 року - 23 561 000 кВт/год; грудень 2019 року - 24 709 000 кВт/год. Тобто по-місячний показник споживання електричної енергії КП «Харківводоканал» на технологічні потреби у 2019 році складав понад 20 млн кВт/год.

Викладене доводить, що у 2019 році КП «Харківводоканал» безпосередньо відповідало ознаками споживача 1-го класу напруги у порядку пп.3.1 п.3 Порядку № 1052, оскільки було та є промисловим підприємством, у 2019 році збільшило обсяги споживання електричної енергії утричі порівняно з 2008 роком та по-місячно споживало електроенергію понад 20 млн. кВт/год у 2019 році.

Таким чином, обґрунтування НКРЕКП про необхідність виключення пп.4 пп.3.1 п.3 Порядку № 1052 з підстав відсутності споживачів електричної енергії, які є промисловими підприємствами, що збільшили обсяг річного споживання більш ніж утричі порівняно з 2008 роком або ввели нові виробничі потужності після 2008 року, та місячне споживання яких складає понад 20 млн кВт год на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу не знаходиться свого підтвердження та спростовується показниками КП «Харківводоканал» за 2019 рік.

У ході судового розгляду представник НКРЕКП зазначав, що у ході публічного розгляду проекту постанови НКРЕКП щодо внесення змін до Порядку № 1052, КП «Харківводоканал» виразило позитивну позицію щодо внесення змін до Порядку № 1052.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, КП «Харківводоканал» під час обговорення проекту змін до Порядку № 1052 доводило до відома Комісії про факт відповідності Підприємства ознакам споживача 1-го класу напруги за пп.3.1 п.3 Порядку № 1052.

Зокрема, на другій сторінці Протоколу від 27.08.2019 № 89-п (а.с.53-54 т.1) проведення відкритого обговорення отриманих пропозицій та зауважень до проект рішення НКРЕКП, «Про внесення змін до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги» відображено коротке резюме позиції представників КП «Харківводоканал» щодо положень проекту Постанови, зокрема, Плешкова Л.І. (заступник директора з правового забезпечення КП «Харківводоканал») зазначила, що нормативний акт є вчасним та доречним в діючих умовах ринку електричної енергії. Проте, відміна підпункту 4 підпункту 3.1. пункту 3 буде мати антисоціальну спрямованість, що дискредитує цей нормативний акт. Виключення з Порядку зазначеної норми може призвести до переходу підприємства з 1 класу на 2 клас споживання електричної енергії та зростання тарифу КП «Харківводоканал».

Крім того, ще до проведення публічних слухань КП «Харківводоканал» надіслало до НКРЕКП лист від 09.07.2019 № 01-01-23/4050-19, яким звертало увагу Регулятора на необхідності залишити розподіл споживачів електричної енергії на 1-й та ІІ-й класи, оскільки КП «Харківводоканал» відповідає ознакам споживача електричної енергії 1-го класу, а визнання та встановлення такої обставини дозволить зменшити розмір тарифу на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для споживачів послуг КП «Харківводоканал». Така позиція у тому числі обґрунтовувалась правовими висновками Верховного Суду по справам № 922/4198/17 та № 922/1545/18.

Таким чином, як і до, так і на момент розгляду проекту постанови про внесення змін до Порядку № 1052 НКРЕКП мало інформацію та/або було обізнане щодо відповідності КП «Харківводоканал» ознакам споживача електричної енергії І-класу на підставі пп.3.1 п. 3 Порядку № 1052.

Під час судового розгляду представники НКРЕКП та AT «Харківобленерго» зазначили, що послуги «розподілу» електричної енергії не передбачають застосування класу споживача. Проте суд вважає такі доводи необґрунтованими з огляду на те, що станом на 01.01.2019 набрала чинності постанова НКРЕКП «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії AT «Харківобленерго»» від 11.12.2018 № 1845. Тобто Регулятор самостійно встановив, що клас напруги споживача є характеристикою, яка впливає на ціну послуг з розподілу електричної енергії (або 142,80 грн/МВттод (без урахування ПДВ) для 1-го класу, або 519,45 грн/МВт год (без урахування ПДВ - для ІІ-го класу напруги).

Вказана Постанова втратила чинність на підставі постанови НКРЕКП від 10.12.2019 № 2688, однак станом на момент прийняття оскаржуваного рішення була чинною.

Таким чином, твердження Відповідача та AT «Харківобленерго» про можливість застосування класу напруги споживача лише до послуг з «постачання» електричної енергії суд не може взяти до уваги, оскільки Постановою НКРЕКП № 1845 від 11.12.2019 безпосередньо застосовано таку характеристику споживача для розмежування ціни на електричну енергію до відповідних суб`єктів господарювання.

Також не відповідає дійсності висновок НКРЕКП, наведений у «Аналізі впливу проекту нормативного акту» (оскаржуваної постанови), в процедурі обов`язкового обґрунтування необхідності прийняття такого нормативного акту (ст. 15 Закону № 1540). Регулятор стверджує, що «дія акта не передбачає надходжень та/або видатків з/до державного та/або місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов`язаних із дією акта» пп.1 абз.1 розділу VII Аналізу впливу…). Суд погоджується з твердженням позивача відносно того, що виключення пп.4 пп 3.1 п.3 Порядку призведе до застосування відносно КП Харківводоканал» тарифу 2 класу та, як наслідок, штучного збільшення нарахувань Підприємству та його споживачам, у тому числі населенню та бюджетним установам, щомісяця в цілому на суму понад 10 млн.грн. Це також збільшить навантаження на відповідні бюджети та цільові фонди з надання пільг та субсидій.

Таким чином, фактично за рахунок комунальних підприємств та їх споживачів (населення, бюджетних установ та ін.) матиме місце штучне збільшення доходів підприємств енергетичного сектору.

Всі ці обставини свідчать про порушення принципів та основної мети діяльності НКРЕКП як регулятора комунального та енергетичного сектору стосовно забезпечення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання і держави.

Відповідно до п. 71 рішення Європейського суду з прав людини «Рисовський проти України» та положень п.3.1 рішення Конституційного Суду України від 29.06.2010 № 17-рп/2010, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Внесення НКРЕКП змін до постанови НКРЕ від 13.08.1998 № 1052 та виключення з тексту «Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги» пп. 4 пп. 3.1 п. 3, яким були визначені критерії віднесення споживачів до І класу напруги, свідчить про порушення державним регулятором принципів належного урядування.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд приходить до висновку, що доводи НКРЕКП та АТ «Харківобленерго» не знаходять свого підтвердження та спростовуються фактичними даними, положеннями нормативних актів та висновками Верховного Суду, що підтверджує обґрунтованість та законність позовних вимог КП «Харківводоканал» й доцільність їхнього задоволення у повному обсязі.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч.9 ст. 264 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

Відповідно до ст. 265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили. Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 250, 255, 257-262, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та нечинним абзац 6 підпункту 2 пункту 1 постанови від 06.09.2019 № 1825 "Про внесення змін до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги" щодо виключення пп. 4 пп.3 п.3 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13 серпня 1998 року № 1052.

3. Зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до ч. 1 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України невідкладно після набрання рішенням законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду у даній справі у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено.

4. Стягнути на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2; код ЄДРПОУ 03361715) за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 1 921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій