Рішення № 89011052, 30.04.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2020 р. № 520/2559/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 0501 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А 0501, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А 0501 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку (грошового забезпечення) за весь час затримки розрахунку при звільненні до дня присудження ОСОБА_1 заборгованості за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року по справі №520/10721/19 , а саме за період з 26 вересня 2017 року по 15 грудня 2019 року;

- зобов`язати військову частину А 0501 (код ЄДРПОУ 24976272) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток (грошового забезпечення) за весь час затримки розрахунку при звільненні до дня присудження ОСОБА_1 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року по справі №520/10721/19, а саме за період з 26 вересня 2017 року по 15 грудня 2019 року у сумі 291781 (двісті дев`яносто одна тисяча сімсот вісімдесят одна) гривні 58 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем, на думку позивача, допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку (грошового забезпечення) за весь час затримки розрахунку при звільненні до дня присудження ОСОБА_1 заборгованості за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року по справі №520/10721/19 , а саме за період з 26 вересня 2017 року по 15 грудня 2019 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 0501 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться в письмовому провадженні без повідомлення (виклику).

Відповідач, Військова частина А 0501, надала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 24 лютого 2005 року отримав посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 .

З 06.06.2015 року по 26.09.2017 проходив службу в Збройних Силах України.

Наказом командира військової частини А0501 №66 від 26.09.2017 року майора ОСОБА_1 , старшого оперативного чергового відділення бойового управління командного пункту штабу управління, звільненого наказом командира військової частини А1314 (по особовому складу) від 12.09.2017 року №169 з військової служби в запас за статтею 26 частиною 6, підпунктом "а", з урахуванням частини 8, пункту 1, підпункту "ї" (як військовослужбовця, який проходить військову службу за контрактом, дію якого було продовжено понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації та який служив не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту) Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", вважати, що 26 вересня 2017 року здав справи та посаду і направити на зарахування на військовий облік до Чугуївського РВК Харківської області.

З 26 вересня 2017 року позивача виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність військової частини А0501 щодо не нарахування та не виплати йому грошової компенсації додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 26 вересня 2017 року, звернувся з адміністративним позовом до суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 року по справі № 520/10721/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А0501 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини А0501 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 26 вересня 2017 року. Зобов`язано військову частину А0501 (код ЄДРПОУ 24976282) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за не використані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 26 вересня 2017 року.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2020 року апеляційну скаргу Військової частини А0501 (пп В6250) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 року по справі № 520/10721/19 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0501 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії повернуто відповідачу.

Таким чином, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 року по справі № 520/10721/19 набрало законної сили 03.03.2020 року.

Відповідно до ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 року по справі № 520/10721/19 військовою частиною А 0501 10.02.2020 року позивачу було виплачено компенсацію додаткової відпустки учаснику бойових дій у розмірі 9759,01 грн. Зазначена обставина підтверджується випискою з банківського рахунку позивача у АТ КБ «Приватбанк».

Позивач, не погоджуючись з тим, що відповідачем не виплачено середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 26 вересня 2017 року по 15 грудня 2019 року, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Частиною 2 статті 117 КЗпП України встановлено, що при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Аналіз вищевказаної норми законодавства вказує, що, передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України, обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 , вважаючи розрахунок неправильним, звертався до суду з позовом, який стосувався розміру належних звільненому працівникові сум.

За таких обставин, даний позов ОСОБА_1 стосується виконання судового рішення щодо присудження виплати грошової компенсації додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, а стаття 117 КЗпП України не розповсюджується на правовідносини, що виникають у порядку виконання судового рішення про присудження виплати заробітної плати.

Так, з прийняттям судового рішення, якими присуджено на користь позивача певні суми коштів, статті 116 та 117 КЗпП України не застосовуються, а зобов`язання роботодавця виплатити заборгованість із заробітної плати та компенсацію замінюється на зобов`язання виконати судові рішення на користь позивача, що не регулюється матеріальними нормами трудового права. Тобто, немає обґрунтованих підстав стверджувати, що ці положення КЗпП України передбачають право на отримання компенсації за затримку виплати грошової компенсації додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, що мала місце після того, як її сума була встановлена судом.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.06.2018 року по справі № 810/1543/17, від 18.11.2019 року по справі №0940/1532/18, від 28.01.2020 року по справі №822/2663/15.

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Меньшакова проти України" від 08 квітня 2010 року передбачено, що компенсація за затримку виплати заробітної плати відповідно до статті 117 КЗпП України може вимагатись лише за період до присудження заборгованості із заробітної плати. З прийняттям судових рішень статей 116, 117 КЗпП України більше не застосовуються, а зобов`язання колишніх роботодавців виплатити заборгованість із заробітної плати та компенсацію замінюється на зобов`язання виконати судові рішення на користь позивача, що не регулюється матеріальними нормами трудового права. Таким чином, немає обґрунтованих підстав стверджувати, що ці положення передбачають право на отримання компенсації за затримку виплати заробітної плати, що мала місце після того, як її сума була встановлена судом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що за наявністю спірних правовідносин, які стосуються розміру належних звільненому працівникові сум, вимога про зобов`язання військової частини А 0501 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток (грошового забезпечення) за весь час затримки розрахунку при звільненні до дня присудження ОСОБА_1 заборгованості за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року по справі №520/10721/19, а саме за період з 26 вересня 2017 року по 15 грудня 2019 року у сумі 291781 (двісті дев`яносто одна тисяча сімсот вісімдесят одна) гривні 58 коп, відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України є безпідставною, у зв`язку з чим не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини А 0501 (вул. Горішного, м. Чугуїв, Харківської області, 63505) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду із врахуванням приписів Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.