Ухвала суду № 89010902, 30.04.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 квітня 2020 року м. Рівне №460/903/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П. розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідача про зупинення провадження у адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 доУправління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації (далі - відповідач), в якому просила суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка призвела до не нарахування та не виплати з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги, у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

2. Зобов`язати відповідача, провести з 17.07.2018 нарахування та виплату, щомісячної грошової допомоги, у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи як особі, віднесеній до 3 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

На адресу суду відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №510/1286/16-а. В обґрунтування якого вказав, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 прийнято до розгляду справу №510/1286/16-а, предметом розгляду якої є питання застосування процесуальних строків звернення до суду. У зв`язку з цим, з метою правильного застосування норм матеріального, процесуального права необхідно зупинити провадження у справі №460/903/20.

Розглянувши клопотання відповідача, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Питання зупинення провадження в адміністративній справі врегульоване нормами ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, суд зобов`язаний зупинити провадження в адміністративній справі виключно за наявності обставин, передбачених ч.1 ст.236 КАС України.

Поряд з цим, п.5 ч.2 ст.236 КАС України встановлює право суду зупинити провадження у справі у разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Тобто, суд зазначає, що зупинення провадження у справі на підставі п.5 ч.2 ст.236 КАС України є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).

Предметом розгляду даної справи є питання правомірності бездіяльності відповідача щодо непроведення позивачу з 17.07.2018 нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги, у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також зобов`язання вчинення таких дій з 17.07.2018.

Суд звертає увагу, що дію статті 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відновлено Рішенням Конституційного Суду України №6-р/2018 від 17.07.2018.

Вказаним Рішенням Конституційного Суду України з 17.07.2018 відновлено право особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та постійно проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, на щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому саме з цієї дати відповідач повинен був відновити виплату означеної допомоги.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії їх здійснення та основні обов`язки повинні визначатися виключно законом, які приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Зі змісту позовної заяви можна дійти висновку, що позивачу стало відомо про наявність у нього з 17.07.2018 права як у особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та постійно проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, на щомісячну грошову допомогу, передбачену ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в тому числі за результатами прийняття Верховним Судом рішення від 21.09.2019 та постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у зразковій справі №240/4946/18.

В матеріалах справи також наявна відповідь від 05.02.2020, на заяву позивача про нарахування грошової допомоги, передбаченої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Саме з такої відповіді позивачу стало відомо про відсутність наміру органу соціального захисту населення здійснювати нарахування та виплату гарантованої державою допомоги з 17.07.2018.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав, визначених п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України, для зупинення провадження у справі, а тому в задоволенні клопотання відповідача необхідно відмовити.

Керуючись статтями 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про зупинення провадження в адміністративній справі №460/903/20 - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Зозуля Д.П.