Рішення № 89010541, 30.04.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/2301/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2020 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кінологічного навчального центру Державної прикордонної служби України Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

-стягнути з Кінологічного навчального центру Державної прикордонної служби України Західного регіонального управління на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплату грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій) за період з 01.08.2019 по день фактичної виплати 13.12.2019 терміном 134 дні, виходячи з середньоденного заробітку (грошового забезпечення) нарахованого відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що наказом начальника Кінологічного навчального центру Державної прикордонної служби України Західного регіонального Управління Державної прикордонної служби України від 01.05.2019 №161-ОС полковника ОСОБА_1, заступника начальника центру-коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування, звільненого з військової служби в запас наказом Голови Державної прикордонної служби України від 26.07.2019 року №776-ОС за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення. Однак, на момент звільнення, компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки відповідачем здійснено не було. Остаточний розрахунок проведено лише 13.12.2019 року шляхом перерахування Кінологічним навчальним центром Державної прикордонної служби України Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України грошових коштів на картковий рахунок позивача. Оскільки остаточний розрахунок здійснено лише 13.12.2019 року, то з посиланням на положення ст.ст.116, 117 Кодексу законів про працю України вважає, що він має право на отримання компенсації за затримку повного розрахунку при звільненні. В обґрунтування своєї позиції також зазначив, що так як спеціальним законодавством України не врегульовано порядок відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні військовослужбовця, то у даному випадку слід застосовувати норми трудового законодавства.

Ухвалою суду від 24.03.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Відповідачем 07.04.2020 подано відзив на позовну заяву за вх.№18486, в якому зазначає, що при виключенні позивача зі списків особового складу з ним було проведено повний розрахунок відповідно до чинного законодавства (наказ від 01.08.2019 №161-ОС). Крім того, вважає, що на спірні правовідносини не поширюються вимоги ст.ст.116, 117 КЗпП.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

01.05.2019 наказом начальника Кінологічного навчального центру Державної прикордонної служби України Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України №161-ОС полковника ОСОБА_1, заступника начальника центру-коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування, звільненого з військової служби в запас наказом Голови Державної прикордонної служби України від 26.07.2019 року №776-ОС за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Виплата компенсації за невикористані дні додаткової відпустки при виключенні зі списків особового складу 01.05.2019 року здійснена не була.

Відповідачем компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки ОСОБА_1 фактично виплачена 13.12.2019, що підтверджується довідкою від 24.04.2020 за №452.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ст.17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ).

Згідно ст.1 Закону №2011-ХІІ, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону №2011-ХІІ, у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною 1 ст.9 Закону №2011-ХІІ установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Згідно пункту 3 розділу ХХХІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяких іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року №745/32197У рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

При цьому грошове забезпечення за період наданої відпустки або розмір грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки у рік звільнення обчислюється з такого розрахунку: тим, які мають вислугу до 10 календарних років, - 2,5 календарних дня; тим, які мають вислугу від 10 до 15 календарних років, - 2,9 календарних дня; тим, які мають вислугу від 15 до 20 календарних років, - 3,3 календарних дня; тим, які мають вислугу 20 і більше календарних років, - 3,8 календарних дня.

Одержана в результаті обчислення тривалість відпустки округлюється в бік збільшення до повного дня.

Грошове забезпечення за період відпустки виплачується до дня закінчення відпустки включно на підставі наказу командира військової частини.

Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення), яке визначає порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулює питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі.

Згідно п.242 Положення, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Оскільки зазначені нормативно-правові акти, які визначають порядок та умови виплати компенсації, зокрема за невикористані дні додаткової відпустки, не містять норм, які б регулювали порядок відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні військовослужбовця, то необхідно виходити з приписів трудового законодавства щодо оплати праці.

Відповідно до ст.116 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлено ст.117 КЗпП України, згідно з приписами якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Системний аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що при звільненні з військової служби та виключенні зі списків особового складу із військовослужбовцем повинен бути повністю проведений розрахунок. Виключення військовослужбовця зі списків особового складу без проведення остаточного з ним розрахунку можливе лише за його письмовою згодою.

Проте, як встановлено судом, виключення позивача із списку особового складу Кінологічного навчального центру Державної прикордонної служби України Західного регіонального Управління Державної прикордонної служби України відбулося без проведення остаточного з ним розрахунку. При цьому, письмової згоди на такі дії позивач не давав.

Як зазначено Верховним Судом у постановах від 16.05.2019 року у справі №805/294/16-а та від 20.06.2019 року у справі №820/6287/16 щодо застосування ст.117 КЗпП України, оскільки передбачена ст.117 КЗпП України відповідальність за затримку розрахунку при звільненні настає у випадку невиплати в день звільнення всіх сум, що належать працівнику від підприємства, установи, організації і вказаний законодавчий припис є загальним і не встановлює конкретні види виплат, які роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові в день його звільнення, тому не можна вважати, що компенсація має якусь особливість такої виплати, а тому вимога про застосування до відповідача ст.117 КЗпП України ґрунтується на положеннях закону.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, незалежно від виду виплат, що належать працівнику від підприємства, установи, організації і що вказаний законодавчий припис є загальним і не встановлює конкретні види виплат, які роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові в день його звільнення.

Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується виключення позивача із списків особового складу Кінологічного навчального центру Державної прикордонної служби України Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України - 01.08.2019 року та проведення остаточного розрахунку з ним лише 13.12.2019 року, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено приписи ст.ст.116, 117 КЗпП України в частині строків виплати позивачу компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій у розмірі 46869,91 грн.

Обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу проводиться згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок №100).

Пунктом 2 Порядку №100 встановлено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до п.8 Порядку №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Виходячи із довідки Військової частини 2418 Державної прикордонної служби України №46 від 24.04.2020 розмір грошового забезпечення позивача за червень, липень 2019 року становив 39798,68 грн.

Для обчислення середнього заробітку з 01.08.2019 року до дня повної фактичної виплати компенсації за невикористані дні додаткової відпустки необхідно застосовувати показник 652,43 грн 39798,68 грн/61 день).

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що сума компенсації за затримку повного розрахунку при звільненні (невиплати за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій у розмірі 46869,91 грн.) за період з 01.08.2019 року по 13.12.2019 року складає 87425,62 грн (652,43 грн (середньоденне забезпечення) * 134 (кількість днів затримки)).

Відповідно до статті 8 Загальної декларації з прав людини 1948 року кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ефективним способом порушених прав позивача є стягнення з Кінологічного навчального центру Державної прикордонної служби України Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 14321498) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію за затримку повного розрахунку при звільненні (невиплати за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій у розмірі 46869,91 грн.) за період з 01.08.2019 по 13.12.2019 у сумі 87425,62 грн.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, зважаючи на усі наведені обставини у їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.139 КАС України питання щодо розподілу судових витрат у даному спорі відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Кінологічного навчального центру Державної прикордонної служби України Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 14321498) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію за затримку повного розрахунку при звільненні (невиплати за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій у розмірі 46869,91 грн.) за період з 01.08.2019 по 13.12.2019 у сумі 87425,62 грн.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Крутько О.В.