Рішення № 89010433, 30.04.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

30 квітня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1299/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до заяви від 11 березня 2020 року;

- зобов`язати Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області, починаючи з 01 березня 2020 року провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії на підставі заяви від 11 березня 2020 року відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, як особі, яка відпрацювала на підземних роботах не менш як 15 років, зарахувавши до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії по списку № 1 період роботи з 06 лютого 1995 року по 24 липня 1999 року на шахті «Дуванна» виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» на посадах учня гірника підземного з повним робочим днем на підземній роботі, гірника підземного з повним робочим днем на підземній роботі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з липня 1985 року по березень 2017 року здійснював трудову діяльність. Загальний стаж позивача за даними відповідача складає 40 років 8 місяців.

Протягом трудової діяльності позивач працював 15 років та 10 місяців на посадах, які відносяться до шкідливих і дають йому право на призначення пенсії за списком № 1 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та на обчислення пенсії у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» як особі, яка відпрацювала на підземних роботах не менш як 15 років.

Так, позивач у період з 06 лютого 1995 року по 24 липня 1999 року працював на шахті «Дуванна» виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» на посадах учня гірника підземного з повним робочим днем на підземній роботі, гірника підземного з повним робочим днем на підземній роботі.

При зверненні до відповідача 16 лютого 2018 року за призначенням пенсії по списку № 1 позивачу призначено пенсію по списку № 1 у розмірі 4337,82 грн. Пенсію обчислено при загальному стажі роботи 40 років 08 місяців, в тому числі робота по списку № 1 - 11 років 4 місяці 14 днів. До стажу роботи по списку № 1 відповідачем враховано період роботи з 18 лютого 2002 року по 13 квітня 2008 року на шахті імені 50 річчя СРСР Державної холдингової кампанії «Краснодонвугілля» на посадах прохідника з повним підземним робочим днем, гірника очисного забою з повним підземним робочим днем; з 21 березня 2011 року по 18 червня 2011 року у структурному підрозділі шахтоуправління «Молодагвардійське» Відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля» на посаді гірника підземного з повним робочим днем на підземній роботі; з 25 червня 2011 року по 30 березня 2017 року у структурному підрозділі шахтоуправління «Самсонівське-Західне» на посаді прохідника підземного з повним робочим днем на підземній роботі відповідно до даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

15 січня 2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою на перерахунок пенсії з вимогою врахувати до стажу роботи, що дає право на обчислення пенсії по списку № 1, період роботи з 06 лютого 1995 року по 24 липня 1999 року на шахті «Дуванна» виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» на посадах учня гірника підземного з повним робочим днем на підземній роботі, гірника підземного з повним робочим днем на підземній роботі, додавши до звернення довідку, що уточнює особливий характер роботи, від 17 лютого 2017 року № 521, видану Приватним акціонерним товариством «Краснодонвугілля» та документи про атестацію робочих місць на підприємстві.

Проте, відповіддю відповідача від 19 січня 2020 року № 31/7/К-7/С позивачу відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки на час видання довідок Приватне акціонерне товариство «Краснодонвугілля» знаходилось на території, яка не підконтрольна українській владі, тому врахувати при призначенні та перерахунку пенсії довідку та документи про атестацію робочих місць відповідач не може, оскільки зазначені довідки є недійсними та не створюють жодних правових наслідків.

З посиланням на норми статей 8, 19, 21, 22 Конституції України, статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, позивач вважає неправомірною відмову відповідача у зарахуванні певних періодів роботи до пільгового стажу та просить задовольнити позовні вимоги.

Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області позов не визнало, про що через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 15 квітня 2020 року за вхідним реєстраційним № 15139/2020 подало відзив на позовну заяву від 13 квітня 2020 року № 1512/01-08, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити (арк. спр. 51-55).

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що відповідно до частини другої розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали, або працюють на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на пенсію на пільгових умовах здійснюється за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до особистої заяви ОСОБА_1 від 08 лютого 2018 року розпорядженням відповідача від 16 лютого 2018 року позивачу призначено пенсію за віком по списку № 1. Пенсію обчислено при загальному стажі 40 років 8 місяців 0 днів (в тому числі стаж роботи по списку № 1 - 11 років 4 місяці 14 днів) та заробітній платі за даними персоніфікованого обліку з 01 липня 2000 року по 28 лютого 2017 року (коефіцієнт заробітку 2,78614) у розмірі 4337,82 грн.

До стажу роботи по списку № 1 враховано періоди роботи з 18 лютого 2002 року по 13 квітня 2008 року на Шахті імені 50 річчя СРСР ДХК «Краснодонвугілля» на посадах прохідника з повним підземним робочим днем, гірника очисного забою з повним підземним робочим днем, з 21 березня 2011 року по 18 червня 2011 року у структурному підрозділі Шахтоуправління «Молодогвардійське» ВАТ «Краснодонвугілля» на посаді гірника підземного з повним робочим днем на підземній роботі, з 25 червня 2011 року по 30 березня 2017 року у структурному підрозділі Шахтоуправління «Самсонівське-Західне» на посаді прохідника підземного з повним робочим днем на підземній роботі відповідно до даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з пунктом 1.2 розділу І «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, заява про призначення пенсії працюючим особам, подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника. Форма заяви визначена Додатком 2 до вищезазначеного Порядку.

Відповіддю від 19 березня 2020 року за № 31/К-7/С відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, документи, які подаються для призначення пенсії мають бути чинними (дійсними) на дату їх подання.

Статтею 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» передбачено, що діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв`язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.

У березні 2017 року до управління надійшов лист від Приватного акціонерного товариства «Краснодонвугілля», в якому зазначено, що 15 березня 2017 року керівництво підприємства під натиском протиправного впливу представників так званої «ЛНР» було змушене залишити виробничі потужності та інше майно, розташоване у м. Сорокине (Краснодон). На даний час виробничі потужності, майно та вся первинна документація підприємства (трудові книжки, працівників, оригінали наказів, особові картки та посадові інструкції робітників, табелі робочого часу тощо) перебувають у незаконному володінні та під контролем представників так званої «ЛНР».

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає, що довідка від 07 лютого 2017 року № 521, яка видана Приватним акціонерним товариством «Краснодонвугілля» (та додані до неї документи про атестацію робочих місць та реорганізацію підприємства), є недійсними на території України та не створюють жодних правових наслідків, тому провести перерахунок пенсії згідно з наданими довідками управління не може.

Стосовно вимоги про обчислення пенсії за нормами Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, як особі яка відпрацювала на підземних роботах не менш як 15 років, відповідач звернув увагу, що зазначена вимога є похідною від вимоги про перерахунок пенсії по списку № 1 з урахуванням періодів роботи з 06 лютого 1995 року по 24 липня 1999 року на Шахті «Дуванна» виробничого об`єднання «Краснодонвуплля». Оскільки у зарахуванні до стажу роботи по списку № 1 періоду роботи з 06 лютого 1995 року по 24 липня 1999 року відповідно до довідки від 07 лютого 2017 року № 521 управлінням відмовлено, провести перерахунок пенсії за нормами статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у відповідача не немає підстав через відсутність необхідного стажу роботи, що дає право на обчислення пенсії по списку № 1.

З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 01 квітня 2020 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом ухвалено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 44-46).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) звернувся до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою від 08 лютого 2018 року, зареєстрованою за № 81, про призначення пенсії за віком, додавши до неї зазначені в розписці-повідомленні документи (арк. спр. 63, 64).

Заявою від 08 лютого 2018 року без номеру ОСОБА_1 серед іншого зазначив, що він повідомлений про незарахування до загального стажу періоду роботи з 04 січня 1993 року по 24 січня 1995 року через неможливість підтвердити цей стаж документально (арк. спр. 87).

Протоколом Сватівського відділу Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 16 лютого 2018 року № 81 позивачу за заявою від 08 лютого 2018 року, зареєстрованою за № 81, призначено пенсію за віком на пільгових умовах з 08 лютого 2018 року у розмірі 4337,82 грн (арк. спр. 73).

Згідно з розрахунком стажу, стаж ОСОБА_1 для розрахунку права на пенсію за віком складає 40 років 8 місяців 0 днів, пільговий стаж - 11 років 4 місяці 14 днів. У межах спірних правовідносин до пільгового стажу не зараховано період роботи на Шахті «Дуванна» виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» з 06 лютого 1995 року по 24 липня 1999 року, що складає 4 роки 5 місяців 19 днів (арк. спр. 72, 107-108).

11 березня 2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з вимогою врахувати до стажу роботи, що дає право на обчислення пенсії по списку № 1, період роботи з 06 лютого 1995 року по 24 липня 1999 року на шахті «Дуванна» виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» на посадах учня гірника підземного з повним робочим днем на підземній роботі, гірника підземного з повним робочим днем на підземній роботі, додавши до звернення довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 07 лютого 2017 року № 521, видану Приватним акціонерним товариством «Краснодонвугілля», та документи про атестацію робочих місць на підприємстві (арк. спр. 58).

Листом від 19 березня 2020 року № 31/7/К-7/С позивачу відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки на час видання довідок Приватне акціонерне товариство «Краснодонвугілля» знаходилось на території, яка не підконтрольна українській владі, тому врахувати при призначенні та перерахунку пенсії довідку та документи про атестацію робочих місць відповідач не може, оскільки зазначені довідки є недійсними та не створюють жодних правових наслідків (арк. спр. 32-33, 109-110).

Відповідно до записів у трудовій книжці від 25 липня 1985 року серії НОМЕР_2 (арк. спр. 15-18, 94-100), у межах спірних правовідносин ОСОБА_1 з 06 лютого 1995 року по 24 липня 1999 року працював учнем гірника підземного, гірником підземним 3 розряду та прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею на Шахті «Дуванна» виробничого об`єднання «Краснодонвугілля».

Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 07 лютого 2017 року № 521, виданої Приватним акціонерним товариством «Краснодонвугілля», позивач працював повний робочий день на підземних роботах на Шахті «Дуванна» виробничого об`єднання «Краснодонвугілля», у період з 06 лютого 1995 року по 19 лютого 1995 року виконував гірничі роботи за професією учень гірника підземного дільниці № 3, у період з 20 лютого 1995 року по 28 березня 1995 року проходив навчання на курсах з відривом від виробництва за професією гірник підземний, з 29 березня 1995 року по 03 березня 1997 року виконував гірничі роботи за професією гірник підземний дільниці № 3, ПР-3, з 04 березня 1997 року по 24 липня 1999 року виконував гірничі роботи за професією прохідник дільниці ПР-3, що передбачено пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 (арк. спр. 23, 59-60).

Згідно з вказаною довідкою до підземного стажу позивача зараховано загалом 4 роки 1 місяць 21 день та зазначено, що у лютому 1995 року 2 дні відсутні виходи та оплати, у травні 1996 року 11 днів відсутні виходи та оплати, у червні 1996 року з 1 по 31 число відсутні виходи та оплати, у липні 1996 року з 1 по 23 число відсутні виходи та оплати, у жовтні 1997 року з 27 по 31 число відсутні виходи та оплати, у січні 1998 року 1 день відсутні виходи та оплати, у травні 1998 року з 1 по 9 число відсутні виходи та оплати, у лютому 1999 року з 1 по 4 число відсутні виходи та оплати, у березні 1999 року 7 днів відсутні виходи та оплати, у квітні 1999 року з 1 по 6 число відсутні виходи та оплати, з 07 квітня 1999 року по 11 квітня 1999 року позивач перебував у відпустці без збереження заробітної плати.

Про роботу на Шахті «Дуванна» виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» у період з 06 лютого 1995 року по 24 липня 1999 року також свідчить особова картка ОСОБА_1 за № 794, наказ (розпорядження) по Шахті «Дуванна» виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» від 30 січня 1995 року № 159 про прийом на роботу, записки про переведення від 29 березня 1995 року № 296 та від 04 березня 1997 року № 28 та копія виписки з журналу реєстрації звільнених (арк. спр. 27, 28, 29, 30, 31, 61-61а, 111-112, 113, 114, 115-116).

Наказом Шахти «Дуванна» виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» від 10 серпня 1995 року № 370 «Про підсумки проведення атестації робочих місць за умовами праці» підтверджено, що за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію всіх робітників, керівників, спеціалістів, зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, на пільгових умовах за списком № 1 (арк. спр. 25-26, 118-122).

Відповідно до історичної довідки від 07 лютого 2017 року без номеру, виданої Приватним акціонерним товариством «Краснодонвугілля», серед іншого Шахта «Дуванна» виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» перейменовано у Державне відкрите акціонерне товариство Шахта «Дуванна» дочірнє підприємство Державної холдингової компанії «Краснодонвугілля» на підставі наказу Міністра вугільної промисловості України від 26 вересня 1996 року № 489 (арк. спр. 24, 123).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац дев`ятий частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV).

Абзацом десятим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (застосовується з 1 жовтня 2017 року).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (абзац третій частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Отже, з огляду на викладене, з 01 жовтня 2017 року за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Статтею 1 Закону України від 2 вересня 2008 року № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон № 345-VI) передбачено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Статтею 8 Закону № 345-VI визначені особливості пенсійного забезпечення шахтарів, відповідно до яких мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналіз наведеної норми свідчить, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону № 345-VI) така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону № 345-VI та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Частиною четвертою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно з абзацом першим пункту 1.5 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку № 22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (абзац п`ятий пункту 1.7 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку 22-1).

Абзацом першим пункту 2.7 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Відповідно до абзацу першого пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі (абзаци другий, третій пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Згідно з абзацами першим, другим пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління (абзац шостий пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Відповідно до пункту 4.7 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (абзац другий пункту 4.9 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку № 383).

Пунктом 4.2 Порядку № 383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.3 Порядку № 383).

Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку № 383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41. Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Таким чином, страховий стаж, набутий до 01 січня 2004 року, підтверджується трудовою книжкою та документами, визначеними Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, а страховий стаж, набутий після 01 січня 2004 року, підтверджується довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 (який діяв до 16 січня 2003 року), правом пільгового пенсійного забезпечення користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.

Записи у трудовій книжці містять відомості щодо характеру роботи ОСОБА_1 на Шахті «Дуванна» виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» з 06 лютого 1995 року по 24 липня 1999 року учнем гірника підземного, гірником підземним 3 розряду та прохідником підземним 5 розряду - з повним робочим днем під землею.

Окрім того, довідкою Приватного акціонерного товариства «Краснодонвугілля» від 07 лютого 2017 року № 521 підтверджено, що позивач працював повний робочий день на підземних роботах на Шахті «Дуванна» виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» та проходив навчання на курсах з відривом від виробництва за професією гірник підземний, що передбачено пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Проведення атестації робочих місць за умовами праці підтверджено наказом Шахти «Дуванна» виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» від 10 серпня 1995 року № 370 «Про підсумки проведення атестації робочих місць за умовами праці».

Отже, період роботи ОСОБА_1 на Шахті «Дуванна» виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» з 06 лютого 1995 року по 24 липня 1999 року учнем гірника підземного, гірником підземним 3 розряду та прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею протиправно не зарахований відповідачем до страхового стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Щодо посилання відповідача на неможливість врахування наданих позивачем довідок виданих підприємствами, установами та організаціями, які розташовані на тимчасово окупованій території України, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 14 Закону України від 20 березня 2003 року № 638-ІV «Про боротьбу з тероризмом» (зі змінами, внесеними Законом України від 05 червня 2014 року) у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 року № 79-р) м. Луганськ та м. Сорокине Луганської області належать до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Закон України від 18 січня 2018 року № 2268-VIII «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» (далі - Закон № 2268-VIII) має на меті визначити особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.

У межах тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях діє особливий порядок забезпечення прав і свобод цивільного населення, визначений цим Законом, іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07 лютого 2008 року, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Крім того, відповідач має враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв`язку з тимчасовою окупацією певних територій Луганської області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на отримання пенсії з підстави видачі уточнюючої страховий стаж довідки підприємством, що розташоване на тимчасово непідконтрольній українській владі території, порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З наведених підстав суд приймає до уваги інформацію, що міститься у вищенаведених документах та довідках, наданих позивачем на підтвердження спірних періодів роботи, оскільки така інформація в повній мірі узгоджується з записами у трудовій книжці.

Таким чином, за наслідками судового розгляду судом встановлено, що стаж ОСОБА_1 на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, з повним робочим днем під землею становить більше 15 років (11 років 04 місяці 14 днів - стаж, врахований відповідачем при призначенні позивачу пенсії за віком) + 4 роки 1 місяць 21 день - стаж, протиправно не врахований відповідачем при розгляді заяви про перерахунок пенсії).

Отже, відмова Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» на підставі заяви від 11 березня 2020 року без номеру, викладена в листі від 19 березня 2020 року № 31/К-7/С, є протиправною та підлягає скасуванню.

Оскільки заяву про перерахунок пенсії та необхідні документи позивач подав до територіального органу Пенсійного фонду України 11 березня 2020 року, відповідно до абзаців першого та другого частини четвертої статті 45 Закону № 1058-IV перерахунок призначеної пенсії за віком відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» має бути проведений позивачу з 01 березня 2020 року.

Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов`язано із відмовою Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» на підставі заяви від 11 березня 2020 року без номеру, викладеною в листі від 19 березня 2020 року № 31/К-7/С, а не з діями (бездіяльністю), вчиненими останнім з метою виконання своїх функцій та повноважень, суд вважає, що належним, достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування такого рішення відповідача, а також зобов`язання відповідача до вчинення необхідних дій з метою відновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Самі по собі дії (бездіяльність) відповідача у межах спірних правовідносин не тягнуть для позивача настання будь-яких негативних наслідків, відповідно, такий спосіб захисту, як визнання їх протиправними, жодним чином не сприятиме відновленню прав позивача. Тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимог позивача про визнання протиправними дій Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до заяви від 11 березня 2020 року.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:

визнати протиправною та скасувати відмову Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» на підставі заяви від 11 березня 2020 року без номеру, викладену в листі від 19 березня 2020 року № 31/К-7/С;

зобов`язати Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області провести ОСОБА_1 з 01 березня 2020 року перерахунок пенсії за віком відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» на підставі заяви від 11 березня 2020 року без номеру, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, з 06 лютого 1995 року по 24 липня 1999 року на Шахті «Дуванна» виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» учнем гірника підземного, гірником підземним 3 розряду та прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн, що підтверджено квитанцією від 24 березня 2020 року № 9 (арк. спр. 11).

Як вже вище вказано, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню внаслідок обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права.

При цьому предметом спору у даній справі є відмова відповідача перерахувати позивачу пенсію за віком та зобов`язання органу Пенсійного фонду України відновити порушене право.

Відповідно, обрання неналежного способу захисту порушених прав фактично не змінює тієї обставини, що вимоги позивача є правомірними.

З огляду на те, що судом встановлено порушення відповідачем конституційного права позивача на перерахунок пенсії як складової частини права на соціальний захист, внаслідок чого позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, лише з корегуванням обраного позивачем способу судового захисту, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код 41246789, місцезнаходження: 92200, Луганська область, Білокуракинський район, смт. Білокуракине, вул. Історична, буд. 81) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» на підставі заяви від 11 березня 2020 року без номеру, викладену в листі від 19 березня 2020 року № 31/К-7/С.

Зобов`язати Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області провести ОСОБА_1 з 01 березня 2020 року перерахунок пенсії за віком відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» на підставі заяви від 11 березня 2020 року без номеру, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, з 06 лютого 1995 року по 24 липня 1999 року на Шахті «Дуванна» виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» учнем гірника підземного, гірником підземним 3 розряду та прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею.

У задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до заяви від 11 березня 2020 року без номеру відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська