Ухвала суду № 89010239, 29.04.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

29 квітня 2020 р. Справа № 480/1850/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Сумської області про стягнення збитків,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Прокуратури Сумської області, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача завдані йому збитки у зв`язку з неодержанням позивачем у належному розмірі пенсії через надання довідок із заниженою заробітною платою у сумі 366386, 43 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є пенсіонером органів прокуратури, його стаж роботи на посадах слідчого, прокурора-криміналіста, начальника слідчої частини складає майже 49 календарних років. Позивач зазначає, що у виданій йому довідці від 19.02.2002 про заробітну плату для нарахування пенсії на підставі рішення Зарічного районного суду від 08.09.2002 було включено 25% надбавки, але доплата за вислугу 20 і більше років на посадах слідчого, прокурора криміналіста, начальника слідчої частини не була включена. Майже через 10 років позивач виявив вказане порушення і звернувся із заявою до прокурора області про включення до довідки про заробітну плату доплати за двадцятирічну роботу на слідчих посадах. Відповідачем було визнано заяву ОСОБА_1 обґрунтованою і видано довідку про заробітну плату відповідно до ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру” та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.1996 № 232. Але у наданій довідці та наданих у подальшому довідках про заробітну плату доплата за 20 років роботи на посадах слідчого і прокурора-криміналіста не складала 100% пенсії. У зв`язку з цим позивач звернувся з позовом до суду про зобов`язання відповідача внести в довідку від 16.03.2016 № 57-зп-116 про заробітну плату належну суму доплати за вислугу 20 років на слідчій роботі у 100% розміру пенсії у сумі 15220 грн. Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 25 січня 2018 року позов ОСОБА_1 було повністю задоволено, зобов`язано прокуратуру Сумської області видати ОСОБА_1 уточнену довідку про заробітну плату для перерахування пенсії згідно з зазначеними у довідці № 57-ЗП-16 від 15 березня 2016 року, складовими заробітної плати, вказавши в частині складової заробітної плати “доплата за вислугу 20 і більше років на посадах прокурора-криміналіста та слідчих органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 232 від 21 лютого 1996 року 100% пенсії в сумі 19396 гривень.

Позивач стверджує, що внаслідок заниження заробітної плати в довідках для перерахування пенсії за 2016 рік та 11 місяців 2017 року йому було завдано збитки.

Позивач зауважує, що суть його позову полягає у визнанні незаконним обмеження права на оплату праці і невиконання конституційного обов`язку з боку державного органу прокуратури Сумської області щодо реалізації його права на заробітну плату, яке відповідно до ст. 61 Конституції України не може бути обмеженим.

Так, з вини відповідача, ОСОБА_1 майже 4 роки через суди домагався призначення йому відповідно до закону у належному розмірі моєї пенсії. Всі його позови судами були задоволені (постанова Зарічного районного суду від 03 червня 2016 року по справі 5091/2443/16а; постанова Зарічного районного суду м. Суми від 25 січня 2018 року по справі №591/6659/17; рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року по справі №1840/3420/18; рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року по справі № 480/3618/19).

Згідно довідки Головного управління пенсійного фонду України у Сумській області від 22.08.2019 № 18100.02.04.09 розмір пенсії позивача до її перерахування за довідкою обласної прокуратури від 10.08.2018 № 18-445-вих 18 становив 19562,72 грн., а за рішенням від 14 листопада 2019 року Сумського окружного адміністративного суду і за довідкою № 5917/02-116 від 20.02.2020 Головного управління пенсійного фонду України у Сумській області становить 38846,69 грн. з різницею у 19283,97 грн. (в довідці про заробітну плату від 10.08.2018 враховано також 88% премії).

Отже, на переконання позивача, сума завданих йому збитків неправомірними діями відповідача за 12 місяців 2016 року становить: 19283,97*12=231407,64 грн. і за 7 місяців 2017 року: 134987,79 грн., а разом - 366386,43 грн.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 24.03.2020 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

15.04.2020 відповідач подав до суду заяву про закриття провадження у справі, мотивовану тим, що спір у даній справі стосується стягнення збитків у вигляді доходу, який міг би бути реально одержаний за звичайних обставин, якби право позивача не було порушено, тобто упущеної вигоди. На думку відповідача цей спір має приватно-правовий характер та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

21.04.2020 позивач подав до суду відповідь на вказану заяву відповідача, в якій зазначив, що вважає необґрунтованим наполягання відповідача на закритті провадження у справі, оскільки наведені в позові факти тривалого порушення порядку згідно до закону нарахування позивачу більш ніж в два рази меншої пенсії (протягом майже 24 років) з вини відповідача є наслідком порушення прав, інтересів позивача суб`єктом владних повноважень. Наведені позивачем факти грубого порушення закону повинні були б спонукати відповідача до проведення службового розслідування, адже вони мають ознаки кримінального характеру. Також, позивач зауважив, що згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше, як позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин, від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи заяви про закриття провадження, суд дійшов висновку, що вона є обґрунтованою та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) ( ч.1 ст. 1 Цивільний кодекс України).

Відповідно до статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто, передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Адміністративне судочинство здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, зокрема щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг (п.3 ч.6 ст. 12 КАС України).

Суд зауважує, що відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно із пунктом 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суд повинен виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

В даних правовідносинах публічно-правовий спір між сторонами був вирішений судом в межах розгляду адміністративної справи № 591/6659/17, предметом розгляду якої було зобов`язання прокуратури Сумської області видати ОСОБА_1 уточнену довідку про заробітну плату для перерахунку пенсії із зазначенням у ній як складової заробітної плати доплати за вислугу 20 років і більше на посадах слідчих органів прокуратури у розмірі 100 % пенсії.

Натомість, у цій справі спірні правовідносини пов`язані з відшкодуванням ОСОБА_1 збитків, завданих Прокуратурою Сумської області у розмірі 366386,43 грн.

Згідно з частиною п`ятою статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Отже, вимоги про відшкодування шкоди можуть розглядатися за правилами адміністративного судочинства, якщо такі вимоги стосуються шкоди, завданої протиправними діями суб`єкта владних повноважень, і заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Звернувшись з позовною заявою позивач просить стягнути з відповідача на його користь завдані збитки у зв`язку з неодержанням позивачем у належному розмірі пенсії через надання довідок із заниженою заробітною платою у сумі 366386, 43 грн., однак вимоги позивача до суб`єкта владних повноважень не поєднані з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до пунктів 8 другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

З огляду на викладене та враховуючи те, що вимоги про відшкодування збитків не заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, суд дійшов висновку, що розгляд таких позовних вимог має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 802/1019/18-а (провадження № К/9901/51862/18).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Оскільки судом встановлено, що позовну заяву ОСОБА_1 до Прокуратури Сумської області про стягнення збитків у зв`язку з неодержанням позивачем у належному розмірі пенсії через надання довідок із заниженою заробітною платою у сумі 366386, 43 грн. не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у справі.

Приписами частини 2 статті 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Суд роз`ясняє, що справу слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

Частиною 2 ст. 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно із ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Згідно із квитанцією від 18.03.2020 № 4 (а.с. 7) при поданні позовної заяви ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне повернути позивачу судовий збір, сплачений при поданні позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 19, 238, 239, 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву Прокуратури Сумської області про закриття провадження у справі - задовольнити.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Сумської області про стягнення збитків.

Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України (Сумська міська отг/Адмін.окружн.суд/22030101, код ЄДРПОУ 37970593, банк Казначейство України (ЕАП), рахунок UA878999980313151206084018540, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп., сплачений при поданні позову згідно квитанції від 18.03.2020 № 4.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до п. 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені, зокрема, статтею 295 цього кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Суддя Є.Д. Кравченко