Ухвала суду № 89009961, 29.04.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

про закриття провадження в частині позовних вимог

29 квітня 2020 рокум. Ужгород№ 807/2288/15

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я.М.,

при секретарі судового засідання - Попович М.М.,

за участю:

сторони не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, в якому просили:

1. Визнати протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT «Дельта Банк» щодо віднесення Договору № 008- 06507-270215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро від 27.02.2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та AT «Дельта Банк», до нікчемних відповідно до пункту 7 частини З статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також щодо застосування наслідків нікчемності Договору № 008-06507-270215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро від 27.02.2015 року.

2. Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в AT «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а саме, відносно ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; паспорт НОМЕР_2 , виданий Ужгородським MB УМВС України в Закарпатській області 27.01.2006 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , за Договором № 008-06507-270215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро від 27.02.2015 року.

3. Визнати протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT «Дельта Банк» щодо віднесення Договору № 015-06511-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро від 26.02.2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та AT «Дельта Банк», до нікчемних відповідно до пункту 7 частини З статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також щодо застосування наслідків нікчемності Договору № 015-06511-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро від 26.02.2015 року.

4. Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в AT «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а саме, відносно ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ; паспорт НОМЕР_5 , виданий Мукачівським РВ УМВС України в Закарпатській області 19.05.1997 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , за Договором № 015-06511-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро від 26.02.2015 року.

5. Визнати протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT «Дельта Банк» щодо віднесення Договору № 010-06507-270215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро від 27.02.2015 року, укладеного між ОСОБА_3 та AT «Дельта Банк», до нікчемних відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також щодо застосування наслідків нікчемності Договору № 010-06507-270215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро від 27.02.2015 року.

6. Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в AT «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а саме, відносно ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ; паспорт НОМЕР_7 , виданий Ужгородським MB УМВС України в Закарпатській області 29.05.2013 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , за Договором № 010-06507-270215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро від 27.02.2015 року.

7. Визнати протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT «Дельта Банк» щодо віднесення Договору № 014-06511-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 26.02.2015 року, укладеного між ОСОБА_4 та AT «Дельта Банк», до нікчемних відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також щодо застосування наслідків нікчемності Договору № 014-06511-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 26.02.2015 року.

8. Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в AT «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а саме, відносно ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 ; паспорт НОМЕР_9 , виданий Мукачівським РВ УМВС України в Закарпатській області 06.08.2005 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , за Договором № 014-06511-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 26.02.2015 року.

В обґрунтування заявлених вимог зазначили про неправомірне невключення позивачів до реєстру вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування за рахунок Фонду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.10.2015 року у справі відкрито провадження.

Ухвалою суду від 10.11.2015 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

27.11.2015 року Уповноваженою особою на заявлені позовні вимоги подано заперечення у яких вказано, що Комісією з перевірки правочинів здійснено перевірку договорів на предмет виявлення нікчемних договорів. Укладання договорів між Банком та фізичними особами після 16.01.2015, за якими здійснювалось зарахування коштів на вкладні рахунки від фізичних осіб, які є кредиторами Банку, та які не могли розраховувати на відшкодування коштів за рахунок Фонду з огляду на перевищення залишків на рахунках граничної суми відшкодування, мало наслідком надання Банком кредиторам - фізичним особам переваги перед іншими кредиторами. При цьому, така перевага полягала у можливості отримати відшкодування коштів за рахунок Фонду через третіх осіб.

Протокольною ухвалою суду від 19.01.2016 року було залучено до участі у справі співвідповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою суду від 05 квітня 2016 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням за наслідками розгляду конституційного подання Верховного Суду України від 08.07.2015 року за №201-2157/0/8-15, поданого щодо відповідності (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п`ятої статті 41 Конституції України.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 року, справу передано на автоматичний розподіл справ між суддями.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2018 року, для її подальшого розгляду і вирішення визначено суддю Калинич Я.М.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), шляхом його викладення в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Тобто, розгляд даної справи після 15.12.2017 здійснено відповідно до приписів нової редакції КАС України.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року поновлено провадження в адміністративній справі та призначено таку до розгляду на 28 квітня 2020 року.

Сторони явку своїх представників в судове засідання не забезпечили.

В матеріалах справи містяться клопотання представника позивачів про розгляд справи без усті позивачів та представника.

31 березня 2020 року до суду від представника відповідача 1 надійшла заява про розгляд справи без участі представника АТ «Дельта Банк». Проти позову заперечує і просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідач 2 явку свого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення такого на офіційну електронну адресу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Зокрема, вирішуючи питання належності до юрисдикції адміністративних судів вимог про визнання протиправним та скасувати рішень Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT «Дельта Банк» щодо віднесення Договорів банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» до нікчемних відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також щодо застосування наслідків нікчемності Договорів банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая», суд виходить із такого.

Відповідно до частин першої, шостої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ, Суд).

В той же час, згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику ЄСПЛ як джерело права.

Змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні ЄСПЛ від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №29458/04 та №29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» (рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява №7360/76). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися «судом, встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Так, відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень), натомість, визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду позовні вимоги про визнання протиправним і скасування наказу (рішення) уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину (договору банківського вкладу або транзакції) не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства, зважаючи на таке.

Згідно із частинами першою, другою, десятою статті 38 Закону України від 23.02.2012 №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (Закон №4452-VI) Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону №4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу чи рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частина друга статті 215 Цивільного кодексу України та частина третя статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього Закону перевірка правочинів банку із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін відповідно до вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Такий правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у справах №809/316/16, №809/74/16, №910/12294/16, №910/24198/16 та №819/353/16.

Ключовим мотивом Великої Палати Верховного Суду було те, що рішення про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, яке прийнято особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов`язків для третіх осіб, тому ним не можуть порушуватися будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу. Звідси права позивачів в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

Крім того, правова природа такого наказу (рішення) унеможливлює здійснення судового розгляду вимог щодо визнання його протиправним і скасування, а тому позовні вимоги про визнання протиправним і скасування наказу (рішення) уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочинів не можуть бути розглянуті в судовому порядку.

Отже, вирішуючи питання про віднесення до нікчемних правочинів певних договорів або транзакцій Уповноважена особа діє як орган управління банку, а не як суб`єкт владних повноважень, а тому позовні вимоги про оскарження таких дій Уповноваженої особи не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Приймаючи до уваги викладені обставини, суд доходить висновку про неможливість розгляду в порядку адміністративного судочинства позовних вимог в частині:

- Визнання протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT «Дельта Банк» щодо віднесення Договору № 008- 06507-270215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро від 27.02.2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та AT «Дельта Банк», до нікчемних відповідно до пункту 7 частини З статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також щодо застосування наслідків нікчемності Договору № 008-06507-270215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро від 27.02.2015 року.

- Визнання протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT «Дельта Банк» щодо віднесення Договору № 015-06511-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро від 26.02.2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та AT «Дельта Банк», до нікчемних відповідно до пункту 7 частини З статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також щодо застосування наслідків нікчемності Договору № 015-06511-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро від 26.02.2015 року.

- Визнання протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT «Дельта Банк» щодо віднесення Договору № 010-06507-270215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро від 27.02.2015 року, укладеного між ОСОБА_3 та AT «Дельта Банк», до нікчемних відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також щодо застосування наслідків нікчемності Договору № 010-06507-270215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро від 27.02.2015 року.

- Визнання протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT «Дельта Банк» щодо віднесення Договору № 014-06511-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 26.02.2015 року, укладеного між ОСОБА_4 та AT «Дельта Банк», до нікчемних відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також щодо застосування наслідків нікчемності Договору № 014-06511-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 26.02.2015 року.

Відповідно до пункту 1 частин першої, другої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з частиною другою статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

При зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 947,40 грн згідно квитанції від 21.10.2015 року №121, наявної в матеріалах справи та заявлено дві вимоги немайнового характеру.

При зверненні до суду з позовом ОСОБА_2 сплачено судовий збір у розмірі 947,40 грн згідно квитанції від 21.10.2015 року №122, наявної в матеріалах справи та заявлено дві вимоги немайнового характеру.

При зверненні до суду з позовом ОСОБА_4 сплачено судовий збір у розмірі 947,40 грн згідно квитанції від 21.10.2015 року №123, наявної в матеріалах справи та заявлено дві вимоги немайнового характеру.

При зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 947,40 грн згідно квитанції від 21.10.2015 року №124, наявної в матеріалах справи та заявлено дві вимоги немайнового характеру.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.

Пунктом п`ятим частини першої статті 7 вказаного Закону передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, питання про повернення сплаченої позивачами суми судового збору у розмірі 487,20 грн з Державного бюджету України за одну вимогу може бути вирішено ухвалою суду окремо за клопотанням кожного з позивачів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі №807/2288/15 в частині позовних вимог: - визнання протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT «Дельта Банк» щодо віднесення Договору № 008- 06507-270215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро від 27.02.2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та AT «Дельта Банк», до нікчемних відповідно до пункту 7 частини З статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також щодо застосування наслідків нікчемності Договору № 008-06507-270215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро від 27.02.2015 року; - визнання протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT «Дельта Банк» щодо віднесення Договору № 015-06511-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро від 26.02.2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та AT «Дельта Банк», до нікчемних відповідно до пункту 7 частини З статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також щодо застосування наслідків нікчемності Договору № 015-06511-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро від 26.02.2015 року; - визнання протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT «Дельта Банк» щодо віднесення Договору № 010-06507-270215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро від 27.02.2015 року, укладеного між ОСОБА_3 та AT «Дельта Банк», до нікчемних відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також щодо застосування наслідків нікчемності Договору № 010-06507-270215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро від 27.02.2015 року; - визнання протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT «Дельта Банк» щодо віднесення Договору № 014-06511-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 26.02.2015 року, укладеного між ОСОБА_4 та AT «Дельта Банк», до нікчемних відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також щодо застосування наслідків нікчемності Договору № 014-06511-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 26.02.2015 року - закрити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 30 квітня 2020 року.

СуддяЯ. М. Калинич