Рішення № 89009772, 29.04.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2020 р. № 400/962/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001

про:визнання протиправною та скасування вимоги від 13.08.2019 р. № Ф-123-У,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області (надалі - відповідач) в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 року № Ф-123-У на суму 28344,85 грн. з яких недоїмка в сумі 27367,17 грн., штраф 977,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 2013 року не здійснював підприємницьку діяльність, а з липня 2018 року був прийнятий на дійсну військову службу до лав Збройних Сил України за контрактом. На думку позивача, контролюючий орган не мав законних підстав для формування та направлення вимоги про сплату боргу. На підставі чого вважає, що дана Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 року № Ф-123-У на суму 28344,85 грн. підлягає скасуванню

Відповідач, не погодився з твердженням позивача, що останній не є платником єдиного соціального внеску, оскільки є військовослужбовцем. Зазначає, що положення Закону №2464 не містять норми щодо звільнення від сплати ЄСВ ФОП, прийнятих на військову службу за контрактом. В свою чергу, діючи у межах та у спосіб передбачений імперативними нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», Головне управління ДПС у Миколаївській області надіслало вимогу про сплату боргу (недоїмки) Ф-123-У на суму 28344,85 грн , у зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені станом на 31.07.2019 року. Відтак, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, матеріали, що містяться у справі, суд встановив таке.

Судом встановлено, що відповідно до Витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 03.12.2004 року ,та по 16.07.2019 року перебував на обліку як фізична особа-підприємець.

Згідно інтегрованої картки та інформаційних даних наявних у відповідача позивач має борг у сумі 28344,58 станом на 31.07.2019 року

Відповідачем складено розрахунок єдиного соціального внеску ОСОБА_1 з якого вбачається несплачена суму заборгованості станом на 01.10.2013 року та за період з 3-го кварталу 2013 року по 2-й квартал 2019 року на загальну суму 28344,85 грн.

Головним управлінням ДФС у Миколаївській області,13.08.2019 року сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-123-У, відповідно до якої станом на 31.07.2019 року за позивачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальну суму 28344,85грн.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст.1 З Закону №2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 3 вказаного Закону збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами, зокрема, обов`язковості сплати та відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов`язків.

Пунктом 2 статті 6 Закону №2464-VI встановлено обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок зокрема, та визначено інші обов`язки платника.

Відповідно до абзацу 3 ч.8 ст. 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 11 ст. 9 Закону №2464-VI ).

Частиною 12 ст. 9 Закону №2464-VI передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 цього Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Абзацами 1-3 ч.4 цієї статті визначено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки (абзац 9 ч. 4 цієї статті).

Розділом VI «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 врегульований порядок стягнення заборгованості з платників.

Відповідно до п. 1 вказаного розділу до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Згідно п. 2 розділу VI Інструкції у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених

Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно з п. 3 розділу VI Інструкції у разі, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску та/або борги зі сплати фінансових санкцій органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки). Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Відповідно до п. 4 вказаного розділу вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається в органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис,- в органі доходів і зборів.

У відповідності до абз.7 п.4 розділу VI Інструкції, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.

Щодо тверджень позивача про те, що він не є платником єдиного соціального внеску, оскільки є військовослужбовцем, суд зазначає таке.

У частині 2 ст.2 Закону №2464 зазначено, що виключно Законом №2464 визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, платники ЄСВ, порядок нарахування, обчислення та сплати ЄСВ.

Відповідно до п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» із змінами та доповненнями, платники ЄСВ, зокрема ФОП, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов`язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь час їх військової служби звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених п.2 ст.6 Закону №2464, якщо вони не є роботодавцями.

Підставою для такого звільнення є заява ФОП та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу доходів і зборів такою особою протягом 10 днів після її демобілізації.

Ця норма застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», та протягом усього особливого періоду.

Згідно з абз.2 п.7 розділу IV Інструкції, мобілізовані підприємці на весь строк їх військової служби звільняються від виконання обов`язків платника ЄСВ, якщо вони не є роботодавцями, з першого календарного місяця призову на військову службу під час мобілізації платника до останнього календарного дня місяця, в якому платника було демобілізовано або завершено його лікування.

При цьому положення Закону №2464 не містять норми щодо звільнення від сплати ЄСВ ФОП, прийнятих на військову службу за контрактом.

Важливо розмежовувати поняття «призов на військову службу» та «прийняття в добровільному порядку (за контрактом)», оскільки ці поняття не є тотожними та розмежовані Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу».

Стаття 2 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» встановлює:

1) що проходження військової служби здійснюється:

громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом;

іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

2) види військової служби:

- строкова військова служба;

- військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;

- військова служба за контрактом осіб рядового складу;

- військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

- військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки;

- військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;

- військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Проходження військової служби за контрактом є добровільним волевиявленням, тобто особа, що укладає контракт, не призивається на військову службу, а приймається на таку за власним бажанням.

Таким чином, ФОП, призвані до Збройних сил України у зв`язку з мобілізацією, на особливий період, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, на весь строк їх військової служби звільняються від сплати ЄСВ, однак ФОП, прийняті на військову службу за контрактом, не звільняються від сплати ЄСВ за себе.

Таким чином, демобілізовані підприємці звільняються від подання звітності до органу доходів і зборів за період мобілізації (п. 92 розділу VIII Закону про ЄСВ).

Водночас якщо фізична особа підприємець служить в армії за контрактом у зоні АТО, то вона зобов`язана своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати єдиний внесок та подавати звітність. Звільняються від сплати ЄСВ тільки мобілізовані фізичні особи підприємці. ФОП, які не є роботодавцями та проходять військову службу за контрактом, зобов`язані сплачувати ЄСВ на загальних підставах.

Крім того, суд зазначає, що позивач був прийнятий на військову службу у липні 2018 року, в той час, як заборгованість з ЄСВ виникла ще з 2013 року, що підтверджується відповідно до інформаційної бази даних ІС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника-позивача ОСОБА_1 .

Відтак, суд констатує, що Головне управління ДПС у Миколаївській області діючи у межах та у спосіб передбачений імперативними нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-123-У від 13.08.2018 року у зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені станом на 31.07.2019 року у позивача.

А відтак, Головне управління ДПС у Миколаївській області, виносячи вимогу про сплату боргу (недоїмки), діяло у межах закону, тому дана вимога є законною та не підлягає скасуванню.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник