Рішення № 89009617, 30.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2020 року Справа № 160/3216/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ Трейд» до Дніпровської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АМТ Трейд» з позовом до Дніпровської митниці Державної митної служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товару від 13.02.2020 року, № UA110000/2020/000087/2;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товару від 21.02.2020 року, № UA110000/2020/000103/2;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товару від 04.03.2020 року, № UА110000/2020/000125/2.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.06.2018 року ТОВ «АМТ Трейд» уклало з компанією CHONGQING MEIQI INDUSTRY CO., LTD., (Китай) зовнішньоекономічний контракт № HW/2 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту. Партія товару, а саме мотоблоки, відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, Специфікації №2019-1 від 27.08.2019 року, поставлялась на умовах FOB-Цингдао, Китай, згідно з правилами «Інкотермс 2010». Тому, позивач звертає увагу, що складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України).

Так, ТОВ «АМТ Трейд» частину товарів за зазначеним контрактом задекларовано шляхом подання електронних митних декларацій, а саме: № UA110150/2020/002139 від 11.02.2020 року, № UA110150/2020/002435 від 17.02.2020 року та № UA110150/2020/003461 від 02.03.2020 року.

За поясненням позивача, під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, позивачеві було направлено електронні повідомлення № 1 від 11.02.2020 року, від 17.02.2020 року та від 05.03.2020 року, відповідно до яких виявлені розбіжності у наданих документах, які впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Цими ж повідомленнями від позивача додатково було витребувано документи.

Керуючись п.8 ст. 55 Митного кодексу України, листами від 12.02.2020 року №61, від 19.02.2020 року №72, від 05.03.2020 року № 87 відповідно, позивачем додатково було надано документи та повідомлено відповідача, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надано позивачем. Документи повною мірою підтверджують інвойсну вартість товару, як єдину складову митної вартості товару, у зв`язку з чим будь-які інші документи у ході митного оформлення задекларованого товару надаватись не будуть, тому позивач просив здійснити митне оформлення за наявними документами.

Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товару, а саме:

- від 13.02.2020 року № UA110000/2020/000087/2, яким митна вартість оцінюваного товару, визначена позивачем, скоригована митницею за резервним методом - 2-ґ, відповідно до вимог ст. 64 Митного кодексу України, а саме: Товару № 1 до 237,5185 доларів США/шт., а також відмовлено у прийнятті митної декларації № UA110150/2020/002139 від 11.02.2020 року шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

- від 21.02.2020 року № UA110000/2020/000103/2, відповідно до якого митна вартість оцінюваного товару, визначена позивачем, скоригована митницею за резервним методом - 2-ґ, відповідно до вимог ст. 64 Митного кодексу України, а саме: Товару № 1 до 281,2791 доларів США/шт., а також відмовлено у прийнятті митної декларації № UA110150/2020/002435 від 17.02.2020 року шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

- від 04.03.2020 року № UA110000/2020/000125/2, відповідно до якого митна вартість оцінюваного товару, визначена позивачем, скоригована митницею за резервним методом - 2-ґ, відповідно до вимог ст. 64 Митного кодексу України, а саме: Товару № 1 до 142,3800 доларів США/шт., а також відмовлено у прийнятті митної декларації № UA110150/2020/003461 від 02.03.2020 року шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Посилаючись на положення на ст. ст. 49, 50-55, 58 Митного кодексу України, позивач вважає зазначені вище рішення про коригування митної вартості товару протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки зазначені відповідачем у повідомленнях та оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідності відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

При цьому позивач наголошує, що надані ним документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість, відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України не містили в собі розбіжності, містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягала сплаті за ці товари. Всі зауваження митниці не свідчать про дійсну наявність розбіжностей і не доводять наявність визначених ч.3 ст.53 Митного кодексу України підстав для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. На думку позивача, митний орган безпідставно визначив митну вартість за резервним методом, прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом, посилання відповідача на наявність розбіжностей в документах та недостовірність зазначених в них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни , що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, є необґрунтованими.

Ухвалою суду від 26.03.2019 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

21.04.2020 року, заперечуючи проти позову, відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що за результатами проведеного митного контролю заявленої позивачем митної вартості товару було встановлено, що документи надані на підтвердження митної вартості містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Окрім того, відповідач звернув увагу на те, що позивач на підставі рішень про коригування митної вартості товарів від 13.02.2020 року №UA110000/2020/000087/2, від 21.02.2020 року № №UA110000/2020/000103/2, від 04.03.2020 року №UA110000/2020/000125/2 оформив товар за митними деклараціями від 17.02.2020 року №UA110150/2020/002494, від 24.02.2020 року №UA110150/2020/002896, від 05.03.2020 року №UA110150/2020/003730 відповідно під гарантійні зобов`язання, що є підставою для надання додаткових документів до 07.05.2020 року, 14.05.2020 року та 24.05.2020 року відповідно. Однак, позивач не звертався до відповідача в порядку ст. 55 Митного кодексу України, у зв`язку з чим відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

21.04.2020 року позивач засобами електронного зв`язку надіслав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій не погоджується з доводами відповідача з підстав аналогічних тим, що викладені у позовній заяві, позов просив задовольнити. Звертає увагу, що надані ТОВ «АМТ Трейд» документи для проведення митних оформлень підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом, прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом, посилання останнього на наявність розбіжностей в документах та недостовірність зазначених в них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, є необґрунтованими і протирічать наданим до позову доказам.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали, справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12.06.2018 року ТОВ «АМТ Трейд» (м. Дніпро) уклало з компанією CHONGQING MEIQI INDUSTRY CO., LTD., (Китай) зовнішньоекономічний контракт №HW/2 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною вказаного контракту.

Партії товару, а саме мотоблоки, відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 12.06.2018 року № HW/2, Специфікації до нього від 27.08.2019 року № 2019-1, поставлялись на умовах поставки FOB-Цингдао, Китай, згідно правил ІНКОТЕРМС 2010.

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, в порядку, визначеному п. 7.2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012р. №651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 р. за №1372/21684, відповідно до якого, за бажанням Декларанта товари, що ввозяться на митну територію України у складі однієї партії, можуть декларуватись за кількома МД за умови, що фактурна вартість кожної частини партії, отриманої в результаті такого розділення, перевищує суму, еквівалентну 100 євро, підприємством було задекларовано частини товарів з партії отриманого товару за окремими електронними митними деклараціями, а саме:

1. 11.02.2020 року позивачем задекларовано шляхом подання електронної митної декларації, зареєстрованої за №UA110150/2020/002139 частину товарів, одержаних ТОВ «АМТ ТРЕЙД», згідно зовнішньоекономічного контракту від 12.06.2018 року № HW/2, Специфікації до нього від 27.08.2019 року № 2019-1, а саме: мотоблоки «Кентавр МБ40-3-4» (розібрані), в кількості 70 шт., мотоблоки «Кентавр МБ 2061 Д-4» (розібрані), в кількості 45 шт.

Митна вартість товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій).

На підтвердження митної вартості товару підприємством надано митному органу документи, передбачені частинами 2, 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр.44 митної декларації №UA110150/2020/002139, а саме:

- декларація митної вартості;

- зовнішньоекономічний контракт від 12.06.2018 року № HW/2 та додаток до нього: Специфікація від 27.08.2019 року № 2019-1;

- додаткова угода № 5 від 10.10.2019 року до контракту;

- додаткова угода № 7 від 03.01.2020 року до контракту;

- рахунок-фактура від 11.10.2019 року № HW2019-1;

- пакувальний лист від 11.10.2019 року;

- технічні характеристики товарів;

- лист-роз`яснення № 54 від 11.02.2020 року;

- сертифікат про походження товару від 06.11.2019 року;

- прайс-лист та комерційна пропозиція від 23.08.2019 року.

Окрім того, позивачем для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України надано:

- договір транспортно-експедиційного обслуговування № 328/2-К від 14.12.2018 року;

- додаткову угоду № 1 від 15.02.2019 року до Договору ТЕО;

- коносамент №586220102 від 20.10.2019 року;

- рахунок на оплату морського фрахту №354.4 від 17.12.2019 року;

- довідку про транспортні витрати від 16.12.2019 року;

- акт виконаних робіт №35 від 17.12.2019 року;

- розрахунок транспортних витрат від 11.02.2020 року.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів підприємству було направлено повідомлення від 11.01.2020 року, відповідно до якого були виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числові значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Цим же повідомленням, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ митницею були додатково витребувані від ТОВ «АМТ Трейд», наступні документи: 1) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 5) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 6) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 7) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 8) копію митної декларації країни відправлення; 9) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом № 61 від 12.02.2020 року ТОВ «АМТ Трейд» додатково надало митниці наступні документи:

- платіжне доручення в іноземній валюті № 6;

- заявка на купівлю валюти № 5 від 31.01.2020;

- скриншот інтернет-сторінки морської лінії;

- заявка № 38 від 14.10.2019 року.

Цим же листом, ТОВ «АМТ Трейд» повідомило відповідача, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані разом з митною декларацією, та зазначеним листом, вони повною мірою підтверджують інвойсну вартість товару, як єдину складову митної вартості товару, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

13.02.2020 року відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості №UA110000/2019/000087/2, згідно якого відповідач здійснив коригування митної вартості товару.

Відповідно до розділу 33 оскаржуваного рішення, митна вартість, визначена митницею відповідно до заявлених декларантом товарів у валюті контракту за резервним методом, відповідно до вимог ст. 64 МК України.

Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Скориставшись цим правом, підприємство задекларувало зазначені товари, а митниця випустила товар у вільний обіг.

2. 17.02.2020 року позивачем задекларовано шляхом подання електронної митної декларації, зареєстрованої за №UA110150/2020/002435 частину товарів, одержаних ТОВ «АМТ Трейд», згідно зовнішньоекономічного контракту від 12.06.2018 року № HW/2, Специфікації до нього від 27.08.2019 року № 2019-1, а саме: мотоблоки «Кентавр МБ2050Д/М-2-4» (розібрані), в кількості 125 шт., мотоблоки «Кентавр МБ2070 Б-4» (розібрані), в кількості 255 шт., мотоблоки «Кентавр МБ 2060 Д-4» (розібрані), в кількості 190 шт., мотоблоки «Кентавр МБ2061 Д-4» (розібрані), в кількості 45 шт.

Митна вартість товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій).

На підтвердження митної вартості товару підприємством надано митному органу документи, передбачені частинами 2, 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр.44 митної декларації №UA110150/2020/002435, а саме:

- декларація митної вартості;

- зовнішньоекономічний контракт від 12.06.2018 року № HW/2 та додаток до нього: Специфікація від 27.08.2019 року № 2019-1;

- додаткова угода № 5 від 10.10.2019 року до контракту;

- додаткова угода № 7 від 03.01.2020 року до контракту;

- рахунок-фактура від 11.10.2019 року № HW2019-1;

- пакувальний лист від 11.10.2019 року;

- технічні характеристики товарів;

- лист-роз`яснення № 66 від 14.02.2020 року;

- сертифікат про походження товару від 06.11.2019 року;

- прайс-лист та комерційна пропозиція від 23.08.2019 року.

Окрім того, позивачем для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України надано:

- договір транспортно-експедиційного обслуговування № 328/2-К від 14.12.2018 року;

- заявка на ТЕО № 38 від 14.10.2019 року;

- додаткову угоду № 1 від 15.02.2019 року до Договору ТЕО;

- коносамент №586220102 від 20.10.2019 року;

- рахунки на оплату морського фрахту №354.4, № 354.3 від 17.12.2019 року;

- довідку про транспортні витрати від 16.12.2019 року;

- акт виконаних робіт №35 від 17.12.2019 року;

- розрахунок транспортних витрат від 11.02.2020 року;

- відомість вагонів від 26.12.2019 року;

- платіжне доручення в іноземній валюті № 6 від 31.01.2020 року;

- заявка на купівлю валюти № 5 від 31.01.2020 року, які підтверджують факт сплати коштів за послуги транспортно-експедиторського обслуговування.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів підприємству було направлено повідомлення від 17.01.2020 року, відповідно до якого були виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числові значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Цим же повідомленням, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ митницею були додатково витребувані від ТОВ «АМТ Трейд», наступні документи: 1) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 5) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 6) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 7) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 8) копію митної декларації країни відправлення; 9) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом № 72 від 19.02.2020 року ТОВ «АМТ Трейд» додатково надало митниці наступні документи:

- копія інвойсу № 354.3 та акту виконаних робіт № 34, зазначені у платіжному дорученні № 6;

- копію відомості до накладної на вагони №40668972.

Цим же листом, ТОВ «АМТ Трейд» повідомило відповідача, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані разом з митною декларацією та зазначеним листом, вони повною мірою підтверджують інвойсну вартість товару, як єдину складову митної вартості товару, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

21.02.2020 року відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості №UA110000/2019/000103/2, згідно якого відповідач здійснив коригування митної вартості товару.

Відповідно до розділу 33 оскаржуваного рішення, митна вартість, визначена митницею відповідно до заявлених декларантом товарів у валюті контракту за резервним методом, відповідно до вимог ст. 64 МК України.

Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Скориставшись цим правом, підприємство задекларувало зазначені товари, а митниця випустила товар у вільний обіг.

3. 02.03.2020 року позивачем задекларовано шляхом подання електронної митної декларації, зареєстрованої за №UA110150/2020/003461 частину товарів, одержаних ТОВ «АМТ Трейд», згідно зовнішньоекономічного контракту від 12.06.2018 року № HW/2, Специфікації до нього від 27.08.2019 року № 2019-1, а саме: мотоблоки «Кентавр МБ40-3-4» (розібрані), в кількості 280 шт.

Митна вартість товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій).

На підтвердження митної вартості товару підприємством надано митному органу документи, передбачені частинами 2, 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр.44 митної декларації №UA110150/2020/003461, а саме:

- декларація митної вартості;

- зовнішньоекономічний контракт від 12.06.2018 року № HW/2 та додаток до нього: Специфікація від 27.08.2019 року № 2019-1;

- додаткова угода № 5 від 10.10.2019 року до контракту;

- додаткова угода № 7 від 03.01.2020 року до контракту;

- рахунок-фактура від 11.10.2019 року № HW2019-1;

- пакувальний лист від 11.10.2019 року;

- технічні характеристики товарів;

- лист-роз`яснення № 84 від 28.02.2020 року;

- сертифікат про походження товару від 06.11.2019 року;

- прайс-лист та комерційна пропозиція від 23.08.2019 року.

Окрім того, позивачем для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України надано:

- договір транспортно-експедиційного обслуговування № 328/2-К від 14.12.2018 року;

- заявка на ТЕО № 38 від 14.10.2019 року;

- додаткову угоду № 1 від 15.02.2019 року до Договору ТЕО;

- коносамент №586220102 від 20.10.2019 року;

- рахунок на оплату морського фрахту №354.4 від 17.12.2019 року;

- довідку про транспортні витрати від 16.12.2019 року;

- акт виконаних робіт №35 від 17.12.2019 року;

- акт виконаних робіт № 34 від 17.12.2019 року;

- розрахунок транспортних витрат від щодо дати прибуття вантажу;

- відомість вагонів від 26.12.2019 року;

- платіжне доручення в іноземній валюті № 6 від 31.01.2020 року;

- заявка на купівлю валюти № 5 від 31.01.2020 року, які підтверджують факт сплати коштів за послуги транспортно-експедиторського обслуговування.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів підприємству було направлено повідомлення від 05.03.2020 року, відповідно до якого були виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числові значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Цим же повідомленням, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ митницею були додатково витребувані від ТОВ «АМТ Трейд», наступні документи: 1) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 5) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 6) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 7) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 8) копію митної декларації країни відправлення; 9) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом № 87 від 05.03.2020 року ТОВ «АМТ Трейд» повідомило відповідача, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані разом з митною декларацією, та зазначеним листом, вони повною мірою підтверджують інвойсну вартість товару, як єдину складову митної вартості товару, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

04.03.2020 року відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості №UA110000/2019/000125/2, згідно якого відповідач здійснив коригування митної вартості товару.

Відповідно до розділу 33 оскаржуваного рішення, митна вартість, визначена митницею відповідно до заявлених декларантом товарів у валюті контракту за резервним методом, відповідно до вимог ст. 64 МК України.

Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Скориставшись цим правом, підприємство задекларувало зазначені товари, а митниця випустила товар у вільний обіг.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товару від 13.02.2020 року №UА110000/2020/400087/2, рішення про коригування митної вартості товару від 21.02.2020 року №UA110000/2020/000103/2 та рішення про коригування митної вартості товару 04.03.2020 року №UA110000/2020/000125/2 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, передбачено Митним кодексом України та іншими нормативними актами.

Так, статтею 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно частини 4 статті 53 цього Кодексу у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

При цьому ч.5 ст. 53 МК України встановлено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 6статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно підрозділу цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч. 7, 8, 9 ст. 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Статтею 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм вбачається, що митна вартість має бути підтверджена достовірними документами, що містять відомості про всі її складові, визначені на підставі об`єктивних даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до статті 59 Митного кодексу України, якою встановлено метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене, і таке інше.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Згідно статті VII ГАТТ, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що митну вартість товарів, заявлену позивачем у деклараціях, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення 2-ґ резервний метод, коригування митної вартості було здійснено згідно з положеннями ст. 64 МК України та воно ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) органом доходів та зборів митній вартості.

Судом встановлено, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості, у графі 33, відповідачем зазначено ідентичні виявлені розбіжності, які, на думку відповідача, унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування.

Відповідно до п. 2.2 контракту від 12.06.2018 року № HW/2, якість товару має відповідати міжнародним стандартам, технічним умовам заводу-виробника. При цьому, документи від виробника, що містять відомості про якісні характеристики товару, що мають вплив на його вартість, до митного оформлення не надано. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Відповідно до п. «в» ч. 8 ст. 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах). Згідно п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України декларант зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до розділу другого Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015р. № 689 (далі - Методичні рекомендації) робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом, зокрема, вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості. Відповідно до п. 2.2 контракту від 12.06.2018р. № HW/2якість товару має відповідати міжнародним стандартам, технічним умовам заводу-виробника. Митницею лише запитано якісні документи, передбачені умовами наданого зовнішньоекономічного контракту від 12.06.2018 року № HW/2, підписаного сторонами. Технічні характеристики, наявні у гр. 44 містять інформацію щодо асортименту, опису, параметрів та потужностей мотоблоків торгівельної марки «KENTAVR» Технічні умови виробника (враховуючи характер угоди) - не надано.

З наведеною підставою для витребування у позивача додаткових доказів та прийняття спірного рішення, суд не погоджується, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивачем для здійснення митного оформлення і підтвердження числових значень заявленої митної вартості було надано перелік вищевказаних документів. На переконання суду, надані документи мають числові значення, які дозволяють здійснити перевірку розрахунку митної вартості, здійсненого декларантом, не мають розбіжностей, явних ознак підробки та містять відомості, що підтверджують відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Частиною 2 ст. 53 МК України визначено перелік документів, які надаються для підтвердження розрахунку митної вартості. Документи про якість товару не відносяться до цього переліку документів, тому зауваження відповідача щодо відсутності документів про якісні характеристики товару, як розбіжність, яка впливає на числові значення митної вартості, суд вважає необґрунтованим та таким, що суперечить положенням митного законодавства.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 16.11.2019 року у справі № 812/1012/17.

Також суд зазначає, що документи щодо якості товарів не підтверджують та не спростовують ціни товару, а відтак вони не впливають на визначення митної вартості товару.

Крім того, судом встановлено, що позивачем до митниці було надано технічні характеристики поставленого товару, його розпізнавальні особливості, які дозволяють ідентифікувати задекларований товар, що підтверджується відомостями у графі 31 митної декларації.

Зазначене зауваження митниці, як підстава для витребування додаткових документів, що стосуються митної вартості, не може вважатися обґрунтованим, оскільки, протирічить приписам статті 53 МК України.

Відтак, суд приходить до висновку, що відсутність документів щодо якісних характеристик задекларованого товару жодним чином не перешкоджає митному органу перевірити митну вартість імпортованого товару. Тим більше, суд зазначає, що відповідачем в оскаржуваних рішеннях не зазначено яким чином документи щодо якості задекларованих товарів впливають на числові значення митної вартості, тому зазначене зауваження митниці суд вважає формальним та безпідставним.

Крім іншого, в оскаржуваних рішеннях зазначено, що відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - CHONGQING, China згідно Інкотермс 2010. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс 2010» за терміном FOB продавець повинен доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. Покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір на перевезення товару. Водночас, відповідно до п. 4.2 контракту від 12.06.2018р. № HW/2 у ціну товару включена вартість пакування та маркування. Надані до митного комерційні документи (оформлення, інвойс) не містять інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару.

Щодо повноти включення складових до заявленого рівня митної вартості в оскаржуваних рішеннях зазначено, що листами ТОВ « АМТ Трейд» від 12.02.2020 року № 61, від 19.02.2020 року № 72, від 04.03.2020 року № 86 зазначається, що за умовами поставки (FOB) покупець зобов`язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення. Також, у вказаних листах зазначено, що ціна FOB означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення в порт призначення. Проте, правила Інкотермс не є міжнародним договором. Відповідно до Коментарю до Міжнародних правил Інкотермс 2010, Правила носять інформативний характер. Якщо в контракті наявне посилання на Інкотермс, але інші пункти контракту суперечать умовам поставки згідно Інкотермс, що використовуються, то повинні застосовуватися відповідні норми контракту: вважається, що сторони встановили деякі виключення з Інкотермс в тлумаченні окремих базисів поставки. Враховуючи вищезазначені положення Інкотермс, положення зовнішньоекономічного контракту від 12.06.2018 року № HW/2 щодо включення до вартості товару виключно пакування та маркування (п. 4.2), відсутнє документальне підтвердження включення до заявленого рівня митної вартості таких робіт, як навантаження на борт судна.

З вказаними доводами суд не погоджується, оскільки, у п. 4.2 контракту включення вартості упаковки і маркування у вартості товару є загальною умовою, передбаченою сторонами контракту.

Крім того, відповідно до п. 3.1 контракту поставки здійснюються на умовах згідно правил «Інкотермс 2010», які мають обов`язковий характер для сторін у рамках цього контракту. Конкретні умови поставки партії товару зазначаються в Специфікації до цього контракту.

Таким чином, з умов контракту вбачається, що відповідно до узгоджених в Специфікаціях умов поставки до ціни товару автоматично додаються інші додаткові платежі відповідно до визначених умов.

Суд зазначає, що партія товару поставлялась на умовах FOB - CHONGQING (КНР), згідно правил «Інкотермс 2010».

Базис поставки FOB «Інкотермс 2010» покладає на продавця обов`язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Покупець зобов`язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.

Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Таким чином складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України).

У своїй постанові від 02.03.18 р. по справі № 804/2997/17 Верховний Суд зазначив, що згідно базису поставки FOB Інкотермс 2010 продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Ціна FOB складається з: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення; фрахту судна; завантаження та розміщення товару на кораблі; розвантаження в порту прибуття; оплати перевізнику при транспортуванні до складу або магазину».

Також, в оскаржуваних рішеннях зазначено, що заявленими умовами поставки FOB передбачено здійснення митних формальностей у країні відправлення продавцем. Всупереч зазначеному продавцем, митна декларація країни відправлення не надана до митного оформлення. Вказано, що будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено маніфестом ГТУ КНР № 52 2008 року. На думку відповідача, твердження декларанта ТОВ «АМТ Трейд» щодо відсутності експортної декларації - не відповідає дійсності, а лише свідчить про небажання її надавати митному органу для здійснення контролю правильності заявленої декларантом митної вартості та її складових, перевірки ціни товару, ваги, кількості, найменування, та інших відомостей, що заявлялась митним органом Китаю при ввезенні.

Суд вважає зазначену підставу необґрунтованою та необ`єктивною, оскільки, згідно з частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України, надання додаткових документів на вимогу митниці не є безумовним обов`язком декларанта. Умовою виконання вимоги митниці є наявність додаткових документів у підприємства. Копія митної декларації країни відправлення у підприємства відсутня в зв`язку з чим надання її є неможливим.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, митна декларація країни відправлення продавцем позивачу не надавалась, тому відсутня у нього, про що позивач повідомив відповідача під час здійснення митного оформлення на території України, листом в ході здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості.

При цьому, процесі такого контролю відповідачем не наведені обґрунтування вимоги необхідності надання митної декларації країни відправлення і які саме розбіжності у наданих документах та складових митної вартості усуватиме така декларація.

Верховним судом, з аналогічних правовідносин, було сформовано правову позицію, висловлену ним у постанові від 19 березня 2019 року по справі №810/4116/17: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

З наведеного вбачається, що зауваження митниці щодо ненадання копії митної декларації країни відправлення, як розбіжність, яка впливає на числові значення митної вартості та її розрахунок, є необґрунтованим.

Відповідно до п. 5.2 контракту від 12.06.2018р. № HW/2 умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях до Контракту. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст. 53 МКУ). У наданій декларантом Специфікації №2019-1 від 27.08.2019р. зазначено, що оплата товару здійснюється протягом 90 днів з моменту поставки партії товару. Враховуючи комерційні умови поставки FOB, продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до відомостей коносаменту № 586220102, товар було завантажено на судно - 20.10.2019р. Додатковою угодою № 7 від 03.01.2020 року до контракту сторони погодились продовжити термін оплати за специфікаціями від 27.08.2019р. № 2019-1 та № 2019-1z - до 02.04.2020 року. У разі здійснення оплати відповідач просив надати банківські платіжні документи у відповідності до ч. 2 ст.53 МК України.

Суд не погоджується з вказаною підставою, оскільки на момент декларування граничний термін оплати не сплинув, тому позивачем строк не пропущений, а оплата за товар здійснена не була, тому банківський платіжний документ, підтверджуючий її здійснення відсутній у позивача, відповідно надати його позивач не мав можливості, про що підприємство повідомило митницю зазначеними вище листами в процесі консультацій щодо правильності визначення митної вартості.

Заявлений рівень вартості обчислюється як ціна, що підлягає оплаті за товар, що не протирічить положенням «Угоди про застосування статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» та частинам 4, 5 статті 58 МКУ, згідно яких митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця».

Таким чином, суд дійшов до висновку, що зазначене зауваження щодо митної вартості не є розбіжністю, та не впливає на числові значення митної вартості товарів і стосується умов оплати за товар.

У постанові від 20.03.2018 року по справі №815/4132/17 Верховний Суд сформував правову позицію щодо терміну оплати за товар, відповідно до якої, суд визначив, що уявлення митного органу щодо проміжку часу для внесення передоплати може не збігатися з домовленостями господарюючих суб`єктів, а питання оплати вирішуються сторонами на вільній основі, з урахуванням власних ризиків та можливостей.

З огляду на викладене вище, суд погоджується з доводами позивача, що надані до митного оформлення документи, з урахуванням додатково наданих документів, підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом.

Передбачене частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 Митного кодексу України - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на піну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МКУ.

Зазначене зауваження митниці ґрунтується на припущеннях відповідача, що протирічить положенням діючого законодавства України.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.18 р. № 2473-VIII Національний Банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно пункту 21 «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», затвердженого постановою НБУ від 02.01.19р. №521, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Приводячи поняття «дійсної вартості», передбачене статтею VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) відповідача в тож же час не враховує, що у додаткових положеннях до параграфу 2 ст.7 Додатку 1 до Угоди «Зауваження та додаткові положення» зазначено що «сумісним зі Статтею VII було б припущення, що "дійсна вартість" може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими "дійсної вартості", а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни».

Верховний Суд щодо умов оплати висловив наступну правову позицію, яка викладена у постанові від 11.04.2018 року по справі №804/4680/16: «у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

За викладених обставин суд прийшов до висновку, що наведена відповідачем підстава, жодним чином не перешкоджає митному органу перевірити митну вартість імпортованого товару на підставі наданих позивачем документів.

Також, в оскаржуваних рішеннях зазначено, що декларантом надано прайс-лист від 23.08.2019р. та комерційну пропозицію від 23.08.2019 року. Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Вказано, що на практиці термін «прейскурант» частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг. Наданий прайс-лист містить умови поставки тотожні заявленим за ЕМД № UA110150/2020/002139, № UA110150/2020/002435, № UA110150/2020/003461. За формою та змістом, повторюючи надану комерційну пропозицію, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України.

Щодо прайс-листа зазначено, що твердження декларанта щодо наявності цінової інформації щодо артикулу «Мотоблок Кентавр МБ40-3-4» у прайс-листі не відповідає дійсності. У прайс-листі від виробника від 23.08.2019 року інформація щодо вказаного артикулу відсутня.

Суд не погоджується з вказаними підставами, оскільки прайс-лист є документом довільної форми та чинним законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми прайс-листа. Згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Комерційна пропозиція не може вважатися первинним документом і є лише способом для продавця запропонувати свій товар.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 13.09.2019 року у справі № 820/859/17 та від 06.02.2020 року у справі № 520/10709/18.

Отже, наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов оплати праці, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів та не є підставою для витребування додаткових документів.

Щодо зауваження відповідача стосовно відсутності відомостей щодо Мотоблоку «Кентавр МБ40-3-4» у прайс-листі, суд зазначає, що надані позивачем прайс-лист та комерційна пропозиція містять відомості щодо пропонованої вартості мотоблоку, що підтверджується копіями зазначених документів, що містяться в матеріалах справи.

Щодо твердження відповідача, щодо наявності транспортного документу, який в порушення вимог ст. 335 МК України, до митного оформлення не надавався та наявності додаткових витрат, пов`язаних з одного транспортного засобу на інший, що складовими митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов наданого під час митного оформлення договору ТЕО № 328/2-К від 14.12.2018 року, а саме п. 1.2 договору, під кожне конкретне перевезення клієнт подає експедитору письмову заявку на експедитування з інформацією про найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення (порт погрузки, порт вигрузки, місце доставлення вантажу), заплановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, відомості про вантажовідправника та вантажоодержувача, та іншу необхідну інформацію щодо організації ТЕО. На підтвердження заявки експедитор зазначає в заявці перелік послуг, їх вартість, розмір оплати експедитора. Підписана сторонами заявка є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 4.1 договору ТЕО № 328/2-К від 14.12.2018 року оплата за даним договором здійснюється клієнтом протягом 30 календарних днів з моменту вивантаження контейнерів у порту, якщо інше не передбачено узгодженою сторонами заявкою протягом 3-х днів з моменту виставлення рахунку.

У п. 12 заявки № 38 від 14.10.2019 року, копія якої міститься в матеріалах справи зазначено, що «ТЕО за межами території України: 70,00 доларів США; фрахта за маршрутом: Чонкінг - Південний 1000,00 доларів США (перевалка входить в загальну вартість). При цьому, вартість ТЕО у заявці визначена за перевезення одного контейнеру.

У рахунку на оплату ТЕО від 17.12.2019 року, виставленого перевізником, копія якого міститься в матеріалах справи, зазначено «Оплата за транспортно-експедиторські послуги в грудні 2019: ТЕО за межами митного кордону України 700 USD; морський фрахт з урахуванням перевалки по контейнерам CLHU9092740, MAXU6229261, HASU5043193, MSKU8335583, MSKU1723015, TGBU5364839, MRKU 5638310 , MSKU1697960 , INKU24973 , MSKU9994796 , коносаменту 586220102 по маршруту Chongqing China - Yuzhny Ukraine - 10000,00 USD».

Таким чином, з наведеного вище вбачається, що вартість перевалки вантажу входить в загальну вартість ТЕО.

Суд зазначає, що договір ТЕО № 328/2-К від 14.12.2018 року, заявка № 38 від 14.10.2019 року, довідка про транспортні витрати та акт виконаних робіт з перевезення декларованого товару у своїй сукупності в повній мірі підтверджують числові значення витрат на транспортування, як складової митної вартості товарів і дозволяють митниці здійснити контроль правильності та обґрунтованості визначення митної вартості товарів. В той же час, позивач як замовник за договором ТЕО № 328/2-К від 14.12.2018 року не поніс додаткових витрат щодо перевантаження, оскільки такі витрати були включені до загальної вартості перевезення за договором ТЕО № 328/2-К від 14.12.2018 року та заявкою № 38 від 14.10.2019 року.

Щодо твердження відповідача, що заявка № 38 від 14.10.2019 року, надана позивачем до митного оформлення, містить різні відомості про включення додаткових витрат а саме, в п. 12 вартість послуг (виключаючи додаткові витрати), при цьому, вартість фрахту по маршруту вказана з врахуванням перевантаження на загальну суму 10700 доларів США, суд зазначає наступне.

Як вже встановлено судом, відповідно до п. 12 заявки № 38 від 14.10.2019 року, копія якої міститься в матеріалах справи зазначено, що «ТЕО за межами території України: 70,00 доларів США; фрахта за маршрутом: Чонкінг - Південний 1000,00 доларів США (перевалка входить в загальну вартість). Вартість кожної окремої послуги ТЕО у заявці вказана за перевезення одного контейнеру, а загальна вартість - за перевезення десяти контейнерів.

У рахунку на оплату ТЕО від 17.12.2019 року, виставленого позивачеві перевізником зазначено «Оплата за транспортно-експедиторські послуги в грудні 2019: ТЕО за межами митного кордону України 700 USD; морський фрахт з урахуванням перевалки по контейнерам CLHU9092740, MAXU6229261, HASU5043193, MSKU8335583, MSKU1723015, TGBU5364839, MRKU 5638310 , MSKU1697960 , INKU24973 , MSKU9994796 , коносаменту 586220102 по маршруту ChongqingChina - YuzhnyUkraine - 10000,00 USD. Усього 10700 USD».

Таким чином, судом встановлено, що надані позивачем документи - заявка № 38 від 14.10.2019 року, інвойс № 354.4, довідка про транспортні витрати, акт виконаних робіт від 17.12.2019 року, не мають розбіжностей, зазначені відомості кореспондуються між собою, підтверджують числові витрат на транспортування, як складової митної вартості товарів і дозволяють відповідачеві здійснити контроль правильності та обґрунтованості визначення митної вартості.

Стосовно доводів відповідача, що видані перевізником документи не кореспондуються з фактичною поставкою товарів до кінцевого пункту та не дають можливості здійснити перевірку наявності додаткових витрат на включення їх до митної вартості товарів, а оцінювана партія товару перебувала в зоні митного контролю з 25.12.2019 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до інформації з офіційного сайту морської лінії вбачається, що надходження 10 контейнерів з партією товару до порту «Південний» відбулося 16.12.2019 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 МК України товари і транспортні засоби, якими вони перевозяться, після прибуття у місце доставки розміщуються у зонах митного контролю.

Згідно з ч. 1 ст. 207 МК України, судно закордонного плавання протягом усього часу стоянки в порту перебуває під митним контролем. Митний орган має право в цей період здійснювати огляд і переогляд судна, пломбування та опечатування його окремих трюмів і приміщень, де розміщені товари, підстави для ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України чи транзит через територію України яких відсутні.

Враховуючи зазначені положення законодавства, момент проставлення посадовою особою митного органу штампу «Під митним контролем» Одеської митниці ДФС може не співпадати з датою прибуття судна під митним контролем».

В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що акт виконаних робіт № 35 від 17.12.2019 року видано після виконання таких робіт, що підтверджено інформацією з офіційного сайту морської лінії.

Щодо доводів відповідача стосовно неможливості здійснення перевірки числового значення складових митної вартості у відповідності до ст. 54 МКУ за наданим Платіжним дорученням № 6 від 31.01.2020 року, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 1 від 15.02.2019 року до договору ТЕО № 328/2-К, оплата за договором здійснюється Клієнтом на протязі 30 днів з моменту вивантаження контейнерів у порту вивантаження, якщо інше не передбачено сторонами заявкою.

Відповідно до заявки № 38 від 14.10.2019 року сторонами узгоджено, що оплата здійснюється протягом 45 днів з моменту виставлення рахунку, згідно з додатковою угодою № 1 до договору № 328/2-К.

Судом встановлено, що 31.01.2020 року платіжним дорученням в іноземній валюті № 6, ТОВ «АМТ Трейд» здійснена оплата за надання послуг за договором № 328/2-К, у тому числі 10700 доларів США за інвойсом 354.4 від 17.12.2019 року.

Таким чином, експедиторські послуги за поставкою є оплаченими.

Окрім того, судом встановлено, що копія доручення в іноземній валюті № 6 від 31.01.2020 року та заявка на купівлю валюти надавались відповідачеві в процесі здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості, тому доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими.

Судом встановлено, що відповідно до п. 4.7 договору ТЕО № 328/2-К від 1 4.12.2019 року сторони щомісячно складають та підписують акт виконаних робіт. Експедитор не пізніше п`ятого числа місяця, наступного за звітним, направляє на адресу клієнта акт виконаних робіт за попередній місяць. Клієнт протягом п`яти діб, з моменту отримання Акту виконаних робіт повинен підписати його, завірити печаткою та направити експедитору.

З матеріалів справи вбачається, що акт виконаних робіт № 35 за договором ТЕО № 328/2-К від 14.12.2019 року датований 17.12.2019 року. Зазначений акт узгоджено та підписано сторонами на підтвердження конкретної поставки товарів, частина яких декларувалася в даному випадку.

Крім того, суд звертає увагу, що п. 4.7 договору № 328/2-К від 14.12.2019 року визначено граничний термін направлення на адресу клієнта акту виконаних робіт за попередній місяць - не пізніше п`ятого числа місяця, наступного за звітним. Отже, граничний термін направлення акту виконаних робіт за грудень 2019 року - 05 січня 2020 року.

Таким чином, суд доходить висновку, що розбіжності за умовами п. 4.7 договору ТЕО № 328/2-К від 14.12.2019 року не існує, оскільки, акт направлено експедитором замовнику до закінчення перебігу граничного терміну.

Крім вищезазначеного, судом встановлено, що в оскаржуваних рішеннях № UA110000/2020/000087/2, № UA110000/2020/000125/2 відповідачем зазначено ідентичні виявлені розбіжності, які на думку відповідача унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування, а саме: відповідно до електронного інвойсу, декларантом заявлено торговельну марку товару № 1 «KENTAVR». Проте, в наданих комерційних та товаросупровідних документах відсутні відомості щодо вищевказаної торгівельної марки.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п «в» п. 5 ч. 8 ст. 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема, відомості про товари - торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах).

Як встановлено судом в товаросупровідних та комерційних документах, а саме: Специфікації №2019-1 від 27.08.2019 року, інвойсу № HW2019-1 від 11.10.2019 року, пакувального листа від 11.10.2019 року, технічних характеристик товарів зазначена торгівельна марка «KENTAVR».

Відповідно до п. 10.5 Контракту № HW/2 від 12.06.2018 року Компанія CHONGQING HWASDAN MACHINERY MANUFACTURING CO., LTD, Китай, як виробник товару, уповноважує Покупця, у разі необхідності, складати та надавати до органів сертифікації документи, що підтверджують відповідність товару технічним регламентам, діючим в країні Покупця, зокрема, Декларацію про відповідність.

Суд зазначає, що з оскаржуваних рішень відповідача не визначено яким чином зазначена розбіжність впливає на правильність визначення митної вартості. Крім того, суд звертає увагу, що документи щодо виробника не входять до переліку документів, визначених ч. 2,3 ст. 53 МК України, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Таким чином, суд зазначає, що відомості про виробника не впливають на визначення числових значень складових митної вартості товарів.

Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому, заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам статті 58 Митного кодексу України. Натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України та всупереч правилам, визначеним ст. 58 цього Кодексу.

Окрім того, як вбачається з оскаржуваних рішень митниці, в них містяться посилання лише на раніше оформлені митні декларації і не проведено детальне дослідження цих митних декларацій з доданими до них документами. В графі 33 оскаржуваних рішень зазначено лише номери митних декларацій, за якими раніше здійснювалось митне оформлення товарів, дата її складання, порядковий номер задекларованого товару, сума митної вартості. При цьому, відповідачем не зазначені загальна кількість партії товару у штуках, вага одиниці товару та розрахунок митної вартості, не наведені технічні характеристики товару, що має значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась не виходячи з ваги товару, а з його характеристик.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.04.2019 року по справі №815/6242/17, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, спірні Рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містять, що не дає підстав вважати їх обґрунтованими та вмотивованими у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 MК України.

У постанові від 29.01.2019 року по справі № 815/6827/17 Верховний Суд зазначив, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Суд вважає, що надані ТОВ «АМТ ТРЕЙД» документи для проведення митних оформлень підтверджують заявлену митну вартість товарів за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за резервним методом.

За змістом ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За приписами ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З наведених обставин, суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача про те, що надані позивачем в ході митного оформлення товару документи містили вказані вище розбіжності, за таких обставин, відповідач безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості товару № UA110150/2020/002139 від 11.02.2020 року, № UA110150/2020/002435 від 17.02.2020 року та № UA110150/2020/003461 від 02.03.2020 року, які, за встановлених обставин, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 4204,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 3984 від 31.01.2020 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 4204,00 грн. підлягає стягненню з Дніпровської митниці Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ Трейд» до Дніпровської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товару від 13.02.2020 року, № UA110000/2020/000087/2.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товару від 21.02.2020 року, № UA110000/2020/000103/2.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товару від 04.03.2020 року, № UА110000/2020/000125/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ Трейд» (49000, вул. Н. Алексеєнко, 70, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 41526585) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Державної митної служби України (49038, вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 43350935).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 30.04.2020 року.

Суддя І.О. Лозицька