Рішення № 89009562, 30.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

30 квітня 2020 року Справа №160/1569/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення по справі №160/1569/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Віхрова В.С.) від 13.04.2020 р. по справі №160/1569/20 позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволено у повному обсязі, а саме суд вирішив:

скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про застосування фінансових санкцій №000001/04-36-05-10/ НОМЕР_1 від 13.01.2020 р., яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосована фінансова санкція у розмірі 17000,00 грн.;

стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.

17.04.2020 р. засобами електронного зв`язку надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Борисенка Р.Ю. про ухвалення додаткового рішення у даній справі, в якій останній просить суд:

винести додаткове судове рішення, яким стягнути з відповідача судові витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.;

винести додаткове судове рішення, яким стягнути з відповідача судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 630,61 грн.

Заявник, посилаючись на положення ст. 252 КАС України, вказує про наявність підстав для ухвалення додаткового судового рішення, оскільки при винесенні рішення не вирішено питання розподілу судових витрат на правничу допомогу, які були заявлені разом з позовом та доказами понесення таких витрат. Вважає, що стягненню окрім зазначеного підлягає судовий збір за подання 11.04.2020 р. електронною поштою до суду заяви про забезпечення позову, яка була продубльована та направлена поштою до винесення рішення по справі.

22.04.2020 р. до суду надійшла аналогічна заява поштою.

Ухвалою суду від 21.04.2020 р. заява призначена до розгляду в порядку письмового провадження.

Вирішуючи питання, заявлене до розгляду, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (п.3 ч. 3 ст.44 КАС України).

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Судом встановлено, що одночасно з позовом (п.3 позовних вимог) позивачем були заявлені до стягнення з відповідача судових витрат зі сплати судового збору 840,40 грн. та на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Проте, при вирішенні справи по суті суд здійснив розподіл судових витрат лише в частині суми судового збору.

Відтак вимога щодо розподілу судових витрат на правову допомогу була заявлена до винесення рішення по суті, а заява про ухвалення додаткового судового рішення, яка розглядається, подана у зв`язку із тим, що питання про розподіл судових витрат на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн. залишилося не вирішеним.

За таких обставин, ухвалюючи рішення по суті спору суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення та судом не вирішено у повному обсязі питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частина 3 ст. 132 КАС України закріплює, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1).

Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що правова допомога надавалася позивачу адвокатом Борисенко Романом Юрійовичем (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №2269 від 14.02.2011 р.) на підставі Договору про надання правової допомоги інформаційно-консультативних та юридичних послуг від 03.02.2020 р., Довіреності, посвідченої 06.02.2020 р. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шауловою М.О. за реєстровим №603.

Згідно Акту виконаних робіт до Договору від 03.02.2020 р. сторони підтвердили роботи (послуги), що виконані виконавцем згідно Договору та підлягають оплаті, а саме:

-надання замовнику консультацій і роз`яснень з правових питань, правової інформації з питань звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом - 5 годин х 200 грн./год= 1000 грн. 00 коп.;

-вивчення документів державних органів, якими накладено фінансові санкції - 3 години х 200 грн/год.= 600 грн.;

-збирання доказів у вигляді додатків до позову, їх належне оформлення, посвідчення копій - 5 годин х 200 грн./год.=1000 грн.;

-складення та подання позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з додатками - 12 годин х 200 грн./год.=2400 грн;

-представництво інтересів замовника під час розгляду справи в суді (за необхідності).

Розмір винагороди за виконану роботу всього складає п`ять тисяч гривень 00 коп., що на момент підписання Акту сплачений в повному обсязі.

В матеріалах справи наявне платіжне доручення №1513686232 від 06.02.2020 р. про сплату ФОП ОСОБА_1 послуг за Договором від 03.02.2020 р. суму у розмірі 5000,00 грн.

Суд зазначає, що відповідно до частини 4 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 ст. 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, не є співмірним.

Судом встановлено, що позивачем було оскаржено в межах даної справи рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій на суму 17000,00 грн., позовна заява викладена на 4 аркушах, до якої долучені додатки у кількості 26 шт.

Судові засідання не проводилися, розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Під час розгляду справи представником позивача були подані:

уточнена позовна заява з коригуванням позову в частині зазначення належного відповідача по справі;

заяви про забезпечення позову (шляхом електронного зв`язку та поштою);

заяви про ухвалення додаткового судового рішення (шляхом електронного зв`язку та поштою).

За таких обставин, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про завищення позивачем суми витрат в частині вивчення документів державних органів, якими накладено фінансові санкції та збирання доказів у вигляді додатків до позову, їх належне оформлення, посвідчення копій, оскільки останні, на переконання суду, є частинами процесу складення та подання позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з додатками, а отже такі витрати вже включені у розрахунок, що згідно Акту перевірки становлять 2400 грн. (12 годин х 200 грн./год.).

Розмір витрат у розмірі 1000,00 грн. за 5 годин (200,00 грн. за годину) за надання замовнику консультацій і роз`яснень з правових питань, правової інформації з питань звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом та у розмірі 2400,00 грн. за 12 годин (200,00 грн. за годину) за складення та подання позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з додатками, на думку суду, є співмірним зі складністю справи, обсягом поданих документів та доказів.

Розрахунки інших витрат на правову допомогу в матеріалах справи відсутні.

Складання процесуальних заяв в розрахунку наданих послуг відсутні та додатково такі розрахунки подані не були.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ст. 6 КАСУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії», заява №34884/97, п. 30).

Одночасно суд наголошує, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 КАС України).

Зі змісту спеціальних норм КАС України, які регулюють спірні відносини вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, тоді як обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Від відповідача, станом на поточну дату, заперечень щодо розподілу заявлених судових витрат, подано не було. Такі заперечення також не були вказані у відзиві на позовну заяву, а отже суд зазначає про їх відсутність.

При цьому, під час розгляду справи та заяви про ухвалення додаткового судового рішення судом були вчинені усі передбачені КАС України дії щодо належного повідомлення сторін про рух справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сума відшкодування судових витрат є частково обґрунтованою, а саме із наданих заявником документів на підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу можливо встановити та визначити, що витрати, понесені у зв`язку із розглядом даної справи, які згідно зі ст. 139 КАС України підлягають відшкодуванню, склали 3600,00 грн.

В частині відшкодування судових витрат зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 630,61 грн. суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 14.04.2020 р. заяву про забезпечення позову було повернуто позивачу без розгляду на підставі ч. 7 ст. 154 КАС України.

Ухвалою суду від 17.04.2020 р. заяву про забезпечення позову, яка надійшла поштою 16.04.2020 р. (тобто після ухвалення рішення у справі) було повернуто позивачу без розгляду на підставі ч. 7 ст. 154 КАС України.

Подані заяви є аналогічними за змістом. В якості доказу сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 630,61 грн. до суду було надано квитанцію №0.0.1673012327.1 від 10.04.2020 р. з QR кодом.

Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

В силу вимог п.3 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: повернення заяви або скарги.

Оскільки заяви не були розглянуті по суті, а повернуті позивачу без розгляду, сума сплаченого судового збору за подання таких (такої) заяви не може бути стягнута з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань в порядку розподілу судових витрат, а підлягає поверненню позивачу в порядку за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

В резолютивній частині ухвали від 17.04.2020 р. про повернення заяви про забезпечення позову без розгляду судом зазначено про направлення копію ухвали, матеріалів заяви з доданими документами (в тому числі квитанцією про сплату судового збору) заявнику, в справі залишена копії квитанції про сплату судового збору.

За таких обставин, заява про ухвалення додаткового судового рішення в частині відшкодування судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 630,61 грн. за подання заяви про забезпечення позову, задоволенню не підлягає.

Підсумовуючи викладене, суд встановив наявність підстав для ухвалення додаткового судового рішення, які передбачені ст. 252 КАС України. Відтак, заява про ухвалення додаткового судового рішення підлягає задоволенню в частині відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 3600,00 грн.

Таке рішення, на переконання суду, матиме наслідком дотримання судом основних принципів здійснення судочинства.

Керуючись ст.ст.132, 139, 241, 242, 243, 252 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення по справі №160/1569/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити частково;

Ухвалити додаткове судове рішення про стягнення судових витрат у справі №160/1569/20 за позовною заявою за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч.5 ст.252 КАС України).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Третього апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.С. Віхрова