Рішення № 89009522, 30.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2020 року Справа № 160/3420/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу, що враховується для призначення пенсії за віком, періодів роботи з 01.06.1993 по 02.09.1993 у Дніпропетровському заводі «Продмаш»; з 01.09.1993 по 10.10.1994 у КБ «Приватбанку»; з 20.10.1994 по 10.03.1995 в акціонерно-комерційному банку науково-технічного прогресу «Дніпро»; з 04.04.1995 по 22.05.1995 в акціонерному комерційному агропромисловому банку «Україна»; з 23.05.1995 по 15.01.1996 в малому приватному підприємстві « ІНФОРМАЦІЯ_1 »;

- зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу, що надає право на призначення пенсії за віком, періодів роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.06.1993 по 02.09.1993 у Дніпропетровському заводі «Продмаш»; з 01.09.1993 по 10.10.1994 у КБ «Приватбанку»; з 20.10.1994 по 10.03.1995 в акціонерно-комерційному банку науково-технічного прогресу «Дніпро»; з 04.04.1995 по 22.05.1995 в акціонерному комерційному агропромисловому банку «Україна»; з 23.05.1995 по 15.01.1996 в малому приватному підприємстві « ІНФОРМАЦІЯ_1 »;

- зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за віком, подану 19.09.2019 року, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні та зарахованих періодів роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) цим судовим рішенням.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся 19.09.2019 року до Чечелівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії. 18.12.2019 року позивачеві призначено пенсії за віком з 03.09.2019 року. 13.03.2020 року ОСОБА_1 отримав лист від Чечелівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області датовану 27.02.2020 року за №1883-1271/Щ-02/8-0400/20, з якою відомо, що у трудовій книжці на першій сторінці неможливо прочитати печатку підприємства, яке відкрило цю книжку ( НОМЕР_2 ), також неможливо прочитати назви підприємств на штампах та печатки, якими завірено звільнення, тому згідно записів трудової книжки до загального страхового стажу ОСОБА_1 не зараховані наступні періоди роботи: 01.06.1993-02.09.1993, 01.09.1993-10.10.1994, 20.10.1994-10.03.1995, 04.04.1995-22.05.1995, 23.05.1995- 15.01.1996. Позивач не погоджується з такими діями відповідача та зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

На думку позивача, оскаржувані дії є протиправними, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року на адресу суду від відповідача 24 квітня 2020 року надійшов відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві зазначено, що згідно наданих документів, а саме трудової книжки, головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області не має можливості зарахувати наступні періоди роботи ОСОБА_1 : 01.06.1993-02.09.1993, 01.09.1993-10.10.1994, 20.10.1994-10.03.1995, 04.04.1995-22.05.1995, 23.05.1995- 15.01.1996, так як в трудовій книжці на першій сторінці неможливо прочитати печатку підприємства, яке відкрило цю книжку і неможливо прочитати назви підприємств на штампах та печатки, якими завірено звільнення, що суперечить Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , набув право на призначення пенсії за віком по досягненню 60 років з 02.09.2019 року.

19.09.2019 року позивач звернувся до Чечелівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії.

До заяви про призначення пенсії позивачем було надано: паспорт громадянина України, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, трудову книжку, диплом про навчання, військовий квиток, довідка із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 року по день звернення, уточнюючі довідки про стаж роботи від 09.09.2019 року №25/19, від 10.09.2019 року №200/09, видані АО «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», від 10.09.2019 року №18/18-Щ-10, видана головним управлінням МВС України в Дніпропетровській області.

Додатково, в ході усного консультування в межах строку розгляду документів про призначення пенсії за віком, працівником Чечелівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було запропоновано ОСОБА_1 надати уточнюючу довідку про період роботи у ТОВ «ЗАТ Автомир» у період з 28.08.1978 року по 24.10.1978 року, яку за №403 від 21.10.2019 року у жовтні 2019 року позивачем було подано до Чечелівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Жодних інших документів для підтвердження періодів роботи, визначених в трудовій книжці позивача № НОМЕР_2 від 12.09.1978 року органом Пенсійного фонду України від позивача не вимагалось.

18.12.2019 року позивачеві призначено пенсії за віком з 03.09.2019 року відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зі змінами, внесеними Законом України від 03.10.2017 року №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».

З метою встановлення періодів роботи ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), зарахованих в страховий стаж, що надає право на призначення пенсії за віком, позивач 28.01.2020 року звернувся до Чечелівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про надання інформації з питання обчислення загального страхового стажу.

13.03.2020 року ОСОБА_1 отримав відповідь від Чечелівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області датовану 27.02.2020 року за №1883-1271/Щ-02/8-0400/20.

З наданої відповіді встановлено, що за даними електронної пенсійної справи розмір пенсії позивача обчислено, виходячи із загального страхового стажу - 38 років 4 місяців 19 днів, зокрема:

- з 01.09.1974 по 21.06.1978 — період навчання зараховано на підставі диплому серія АТ № 639202;

- з 28.08.1978 по 24.10.1978 — період роботи у Дніпропетровській автоколоні 2247 зараховано на підставі довідки від 21.10.2019 №403;

- з 01.11.1978 по 01.12.1980 — період військової строкової служби зараховано на підставі військового квитку серія НОМЕР_3 ;

- з 13.01.1981 по 13.06.1985 — період роботи у Дніпропетровській автоколоні 2247 зараховано на підставі довідки від 21.10.2019 № 403;

- з 14.06.1985 по 20.05.1993 – період служби в ОВС зараховано на підставі довідки від 10.09.2019 № 18/18-Щ-10;

- з 22.01.1996 по 31.01.1997 — період роботи у «ВАТ по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз» зараховано на підставі довідки від 10.09.2019 № 200/09;

- з 03.02.1997 по 30.11.1997 — період роботи у «ВАТ по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровська» на підставі довідки від 09.09.2019 № 25/19;

- з 01.02.1998 по 31.05.2019 — період роботи зараховано згідно даних, які містяться в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З відповіді Чечелівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.02.2020 року за №1883-1271/Щ-02/8-0400/20, також, відомо, що за інформацією відділу з питань призначення пенсії управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у зв`язку з тим, що у трудовій книжці на першій сторінці неможливо прочитати печатку підприємства, яке відкрило цю книжку ( НОМЕР_2 ), також неможливо прочитати назви підприємств на штампах та печатки, якими завірено звільнення, тому згідно записів трудової книжки до загального страхового стажу ОСОБА_1 не зараховані наступні періоди роботи: 01.06.1993-02.09.1993, 01.09.1993-10.10.1994, 20.10.1994-10.03.1995, 04.04.1995-22.05.1995, 23.05.1995- 15.01.1996.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо незарахування періодів роботи: 01.06.1993-02.09.1993, 01.09.1993-10.10.1994, 20.10.1994-10.03.1995, 04.04.1995-22.05.1995, 23.05.1995- 15.01.1996 - до страхового стажу, що надає право на призначення пенсії за віком, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Страховий стажперіод (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цьогоЗакону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого облікуна підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Згідно відомостей, які містяться в трудовій книжці позивача серії № НОМЕР_2 від 12.09.1978 року, у періоди, не зараховані відповідачем, ОСОБА_1 працював:

- з 01.06.1993 по 02.09.1993 – у Дніпропетровському заводі «Продмаш» на посаді начальника штаба-інженера по спец. роботі, військовому обліку та бронюванню;

- з 01.09.1993 по 10.10.1994 – у КБ «Приватбанку» стажистом на посаду співробітника управління №6, співробітником управління №6, менеджера-розпорядника Лівобережного відділення;

- з 20.10.1994 по 10.03.1995 – в акціонерно-комерційному банку науково-технічного прогресу «Дніпро» на посаді старшого експерта відділу безпеки банку, в.о. начальника служби безпеки банку;

- з 04.04.1995 по 22.05.1995 – в акціонерному комерційному агропромисловому банку «Україна» на посаді начальника відділу за контрактом;

- з 23.05.1995 по 15.01.1996 – в малому приватному підприємстві «Лайон» на посаді виконавчого директора підприємства.

Спірним при вирішенні даної справи є не право позивача на призначення пенсії, оскільки таке призначення вже відбулось, а обрахунок загального стажу позивачу станом на дату звернення 19.09.2019 року з урахуванням вказаних періодів роботи.

Не зараховуючи періоди роботи: 01.06.1993-02.09.1993, 01.09.1993-10.10.1994, 20.10.1994-10.03.1995, 04.04.1995-22.05.1995, 23.05.1995- 14.01.1996 – відповідач зазначає, що у трудовій книжці на першій сторінці неможливо прочитати печатку підприємства, яке відкрило цю книжку ( НОМЕР_2 ), також неможливо прочитати назви підприємств на штампах та печатки, якими завірено звільнення.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На час первісного заповнення трудової книжки діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СССР від 20.06.1974 №162 (в редакції постанови Держкомпраці СССР від 02.08.1985 №252 зі змінами, внесеними постановою Державним комітетом СССР з праці та соціальних питань від 19.10.1990 №412.

Відповідно до п.1.2 вказаної Інструкції прийом на роботу без трудової книжки не допускається.

Згідно пунктів 2.2, 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 ДК СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу.

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 ДК СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання за обліку, врегульовано постановою Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 «Про трудові книжки робітників та службовців» та даною Інструкцією.

Відповідно до пункту 1 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 «Про трудові книжки робітників та службовців» встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих та державних службовців, кооперативних і громадських підприємств, установ та організацій, що пропрацювали більше 5 днів, в тому числі на сезонних та тимчасових роботах, а також на позаштатних працівників при умові, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 13 вказаної постанови «Про трудові книжки робітників та службовців» при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та подяки, занесені до трудової книжки за час роботи на даному підприємстві, в установі, підприємстві засвідчуються підписом керівника або спеціально уповноваженої особи та печаткою.

При цьому, відповідно до пункту 18 вказано постанови відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації.

У період внесення записів про роботу ОСОБА_1 , не зарахованих відповідачем, порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (надалі - Інструкція №58).

Згідно пункту 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до п.4.1 Інструкції №58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

З положень пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників вбачається, що необхідним реквізитом під відповідним записом у трудовій книжці працівника є печатка.

Разом з тим, обов`язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів.

Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року, справа № 275/615/17, провадження №К/9901/768/17.

Вказана позиція кореспондується з нормами Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок № 637), відповідно до пункту 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 року у справі №677/277/17, провадження №К/9901/1298/17.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

З аналізу наведених норм, судом встановлено, що відповідальність за ведення трудової книжки покладається на підприємство, відтак, відбиток печатки на трудовій книжці та на записах про звільнення не може бути підставою для виключення певних періодів роботи зі страхового стажу позивача.

Суд зазначає, що не зарахування спірного стажу ОСОБА_1 буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Суд вважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Неточність зображення печатки на записах в трудовій книжці не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

В даному випадку, позивач звертає увагу суду, що вказані записи в трудовій книжці зроблено чітко, зрозуміло та без будь-яких виправлень та неточностей, відсутні ознаки підчисток та підробок, у зв`язку з чим нечіткість відбитку печатки підприємства з якого звільнено позивача не може бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні зазначеного періоду роботи до стажу.

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи позивача відповідачем суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги відповідачем при обрахуванні стажу роботи, необхідного для призначення пенсії.

Також, суд звертає увагу, що органом пенсійного фонду не зараховано вибіркові періоди через те, що в трудовій книжці на першій сторінці неможливо прочитати печатку підприємства, яке відкрило цю книжку. Проте інші періоди роботи позивача, які не підтверджувались позивачем довідками, були зараховані до загального трудового стажу позивача, відтак, нечіткість відбитку печатки на трудовій книжці стала підставою для не зарахування лише деяких періодів роботи на вибір відповідача.

Також, в листі Чечелівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.02.2020 року за №1883-1271/Щ-02/8-0400/20 зазначено, що спірні періоди роботи позивача були не зараховані через неможливість прочитати назви підприємств на штампах та печатки, якими завірено звільнення позивача.

Проте, назву підприємства добре видно на печатці про прийняття позивача на роботу, оскільки відповідачем уточнено, що незрозумілими є лише печатки про звільнення, про незрозумілість печатки про прийняття на роботу позивача на вказаних підприємствах не вказано. Вказані печатки про прийняття та звільнення проставлені одним підприємством, відтак посилання позивача на неможливість читання назви підприємства в печатці про звільнення не є правомірною підставою для відмови у зарахуванні спірних періодів роботи.

Суд не погоджується з твердженням відповідача, викладеному в листі від 27.02.2020 року за №1883-1271/Щ-02/8-0400/20, про необхідність підтвердження спірних періодів роботи уточнюючими довідками, оскільки, як встановлено з листа Чечелівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.02.2020 року за №1883-1271/Щ-02/8-0400/20, факт початку роботи позивача на вказаних підприємствах, як і дата початку роботи, підпис уповноваженої особи та печатка підприємства, в органу пенсійного фонду сумнівів не викликає, відтак, факт роботи позивача є підтвердженим. І, як наслідок, є підтвердженою і дата звільнення з такої посади, оскільки претензій до зазначення дати та підпису уповноваженої особи про звільнення позивача відповідач не має. Сумнів у відповідача викликає лише відбиток печатки про звільнення, який в свою чергу проставлений тим підприємством, яким проставлено відбиток печатки про початок роботи, до якого у відповідача претензій не має.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у зарахуванні спірних періодів роботи, а тому порушені позивачем права підлягають відновленню судом шляхом визнання протиправними дій головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу спірних періодів та зобов`язання головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу, що надає право на призначення пенсії за віком, періодів роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.06.1993 по 02.09.1993 у Дніпропетровському заводі «Продмаш»; з 01.09.1993 по 10.10.1994 у КБ «Приватбанку»; з 20.10.1994 по 10.03.1995 в акціонерно-комерційному банку науково-технічного прогресу «Дніпро»; з 04.04.1995 по 22.05.1995 в акціонерному комерційному агропромисловому банку «Україна»; з 23.05.1995 по 15.01.1996 в малому приватному підприємстві « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

У зв`язку із задоволенням позовної вимоги про зобов`язання головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу, що надає право на призначення пенсії за віком, спірні періоди роботи ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне для повного відновлення порушених прав зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за віком, подану 19.09.2019 року, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні та зарахованих періодів роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) цим судовим рішенням.

Суд зазначає про відсутність факту порушення строків позовної давності, оскільки заяву про призначення пенсії позивачем подано 19.09.2019 року, проте рішення про призначення пенсії без врахування під час призначення пенсії спірних періодів було прийнято відповідачем 18.12.2019 року, що підтверджується даними електронного кабінету веб-порталу Пенсійного фонду України.

Таким чином, факт порушення прав позивача, встановлений судом у цьому рішенні, є триваючим та відомим позивачу лише з 18.12.2019 року, а тому судовому захисту підлягає весь період з дати, з якої позивач набув право на призначення пенсії.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.1662182027.1 від 27.03.2020 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволити.

Визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу, що враховується для призначення пенсії за віком, періодів роботи з 01.06.1993 по 02.09.1993 у Дніпропетровському заводі «Продмаш»; з 01.09.1993 по 10.10.1994 у КБ «Приватбанку»; з 20.10.1994 по 10.03.1995 в акціонерно-комерційному банку науково-технічного прогресу «Дніпро»; з 04.04.1995 по 22.05.1995 в акціонерному комерційному агропромисловому банку «Україна»; з 23.05.1995 по 15.01.1996 в малому приватному підприємстві « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу, що надає право на призначення пенсії за віком, періодів роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.06.1993 по 02.09.1993 у Дніпропетровському заводі «Продмаш»; з 01.09.1993 по 10.10.1994 у КБ «Приватбанку»; з 20.10.1994 по 10.03.1995 в акціонерно-комерційному банку науково-технічного прогресу «Дніпро»; з 04.04.1995 по 22.05.1995 в акціонерному комерційному агропромисловому банку «Україна»; з 23.05.1995 по 15.01.1996 в малому приватному підприємстві « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за віком, подану 19.09.2019 року, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні та зарахованих періодів роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) цим судовим рішенням.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук