Рішення № 89009488, 30.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2020 року Справа № 160/2316/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколайчук С.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Шмідта, 16, м. Дніпро, 49006, код ЄДРПОУ 08353525) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якій позивач просить:

- визнати протиправними дії відповідача - Дніпропетровського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки щодо визначення розмірів окладів за посадою та військовим званням, які були зазначені у довідці про розміри грошового забезпечення та надані в березні-квітні 2018 року до головного управління ПФУ в Дніпропетровській області для проведення перерахунку пенсії позивача.

- зобов`язати відповідача - Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснити перерахунок розмірів посадових окладів за посадою та за військове звання ОСОБА_1 відповідно до положень приміток додатків 1 та 14 до Постанови №704 з зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з показника « 50% розміру мінімальної заробітної плати», встановленого законом на 01.01.2018 року та множенням даного показника на відповідні тарифні коефіцієнти;

- зобов`язати відповідача направити відповідну довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що посадовими особами відповідача під час проведення розрахунку розмірів складів за посадою та військовим званням в березні-квітні 2018 року допущені порушення вимог нормативних актів (постанови Кабінету Міністрів України № 704), тобто протиправно використано показник «прожиткового мінімуму для працездатних осіб» у розмірі меншому, ніж це передбачено законодавством України.

Таким чином, такі протиправні дії відповідача щодо включення відповідачем до довідки

На думку позивача, такі дії відповідача є протиправними, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 січня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України дана справа є справою незначної складності та згідно з ст. ст. 257, 262 Кодексу адміністративного України розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС Україна) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з приписами ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалося.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 січня 2020 року відповідачу було запропоновано у разі невизнання позову протягом 15 днів з моменту отримання ухвали суду надати відзив на позовну заяву, а також встановлено третій особі строк для подання письмових пояснень протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

24.03.2020 року надійшов відзив, у якому зазначено, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки позивач перебуває на пенсійному обліку в головному управлінні Пенсійного фонду в Дніпропетровській області та отримує пенсію по лінії Міністерства оборони України згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», тому позивач отримує пенсію яка встановлена спеціальним законом, яким і визначені підстави для проведення перерахунку пенсії.

Також зазначено, що в примітках в додатку 1,12, 13, 14 Постанови № 704 до 21.02.2018 року лише дублювали п. 4 Постанови № 704, тобто юридична сила зазначених приміток прямо зазначалась нормою п. 4 Постанови № 704. При викладені в новій редакції п.4 Постанови № 704 в свої діяльності посадові особи органів державної влади повинні використовувати саме пункт 4 Постанови № 704 , а не примітки в додатках, які за змістом дублювали п. 4 Постанови № 704 до внесення змін Постановою № 103.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства оборони України та отримує пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року.

01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшено грошове забезпечення військовослужбовців, у зв`язку з чим, а також на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 01січня 2018 року.

23.12.219 року вх.. 15595 звернувся до військового комісаріату Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про складання нової довідки про грошового забезпечення ОСОБА_1 , оскільки розмір грошового забезпечення значно відрізняється від визначеного законодавством, та направлення її до головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області.

Відповіддю від 03.01.2020 року № 7/10017/3 відповідач повідомив позивача, що порядок встановлення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням відповідає вимогам п. 4 постанови Кабінету Міністру України від 31.08.2017 року № 704 (зі змінами) та враховується при встановлені окладів для військовослужбовців, що на теперішній час проходять військову службу у Збройних Силах України та інших відомствах.

Не погодившись з висновками Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.

Суд, оцінивши повідомлені сторонами обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з таких міркувань.

У відповідності до ч. 2 ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 24 Конституції України гарантує рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробітті з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст.48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постанова Кабінет Міністрів України №704 набрала чинності з 1 березня 2018 року.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103, відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до Постанови КМУ №704.

Пунктом 2 Постанови КМУ №103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

13 лютого 2008 року постановою Кабінету Міністрів України №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №45), відповідно до пункту 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п`ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.

Пунктом 4 Порядку №45 (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку) перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно- правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Згідно з частиною четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до п. а статті 13 Закону № 2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

З 01 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні від 27.03.2014 №1166-VII, яким до частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» внесені зміни, а саме, цифри "80" замінено цифрами "70".

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у редакції Закону від 27.03.2014 №1166-VII максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Водночас, пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 27.03.2014 №1166-VII передбачено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 10 грудня 2013 року № 21-420а13 та № 21-348а13, від 17 грудня 2013 року № 21- 445а13, та Верховним Судом в постановах від 03.04.2018 № 175/1665/17 та від 24.04.2018 №686/12623/17.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова №704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови № 704 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

В лютому 2018 року постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 було викладено у новій редакції, а саме: « 4.Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Однак, згідно із Приміткою 1 Додатку 1 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт та відповідно до примітки до Додатку 14 також передбачено що, оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Отже, в обох випадках визначено, що розрахунки проводяться шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що для визначення посадового окладу необхідно брати прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений для працездатних осіб на 1 січня 2018 року, а з додатків 1, 12, 13, 14 беруться лише зазначені в них коефіцієнти та множаться.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1762,00 грн., а мінімальна заробітна плата - 3 723,00 грн. Отже, 50% мінімальної заробітної плати буде складати 1861,50 гривень.

Матеріалами справи підтверджено, а саме: у відповіді відповідача на запит позивача від 03.01.2020 № 7/10017/3, що за посадою позивача встановлено 23 тарифний розряд, якому відповідає тарифний коефіцієнт позивача 2,8.

Таким чином, можна зробити висновок, що посадовий оклад позивача повинен складати: 3723,00:2=1861,50*2,8=5210,00 грн, а не 4930,00 грн, як визначено відповідачем.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним визнати протиправним дії Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо визначення розміру окладів за посадою та військовим званням, які були надані в Пенсійний фонд для розрахунку грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача - Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснити перерахунок розмірів посадових окладів за посадою та за військове звання ОСОБА_1 , відповідно до положень приміток додатків 1 та 14 до Постанови №704, з зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з показника « 50% розміру мінімальної заробітної плати», встановленого законом на 01.01.2018 року та множенням даного показника на відповідні тарифні коефіцієнти та зобов`язати відповідача направити відповідну довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року, слід зазначити про таке.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Для необхідності відновлення порушених прав позивача суд вважає необхідним дану позовну вимогу задоволити в повному обсязі.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме – у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак, з урахуванням вищевикладеного, суд зробив висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки позивач на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору та не сплачував його, розподіл судових витрат, відповідно до вимог ст. 139 КАС України, не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Шмідта, 16, м. Дніпро, 49006, код ЄДРПОУ 08353525) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задоволити.

Визнати протиправними дії Дніпропетровського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки щодо визначення розмірів окладів за посадою та військовим званням, які були зазначені у довідці про розміри грошового забезпечення та надані в березні-квітні 2018 року до головного управління ПФУ в Дніпропетровській області для проведення перерахунку пенсії позивача.

Зобов`язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснити перерахунок розмірів посадових окладів за посадою та за військове звання ОСОБА_1 відповідно до положень приміток додатків 1 та 14 до Постанови №704 з зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з показника « 50% розміру мінімальної заробітної плати», встановленого законом на 01.01.2018 року та множенням даного показника на відповідні тарифні коефіцієнти;

Зобов`язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки направити відповідну довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року.

Судові витрати у справі не стягуються.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук