Рішення № 89009432, 17.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року Справа № 160/9675/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТулянцевої І.В. при секретарі судового засіданняПрогонній В.В. за участю: представника позивача представника відповідача Горбунової А.О. Бохан О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати незаконною та скасувати постанову за №ДН1107/252АВ/ТД-ФС/517 від 21.08.2018 року про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) в розмірі 223 380 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та здійснює свою підприємницьку діяльність за адресами: по АДРЕСА_2 (павільйон), АДРЕСА_3 також по АДРЕСА_4 с АДРЕСА_3 . 02 серпня 2018 року до одного з торгівельних павільйонів прибули посадові особи Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області з інспекційним відвідуванням. Не зважаючи на те, що позивач перебувала у лікарні, вона направилась до торгівельного павільйону, де їй було вручено направлення на проведення інспекційного відвідування від 02.08.2018 № 284, лист про права та обов`язки та вимогу про надання документів №ДН1107/252/НД у строк виконання до 08-30 год. 03 серпня 2018 року. В той же день, 02.08.2018 ФОП ОСОБА_1 , надала пояснення про те, що ОСОБА_2 , яка перебувала у торгівельному павільйоні, не є працівником зазначеного павільйону або взагалі працівником ФОП ОСОБА_1 , та перебувала в ньому під час відвідування позивачем лікарні тимчасово. На вимогу інспекторів позивачем у строк були надані відповідні документи. Однак, як стало відомо позивачу у липні 2019 року, інспекторами Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області було складено акт перевірки № ДН1107/252/АВ від 03.08.2018, а також винесена Постанова про накладення штрафу №ДН1107/252АВ/ТД-ФС/517 від 21.08.2018. При цьому, вказаних документів позивач так і не отримала. Зважаючи, що на відповідача покладено обов`язок повідомити суб`єкта господарювання про дату розгляд справи про накладення штрафу, що у даному випадку здійснено не було, оскаржувана постанова №ДН1107/252АВ/ТД-ФС/517 від 21.08.2018 винесена відповідачем необґрунтовано, є протиправною та такою, що порушує права позивача.

Ухвалою суду від 08.10.2019 року позивачу поновлено строк звернення до адміністративного суду, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04 листопада 2019 року о 12:00 год.

23 жовтня 2019 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що з метою перевірки питання оформлення трудових відносин між працівниками в павільйонах та ФОП ОСОБА_1 , 02.08.2018 інспекторами Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області були здійснені заходи контролю за наступними адресами: АДРЕСА_5 , павільйон, в ході контролю якого павільйону та зазначеної адреси встановлено не було. Щодо проведення інспектування за адресою: АДРЕСА_6 , павільйон, інспектором було зафіксовано, що в павільйоні знаходилась одна працівниця, у якої інспекторами праці було придбано товар, але при цьому фіскального чека надано не було. В подальшому, до павільйону прибула позивач, де їй було пред`явлено службове посвідчення та вручено направлення на проведення інспекційного відвідування від 02.08.2018 №284, лист «Права та обов`язки об`єкта відвідування під час проведення інспекційних відвідувань або проведення невиїзних інспектувань» та вимогу про надання/поновлення документів №ДН1107/252/НД у строк виконання до 08 год. 30 хв. 03 серпня 2018 року. Також, продавцем та ФОП ОСОБА_1 були надані пояснення. За результатами заходів контролю було складено акт інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця, яка використовує найману працю №ДН1107/252/АВ від 03.08.2018 року, в якому відображено факт допущення до роботи двох осіб без укладення трудового договору, а тому, Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області обґрунтовано винесена постанова про накладення штрафу на позивача за допуск до роботи двох працівників без укладення трудового договору.

У судовому засіданні 04.11.2019 року оголошена перерва до 18.11.2019 року до 14:00 год.

15 листопада 2019 року позивачем до суду надано відповідь на відзив, в якій вказано, що відповідачем не доведено, що ОСОБА_2 є найманим працівником у ФОП ОСОБА_1 , а також те, що працівник ОСОБА_3 була допущена до роботи 02 серпня 2018 року без укладання трудового договору, оформленого наказом, в той час як позивачем були надані пояснення та відповідні документи, що спростовують такі твердження відповідача. Також зазначила, що зв`язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 не було повідомлена належним чином про встановлення будь-яких порушень, і про розгляд справи про накладення штрафу, відповідач позбавив її права на участь під час розгляду справи та надання пояснень щодо виявлених інспектором порушень.

18 листопада 2019 року у судовому засіданні оголошена перерва до 02.12.2019 до 16-00 год.

Ухвалою суду від 20.11.2019 заяву про забезпечення позову за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання незаконною та скасування постанови - повернуто без розгляду.

Ухвалою суду від 02.12.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 16.12.2019 до 16:00 год.

Ухвалою суду від 03.12.2019 зупинено стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області № ДН1107/252АВ/ТД-ФС/517 від 21.08.2018 року про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 223 380,00 грн. по виконавчому провадженню ВП № 57802484 до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі № 160/9675/19.

Ухвалою суду від 16.12.2019 від Дніпропетровської дирекції АТ «Укрпошта» витребувано докази по справі.

Ухвалою суду від 16 грудня 2019 року провадження у справі було зупинено до 20.01.2020.

На підставі ухвали суду від 20.01.2020 провадження у справі поновлено та призначено судове засідання на 20 січня 2020 року о 15 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 20.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №160/9675/19 до судового розгляду по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

20 січня 2020 року у судовому засіданні оголошена перерва до 17.02.2020 до 09:30 год.

17 лютого 2020 року у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі із викладених у позову підстав.

Представник відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві, та просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

На підставі наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 01.08.2018 №616-І та направлення на проведення інспекційного відвідування від 02.08.2018 №284 головному державному інспектору з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні ОСОБА_4 Іванівні та головному державному інспектору з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні ОСОБА_5 у період з 02.08.2018 по 03.08.2018 доручено провести інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за юридичною адресою: АДРЕСА_7 ; за місцем здійснення діяльності: АДРЕСА_6 , павільйон; АДРЕСА_5 , павільйон.

За результатами заходу контролю відповідачем складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ДН1107/252/АВ від 03.08.2018, в якому відображено наступне.

В ході проведення заходу контролю 02.08.2018 за адресою: АДРЕСА_5 , інспектором праці Аладіною О.Г. павільйона та зазначеної адреси встановлено не було.

В ході проведення заходу контролю за адресою: АДРЕСА_6 , павільйон, інспекторами праці Бабкіною В.І. та Аладіною О.Г. було встановлено, що 02.08.2018 о 10 год. 30 хв. в павільйоні знаходилась одна працівниця (як було з`ясовано пізніше - ОСОБА_2 ), у якої інспекторами праці було придбано товар, але при цьому фіскального чека надано не було. На вимогу інспекторів видати чек, продавець повідомила про відсутність касового апарату. Факт перебування на робочому місці зафіксовано фото- та відео- підтвердженням.

В ході спілкування з інспекторами працівниця зателефонувала ФОП ОСОБА_1 . За 20 хв. після розмови до павільйону під`їхала жінка, яка назвалась ОСОБА_1 та підтвердила це показавши свій паспорт.

Інспектором праці Бабкіною В.І. було пред`явлено службове посвідчення та вручено ФОП ОСОБА_1 направлення на проведення інспекційного відвідування від 02.08.2018 №284, лист «Права та обов`язки об`єкта відвідування під час проведення інспекційних відвідувань або проведення невиїзних інспектувань» та вимогу про надання/поновлення документів №ДН1107/252/НД у строк виконання до 08 год. 30 хв. 03 серпня 2018 року, що підтверджується особистим підписом позивача на вказаних документах.

За встановлених обставин та наданих позивачем та ОСОБА_2 пояснень, інспекційним відвідуванням встановлено, що ФОП ОСОБА_1 фактично допустила до роботи без оформлення трудових відносин гр. ОСОБА_2 , чим порушено вимоги ч.1 ст.21, ч.1, ч.3 ст.24 та ст.31 Кодексу законів про працю України та свідчить про відсутність офіційного працевлаштування найманої працівниці ОСОБА_2 , яка фактично виконувала обов`язки продавця без офіційного оформлення трудових відносин.

В подальшому, в ході проведення заходу контролю, ФОП ОСОБА_1 повідомила, що вона супроводить до її другого павільйону, який знаходиться згідно з реєстраційними документами за адресою:

АДРЕСА_5 , який ФОП ОСОБА_1 показала інспекторам, знаходиться у АДРЕСА_3 , номер не вказано, біля будинку АДРЕСА_8 НОМЕР_2 .

На час відвідування у павільйоні працювала продавець ОСОБА_3 , факт перебування на робочому місці зафіксовано фотопідтвердженням.

На запитання інспекторів щодо фактичного місцезнаходження павільйону у м.Новомосковську, згідно документів адреса місцезнаходження у с. Хащеве, ФОП ОСОБА_1 пояснила це тим, що це залежить від права власності на землю, на якій знаходиться павільйон у м. Новомосковську.

На виконання Вимоги про надання/поновлення документів №ДН1107/252/НД від 02.08.2018 ФОП ОСОБА_1 о 08 год. 30 хв. 03.08.2018 надала: трудовий договір №1-08, укладений 02 серпня 2018 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який є безстроковим, оплата праці встановлена у розмірі 3750 грн. на місяць, час виконання робіт з 8 до 12 та з 17 до 20 години, вихідні дні надаються - вівторок та п`ятниця; наказ №К-1/08 від 02.08.2018 про прийняття на посаду касир-продавець ОСОБА_3 з 02 серпня 2018 року з окладом згідно штатного розкладу; повідомлення про прийняття працівника на роботу від 02.08.2018 з відміткою Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

При цьому, режим роботи Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області здійснюється з понеділка по п`ятницю з 09:00 до 13:00 та з 14:00 до 18:00 (у п`ятницю-до 16:45).

Як свідчить вищенаведене, у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 приступає до роботи о 8:00 год. ранку, а Новомосковська ОДПІ, куди надавалось повідомлення про прийняття на роботу працівниці ОСОБА_3 , розпочинає свою роботу о 9 годині ранку, свідчить по те, що прийняття на роботу працівниці проводилося після початку проведення інспекційного відвідування.

Таким чином, працівницю ОСОБА_3 офіційно працевлаштовано лише на момент проведення перевірки - 02.08.2018, при фактичному виконанні нею роботи у ФОП ОСОБА_1 .

Тобто, працівницю ОСОБА_3 було допущено до роботи без укладання трудового договору, чим порушено вимоги ч.1 ст.21, ч. 1, ч.3 ст.24, Кодексу законів по працю України».

06 серпня 2018 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області винесено припис про усунення виявлених порушень №ДН1107/252/АВ/П, згідно з яким ФОП ОСОБА_1 зобов`язано у строк до 20.08.2018 письмово проінформувати управління з питань праці про усунення виявленого порушення.

У зв`язку з тим, що станом на 21.08.2018 примірник акта та припису, які направлялись поштою, не було повернуто, Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області складено акт про відмову від підпису №ДН1107/252/АВ-ВП від 21.08.2018.

На підставі статті 259 Кодексу законів про працю України, статті 53 Закону України «Про зайнятість населення», частини третьої статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пункту 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України 27 листопада 2019 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області прийнято постанову №ДН1107/252АВ/ТД-ФС/517 від 21.08.2018 про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 223 380 грн.

На підставі заяви позивача від 25.07.2019 (вх. 6707 від 01.08.2019), відповідачем були надані копії акту №ДН1107/252АВ від 03.08.2018, постанову про накладення штрафу №ДН1107/252АВ/ТД-ФС/517 від 21.08.2018.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007 року (далі - Закон №877-V).

Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп. 6 п. 4 Положення № 96).

Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці (пп. 5 пункту 6 Положення №96).

Пунктом 7 Положення №96 встановлено, що Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Отже, відповідач у справі є суб`єктом владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції щодо реалізації державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, на момент здійснення інспекційного відвідування позивача визначав Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295 (далі – Порядок №295).

Згідно з пунктом 2 Порядку №295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці.

У відповідності до пунктів 19-20 Порядку №295, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (пункт 23 Порядку №295).

Пунктом 26 Порядку №295 визначено, що у разі відмови керівника чи уповноваженого представника об`єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акта і припису акт та припис складаються у трьох примірниках.

Два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування.

Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.

У разі ненадходження в установлений строк підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - штрафи), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 (далі – Порядок №509).

Відповідно до пункту 2 Порядку №509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

За змістом пунктів 3, 4 та 6 Порядку №509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Згідно з пунктом 7 Порядку №509, справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Абзацом другим пункту 8 Порядку №509 передбачено, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Позивач у якості підстав для скасування оскаржуваної постанови зазначає, що нею не отримувались ані акт № ДН1107/252/АВ від 03.08.2018, ані постанова про накладення штрафу № ДН1107/252АВ/ТД-ФС/517 від 21.08.2018. Також зазначає, що відповідачем не було повідомлено її у встановленому порядку про дату розгляду справи про накладення штрафу.

Між тим, суд критично ставиться до вказаних тверджень та зазначає, що за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцем проживання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_7 .

Судом встановлено, що акт перевірки №ДН1107/252/АВ від 03.08.2018 та припис про усунення виявлених порушень №ДН1107/252/АВ/П від 06.08.2018 були направлені рекомендованим поштовим відправленням зі штрихкодовим ідентифікатором 4900063268190 на адресу позивача: АДРЕСА_7 , однак на адресу відповідача повернувся конверт із відміткою пошти: за закінченням терміну зберігання.

Крім того, рішенням №ДН1107/275/АВ/ТД від 13.08.2018 призначено розгляд справи про накладення штрафу на 21.08.2018 на 09 год. 15 хв.

Вказане рішення було також направлено рекомендованим поштовим відправленням зі штрихкодовим ідентифікатором 4910703946535 на адресу позивача: АДРЕСА_7 , однак на адресу відповідача повернувся конверт із відміткою пошти: за закінченням терміну зберігання.

Таким чином, є необґрунтованими посилання позивача, що останній не викликався на розгляд справи, у результаті чого був позбавлений права взяти участь у розгляді справи, за результатами якого і була винесена спірна постанова, оскільки як вже зазначалося вище, матеріали справи містять відомості про повідомлення позивача рекомендованим листом на адресу місця проживання, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Щодо суті виявлених в ході інспекційного відвідуванням порушень, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з частиною 3 статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 №413 установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.

Таким чином, з огляду на викладене, перед допуском працівника до роботи, з ним повинен бути укладений трудовий договір, а також повинно бути повідомлено орган ДФС про прийняття працівника на роботу до початку виконання роботи працівником за укладеним трудовим договором.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №822/723/17 (провадження №К/9901/3264/17).

У відповідності до абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відтак, правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору.

Як було встановлено в ході проведення інспекційного відвідування, на момент інспекційного відвідування 02.08.2018 у торгівельному павільйоні за адресою: АДРЕСА_3 , роботу продавця товарів виконувала ОСОБА_2 .

Так, 02 серпня 2018 року у присутності ФОП ОСОБА_1 працівниця павільйону власноруч надала письмові пояснення, в яких повідомила про себе наступне: гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. АДРЕСА_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_9 , працює продавцем в магазині, розташованому за адресою АДРЕСА_2 . Режим роботи з 08 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. Щодо оформлення на роботу ОСОБА_2 повідомила, що працює 02.08.2018 на заміщення ОСОБА_1 , яка хворіє. Трудова книжка не надавалась та працює безоплатно.

У позовній заяві та у поясненнях, наданих в ходів перевірки, позивач вказує про те, що 02.08.2018 в ході проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 (павільйон по АДРЕСА_2 ) було виявлено, що на час перевірки в павільйоні працювала ОСОБА_2 без оформлення трудових відносин. З приводу цього зазначила, що у зв`язку з хворобою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підміняла позивача безоплатно на час відвідування лікувального закладу. В інший час позивач працює сама. На час відсутності позивача на робочому місці в обов`язки ОСОБА_2 входило: прийом товару, продаж товару.

Відтак, суд вважає підтвердженим факт знаходження ОСОБА_2 на момент інспекційного відвідування 02.08.2018 у торгівельному павільйону.

При цьому, факт перебування у працюючому магазині лише ОСОБА_2 , за відсутності будь-яких інших осіб, уповноважених здійснювати продаж товарів, у тому числі за відсутності позивача, не є спірним. Отже, вказана особа перебувала у магазині за погодженням з власником та за його відома в якості продавця без укладення трудового договору.

Однак, обов`язковою умовою використання праці особи є укладення з нею трудового договору та повідомлення відповідного органу про прийняття працівника на роботу. Проте, доказів укладення з ОСОБА_2 трудового договору та повідомлення органу про її прийняття на роботу позивачем ані під час проведення інспекційного відвідування, ані під час судового розгляду не надано.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що ФОП ОСОБА_1 фактично допустила до роботи без оформлення трудових відносин гр. ОСОБА_2 , чим порушила вимоги ч.1 ст.21, ч.1, ч.3 ст.24 та ст.31 Кодексу законів про працю України та свідчить про відсутність офіційного працевлаштування найманої працівниці ОСОБА_2 , яка фактично виконувала обов`язки продавця без офіційного оформлення трудових відносин.

Крім того, в ході проведення заходу контролю 02.08.2018 за адресою: АДРЕСА_5 , було встановлено, що працівницю ОСОБА_3 було допущено до роботи без укладання трудового договору, чим порушено вимоги ч.1 ст.21, ч. 1, ч.3 ст.24 Кодексу законів по працю України.

Працівниця ОСОБА_3 в ході проведення перевірки надала письмові пояснення, в яких зазначила: гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українка, проживає за адресою: АДРЕСА_10 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Новомосковським РОУМВД. Працює у ФОП ОСОБА_1 на посаді продавчині в магазині по АДРЕСА_4 . Режим роботи з 08 год. 00 хв. до 22 год.00 хв., без вихідних, оформлення на роботу здійснювала ФОП ОСОБА_1 , трудові відносини оформлені згідно з наказом №4 від 17.04.2018, трудова книжка знаходиться у ФОП ОСОБА_1 , розмір заробітної плати складає 3200,00 грн., заробітна плата виплачується 1 раз на місяць, готівкою, в павільйоні працює одна.

На підтвердження існування трудових відносин між позивачем та ОСОБА_3 позивачем надано: трудовий договір №1-08 від 02.08.2018, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який є безстроковим, оплата праці встановлена у розмірі 3750 грн. на місяць, час виконання робіт з 8:00 до 12:00 та з 17:00 до 20:00 год., вихідні дні надаються у вівторок та п`ятницю; наказ №К-1/08 від 02.08.2018 про прийняття на посаду касир-продавець ОСОБА_3 з 02 серпня 2018 року з окладом згідно штатного розкладу; повідомлення про прийняття працівника на роботу від 02.08.2018 з відміткою Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Суд вважає, що вказані документи не є належними і достовірними доказами укладення трудового договору між позивачем та працівником ОСОБА_3 на момент здійснення інспекційного відвідування з огляду на те, що режим роботи Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області становить: з понеділка по п`ятницю з 09:00 год. до 13:00 год. та з 14:00 год. до 18:00 год. (у п`ятницю - до 16:45).

При цьому, у вищезазначеному трудовому договорі №1-08 від 02.08.2018 зазначено час виконання робіт для ОСОБА_3 з 8:00 год. до 12:00 год. та з 17:00 год. до 20:00 год., що також було підтверджено особистими поясненнями ОСОБА_3 .

У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 приступає до роботи о 8:00 год. ранку, а Новомосковська ОДПІ, куди надавалось повідомлення про прийняття на роботу працівниці ОСОБА_3 , розпочинає свою роботу о 9:00 год. ранку, свідчить по те, що прийняття на роботу працівниці проводилося після початку проведення інспекційного відвідування.

Крім того, ОСОБА_3 у свої поясненнях зазначила про початок роботи у ФОП ОСОБА_1 з 17.04.2018, в той час як позивачем до перевірки надано наказ №К-1/08 від 02.08.2018 про прийняття на посаду касир-продавець ОСОБА_3 з 02 серпня 2018 року, що свідчить про оформлення трудових відносин тільки 02.08.2018 (день проведення інспекційного відвідування), тобто працівницю ОСОБА_3 було допущено до роботи без укладання трудового договору, чим порушено вимоги ч.1 ст.21, ч. 1, ч.3 ст.24, Кодексу законів по працю України.

Беручи до уваги вищезазначене, суд дійшов висновку, що постанова №ДН1107/252АВ/ТД-ФС/517 від 21.08.2018 про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 223 380 грн. прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 КАС України).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем прийнято рішення у відповідності до критеріїв, визначених частиною 2 статті 2 КАС України.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, м. Дніпро, вул. Казакова, буд. 3; код ЄДРПОУ 39788766) – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 27 лютого 2020 року.

Суддя І.В. Тулянцева