Рішення № 89008932, 19.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року Справа № 160/10812/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП СТОР» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОП СТОР» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Київської міської митниці ДФС, в якій позивач просить:

1) визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів:

- №UA100000/2019/300112/2 від 20.06.2019 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2019/00154;

- №UA100120/2019/000042/2 від 25.07.2019 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2019/00196;

- №UA100000/2019/000208/2 від 11.07.2019 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2019/00178;

- №UA100120/2019/000048/2 від 09.08.2019 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2019/00219;

- №UA100000/2019/300152/2 від 07.08.2019 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2019/00215;

- №UA100120/2019/000054/2 від 10.09.2019 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2019/00255.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на виконання умов Контракту №0103/2019 від 01.03.2019, укладеного між позивачем та іноземною компанією ZHEJIANG TITAN MACHINERY CO., LTD, позивачу на умовах поставки CIF-Одесса надійшли товари:

- на суму 45 581,00 USD (доларів США) - відповідно до інвойсу INVOICE №111/19-01 від 10.05.2019 та інших документів, які позивач подав відповідачу разом з електронними митними деклараціями №UA100120/2019/202326 від 19.06.2019, №UA100120/2019/202504 від 20.06.2019 та №UA100120/2019/205287 від 24.07.2019 з метою здійснення митного оформлення товару;

- на суму 33 773,40 USD (доларів США) - відповідно до інвойсу INVOICE №116/19-01 від 31.05.2019 та інших документів, які позивач подав відповідачу разом з електронними митними деклараціями №UA100120/2019/204008 від 10.07.2019, №UA100120/2019/204087 від 10.07.2019 та №UA100120/2019/206752 від 09.08.2019 з метою здійснення митного оформлення товару;

- на суму 41 117,40 USD (доларів США) - відповідно до інвойсу INVOICE №120/19-01 від 28.06.2019 та інших документів, які позивач подав відповідачу разом з електронними митними деклараціями №UA100120/2019/206314 від 05.08.2019, №UA100120/2019/206541 від 07.08.2019 та №UA100120/2019/209355 від 09.09.2019 з метою здійснення митного оформлення товару.

Митна вартість придбаного товару визначена позивачем за основним методом, передбаченим Митним Кодексом України, а саме - за ціною договору. Однак, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідачем не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості. Вважає, що відповідач неправомірно не визнав заявлену позивачем митну вартість товару і безпідставно збільшив митну вартість товарів, оскільки надані позивачем документи не містили розбіжностей, наявних ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни.

Ухвалою суду від 11.11.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 11 526,00 грн. за заявлені вимоги немайнового характеру.

20 листопада 2019 року позивачем на виконання ухвали суду подано заяву про усунення недоліків позову та ухвалою суду від 21.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23 грудня 2019 року о 10:00 год.

09 грудня 2019 року від Київської митниці Держмитслужби надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує, оскільки під час здійснення контролю митної вартості за поданими позивачем митними деклараціями було встановлено, що надані для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності стосовно відомостей щодо включення числових значень складових митної вартості до ціни товару та відсутні відомості щодо ціни, яка сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Через те, що товариством не було подано усіх додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару, через відсутність в поданих документах усієї необхідної інформації щодо заявленої митної вартості товару, це призвело до невиконання умов застосування основного методу визначення митної вартості товарів, що імпортуються, - за ціною договору, а тому, митна вартість імпортованого товару була визначена за резервним методом відповідно до положень статті 64 Митного кодексу України. На думку відповідача, Київська митниця Держмитслужби під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішень про коригування заявленої позивачем митної вартості діяла у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

11 грудня 2019 року позивачем подано відповідь на відзив, в якій товариство не погоджується із доводами відповідача та вважає, що позивач в повному обсязі виконав приписи статті 53 Митного кодексу України і надав відповідачу достовірні відомості про визначення митної вартості, які ґрунтуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. В той час як відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливість відповідачу встановити всі складові митної вартості товарів, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим рішення про коригування митної вартості не можуть вважатися обґрунтованими та правомірними.

23 грудня 2019 року судове засідання було відкладено на 20 січня 2020 року о 08:30 год.

Ухвалою суду від 14.01.2020 у задоволенні клопотання представника Київської міської митниці ДФС про проведення судового засідання в режимі відеоконференції – відмовлено.

Ухвалою суду від 20.01.2020 року здійснено заміну відповідача його правонаступником – Київська митниця Держмитслужби.

20 січня 2020 року сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 20.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №160/10812/19 до судового розгляду по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання, а також ухвалено здійснювати подальший розгляд та вирішення адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (частина 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 КАС України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Згідно зі статтею 193 КАС України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

01.03.2019 (дата контракту згідно з додатковою угодою №1 від 04.03.2019) між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОП СТОР» (Покупець) та іноземною компанією ZHEJIANG MACHINERY CO., LTD (Продавець) року укладено зовнішньоекономічний Контракт №0103/2019, відповідно до умов якого Продавець продав, а Покупець купив товари, кількість яких, а також асортимент, ціна, загальна вартість і умови поставки зазначені в інвойсах на кожну партію товару відповідно (п.1). Ціни на товар встановлюються в доларах США, включаючи вартість тари, упаковки і маркування, а також інших витрат, оплата яких за умовами поставки в редакції Інкотермс-2010 передбачена Продавцем (в т.ч. транспортування, страхування та ін.). Загальна сума цього контракту складається із сум, виставлених Продавцем і оплачених покупцем рахунків, і становить не менше 3000000 доларів США (п.2). Поставка товарів за цим контрактом повинна бути здійснення протягом 30 днів з дати подачі заявки Покупцем. Датою поставки вважається дата коносамента і/або дата штемпеля на іншій товарно-транспортній накладній. Відправником вантажу за контрактом може виступати третя особа (п.3). Розрахунки за поставлений товар здійснюються в доларах США перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом 6 місяців з моменту поставки товару (пункт 7).

Відповідно до укладеного Контракту, Покупець замовив, а Постачальник поставив товар на суму 45 581,00 USD відповідно до ІNVOICE №111/19-01 від 10.05.2019, на суму 33 773,40 USD відповідно до ІNVOICE №116/19-01 від 31.05.2019, на суму 41 117,40 USD відповідно до ІNVOICE №120/19-01 від 28.06.2019, назва якого, кількість, ціна та інші умови обумовлено сторонами в товаро-супроводжуючих документах до зазначеного Контракту.

З метою митного оформлення товару, який надійшов позивачу на підставі інвойсу INVOICE №111/19-01 від 10.05.2019, позивач подав до Київської міської митниці ДФС електронну митну декларацію ЕМД №UA100120/2019/202326 від 19.06.2019 разом із підтверджуючими документами: декларація митної вартості за №8843; пакувальний лист PACKING LIST №111/19-01 від 10.05.2019; рахунок-проформа PROFORMA-INVOICE №111/19-01 від 10.05.2019; рахунок-фактура INVOICE №111/19-01 від 10.05.2019; коносамент BILL OF LADING №MRFB19050693 від 10.05.2019; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) А№003600 від 13.06.2019; документ про походження товару INVOICE №111/19-01 від 10.05.2019; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - Висновок експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати №ГО-1401/2 від 18.06.2019; пропозиція OFFER б/н від 10.05.2019; страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY №100716224151148842 від 10.05.2019; контракт №0103/2019 від 01.03.2019.

Однак, відповідачем було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100120/2019/00148.

З метою митного оформлення позивачем подано додаткові ЕМД №UA100120/2019/202518 від 20.06.2019, №UA100120/2019/202504 від 20.06.2019 (Товар: «частини змішувальних кранів: гусак змішувача – 2500 шт.; ручка змішувача – 1600 шт.». Торгівельна марка: ZERIX. Виробник TAIZHOU JIEXING SANITARY WARE CO., LTD. Країна виробництва CN; №UA100120/2019/205287 від 24.07.2019, «вироби сантехнічні в асортименті». Торгівельна марка: ZERIX. Виробник TAIZHOU JIEXING SANITARY WARE CO., LTD. Країна виробництва CN, з деклараціями митної вартості, та переліком документів, які зазначені в ЕМД №UA100120/2019/202326 від 19.06.2019 та додатковими документами: специфікація №1/1 до договору №0103/2019; специфікація №1/2 до договору №0103/2019; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткова угода №1 від 04.03.2019; листи про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларантом здійснена сплата різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою виходячи з найбільшої величини вартості таких товарів на суму збільшеного ПДВ у розмірі 239 882,11 грн. зазначеною у МД №UA100120/2019/202518 від 20.06.2019.

20 червня 2019 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/300112/2 від 20.06.2019, згідно з яким за результатами розгляду поданих разом з митною декларацією від 20.06.2019 №UA100120/2019/202504 документів встановлено, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) згідно інвойсу від 10.05.2019 № 111/19-01 товари постачаються в Україну морським транспортом на умовах поставки СІF-Одеса. Відповідно до положень Інкотермс-2010, при умовах поставки СІF, продавець повинен за власний рахунок укласти договори перевезення та страхування до узгодженого місця на користь покупця. При цьому, всі ризики, пов`язані з втратою чи пошкодженням товару переходять від продавця на покупця в момент передавання товару першому перевізнику. Таким чином, на момент укладання договору перевезення сума витрат на доставку може бути невідома або інформація може бути в неповному обсязі. Так до митного оформлення відповідно до пункту 8 частини 2 статті 53 МКУ не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування - відповідно умови поставки СІF продавець зобов`язаний за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття; 2) відповідно до пункту 2 контракту в ціну товару включені вартість тари, упаковки і маркування, а також інших витрат, оплати яких за умовами поставки в редакції Інкотермс-2010 передбачена Продавцем (в т.ч. транспортування, страхування), а відповідно до інвойсу від 10.05.2019 №000-041 товар поставляється на умовах СІF-Одесса (термін СІF «вартість, страхування та фрахт» означає, що продавець виконав своє зобов`язання по поставці, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження, а продажна ціна товару включає вартість товару, вартість страхування та фрахт); 3) декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних при її обчисленні відповідно до пункту 2 контракту. Експертний висновок Дніпропетровської ТПП від 10.06.2019 №ГО-1353 містить інформацію про аналіз цінової кон`юнктури ринку ідентичних та аналогічних товарів та робить посилання на ідентичні товари, в яких зазначений діапазон цін від 0,25 до 0,3 доларів за одиницю, що не дає певної інформації про відповідність ціни оцінюваного товару кон`юнктурі ринку. Комерційна пропозиція від 10.05.2019 №б/н містить цінову інформацію відповідно до інвойсу, так відповідно до ч.3 ст.53 Кодексу надаються прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, документ прийнято до уваги, але не підтверджує митної вартості. Декларантом надіслано повідомлення про відмову у подачі інших додаткових документів. Інших документів не надано.

Також, 20.06.2019 відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100120/2019/00154 про відмову у прийнятті митної декларації від 20.06.2019 №UA100120/2019/202504.

Щодо митної декларації №UA100120/2019/205287 від 24.07.2019 митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2019/000042/2 від 25.07.2019, в якому зазначено, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: згідно інвойсу від 10.05.2019 №111/19-01 товари постачаються в Україну морським транспортом на умовах поставки СІF-Одеса. Відповідно до положень Інкотермс-2010, при умовах поставки СІF, продавець повинен за власний рахунок укласти договори перевезення та страхування до узгодженого місця на користь покупця. При цьому, всі ризики, пов`язані з втратою чи пошкодженням товару переходять від продавця на покупця в момент передавання товару першому перевізнику. Таким чином, на момент укладання договору перевезення сума витрат на доставку може бути невідома або інформація може бути в неповному обсязі. Так до митного оформлення відповідно до пункту 8 частини 2 статті 53 МКУ не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування - відповідно умови поставки СІF продавець зобов`язаний за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття; 2) відповідно до пункту 2 контракту в ціну товару включені вартість тари, упаковки і маркування, а також інших витрат, оплати яких за умовами поставки в редакції Інкотермс-2010 передбачена Продавцем (в т.ч. транспортування, страхування), а відповідно до інвойсу від 10.05.2019 №111/19-01 товар поставляється на умовах СІF-Одесса (термін СІF «вартість, страхування та фрахт» означає, що продавець виконав своє зобов`язання по поставці, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження, а продажна ціна товару включає вартість товару, вартість страхування та фрахт); 3) декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних при її обчисленні відповідно до пункту 2 контракту. Надана комерційна пропозиція уявляє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Так, згідно норм зазначеної статті, під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості. Висновок Дніпропетровської торгово-промислової палати від 18.06.2019 №ГО-1401/2 наданий без врахування доставки до порту України, оскільки він містить посилання на зовнішні джерела інформації, в яких цінова інформація наведена на умовах FОВ-порти Китаю. Отже, наданий документ підтверджує наведені вище сумніви митниці щодо включення складових до ціни товару. Враховуючи, що декларантом не надано інших документів, які спростовують наведені у запиті розбіжності щодо складових митної вартості, надані декларантом документи вважаються такими, які не містять інформації щодо складових митної вартості. Таким чином, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СІF витрат, пов`язаних з транспортуванням та страхуванням товарів до названого порту призначення.

За результатами перевірки митної декларації №UA100120/2019/205287 від 24.07.2019 відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2019/00196.

З метою митного оформлення товару, який надійшов позивачу на підставі інвойсу INVOICE №116/19-01 від 31.05.2019, позивачем до митного органу подано ЕМД №UA100120/2019/204008 від 10.07.2019 разом із підтверджуючими документами: декларація митної вартості за №8933; пакувальний лист PACKING LIST №116/19-01 від 31.05.2019; рахунок-проформа PROFORMA-INVOICE №116/19-01 від 31.05.2019; рахунок-фактура INVOICE №116/19-01 від 31.05.2019; коносамент BILL OF LADING №MRFB 19060523 від 31.05.2019; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) А№005077 від 08.07.2019; документ про походження товару INVOICE №116/19-01 від 31.05.2019; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - Висновок експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати №ГО-1597 від 09.07.2019; пропозиція OFFER б/н від 31.05.2019; страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY №100716224151149002 від 31.05.2019; контракт №0103/2019 від 01.03.2019; лист від 11.07.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Також, була подана додаткова митна декларація №UA100120/2019/204086 від 10.07.2019 з декларацією митної вартості та вищезазначеним переліком документів, однак на етапі перевірки вказаної митної декларації відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100120/2019/00177.

З метою митного оформлення, декларантом подано додаткові ЕМД №UA100120/2019/204193 від 11.07.2019, а також №UA100120/2019/204087 від 10.07.2019 (товар №1: «вироби сантехнічні: кран для холодної води CHAMPION латунь - 924 шт., торгівельна марка: CHAMPION. Виробник ZHEJIANG BOQING SANITARYWARE CO.,LTD. Країна виробництва CN»; товар № 2 «Частини змішувальних кранів: ручка змішувача CHAMPION силумін - 1200 шт. Торгівельна марка: CHAMPION, Виробник ZHEJIANG BOQING SANITARYWARE CO.,LTD. Країна виробництва CN») та №UA100120/2019/206752 («вироби сантехнічні в сортименті, змішувачі для кухні та ванни, Торгівельні марки: CHAMPION, G -FERRO, ARMATA, MASTER.; виробник ZHEJIANG BOQING SANITARYWARE CO.,LTD. Країна виробництва CN»), з деклараціями митної вартості, та переліком документів, які зазначені в ЕМД №UA100120/2019/204008 від 10.07.2019 та додатковими документами, зокрема: специфікація №2/1 до договору №0103/2019; специфікація №2/2 до договору №0103/2019; листи про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

На вимогу митного органу декларантом здійснена сплата різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою виходячи з найбільшої величини вартості таких товарів на суму збільшеного ПДВ у розмірі 173 337,77 грн., зазначеною у МД №UA100120/2019/204193 від 11.07.2019.

11 липня 2019 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/000208/2, в якому зазначено, що митна вартість імпортованих товарів, заявлених до митного контролю та митного оформлення за митною декларацією від 10.07.2019 №UA100120/2019/204087 не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) відповідно до частини 6 статті 54 та частини 2 статті 58 МКУ з наступних підстав. Під час здійснення контролю митної вартості за митною декларацією від 10.07.2019 №UA100120/2019/204087 встановлено, що надані для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності стосовно відомостей щодо включення числових значень складових митної вартості до ціни товару та відсутні відомості щодо ціни, яка сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Так, положеннями наданого контракту від 01.03.2019 №0103/2019 між «ZHEJІANG TITAN MACHINERY CO.,LTD.» (Китай) - Продавець та ТОВ «ТОП СТОР» - Покупець (далі - Контракт), а саме згідно п. 1 Контракту, кількість, асортимент, ціни, загальна вартість та умови поставки зазначаються у інвойсі. Згідно надано інвойсу від 31.05.2019 №116/19-014, товар поставляється в Україну на умовах СІF-Одесса. Міжнародний торговий термін (умова) СІF «Cost, Insurance and Kreight» (... named port of destination) Вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення). Термін «вартість, страхування та фрахт» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміна СІF на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Таким чином, всі додаткові витрати та ризики під час транспортування покладається на покупця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Пунктом 2.1 Контракту передбачено, що до ціни товару включено вартість тари, пакування та маркування, а також інших витрат, зокрема транспортування та страхування. Разом із тим, в коносаменту від 31.05.2019 №MRFB19060523 у відповідній графі містить інформацію щодо фрахту «FREIGHT AS ARRANGED», що згідно словника морських термінів означає «фрахт за домовленістю...». Таким чином, відсутня інформація щодо передплати за фрахт відправником (продавцем) як це передбачено комерційним терміном СІF. Також, наданий для підтвердження витрат на страхування страховий поліс від 31.05.2019 №PYIE10007637014626210 містить інший номер інвойсу, коносаменту, іншу вагу брутто та страхова сума 45053,29 дол. США не відповідає добутку «сума інвойса +10%», як передбачено світовою практикою щодо страхування вантажів. Надана до митного оформлення специфікація від 31.05.2019 №2/2, згідно якої заявлена митна вартість товару не містить умов поставки та не передбачена умовами Контракту. Таким чином за результатами контролю митної вартості відповідно до частини 2 статті 54 МКУ встановлено розбіжності у даних складових митної вартості, зокрема такими як транспортування та страхування. Таким чином декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СІF витрат, пов`язаних з транспортуванням та страхуванням товарів до названого місця призначення. Декларант надав новий страховий поліс від 31.05.2019 №1007716224151149002, висновок про вартісні характеристики товарів від 09.07.2019 №ГО-1597 та комерційну пропозицію продавця. За результатами опрацювання додатково наданих декларантом документів встановлено, що страховий поліс не містить інформації щодо страхувальника, застрахованої особи, номера контракту, ваги та іншої інформації для ідентифікації даного документу з поставкою оцінюваного товару. Посилання на №116/19-01 (без дати) не можливо розглядати достатньою підставою для ідентифікації, оскільки за таким номером до митного оформлення надано проформу-інвойс, інвойс та пакувальний лист. Також відсутня дата документу. Відсутність перекладу в порушення вимог статті 254 Кодексу не дозволяє митниці здійснити перевірку достовірності наведених у документі відомостей. Отже, страховий поліс не підлягає ідентифікації та перевірці. Надана комерційна пропозиція уявляє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Так, згідно норм зазначеної статті, під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості. Висновок Дніпропетровської торгово-промислової палати від 09.07.2019 №ГО-1597 наданий без врахування доставки до порту України, оскільки він містить посилання на зовнішні джерела інформації, в яких цінова інформація наведена на умовах FОВ-порти Китаю. Отже, наданий документ підтверджує наведені вище сумніви митниці щодо включення складових до ціни товару. Враховуючи, що декларантом не надано інших документів, які спростовують наведені у запиті розбіжності щодо складових митної вартості, надані декларантом документи вважаються такими, які не містять інформації щодо складових митної вартості. Таким чином, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СІF витрат, пов`язаних з транспортуванням та страхуванням товарів до названого порту призначення.

У зв`язку з прийняттям вказаного рішення, відповідачем оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100120/2019/00178.

При перевірці митної декларації №UA100120/2019/206752 від 09.08.2019, відповідач карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100120/2019/00219 відмовив у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин прийняття митним органом рішення про визначення митної вартості товару №UA100120/2019/000048/2 від 09.08.2019.

Так, у вищевказаному рішенні №UA100120/2019/000048/2 від 09.08.2019 відповідач зазначив, що за результатами розгляду поданих разом з митною декларацією від 09.08.2019 №UA100120/2019/206752 документів встановлено, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) згідно інвойсу від 31.05.2019 №116/19-01 товари постачаються в Україну морським транспортом на умовах поставки СІF-Одеса. Відповідно до положень Інкотермс-2010, при умовах поставки СІF, продавець повинен за власний рахунок укласти договори перевезення та страхування до узгодженого місця на користь покупця. При цьому, всі ризики, пов`язані з втратою чи пошкодженням товару переходять від продавця на покупця в момент передавання товару першому перевізнику. Таким чином, на момент укладання договору перевезення сума витрат на доставку може бути невідома або інформація може бути в неповному обсязі. Так, до митного оформлення відповідно до пункту 8 частини 2 статті 53 МКУ не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування - відповідно умови поставки СІF продавець зобов`язаний за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, па умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття; 2) відповідно до пункту 2 контракту в ціну товару включені вартість тари, упаковки і маркування, а також інших витрат, оплати яких за умовами поставки в редакції Інкотермс-2010 передбачена Продавцем (в т.ч. транспортування, страхування), а відповідно до інвойсу від 31.05.2019 №116/19-01 товар поставляється на умовах CIF-Oдecca (термін CIF «вартість, страхування та фрахт» означає, що продавець виконав своє зобов`язання по поставці, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження, а продажна ціна товару включає вартість товару, вартість страхування та фрахт); 3) декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних при її обчисленні відповідно до пункту 2 контракту. В якості додаткових документів декларантом надано експертний висновок Дніпропетровської ТПП від 09.07.2019 №ГО-1401/2, страховий поліс від 31.05.2019 №4806115234041, комерційна пропозиція від 31.05.2019 №б/н. Надана комерційна пропозиція уявляє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Так, згідно норм зазначеної статті, під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості. Висновок Дніпропетровської торгово-промислової палати від 09.07.2019 №ГО-1401/2 наданий без врахування доставки до порту України, оскільки він містить посилання на зовнішні джерела інформації, в яких цінова інформація наведена на умовах FOB-порти Китаю. Отже, наданий документ підтверджує наведені вище сумніви митниці щодо включення складових до ціни товару. Враховуючи, що декларантом не надано інших документів, які спростовують наведені у запиті розбіжності щодо складових митної вартості, надані декларантом документи вважаються такими, які не містять інформації щодо складових митної вартості. Таким чином, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням та страхуванням товарів до названого порту призначення.

З метою митного оформлення товару, який надійшов на підставі інвойсу INVOICE №120/19-01 від 28.06.2019, позивачем до митного органу подано ЕМД №UA100120/2019/206314 від 05.08.2019 разом із наступними документами: декларація митної вартості за №9059; пакувальний лист PACKING LIST №120/19-01 від 28.06.2019; рахунок-проформа PROFORMA-INVOICE №120/19-01 від 28.06.2019; рахунок-фактура INVOICE №120/19-01 від 28.06.2019; коносамент BILL OF LADING №MRFB 19062598 від 28.06.2019; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) А№005289 від 02.08.2019; документ про походження товару INVOICE №120/19-01 від 28.06.2019; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертного організацією - Висновок експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати №ГО-1786/1 від 05.08.2019; пропозиція OFFER б/н від 28.06.2019; страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY №100716224151153775 від 28.06.2019; контракт №0103/2019 від 01.03.2019; лист від 05.08.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Також, позивачем була подана додаткова (тимчасова) митна декларація №UA100120/2019/206542 від 07.08.2019 з декларацією митної вартості та вищезазначеним переліком документів, однак на етапі перевірки митної декларації №UA100120/2019/206542 від 07.08.2019 відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100120/2019/00214, у зв`язку з чим з метою митного оформлення товару позивачем подано додаткові ЕМД: №UA 100120/2019/206580 від 07.08.2019, а також №UA100120/2019/206541 (товар №1: «Частини змішувальних кранів: гусак для змішувача EUROPRODUCT - 4000 шт., комплект ручок + кранбукса для змішувача EUROPRODUCT - 4400 шт., Торгівельна марка: EUROPRODUCT. Виробник TAIZHOU JIEXING SANITARY WARE CO., LTD. Країна виробництва CN.»; товар № 2 «Обладнання для фільтрування рідин: фільтр грубой очистки, сантехнічний - 8000 шт., Торгівельна марка: САНКОМ. Виробник TAIZHOU JIEXING SANITARY WARE CO., LTD. Країна виробництва CN») та №UA100120/2019/209355 («Вироби сантехнічні в асортименті». Торгівельна марка: EUROPRODUCT, ZERIX. Виробник TAIZHOU JIEXING SANITARY WARE CO., LTD. Країна виробництва CN) з деклараціями митної вартості та переліком документів, які зазначені в ЕМД №UA100120/2019/206314 від 05.08.2019 та додатковими документами, зокрема: специфікація №3/1 до договору №0103/2019; специфікація №3/2 до договору №0103/2019; листи про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Також, на вимогу митного органу, декларантом здійснена сплата різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою виходячи з найбільшої величини вартості таких товарів на суму збільшеного ПДВ у розмірі 188 138,14 грн. зазначеною у МД №UA100120/2019/206580 від 07.08.2019.

За результатами розгляду поданих документів разом з митною декларацією від 07.08.2019 №UA100120/2019/206541, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/300152/2 від 07.08.2019, відповідно до якого документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) згідно інвойсу від 28.06.2019 № 120/19-01 товари постачаються в Україну морським транспортом на умовах поставки СІF-Одеса. Відповідно до положень Інкотермс-2010, при умовах поставки СІF, продавець повинен за власний рахунок укласти договори перевезення та страхування до узгодженого місця на користь покупця. При цьому, всі ризики, пов`язані з втратою чи пошкодженням товару переходять від продавця на покупця в момент передавання товару першому перевізнику. Таким чином, на момент укладання договору перевезення сума витрат на доставку може бути невідома або інформація може бути в неповному обсязі. Так до митного оформлення відповідно до пункту 8 частини 2 статті 53 МКУ не подано страхові документи, а також документи, то містять відомості про вартість страхування - відповідно умови поставки СІF продавець зобов`язаний за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття; 2) відповідно до пункту 2 контракту в ціну товару включені вартість тари, упаковки і маркування, а також інших витрат, оплати яких за умовами поставки в редакції Інкотермс-2010 передбачена Продавцем (в т.ч. транспортування, страхування), а відповідно до інвойсу від 29.06.2019 №119/19-01 товар поставляється на умовах CIF-Oдесca (термін CIF «вартість, страхування та фрахт» означає, що продавець виконав своє зобов`язання по поставці, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження, а продажна ціна товару включає вартість товару, вартість страхування та фрахт); 3) декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних при її обчисленні відповідно до пункту 2 контракту. В якості додаткових документів декларантом надано експертний висновок Дніпропетровської ТПП від 05.08.2019 №ГО-1786/1, страховий поліс від 28.06.2019 №100716224151153775, комерційна пропозиція від 28.06.2019 №б/н. Надана комерційна пропозиція уявляє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Так, згідно норм зазначеної статті, під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості. Висновок Дніпропетровської торгово-промислової палати від 05.08.2019 №ГО-1786/1 наданий без врахування доставки до порту України, оскільки він містить посилання на зовнішні джерела інформації, в яких цінова інформація наведена на умовах FOB-порти Китаю. Отже, наданий документ підтверджує наведені вище сумніви митниці щодо включення складових до ціни товару. Враховуючи, що декларантом не надано інших документів, які спростовують наведені у запиті розбіжності щодо складових митної вартості, надані декларантом документи вважаються такими, які не містять інформації щодо складових митної вартості. Таким чином, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням та страхуванням товарів до названого порту призначення.

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості №UA100000/2019/300152/2 від 07.08.2019, відповідачем оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100120/2019/00215.

Щодо митної декларації від 09.09.2019 №UA100120/2019/209355 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2019/000054/2 від 10.09.2019, відповідно до якого документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) згідно інвойсу від 28.06.2019 № 120/19-01 товари постачаються в Україну морським транспортом на умовах поставки СІF-Одеса. Відповідно до положень Інкотермс-2010, при умовах поставки СІF продавець повинен за власний рахунок укласти договори перевезення та страхування до узгодженого місця на користь покупця. При цьому, всі ризики, пов`язані з втратою чи пошкодженням товару переходять від продавця на покупця в момент передавання товару першому перевізнику. Таким чином, на момент укладання договору перевезення сума витрат на доставку може бути невідома або інформація може бути в неповному обсязі так до митного оформлення відповідно до пункту 8 частини 2 статті 53 МКУ не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування - відповідно умови поставки СІF продавець зобов`язаний за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття; 2) відповідно до пункту 2 контракту в ціну товару включені вартість тари, упаковки і маркування, а також інших витрат, оплати яких за умовами поставки в редакції Інкотермс-2010 передбачена Продавцем (в т.ч. транспортування, страхування), а відповідно до інвойсу від 28.06.2019 №120/19-01 товар поставляється на умовах СІF-Одесса (термін СІF «вартість, страхування та фрахт» означає, що продавець виконав своє зобов`язання по поставці, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження, а продажна ціна товару включає вартість товару, вартість страхування та фрахт); 3) декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних при її обчисленні відповідно до пункту 2 контракту. В якості додаткових документів декларантом надано експертний висновок Дніпропетровської ТПП від 05.08.2019 №ГО-1786/1, страховий поліс від 28.06.2019 №б/н, комерційна пропозиція від 28.06.2019 №б/н. Аналізуючи надані додаткові документи, встановлено наступне: 05.08.2019 №ГО-1786/1 містить інформацію про аналіз цінової кон`юнктури ринку ідентичних та аналогічних товарів та робить посилання на інші найменування та характеристики товарів ніж оцінювані, ще не дає певної інформації про відповідність ціни оцінюваного товару кон`юнктурі ринку. Комерційна пропозиція від 28.06.2019 №б/н містить цінову інформацію відповідно до інвойсу, відповідно до ч.3 ст.53 Кодексу надаються прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, документ прийнято до уваги, але не підтверджує митної вартості товару. Декларантом надіслано повідомлення про відмову у подачі інших документів. Інших документів не надано.

Також, відповідачем прийнято картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100120/2019/00255.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів та картками відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 5 статті 382 Господарського кодексу України права та обов`язки сторін зовнішньоекономічного договору (контракту) визначаються правом місця його укладення, якщо сторони не погодили інше. Порядок визначення права, яке має застосовуватися до договору (контракту) у разі недосягнення згоди сторін стосовно вказаного порядку, встановлюється законом про зовнішньоекономічну діяльність.

За загальним правилом, передбаченим нормами статті 692 Цивільного кодексу України, оплата товару за договором передбачена після передання товару чи товаророзпорядчих документів.

Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), то покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. А якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 49 Митного кодексу України (далі – МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як передбачено частиною 1 статті 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

За змістом приписів частин 1, 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частини 1-2 статті 52 МК України).

Згідно з частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

При цьому, частиною 2 статті 53 МК України закріплено вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення пункту 2 частини 5 статті 54 МК України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до частини 3 статті 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 1 статті 55 МК України закріплено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу приписів частин 2-8 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 статті 54 МК України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявлених за електронними митними деклараціями, встановив, що в наданих позивачем документах є розбіжності: декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних при її обчисленні відповідно до пункту 2 контракту, а відповідно до пункту 2 контракту в ціну товару включені вартість тари, упаковки і маркування, а також інших витрат, оплати яких за умовами поставки в редакції Інкотермс-2010 передбачена Продавцем (в т.ч. транспортування, страхування).

Однак, викладені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості товарів доводи суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

Згідно з правилами Інкотермс-2010 умови поставки CIF («вартість, страхування, фрахт») Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, проте ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять від Продавця на Покупця. Додатково до цього, саме умовами терміну CIF передбачено, що на Продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь Покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення.

Таким чином, поставка товару на умовах CIF зобов`язує продавця укласти договір страхування та сплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення, витрати за страхування та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

Отже, наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки CIF, Сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару, фрахт або транспортні витрати, а також вартість страхування для морських перевезень.

З урахуванням вказаного, поставка товару на умовах CIF передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені вартість товару, фрахт або транспортні витрати, а також вартість страхування для морських перевезень.

Відтак, додаткові витрати на транспортування товару позивачем не було понесено.

Також судом встановлено, що наведеними умовами поставки CIF (в редакції Incoterms 2010) не врегульоване питання включення у ціну товару тари, упаковки та маркування. Тому позивач додатково виніс ці відомості окремо у пункт 2 контракту №0103/2019 від 01.03.2019 як такі, які були погоджені ним з постачальником при укладенні цього Контракту. При цьому, постачальник не висунув покупцю вимоги відшкодувати витрати на страхування та транспортні витрати за наведеними умовами поставки.

Крім того, відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості (ДМВ), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за №984/21296, у гр.20 підлягають відображенню витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, а гр.22 підлягають відображенню витрати на страхування оцінюваних товарів - тільки якщо всі ці витрати (і транспортування, і страхування) відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(a) ДМВ).

Відповідно до даних графи 20 кожної з поданих Декларацій митної вартості до МД «витрати на транспортування до місця доставки по товару №№ », як і дані гр.22 2 витрати на страхування», дорівнюють 0,00 грн.

Отже, відсутність даних у гр.20 та гр.22 додатково свідчить про те, що відповідні витрати були враховані Постачальником саме у ціні товару.

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати України» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, саме Торгово-Промислові Палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних осіб експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Відповідно до частини 2 статті 11 вказаного Закону, методичні та експертні документи, видані Торгово-промисловою палатою в межах її повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Суд зауважує, що ст. 54 МК України не містить положень, що надають представникам митного органу під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, не приймати до уваги експертні документи.

За таких обставин, суд критично ставиться до тверджень відповідача стосовно того, що надані до митного оформлення висновки Дніпропетровської торгово-промислової палати від 09.07.2019 №ГО-1401/2; від 09.07.2019 № ГО – 1597; від 05.08.2019 № ГО-1786/1 лише підтверджують наведені сумніви митниці щодо включення складових до ціни товару.

Стосовно зауважень митниці про відсутність перекладу страхового полісу, суд відмічає, що зі змісту рішення про коригування митної вартості №UA10000/2019/000208/2 від 11.07.2019 вбачається, що документів, які б свідчили про витребування у декларанта перекладу з іноземної мови на українську тих документів, які нібито складені іншою мовою, ніж мова міжнародного спілкування, відповідач не витребував у позивача.

Згідно з пунктом 7 частини 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на страхування товарів.

Таким чином, відповідно до умов поставки за контрактом від 01.03.2019 №0103/2019 та наявними у справі товаросупровідними документами, всі витрати (транспортування, страхування товару тощо) вже були включені продавцем в ціну товару, відображену у документах, наданих митному органу для митного оформлення. Тому надання додаткових документів, як і необхідність окремого відображення в них вартості витрат зі страхування, митним законодавством не передбачається.

У зв`язку з наведеним, суд вважає, що доводи, що зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд також звертає увагу на те, що приписами частини 6 статті 54 МК України встановлено правило, за яким митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: для підтвердження митної вартості товару.

З аналізу наведених норм вбачається, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Проте, відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що позивачем заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення даних складових.

Крім того, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач вказав про те, що, оскільки позивачем було надано документи, які містять розбіжності та не містять відомостей щодо числових значень складових митної вартості, митним органом здійснено аналіз можливості застосування наступних методів визначення митної вартості.

Так, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв`язку із тим, що відсутні ціни угоди на ідентичні товари відповідно до умов, зазначених у статті 59 Кодексу. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв`язку із тим, що ціни угоди на подібні товари не прийняті органом доходів і зборів відповідно до умов, зазначених у статті 60Кодексу або прийняті митним органом не найближчим часом. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв`язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до положень статті 62 Кодексу. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв`язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням умов, зазначених у статті 63 Кодексу.

При цьому, відповідач не зазначив, яким саме за якісними характеристиками (подібним чи аналогічним) є товар, митне оформлення якого вже здійснене.

Суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення невизначеного товару не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, а також не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Згідно з положеннями статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-XII, зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Частиною 1 статті 6 Господарського кодексу України визначено, що загальними принципами господарювання в Україні є: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб`єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв`язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

За змістом приписів статей 179, 189, 190 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення; суб`єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни; ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін; вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Отже, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Так, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

З урахуванням зазначеного, суд робить висновок, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Беручи до уваги те, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами, а наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 07.11.2019 у справі №160/1329/19 (адміністративне провадження №К/9901/25744/19).

Враховуючи наведене, зважаючи на встановлені обставини, у тому числі, щодо надання декларантом митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню, суд погоджується із позицією позивача щодо протиправності оскаржуваних рішень Київської міської митниці ДФС №UA100000/2019/300112/2 від 20.06.2019 року, №UA100120/2019/000042/2 від 25.07.2019, №UA100000/2019/000208/2 від 11.07.2019, №UA100120/2019/000048/2 від 09.08.2019, №UA100000/2019/300152/2 від 07.08.2019, №UA100120/2019/000054/2 від 10.09.2019.

Відтак, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС №UA100120/2019/00154, №UA100120/2019/00196, №UA100120/2019/00178, №UA100120/2019/00219, №UA100120/2019/00215, №UA100120/2019/00255 також є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 КАС України).

В ході розгляду справи відповідачем не були наведені докази правомірності оскаржуваних рішень, у зв`язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат слід здійснити у відповідності до положень частини 1 статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП СТОР» (49005, місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, будинок 21; ідентифікаційний код 41618110) до Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8-а; ідентифікаційний код 43337359) про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови – задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/300112/2 від 20.06.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС №UA100120/2019/00154.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA100120/2019/000042/2 від 25.07.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС №UA100120/2019/00196.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/000208/2 від 11.07.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці №UA100120/2019/00178.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA100120/2019/000048/2 від 09.08.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці №UA100120/2019/00219.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/300152/2 від 07.08.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці №UA100120/2019/00215.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA100120/2019/000054/2 від 10.09.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці №UA100120/2019/00255.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП СТОР» за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби судові витрати з оплати судового збору у розмірі 21 329,39 грн. (двадцять одна тисяча триста двадцять дев`ять гривень тридцять дев`ять копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева