Ухвала суду № 89008799, 29.04.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

29 квітня 2020 р. Справа № 120/1764/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Бошкова Юлія Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_4 ), ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_5 ), ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_6 ), ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_9 , АДРЕСА_6 ), ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_10 , АДРЕСА_7 ), ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_11 , АДРЕСА_7 ), ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_12 , АДРЕСА_7 ), ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_13 , АДРЕСА_8 ), ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_14 , АДРЕСА_8 ), ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_15 , АДРЕСА_9 ) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053) про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_4 ), ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_5 ), ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_6 ), ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_9 , АДРЕСА_6 ), ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_10 , АДРЕСА_7 ), ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_11 , АДРЕСА_7 ), ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_12 , АДРЕСА_7 ), ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_13 , АДРЕСА_8 ), ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_14 , АДРЕСА_8 ), ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_15 , АДРЕСА_9 ) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053) про зобов`язання вчинити дії.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Частиною 1 статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Водночас положення статей 160, 161 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недодержання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року.

Так, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Крім того, згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» починаючи з 01.01.2020 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 2102,00 грн.

Таким чином, у 2020 році для фізичних осіб ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 840,80 грн.

Позивачі звертаючись до адміністративного суду просять зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб завершити процедуру проведення відшкодування за вкладами позивачів, розміщеними у ПАТ "Радикад Банк", шляхом включення позивачів до Загального реєстру, затвердження його виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, проведення виплат гарантованих сум відшкодування (через банки-агенти) ОСОБА_16 , за договором банківського вкладу №18-23046, у розмірі 198400 гривень; ОСОБА_17 , за договором банківського вкладу № 18 - 23031, у розмірі 198400 гривень; ОСОБА_3 , за договором банківського вкладу №18-23039, у розмірі 198400 гривень; ОСОБА_4 , за договором банківського вкладу №18-23049, у розмірі 198400 гривень; ОСОБА_5 , за договором банківського вкладу №18-23043, у розмірі 198400 гривень; ОСОБА_6 , за договором банківського вкладу №18-23033, у розмірі 198400 гривень; ОСОБА_7 , за договором банківського вкладу №18-23045, у розмірі 198400 гривень; ОСОБА_8 , за договором банківського вкладу №18-23032, у розмірі 198400 гривень; ОСОБА_9 , за договором банківського вкладу №18-23030, у розмірі 198400 гривень; ОСОБА_10 , за договором банківського вкладу №18-23041, у розмірі 198400 гривень; ОСОБА_11 , за договором банківського вкладу №18-23035, у розмірі 198400 гривень; ОСОБА_12 , за договором банківського вкладу №18-23029, у розмірі 198400 гривень; ОСОБА_13 , за договором банківського вкладу №18-23038, у розмірі 198400 гривень; ОСОБА_14 , за договором банківського вкладу №18- 23037, у розмірі 198400 гривень; ОСОБА_15 , за договором банківського вкладу №18- 23040, у розмірі 198400 гривень.

Відтак, заявлені позивачами вимоги суд вважає вимогами немайнового характеру.

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до адміністративного суду з відповідними позовними вимогами становить 840,80 грн. з кожного з позивачів окремо.

Водночас до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору, разом із тим у позовній заяві позивачами заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по суті.

Обґрунтовуючи заявлено клопотання позивачі зазначили, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення лікування коронавірусної хвороби (СОVID-19)», постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУШ-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» в Україні запроваджено карантин, внаслідок якого позивачі були змушені припинити трудову діяльність, тому наразі не отримають доходів.

Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України № 3674-VІ "Про судовий збір".

Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Разом з тим, позивачами не долучено до матеріалів справи документів щодо їх доходів за 2019 рік.

Також суд зазначає, що судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України №3674-VІ "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому, положення Закону України "Про судовий збір" кореспондуються з положеннями статті 2 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов`язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.

Стаття 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.

Однак, з урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, податкова декларація про доходи, тощо). Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на цю особу.

У розумінні приписів статті 8 Закону України № 3674-VІ "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів.

Водночас, позивачем не надано суду достатніх та належних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як підстави для звільнення від сплати судового збору.

Крім того, статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право (а не обов`язок) суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Сплата ж судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом. Визначення ж майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Суд зазначає, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.

За таких обставин, позивачам слід надати документ про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі по 840,80 грн. від кожного з позивачів окремо.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини («Пелевін проти України», № 24402/02, від 20 травня 2010 року, п. 27; «Наталія Михайленко проти України», № 49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Згідно з іншою позицією ЄСПЛ, обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland», № 28249/95, п. 55).

Водночас встановлена законом вимога щодо судового збору сама собою не розглядається ЄСПЛ як порушення права на доступ до суду («Urbanek v. Austria», № 35123/05).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 256, 293, 294 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_4 ), ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_5 ), ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_6 ), ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_9 , АДРЕСА_6 ), ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_10 , АДРЕСА_7 ), ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_11 , АДРЕСА_7 ), ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_12 , АДРЕСА_7 ), ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_13 , АДРЕСА_8 ), ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_14 , АДРЕСА_8 ), ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_15 , АДРЕСА_9 ) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053) про зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом надання суду документу про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі по 840,80 грн. від кожного з позивачів окремо.

3. Відповідно до п. 9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX, у випадку неможливості виконання процесуального обов`язку щодо усунення недоліків позовної заяви у строк встановлений цією ухвалою, такий строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

4. Дану ухвалу направити позивачам.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна