Ухвала суду № 89007888, 30.04.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"30" квітня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1092/20

Суддя Конюх О.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Електро-ресурс» від 28.04.2020 про забезпечення позову (до подання позовної заяви) у справі

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Електро-ресурс» (04053, м. Київ,

вул. Січових Стрільців, буд. 77, поверх 8, офіс 16, ідентифікаційний

код 41801199),

до комунального підприємства Броварської міської ради Київської області

«Броваритепловодоенергія» (07400, Київська область, м. Бровари, вул.

Грушевського 3-А, ідентифікаційний код 13711949)

про стягнення 9 549 838,88 грн.,

без виклику представників,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Електро-ресурс», м. Київ (далі по тексту - ТОВ "Електро-ресурс") 30.04.2020 звернулось до господарського суду Київської області із заявою від 28.04.2020 про забезпечення позову (до подання позовної заяви), в якій просить суд:

- вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які обліковуються на будь-яких банківських рахунках Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія» в сумі заявлених позовних вимог – 9 549 838,88 грн., з яких сума основного боргу - 9 407 948,51 грн., пеня - 123 382,93 грн., 3% річних - 18 507,44 грн.

Вказана заява мотивована тим, що ТОВ «Електро-ресурс» має намір звернутися до господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія», м. Бровари (далі по тексту - КП «Броваритепловодоенергія») про стягнення заборгованості за договором №398-19 про постачання (закупівлю) електричної енергії від 09.10.2019 в сумі 9 549 838,88 грн., з яких 9 407 948,51 грн. основного боргу за листопад та грудень 2019 року, 123 382,93 грн. пені, 18 507,44 грн. 3% річних. За умовами договору оплата спожитої електроенергії повинна була здійснена у строк, вказаний у рахунку. Заявник твердить, що строк оплати сплив 17.03.2020, однак кошти на рахунок постачальника не надійшли.

Заявник твердить, що у відповідь на претензію КП «Броваритепловодоенергія» надало заявнику лист від 04.03.2020 №01-608, у якому фактично визнало існування боргу та повідомило про неможливість оплати рахунків.

Заявник твердить, що забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконання у випадку задоволення позову.

Доданий до заяви лист КП «Броваритепловодоенергія» від 04.03.2020 №01-608 заявник вважає доказом ухилення відповідачем від виконання зобов`язання як до пред`явлення позову, так і наміру не виконувати таке зобов`язання у майбутньому.

Заявник твердить, що з інформації, розміщеної на офіційному порталі Судової влади вбачається, що КП «Броваритепловодоенергія» вживає заходів щодо стягнення заборгованості із споживачів, для чого подає заяви про видачу судових наказів. Внаслідок реалізації зазначених наказів про стягнення заборгованості на банківські рахунки відповідача будуть надходити грошові кошти, які відповідач може використовувати на інші цілі, ніж погашення заборгованості перед заявником. У зв`язку з чим заявник вважає, що невжиття заходів до забезпечення позову в даній справі може мати наслідком утруднення виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог, а вжиття таких заходів сприятиме запобіганню порушення прав заявника.

Також заявник твердить, що арешт грошових коштів не може спричинити збитків відповідачу, у зв`язку з чим вважає недоцільним застосовувати заходи зустрічного забезпечення відповідно до частини 2 ст. 139 ГПК України.

Згідно до частин 1, 2 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частин 1, 5, 6 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно до частини 2 ст. 144 ГПК України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Дослідивши подану заяву та додані до неї докази, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Умовою застосування судом заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що спірне майно, наявне на момент пред`явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві або іншим особам вчиняти певні дії.

При цьому заходи забезпечення позову мають бути адекватними, співмірними та відповідати суті позовних вимог, на забезпечення яких вони вживаються.

Згідно ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; а також забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 13 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ускладення виконання судового рішення та порушення законних прав заявника без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Жодних доказів того, що відповідач вживає заходів для уникнення відповідальності, припинення господарської діяльності, виведення активів, продажу майна тощо, що в майбутньому може унеможливити виконання рішення суду, заявником не подано.

Жодних доказів того, що кошти, отримані відповідачем від стягнення заборгованості зі споживачів, відповідач не має наміру використовувати на розрахунки із заявником, суду також не подано.

У листі від 04.03.2020 №01-608 (про розгляд претензії), на який посилається заявник, КП «Броваритепловодоенергія» навпаки, визнає існуючу заборгованість, яку визначає як пріоритетну, та вказує на те, що оплату буде здійснено у передбаченому Договором порядку.

Також заявником не наведено обставин, та не подано доказів існування таких обставин, які обумовлюють терміновість та невідкладність вжиття заходів забезпечення позову саме до подання позовної заяви до суду. Між тим, забезпечення позову не є додатковим заходом відповідальності за невиконання господарських зобов`язань та не є інструментом примусу до виконання забезпеченого зобов`язання.

Додатково, суд зазначає, що накладення арешту на грошові кошти боржника в сумі 9 549 838,88 грн. фактично блокує обіг грошових коштів на рахунках боржника, відповідно ускладнить виконання КП «Броваритепловодоенергія» своїх зобов`язань як перед самим заявником, так і перед іншими контрагентами, а відтак не забезпечить, а навпаки ускладнить виконання судового рішення у справі у разі його постановлення на користь заявника.

Виходячи з викладеного, суд відхиляє також і твердження заявника про те, що арешт коштів на рахунках не може спричинити відповідачу збитків.

Враховуючи все вище наведене, суд приходить до висновку, що позивачем не наведено належних доказів та обґрунтувань, які б свідчили про те, що без накладення арешту на грошові кошти відповідача КП «Броваритепловодоенергія» рішення суду не буде виконано, а за таких обставин, заява товариства з обмеженою відповідальністю «Електро-ресурс» про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 136 - 140, 144, 234, 235 ГПК України суд

УХВАЛИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Електро-ресурс» від 28.04.2019 про забезпечення позову (до подання позовної заяви), шляхом накладення арешту на грошові кошти, які обліковуються на будь-яких банківських рахунках Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія» в сумі позовних вимог – 9 549 838,88 грн., залишити без задоволення.

Ухвала господарського суду про відмову у забезпеченні позову в порядку частини 2 ст. 235 ГПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 255 та частини 8 ст. 140 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом строків, передбачених ст. 256 ГПК України.

Ухвалу підписано 30.04.2020.

Суддя О.В. Конюх