Ухвала суду № 89007756, 27.04.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

27.04.2020Справа № 910/9279/19Суддя Мудрий С.М., розглянувши скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії та бездіяльність державного виконавця у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про відшкодування збитків в розмірі 185 409,19 грн.

Представники сторін:

від позивача (стягувача): Барабаш О.В. - представник за ордером серія КС №782007 від 13.04.2020;

від відповідача (боржника): не з`явився;

від ДВС: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства "Українська залізниця" про відшкодування збитків в розмірі 185 409,19 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.11.2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця (колишня Тверська) буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (49000, м. Дніпро, пл. Героїв Майдану, буд. 1, ідентифікаційний код 33074226) збитки у розмірі 174 730 сто сімдесят чотири тисячі сімсот тридцять) грн. 13 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 620 (дві тисячі шістсот двадцять) грн. 95 коп. та 16 963 (шістнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят три) грн. 20 коп. витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині позову відмовлено.

12.12.2019 року на виконання рішення суду видано наказ.

04.02.2020 року до Господарського суду м. Києва від акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла скарга на дії та бездіяльність державного виконавця,

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.02.2020 року відкладено вирішення питання про прийняття скарги акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії та бездіяльність державного виконавця до повернення матеріалів справи № 910/9279/19 до Господарського суду міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 року рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 року у справі №910/9279/19 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2020 року розгляд скарги призначено на 28.04.2020 року о 10:00 год.

14.04.2020 через канцелярію суду позивачем (стягувачем) подано письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.04.2020 виправлено допущену в ухвалі Господарського суду м. Києва № 910/9279/19 від 01.04.2020 року описку: замість слів « 28.04.2020 року о 10:00 год.» читати « 27.04.20 о 11:30 год.».

21.04.2020 на адресу суду від Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшли письмові пояснення разом з інформаційною довідкою з автоматизованої системи виконавчого провадження №60953857.

24.04.2020 на електронну адресу суду від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги.

В судове засідання скаржник та державний виконавець не з`явилися, хоча про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Позивач (стягувач) заперечив проти скарги, просив суд відмовити.

Заслухавши пояснення стягувача, дослідивши наявні докази, суд вважає подану скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії та бездіяльність державного виконавця у справі такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

До додатку 2 «Перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані » до Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації » станом на 10.01.2020 включено Акціонерне товариство « Українська залізниця ».

Отже, дії щодо відкриття виконавчого провадження є неправомірними, а постанова про відкриття виконавчого провадженню підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб`єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 17, частина перша статті 55, частина п`ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012, а також Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013).

Крім того, за приписами ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі «Шмалько проти України» зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду». У рішенні по справі «Чіжов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до змісту рішення Європейського суду з прав людини «Шмалько проти України» право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Системний аналіз рішень Європейського суду з прав людини у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України» достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Ч. 1 ст. 13 Закону встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. Виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Таким чином, оскільки, судом встановлено, що державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.01.2020 у виконавчому провадженні №60953857 діяв в рамках чинного законодавства України, тому суд відмовляє у задоволенні вимог скаржника про визнання неправомірними дій Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Коваль Л.І. щодо винесення постанови у виконавчому провадженні №60953857 про відкриття виконавчого провадження від 10.01.2020 та скасування постанови у виконавчому провадженні №60953857 про відкриття виконавчого провадження від 10.01.2020.

Керуючись ст. 234, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Акціонерному товариству "Українська залізниця" у задоволенні скарги на дії та бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Коваль Л.І. в рамках виконавчого провадження №60953857.

2. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.

3. Повідомити учасників справи, що відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

4. Повідомити учасників справи, відповідно ч. 1 ст. 255 ГПК України, ухвала про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця підлягає оскарженню.

Суддя С.М. Мудрий