Ухвала суду № 89007710, 27.04.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

27.04.2020Справа № 910/17995/16Суддя Мудрий С.М., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" на постанову про розшук майна боржника у виконавчому провадженні №59253362 у справі

за первісним позовом Приватного підприємства "Автосервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн"

про розірвання договору та стягнення 2 140 417 грн. 00 коп.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн"

до Приватного підприємства "Автосервіс"

про стягнення 35 227,50 грн.

Представники сторін:

від скаржника (відповідача за первісним позовом): не з`явився;

від стягувача (позивача за первісним позовом): не з`явився;

приватний виконавець: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 року (суддя Удалова О.Г.) первісний позов приватного підприємства "Автосервіс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" задоволено частково в розмірі 2 079 517,20 грн. збитків, 32 570,76 грн. витрат зі сплати судового збору, 23 011,34 грн. витрат на проведення експертизи. Розірвано договір № 90173 на виконання робіт від 07.10.2013, укладений між приватним підприємством "Автосервіс" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 2-К, ідентифікаційний код 25566725) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 13, ідентифікаційний код 35918945). У задоволенні іншої частини первісного позову відмовлено. Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" до приватного підприємства "Автосервіс" задоволено частково в розмірі 20 000,00 грн. основного боргу, 1 505,75 грн. 3% річних, 13 720,10 грн. інфляційних втрат та 1 599,93 грн. витрат по сплаті судового збору. У задоволенні іншої частини зустрічного позову відмовлено. Здійснено зарахування первісних та зустрічних позовних вимог. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 13, ідентифікаційний код 35918945) на користь приватного підприємства "Автосервіс" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 2-К, ідентифікаційний код 25566725) 2 044 291,35 грн. (два мільйони сорок чотири тисячі двісті дев`яносто одну грн. 35 коп.) збитків, 30 970,83 грн. (тридцять тисяч дев`ятсот сімдесят грн. 83 коп.) судового збору, 23 011,34 грн. витрат на проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 року виправлено описку в рішенні господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі № 910/17995/16.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 року рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 року залишено без змін.

31.05.2019 року видано наказ.

11.06.2019 року до господарського суду м. Києва від боржника надійшла скарга, в якій просив суд: скасувати постанову про розшук майна боржника від 10.06.2019 року у виконавчому провадженні №59253362

Протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду визначено суддю Удалову О.Г.

Розпорядженням керівника апарату №05-23/1296 від 11.06.2019 року у зв`язку з відпусткою судді Удалової О. Г., відповідно до п.4.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва, затверджених рішенням зборів суддів від 14.09.2015 №17, призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи №910/17995/16, зареєстрованих за вхідним №01-20/5304/19.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено Мудрого С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 року розгляд скарги призначено на 16.07.2019 року.

Як встановлено судом та вбачається з інформаційної бази "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)", 01.07.2019, відповідно до супровідного листа № 01-07/460/19 від 27.06.2019, матеріали справи № 910/17995/16 за позовом Приватного підприємства "Автосервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" про розірвання договору та стягнення 1 895 333 грн 00 коп. направлено до Верховного суду, на виконання ухвали від 19.06.2019р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 року відкладено вирішення питання про розгляд скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" на постанову про розшук майна боржника у виконавчому провадженні № 59253362 по справі № 910/17995/16 до повернення справи до господарського суду міста Києва.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.08.2019 року рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 в оскаржуваній частині та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 у справі №910/17995/16 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2020 року розгляд скарги призначено на 28.04.2020.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.04.2020 виправлено допущену в ухвалі Господарського суду м. Києва № 910/17995/16 від 01.04.2020 описку: замість слів « 28.04.2020 року о 10:15 год.» читати « 27.04.20 о 11:45 год.».

27.04.2020 на електронну адресу суду від приватного виконавця надійшла заява про закриття провадження у справі, письмові пояснення та клопотання про долучення доказів до матеріалів справи разом з копією матеріалів виконавчого провадження №59253362.

В судове засідання 27.04.2020 представники сторін та приватний виконавець не з`явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Дослідивши наявні докази, суд вважає подану скаргу ТОВ «Фрам - Лайн» на постанову про розшук майна боржника у виконавчому провадженні №59253362 від 10.06.2019 такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що постанова про розшук майна від 10.06.2019 не містить достатнього зазначення мотивів, з яких приватний виконавець прийняв відповідне рішення та не містить порядку та строків оскарження, що є порушенням п.п. 7 п. 7 розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень» (Далі - Інструкція).

Відповідно до п. 7 Розділу І Інструкції одним з обов`язкових реквізитів постанови є мотивувальна частина із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову та резолютивну частину із зазначенням строку і порядку оскарження постанови.

У мотивувальній частині постанови знаходять своє відображення вирішені виконавцем питання факту (обставин) і норми закону.

Так, на виконання вимог п.п. 7 п. 7 Розділу І Інструкції, приватним виконавцем в постанові про арешт коштів боржника від 10.06.2019 зазначено мотивувальну частину, а саме: «Згідно відповіді з Регіонального сервісного центру МВС України у м. Києві за боржником зареєстровано транспортний засіб місце знаходження якого невідомо. Ураховуючи викладене, керуючись частиною третьою статті 36 Закону України «Про виконавче провадження».

В п. 4 резолютивної частини постанови від 10.06.2019 зазначено, що Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені 3законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 3 ст. 36 3закону України «Про виконавче провадження» у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією.

Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.

Таким чином, в оскаржуваній постанові від 10.06.2019 про розшук майна боржника приватним виконавцем з дотриманням приписів ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" та п.п. 7 п. 7 Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень було зазначено мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), а також містить посилання, в якому порядку та в які строки постанова може бути оскаржена.

Також скаржник, обґрунтовуючи скаргу, зазначає, що в постанові про розшук майна від 10.06.2019 не зазначено дату, коли саме йому стало відомо про виявлення зареєстрованого транспортного засобу.

Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 36 3закону України «Про виконавче провадження» розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.

Постанова про розшук майна від 10.06.2019 винесена, оскільки місце знаходження транспортних засобів невідоме, тому зазначення в постанові про розшук майна дати, коли виконавцю стало відомо про виявлення транспортного засобу є неможливим. В даному випадку термін «виявлення» означає визначення місцезнаходження транспортних засобів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Таким чином, постанова про розшук майна боржника у виконавчому провадженні №59253362 від 10.06.2019 містить всі необхідні реквізити виконавчого документа.

Також, суд зазначає, що незазначення приватним виконавцем в оскаржуваній постанові мотивів, порядку та/або строку оскарження постанови, а посилання лише на норми закону, відсутність дати виявлення майна не є підставою для скасування відповідної постанови, так як відсутність у рішенні приватного виконавця будь-яких реквізитів не може свідчити, що таке рішення було прийняте з порушенням норм законодавства.

Зважаючи на наведене, доводи скаржника у скарзі про те, що приватним виконавцем при винесенні постанови від 10.06.2019 не дотримано п.п. 7 п. 7 Розділу І Інструкції, оскільки оскаржувана постанова не містить достатніх мотивів, порядку та строку оскарження, дати виявлення майна - не відповідають дійсності та відхиляються судом як безпідставні.

Відповідно до копії постанови про закінчення виконавчого провадження №59253362 від 09.08.2019 припинено чинність розшуку майна боржника, оголошено в розшук Постановою про розшук майна боржника №59253362 від 10.06.2019 приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Телявського А.М.

Скаргу обґрунтовано також тим, що зважаючи на те, що у постанові від 10.06.2019 не зазначено чи сплачував стягував авансований внесок, і чи покриває авансований внесок стягувача витрати пов`язані з розшуком майна боржника, тому у боржника є підстави вважати, що приватний виконавець намагається стягнути з боржника суму більшу, ніж передбачено наказом суду по справі №910/17995/16 від 31.05.2019.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі № 3-368/2018(5259/18) від 15.05.2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини другої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року N 1404-VIII зі змінами.

В даному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що Визначенням положеннями частини другої статті 26 Закону обов`язкової сплати авансового внеску особою, на користь якої ухвалене судове рішення, як необхідної умови початку примусового виконання цього рішення органом державної виконавчої служби, покладено на цю особу фінансовий тягар забезпечувати функціонування впровадженої державою системи виконання судових рішень, що не гарантує доступу для кожної такої особи до вказаної системи, отже, не забезпечує в усіх випадках і за будь-яких умов повного та своєчасного виконання цього рішення, його обов`язковості.

Конституційний Суд України наголошує, що держава має позитивний обов`язок забезпечувати виконання судового рішення, проте визначеним положеннями частини другої статті 26 Закону правовим регулюванням щодо обов`язкового авансування початку примусового виконання судового рішення особою, на користь якої ухвалене це рішення, такий обов`язок держави перекладено на вказану особу, що нівелює сутність її конституційного права на судовий захист та суперечить положенням статей 3, 8, частин першої, другої статті 55, частин першої, другої статті 1291 Конституції України.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оскільки скаржником не надано жодних доказів, які підтверджують факт того, що приватний виконавець намагається стягнути більшу суму, ніж передбачено наказом Господарського суду м. Києва по справі №910/17995/16 від 31.05.2019, а також Рішення Конституційного Суду України у справі № 3-368/2018(5259/18) від 15.05.2019, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини другої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року N 1404-VIII зі змінами, тому суд розцінює доводи скаржника як необґрунтовані.

Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про розшук майна боржника від 10.06.2019 у виконавчому провадженні №59253362 прийнята приватним виконавцем відповідно до закону, в межах повноважень приватного виконавця і право скаржника (боржника) не було порушено, а наведені доводи скаржника ніяким чином не впливають на правомірність винесення даної постанови та не є підставами для її скасування, та скаржником не доведено незаконність дій приватного виконавця при прийнятті постанови про розшук майна боржника від 10.06.2019 у виконавчому провадженні №59253362, а також те, що виконавче провадження №59253362 закінчено та припинено чинність розшуку майна боржника, оголошено в розшук Постановою про розшук майна боржника №59253362 від 10.06.2019 приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Телявського А.М., тому суд відмовляє у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" на постанову про розшук майна боржника у виконавчому провадженні №59253362 від 10.06.2019.

Керуючись ст. 234, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" у задоволенні скарги на постанову про розшук майна боржника від 10.06.2019 у рамках виконавчого провадження №59253362.

2. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.

3. Повідомити учасників справи, що відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

4. Повідомити учасників справи, відповідно ч. 1 ст. 255 ГПК України, ухвала про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця підлягає оскарженню.

Суддя С.М. Мудрий