Ухвала суду № 89005057, 28.04.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19937/18

Провадження № 2-з/761/347/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову в задоволенні заяви про зупинення виконання за виконавчим листом

28 квітня 2020 року суддя Шевченківський районний суд м. Києва Осаулов А.А., розглянувши в приміщенні Шевченківського районного суду м.Києва заяву про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа, яка подана у межах розгляду цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданого на виконання рішення суду по цивільній справі за позовом Товариства співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, -

в с т а н о в и в :

У березні 2020 року ОСОБА_1 (заявник) звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданого на виконання рішення суду по цивільній справі за позовом Товариства співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

Ухвалою від 06.04.2020 року по вказаній цивільній справі призначено судове засідання.

Між тим, 16.04.2020 року до суду надійшла заява про зупинення виконання за виконавчим листом на час розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що вказана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За ч.1 ст.153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

У відповідності з ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

У відповідності з ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України, до розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При цьому, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24 вересня 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ» заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги з утримання нежитлового приміщення за період з 01.06.2015 року по 30.04.2018 року в розмірі - 34 861 грн. 23 коп.; внески за формування загального ремонтного резервного фонду в сумі - 3 608 грн. 50 коп., а також за цей же період кошти інфляційних втрат в розмірі - 18 585 грн. 08 коп. і 3% річних в сумі - 4521 грн. 51 коп. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі - 1762 грн. 00 коп., а всього в загальній сумі - 63 338 гривень 32 коп.

У подальшому, постановою Київського апеляційного суду від 04.03.2020 року вищевказане рішення змінено в частині стягнення судового збору, стягнувши з ОСОБА_1 на користь Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» 923, 66 грн. судового збору.

На даний час, рішення набуло законної сили і виконується Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Проте, часткова невірність стягнутої суми боргу не може бути підставою для зупинення стягнення за виконавчим листом, що виданий на виконання рішення суду, що набуло законної сили.

Більш того, на думку суду, шляхом задоволення цієї заяви заявник фактично просить ухвалити рішення по суті заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, і оскаржити виконання рішення суду від 24 вересня 2019 року в незмінній апеляційною інстанцією частині.

У той же час, беручи до уваги наявні матеріали справи, суд не може погодитись з думкою заявника про те, що незупинення примусового стягнення за виконавчим листом призведе до порушення прав заявника.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ суд вважає, що підстави для задоволення вказаної заяви відсутні.

Керуючись ст.ст. 151 - 153, 149-153, 260, 353 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа, яка подана у межах розгляду цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданого на виконання рішення суду по цивільній справі за позовом Товариства співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом 15-днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: Осаулов А.А.