Ухвала суду № 89004767, 23.04.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11714/20

Провадження № 1-кс/761/7391/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2020 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Антонюк М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві Глованчука Р.А., погоджене прокурором Власовим І.В., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ірміно Луганської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, який має малолітню доньку (зі слів), офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого (зі слів),

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст. 313 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100000000605 від 07.06.2019 року,

за участю:

секретаря - Волок А.О.,

прокурора - Руденка О.М.,

захисника - Козачини А.М.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И Л А :

Cлідчий Слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві Глованчук Р.А. звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором прокуратури м. Києва Власовим І.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст. 313 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100000000605 від 07.06.2019 року.

Як вбачається з матеріалів клопотання Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019100000000605 від 07.06.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст. 313 КК України.

21.04.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст. 313 КК України.

22.04.2020 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст. 313 КК України.

Відповідно до змісту клопотання у кримінальному провадженні наявна обґрунтована підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст. 313 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами проведених негласних слідчих (розшукових) дій; протоколами проведених обшуків; висновками експертів.

Обґрунтовуючи необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий вказує на те, що на даний час існують ризики, які дають достатньо підстав вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 неможливо застосувати жоден із більш м`яких запобіжних заходів, а саме: перераховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий обґрунтовує тим, що злочини, у скоєнні яких підозрюється ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до особливо тяжких, покарання за які передбачено у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна. Усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів, перебуваючи на волі ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування.

Наявність ризику знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що на даний час проводиться документування кримінально-протиправної діяльності інших учасників злочинної групи, які перебувають на волі та встановлення місцезнаходження інших адрес зберігання ОСОБА_1 лабораторного приладдя, наркотичних засобів та психотропних речовин, а тому перебуваючи на волі ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити речові докази у кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Наявність ризику впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі може незаконно вливати на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності, що є ризиком, передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки серед осіб, які підлягають допиту у кримінальному провадженні як свідки, будуть його близькі родичі та знайомі, які з метою уникнення його відповідальності під тиском ОСОБА_1 можуть змінити показання.

Враховуючи викладене, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий, за погодженням прокурора, просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор Руденко О.М. підтримав клопотання з підстав зазначених у ньому та просив задовольнити.

Захисник Козачина А.М. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, вважаючи, що підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою відсутні, аргументуючи тим, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, органом досудового розслідування та прокурором не доведені, також при затриманні ОСОБА_1 не було повідомлено його родичів, а повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_1 не містить даних про вручення останньому. Зауважила, що ОСОБА_1 має малолітню доньку та раніше не судимий. Просила застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що домоволодіння у Вишгородському районі міста Києва за адресою: АДРЕСА_4 , належить йому на праві власності. Зазначив, що за вказаною адресою останнім часом рідко приїздив та до будинку не заходив. Ключі від будинку давав своїм знайомим, а востаннє там був до початку карантину. При цьому, вказав, що вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнає.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, прийшов до наступного висновку.

Встановлено, що у провадженні Слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12019100000000605 від 07.06.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст. 313 КК України.

21.04.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст. 313 КК України.

22.04.2020 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст. 313 КК України.

Про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать зазначені вище долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому слідчий суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст. 313 КК України. При цьому висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_1 до вчинення зазначених кримінальних правопорушень не є очевидно необґрунтованим.

Прокурор в судовому засіданні просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вважаючи, що існують ризики перераховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При аналізі питання наявності зазначених слідчим та прокурором ризиків, слідчий суддя прийшов до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження, та особу ОСОБА_1 , який раніше не судимий (зі слів), має малолітню доньку (зі слів), офіційно не працевлаштований, розлучений, підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, санкція за які передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна, такі злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 становлять надзвичайну суспільну небезпеку для здоров`я населення України.

Наведені обставини у сукупності дають підстави вважати про існування ризиків перераховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Зазначені ризики є суттєвими, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_1 будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не пов`язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного, не можуть їм запобігти.

Наявність у підозрюваного ОСОБА_1 малолітньої доньки та відсутність судимості, з урахуванням наведених вище факторів не зменшують існуючих ризиків, які б слугували стримуючим фактором.

У зв`язку із зазначеним, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При застосуванні запобіжного заходу судом враховано також вік підозрюваного, його стан здоров`я, та інші обставини, що характеризують особу підозрюваного, дані про соціальні зв`язки та спосіб життя підозрюваного.

При цьому, слідчий суддя вважає обґрунтованою і доведеною ту обставину, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не забезпечить попередження вищезазначених ризиків.

Згідно ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, та визначаючи розмір застави, суд у відповідності до вимог закону повинен навести аргумент на користь того, що застава саме у такому розмірі спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_1 слід визначити заставу у співстановленні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного, у межах, визначених п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, у розмірі 9515 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_1 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.

При цьому слідчий суддя, враховуючи тяжкість злочину, розмір майнової шкоди, майновий стан підозрюваного, дійшов висновку, що застава навіть у максимальному розмірі - триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, з огляду на надзвичайну суспільну небезпеку для здоров`я населення України злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , обставини підозри, оголошеної останньому, системність та кількість епізодів злочинної діяльності, кількість наркотичних речовин та психотропних речовин, які були вилучені у членів організованої групи, а тому дійшов висновку, що застава у розмірі 9515 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є достатньою для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_1 , слідчий суддя не вбачає.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И Л А:

Клопотання старшого слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві Глованчука Р.А., погоджене прокурором Власовим І.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст. 313 КК України -задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити у межах строку досудового розслідування, а саме до 19 червня 2020 року включно.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених КПК України у розмірі 9515 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 20 000 530 (двадцять мільйонів п`ятсот тридцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:

Отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030200,

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783,

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача: UA188999980313191205000026001

Код класифікації бюджету: 22030200

призначення платежу: застава за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 23 квітня 2020 року по справі 761/11714/20, кримінальне провадження 1-кс/761/7391/2020.

На підставі ч.5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1. не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду (залежно від стадії кримінального провадження);

2. повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання (залежно від стадії кримінального провадження);

3. прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду (залежно від стадії кримінального провадження);

4. здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов`язків - 60 днів з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави у розмірі, визначеному судом.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Повний текст ухвали оголосити 27 квітня 2020 року о 16 год. 50 хв.

Слідчий суддя Антонюк М.С.