Ухвала суду № 89004431, 22.04.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12787/20-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Ільєвої Т.Г.,

при секретарі судових засідань - Рябцовій Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києві подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ліліцького Романа Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа у виконавчому провадженні з примусового виконання судового рішення у справі № 522/799/16-ц,-

В С Т А Н О В И В :

У березні 2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ліліцького Романа Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа у виконавчому провадженні з примусового виконання судового рішення у справі № 522/799/16-ц.

В обґрунтування подання виконавець зазначає, що в його провадженні перебуває виконавче провадження № 61445724 з виконання виконавчого листа № 522/799/16-ц виданого 13.02.2020 Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» (код ЄДРПОУ 25959784, м. Київ, вул. Володимирська, 46) заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 та на підставі Договору поруки від 15.07.2011 у розмірі 5000000 (п`ять мільйонів) доларів США, що становить частину заборгованості за кредитною лінією.

Рішення суду боржником в добровільному порядку не виконується, вимоги виконавця ігнорує з метою ухилення від виконання рішень суду.

Приватний виконавець про місце, день і час розгляду подання повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд подання у його відсутності на підставі наявних доказів, одночасно вказав, що борг не погашений.

За наведених обставин суд визнав за можливе розглянути подання у відсутність приватного виконавця, у відповідності до положень ст. 441 ЦПК України.

Дослідивши матеріали подання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03.12.2018 у справі № 522/799/16-ц, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 14.01.2020, позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» до ОСОБА_1 , за участі третьої особи Приватне акціонерне товариство «Футбольний клуб «Чорноморець», та ін., про стягнення частини заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії на підставі договору поруки задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 та на підставі Договору поруки від 15.07.2011 у розмірі 5000000 (пять мільйонів) доларів США, що становить частину заборгованості за кредитною лінією. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» суму сплачено судового збору у розмірі 1762830 (один мільйон сімсот шістдесят дві тисячі вісімсот тридцять) гривень.

13.02.2020 Приморським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист № 522/799/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» (код ЄДРПОУ 25959784, м. Київ, вул. Володимирська, 46) заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 та на підставі Договору поруки від 15.07.2011 у розмірі 5000000 (п`ять мільйонів) доларів США, що становить частину заборгованості за кредитною лінією.

03.03.2020 АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СБЕРБАНК» (найменування Банку змінено із ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВО «СБЕРБАНК» на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СБЕРБАНК» згідно із рішенням єдиного акціонера ПАТ «СБЕРБАНК» від 10.04.2018 № 1) звернулось до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ліліцького Р.В. із заявою про відкриття виконавчого провадження.

Постановою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ліліцького Р.В. від 03.03.2020 № 61445724 відкрите виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 522/799/16-ц, виданого 13.02.2020 Приморським районним судом м. Одеси.

Постанову про відкриття виконавчого провадження виконавцем надіслано 04.03.2020 рекомендованим поштовим відправленням за адресою, зазначеною у виконавчому документі, що підтверджується копією чеку АТ «УКРПОШТА» від 04.03.2020.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С.О. від 11.03.2020 у справі № 522/799/16-ц, провадження № 61-2887ск20 відкрите касаційне провадження у справі, витребувано справу із суду першої інстанції, у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03.12.2018, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного суду від 14.01.2020, відмовлено.

Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною другою, третьою вказаної статі Закону визначено обов`язки та повноваження виконавця під час здійснення виконавчого провадження.

Згідно з пунктом 19 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виникає право у державного, приватного виконавця звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

За приписами частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Вирішуючи питання про задоволення чи відмову у задоволенні подання державного виконавця, суд має перевірити вчинення державним, приватним виконавцем при примусовому виконанні судового рішення всіх можливих виконавчих дій, та з`ясувати наявність доказів, які б свідчили, що боржник умисно ухиляється від виконання рішення суду.

Відповідно до пункту 5 частини першої, частини другої статті 6 Закону України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов`язань.

Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися у зв`язку з ухиленням особи від виконання зобов`язання, зокрема виконання судового рішення.

Майнові відносини засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників, що означає здатність нести юридичну відповідальність за рахунок власного майна.

Звертаючись до суду із поданням про обмеження виїзду боржника за межі України, державний виконавець обґрунтував звернення до суду з поданням тим, що у порядку примусового виконання виконавчого провадження державним виконавцем проводяться заходи щодо забезпечення виконання рішення суду, проте за вищевказаного суду не надано доказів, які б підвереджували фактичне їх вчинення.

Критерій достатності вжитих боржником з метою належного виконання зобов`язання заходів визначається судом.

Звертаючись до суду з даним поданням, державний виконавець посилався на ті підстави, що боржником не вчиняються дії для виконання виконавчого документа, що трактується не інакше, як ухилення від погашення існуючої заборгованості та переховування майна, на яке передбачено звернення стягнення.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України «ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у пункті 5 частини першої ст. 6 Закону № 3857-ХІІ та у пункті 18 частини третьої ст. 11 Закону № 606-ХІV, позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде встановлено протилежне. Наявність умислу та обставин, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання».

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Як вбачається із змісту подання державного виконавця, станом на час звернення до суду у боржника наявна заборгованість, однак при цьому суду не надано доказів того, що боржник свідомо ухиляється від виконання зобов`язання, не надано доказів того, що він вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, враховуючи, що виконавцем не доведено отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, а інших дій з наданих матеріалів не вбачається, що виконавцем вчинялися.

Зокрема, посилання державного виконавця, що боржник не з`являвся на виклики державного виконавця, є безпідставними, оскільки суду не надано доказів, а саме підтверджень щодо отримання боржником таких викликів, також суду не надано жодних доказів, які б свідчили, що боржник перетинав територію України в останні роки або доказів, що боржник має намір ухилитися від виконання судового рішення шляхом залишення території України, а тому висновок про умисні дії боржника щодо уникнення виконання судового рішення є передчасним та неспівмірним з огляду на надані суду письмові докази, що як наслідок приводить до суду про безпідставність заявлених вимог приватним виконавцем.

Наряду з вказаним, суд приймає до уваги, що Постановою Кабінету Мінстірів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», в країні, фактично з моменту відкриття виконавчого провадження та станом на день розгляду подання, встановлено карантин з 12 березня 2020 р. до 11 травня 2020 р.

На підставі вищенаведеного, керуючись положеннями Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України», ст. 1-22, 441 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

Подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ліліцького Романа Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа у виконавчому провадженні з примусового виконання судового рішення у справі № 522/799/16-ц - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва.

Повний текст ухвали складено 22 квітня 2020 року.

Суддя Т.Г. Ільєва