Ухвала суду № 89004226, 29.04.2020, Деснянський районний суд міста Києва

2-з/754/49/20

Справа № 754/4965/20

У Х В А Л А

Іменем України

29 квітня 2020 року м.Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В., перевіривши заяву адвоката Нетребенка Олександра Сергійовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо, -

ВСТАНОВИВ:

28.04.2020 адвокат Нетребенко Олександр Сергійович, що діє в інтересах ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви. Обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 14.04.2010 по 13.03.2020 перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням комісії з питань захисту прав дитини Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації (протокол№4 від 20.02.2020) було задоволено заяву ОСОБА_1 і видане розпорядження №147 від 27.02.2020, яким визначений порядок спілкування батька з малолітнім сином, встановлений графік. Однак ОСОБА_2 чинить перешкоди у спілкуванні з сином, графік не виконує. ОСОБА_4 , яка є бабусею ОСОБА_5 та її мешканець ОСОБА_3 постійно налаштовують дитину проти батька.

Тому, просить суд забезпечити позов, а саме: заборонити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 чинити дії щодо перешкоджання ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надати ОСОБА_1 можливість підтримувати на регулярній основі особисті відносини та прямі особисті контакти з дитиною, не допускати протиправних дій та негативних розмов стосовно батька дитини.

Суд дослідивши заява про забезпечення позову, свідоцтво про шлюб, серії НОМЕР_1 , свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13.03.2020, заяви до Деснянського УПГУНП у місті Києві від 19.12.2019 та15.03.2020 та відповіді на них, Розпорядження №147 від 27.02.2020, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. У відповідності до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Згідно із ст. 149 ч. 2 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову у цивільному судочинстві спрямоване на створення умов для реального виконання судового рішення.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Пункт 1 ст. 3 ч. 1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХII від 27.02.91 р. передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно п. 2 - дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Приймаючи до уваги рішення Європейського суду з прав людини по справі «М.С. проти України» від 11.07.2017 (заява № 2091/130), в якому йдеться визначення «інтересів дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

Враховуючи, що Рішенням комісії з питань захисту прав дитини Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації було видане розпорядження №147 від 27.02.2020, яким визначений порядок спілкування батька з малолітнім сином, встановлений графік, який мати дитини не виконує, а тривалий розгляд цивільної справи без спілкування дитини з батьком ОСОБА_1 може спричинити усталене відчужене ставлення дитини до батька, а зустрічі батька з дитиною по графіку розпорядження №147 від 27.02.2020 безперечно будуть сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків батька з сином і ця обставина відповідатиме законним інтересам як матері так і дитини, що в свою чергу може усунути загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо.

Крім того, суд зауважує, що відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з батьком повинно переважити над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей.

Однак аналізуючи обставини зазначені в заяві та належність і допустимість доказів, суд вважає, що заява про забезпечення позову до подачі позовної заяви підлягає частковому задоволенню, в частині: заборонити ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 чинити дії щодо перешкоджання ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В іншому забезпеченні слід відмовити, оскільки не має чітко сформульованого заходу, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 153 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Нетребенка Олександра Сергійовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо - задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 чинити дії щодо перешкоджання ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, але не пізніше закінчення строку карантину.

Суддя В.В. Бабко