Ухвала суду № 89003989, 24.04.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 753/11039/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі колегії суддів:

головуючого - судді Смик С.І.,

суддів - Бусик О.Л., Матійчук Г.О.,

при секретарі - Пузирі В.Р.,

за участю прокурорів - Кузива Д.В., Ведули Л.Ю.,

представника потерпілого - Невмержицького В.І.,

захисника - адвоката - Комлєва С.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

перекладача - Касьяна К.Я.

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень п. 6 ч. 2 ст. 115, ч.1,2 ст. 190, ч. 3 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Печерського районного суду м. Києва на стадії підготовчого судового засідання перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень п. 6 ч. 2 ст. 115, ч.1,2 ст. 190, ч. 3 ст. 289 КК України.

Прокурор Кузив Д.В у підготовчому засіданні подав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 посилаючись на те, що наявні ризики, визначені ст. 177 КПК України та обвинувачений може переховуватися від суду, схильний до вчинення активних дій з метою уникнення відповідальності та приховування слідів злочину, може незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів, може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити нові кримінальні правопорушення, а жодний з інших запобіжних заходів, не зможе запобігти наведеним вище ризикам, які на даний час не зменщилися та заперечував проти застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Прокурор Ведула Л.Ю. та представник потерпілих Невмержицький В.І., підтримали клопотання прокурора Кузива Д.В. та також заперечували проти застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Захисник - адвокат Комлєв С.В. заперечував проти продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою пославшись на термін перебування обвинуваченого під вартою, недоведеність стороною обвинувачення заявлених ризиків та неможливості застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі та просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Колегія суддів, заслухавши думку сторін, дослідивши в нарадчій кімнаті матеріали кримінаьного провадження, вважає, що підстави для збереження відповідного запобіжного заходу у виді взяття (тримання під вартою) відносно обвинуваченого у провадженні не відпали.

Відповідно до вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі; дані про особу підозрюваного; розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа; ризики продовження чи повторення протиправної поведінки.

На думку колегії суддів, при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обставинами, що підтверджують наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, є те, що інкриміновані обвинуваченому злочини вчинені з корисливих мотивів, у випадку доведеності винуватості йому загрожує покарання у виді довічного позбавлення волі, дані про його осібу, зокрема його віку та стану здоров`я, розміру майнової шкоди, а головне - посягання на суспільні відносини, що охороняють життя та здоров`я особи, які відповідно до ст. 3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю.

Окрім цього, з огляду на наведені обґрунтування ризиків прокурором, колегія суддів дійшла висновку про наявність існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема те що він, перебуваючи на волі, зможе переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, які ще не допитані в судовому засіданні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а відтак, про необхідність продовжити ОСОБА_1 , строк тримання під вартою на 60 днів.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку.

Застосований запобіжний захід відносно ОСОБА_1 кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, які ще не допитані в судовому засіданні, перешкоджати встановленню істини у справі іншим шляхом.

Наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.

Суд враховує, що відповідно до правової позиції викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів та не вважає беззаперечно достатніми для зміни запобіжного заходу на більш м`який.

Колегія суддів вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - взяття під варту (тримання під вартою), не відпали, стан його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення, оскільки стороною захисту не надано документів, щодо неможливості перебування ОСОБА_1 у місцях попереднього ув`язнення, а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу із визначенням строку.

З урахуванням викладено вище колегія суддів вважає, що клопотання адвоката Комлева С.В. про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задоволенню не підлягає.

З урахуванням вимог ч.4 ст. 183 КПК України колегія суддів не визначає розмір застави, оскільки злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_1 спричинив загибель людини.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ст.331 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИВ:

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без змін - у вигляді взяття під варту (тримання під вартою), продовживши строк запобіжного заходу до 22.06.2020 року (включно).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя С.І. Смик

Судді О.Л. Бусик

Г.О. Матійчук