Ухвала суду № 89003845, 28.04.2020, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/11947/19

Провадження № 1-кп/727/110/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2020 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого судді Слободян Г.М.

за участю:

секретаря судового засідання Ільчука М.В.

учасників судового провадження:

прокурора Владічан В.А.

представника потерпілої Небелюк В.В., адвоката Мазур О.

захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці клопотання прокурора Чернівецької місцевої прокуратури Стефаника М.М. про продовження запобіжного заходу застосованого відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч.3 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці на розгляді знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019260040001672 від 30.07. 2019 року по обвинуваченню ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч.3 ст. 190 КК України.

Прокурором Чернівецької місцевої прокуратури Стефаником М.М. в суд подано клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підтримане в повному обсязі в судовому засіданні, прокурором Владічан В.А.

Доводи клопотання обгрунтовані тим, що ОСОБА_2 пред`явлено обгрунтовану підозру і останній обвинувачується за ч. 2ст. 190, ч.3 ст. 190 КК України. Вказується, що кримінальні правопорушення, в яких обвинувачується ОСОБА_2 відноситься до категорії злочинів - тяжкого і середньої тяжкості.

Вважає доведеним, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а тому, ризики на розгляд клопотання залишаються дієвими і у разі перебування на волі обвинувачений переховуватиметься від суду з метою уникнення покарання; при цьому даний ризик обумовлюється і тим, що ОСОБА_2 обвинувачується і у вчиненні інших злочинів, в інших областях; сталим є і ризик, у разі перебування на волі, вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на перешкоджання судового розгляду кримінального провадження і іншим чином, а саме незаконно впливати на свідків, що в свою чергу, призведе до втрати вагомих доказів вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів; вчинятиме інші кримінальні правопорушення, а тому, просив клопотання задовольнити.

Заслухавши відповідно доводи учасників судового провадження, зокрема представника потерпілої ОСОБА_3 . ОСОБА_4 , адвоката Мазур О., який клопотання прокурора підтримав, обвинуваченого ОСОБА_2 і в його інтересах захисника Клдрян Ю., які заперечували проти клопотання, суд зважає на наступне.

Судом установлено, що 22.08.2019р. ОСОБА_2 , в порядку і з підстав, передбачених ст.ст.276, 277, 278 КПК України було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190 та ч. 3 ст.190 КК України.

23.08.2019р., ОСОБА_2 , на стадії досудового розслідування було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативним застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 150 000 гривень та покладенням на нього обов`язків. 16.10.2019р. постановою керівника Чернівецької місцевої прокуратури продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до 3 місяців.

Судом, до обвинуваченого ОСОБА_2 , 20.11. 2019 року застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В подальшому застосований запобіжний захід було продовжено, в установленому КПК України порядку.; термін дії запобіжного заходу спливає 05 травня 2020 року.

Згідно ч.2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до сплину двомісячного строку, з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд, своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців і дана норма закону, регламентується, виключно порядком дій щодо пропозиції сторонам надати свої клопотання, зокрема клопотання сторони обвинуваченого, захисту. Статтею 183 ч.1 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, якою передбачено умови, мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Згідно вимог ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

В силу вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання продовження застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , суд із врахуванням доводів сторін, матеріалів досліджених та закону, що пов`язує можливість продовження строку тримання під вартою, вважає, що існування тих обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою. Судом встановлено, що процесуальні ризики, що були підставою для обрання запобіжного заходу та його продовження, передбачені п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України не зменшилися й виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою.

Такий висновок суду не суперечить як національному законодавству, так і практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якою допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою є наявність із боку цієї особи таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину, за умови доведеності таких ризиків (рішення у справах Смірнов проти Росії від 24 липня 2003 року; Вемгофф проти Німеччини від 27 червня 1968 року; Штегмюллер проти Австрії від 10 листопада 1969 року; Мацнеттер проти Австрії від 10 листопада 1969 року; Летельєр проти Франції від 26 червня 1991 року та ін.).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово вказував на те, що позбавлення свободи може бути виправданим лише тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, по-перше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається (Рішення у справі Амбрушкевич проти Польщі).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Застосований судом відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю пред"явленого останньому обвинувачення, на даний час, не виходить за межі розумного строку; який кореспондується з характером суспільного інтересу; при цьому судом враховується і те, що з об"єктивних причин, в судовому засіданні не допитані свідки, до одного з яких повторно застосовано примусовий привід.

Суд, виходячи з з"ясованих обставин в судовому засіданні щодо наявності на час розгляду клопотання ризиків, вважає, що ризики, хоча і зменшилися, однак продовжують мати місце і є сталими, дієвими, зокрема ризик переховування ОСОБА_2 від суду, зважаючи на тяжкість покарання, що йому загрожує та зважаючи на те, що ОСОБА_2 ще обвинувачується у вчиненні інших кримінальних правопорушень в кримінальних провадженнях інших областей - Вінницької та Тернопільської, обвинувальні акти яких перебувають на розгляді суду; дієвим є ризик у разі перебування на волі вчинення нових злочинів, ризик впливу обвинуваченого на свідків, за наявності відомих йому адрес їх місця проживання, внаслідок ознайомлення з кримінального провадженням.

Судом з"ясовано під час судового розгляду кримінального провадження відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість перебування ОСОБА_2 під вартою, немає; відсутні докази і наявності в останнього міцних соціальних зв"язків, інших даних, які б переважили ризики передбачені ст.177 КПК України. Даних щодо неможливості, за станом здоров"я ОСОБА_2 утримуватись в ДУ Чернівецький слідчий ізолятор (33) та отримувати у ній необхідне лікування не встановлено, а отже, стан обвинуваченого дозволяє йому брати участь в судових засіданнях, що фактично обвинуваченим було підтверджено в судовому засіданні.

Згідно практики Європейського суду у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

Отже, суд вважає, що для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов`язків, визначених КПК України, слід визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 150.000 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Чернівці МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області, рахунок НОМЕР_1 . Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали. У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає без дозволу прокурора і суду; - повідомляти прокурора, суд про зміну місця свого проживання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 176-178, 183, 193-194, 199, 331, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Чернівецької місцевої прокуратури Стефаника М.М. про продовження, застосованого судом до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу - задовольнити.

Продовжити, застосований до обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном дії до 26 червня 2020 року.

Для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов`язків, визначених КПК України, слід визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 150.000 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Чернівці МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області, рахунок НОМЕР_1 . Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали – 26.06.2020р.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає без дозволу прокурора і суду; - повідомляти прокурора, суд про зміну місця свого проживання.

При цьому, роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що у разі внесення застави, визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор (№33)» та після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа «Чернівецький слідчий ізолятор (№33)» негайно має здійснити розпорядження про його звільнення з-під варти та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі ОСОБА_2 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Копію ухвали вручити стороні обвинувачення, стороні захисту для відома та направити до ДУ Чернівецький слідчий ізолятор № 33 для виконання.

Ухвала підлягає оскарженню в установленому законом порядку.

Суддя Слободян Г.М.