
Справа №:755/5873/20
Провадження №: 1-кс/755/1990/20
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"25" квітня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді Галиги І.О.,
секретаря Ляшинської А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Фіщука С.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100040002638 від 14.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора Цвєтова Д.А.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
встановив
Слідчий СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Фіщук С.С. за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Нечепоренко Ю.Л. звернулися до слідчого судді з зазначеним клопотанням відносно підозрюваного враховуючи наявність у провадженні обставин передбачених ст.ст. 177, 178, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено наступне: 14.04.2020 року приблизно о 01 год. 00 хв. ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 перебували за адресою: АДРЕСА_1 , де побачили відчинене вікно в квартирі АДРЕСА_2 . В цей час у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло.
ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 вступили в злочинну змову, спрямовану на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, розподіливши ролі, згідно яких ОСОБА_2 мав знаходитися біля дверей під`їзду, контролюючи оточуючу обстановку, а ОСОБА_1 мав залізти через відчинене вікно до квартири АДРЕСА_2 та таємно викрасти майно.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи згідно розподілених ролей, ОСОБА_1 підійшов до вікна квартири АДРЕСА_2 , впевнившись, що його дії несуть таємний характер та, скориставшись тим, що вікно було відчинене, потрапив у середину приміщення квартири АДРЕСА_3 , а ОСОБА_2 залишився стояти біля дверей під`їзду контролювати оточуючу обстановку.
В подальшому, ОСОБА_1 , переконавшись, що мешканці квартири сплять та за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з метою незаконного збагачення, таємно викрав з приміщення вказаної квартири майно, а саме: два перфоратори марки «Макіта», один перфоратор марки «Бош», загальною вартістю 5650 гривень та кальян, вартістю 500 гривень, що належить потерпілій ОСОБА_3 , які через вхідні двері виніс з вищевказаної квартири та передав своєму спільнику ОСОБА_2 .
Надалі, продовжуючи свої злочинні дій направлені на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у приміщення, за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_1 через відкриті двері квартири знову зайшов до приміщення квартири АДРЕСА_2 та знову почав шукати майно, яке можна викрасти з вище вказаної квартири. В цей час його дії було помічені потерпілою ОСОБА_3 , яка прокинулася від шуму в квартирі. Остання почала кричати та кликати на допомогу. На її крик прокинувся зять
ОСОБА_4 усвідомлюючи, що його злочинні дії почали нести відкритий характер, схопив сумку з особистими речами потерпілої, всередині якої знаходились мобільний телефон марки «Honor X8», IMEI НОМЕР_1 IMEI2 НОМЕР_2 , вартістю 6999 грн, паспорт громадянки України на ім`я ОСОБА_3 , паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_5 , грошові кошти в розмірі 100 гривень, банківські картки та лікарські препарати вибіг з квартири. Слідом за ОСОБА_1 з квартири вибіг ОСОБА_4 та, переслідуючи ОСОБА_1 , голосно висловив вимогу щоб останній зупинився та припинив свої злочинні дії. Крики ОСОБА_4 почув також
ОСОБА_2 та ОСОБА_2 усвідомлюючи, що їх злочинні дії набули відкритого характеру, не припинили свої злочинні дії та утримуючи при собі викрадене майно, з місця вчинення злочину зникли, а викраденим майном в подальшому розпорядилися на власний розсуд.
Своїми діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завдали потерпілій ОСОБА_3 матеріального збитку на загальну суму 13249 гривень.
ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна, поєднаному з проникненням у житло, за попередньою змовою групою осіб, вчиненому повторно.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколами огляду місця події від 14.04.2020 року;
протоколами огляду місця події від 22.04.2020 року; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 23.04.2020 року, а також іншими доказами в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до 8 років, а також ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може перебуваючи на свободі будучи обізнаним з санкцією статі, яка йому інкримінується, переховуватися від органів досудового розслідування та суду; перебуваючи на свободі може незаконно впливати на свідків, оскільки підозрюваний шляхом підмовляння, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування; перебуваючи на свободі, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; перебуваючи на свободі, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи викладене, менш суворі запобіжні заходи будуть недостатніми для забезпечення належної кримінально-процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та запобігання зазначеним ризикам, заявник просить застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваного та його соціальний статус.
Підозрюваний присив відмовити у задоволенні даного клопотання посилаючись на те, що підозра є необґрунтованою, а слідчий, прокурор не довели, що встановлені під час розгляду цього клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою статті 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду ризикам та обрати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.
За таких обставин, слідчий суддя заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Заходами забезпечення кримінального провадження є: 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).
При цьому, відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
В цьому випадку, вимоги ч.ч. 1, 2, 6 ст. 132 КПК України, заявником дотримано, а тому слідчий суддя вважає за можливе перейти до питання оцінки обставин вказаних стороною обвинувачення, як передумовою, яка слугує для застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження з урахуванням наступного.
Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п.1-п.3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 1 ст. 177 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Як вбачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність його застосування слідчий, прокурор обґрунтовують тим, що підозрюваний об`єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв`язку з чим останній будучи обізнаним з мірою покарання за вчинене діяння може здійснити дії передбачені ст. 177 КПК України.
Разом з тим, в ході судового розгляду встановлено, що органами досудового розслідування підозрюваний підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України за обставин викладених у підозрі.
За вказаним фактом, відомості по матеріалах було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження, у ході якого підозрюваного було 24.04.2020 року о 14 год. 45 хв. повідомлено про підозру у вчинені злочину та 25.04.2020 року подано до слідчого судді дане клопотання про обрання запобіжного заходу, аналізуючи яке на дотримання положень КПК України слідчий суддя враховує таке.
На час розгляду порушеного у клопотанні питання про підозрюваного встановлено такі відомості: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Російської Федерації, Іркутська обл ., м. Ангарськ , громадянин України, неодружений, з середньо-спеціальною освітою, офіційно не працює, без місця реєстрації, проживає за адресою: АДРЕСА_5 , раніше судимий.
Підозрюваний, на час вирішення даного питання, за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я, має типові соціальні зв`язки для особи його віку та статусу.
А тому, слідчий суддя аналізуючи питання наявності обставин визначених ст. 132, ст. 177, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, приходить до наступних висновків у цій справі.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об`єктивно зв`язують її з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дані правопорушення.
Також, слідчий суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню ( Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)) вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема вони є дійсними не тільки, однак у тому числі в світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Поряд з цим, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені п.п. 1-11 ч. 1 ст. 178 КПК України, вважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутація; майновий стан; розмір майнової шкоди, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, вказують на те, що обставини передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України є дійсними, в цей період, що, у світлі норм кримінального процесуального законодавства України, свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, на цій стадії провадження слідчий суддя не вправі перевіряти докази з точки зору їх належності та допустимості, а лише встановлює наскільки їх сукупність є достатньою вважати про ймовірну причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень.
Дані визначені п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України є дійсними так, як було встановлено наявність передумов регламентованих п. 3 ч. 1 ст. 194 того ж Кодексу, а тому слідчий суддя не сприймає, як об`єктивні доводи сторони захисту про можливість запобігання наявним ризикам шляхом застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, у цей період.
Таке обмеження права ОСОБА_1 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя, дослідивши надані сторонами докази у порядку ст. 94 КПК України, з огляду на встановленість факту наявності у провадженні обставин визначених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, вважає, що клопотання заявника підлягає задоволенню, як обґрунтоване.
Також, задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить - 168160 гривень 00 копійок, та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи вище викладене та керуючись вимогами ст.ст. 1-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,
постановив
Клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Фіщука С.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100040002638 від 14.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, у межах шістдесяти діб, а саме до 20.06.2020 року, включно.
Підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 взяти під варту в залі суду.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168160 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № НОМЕР_3 ).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.
У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати до слідчого за першою вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:
? прибувати до слідчого із встановленою періодичністю;
? не відлучатися із населеного пункту місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
? повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
? здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Визначити 2 місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.
З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 11:00 год. 28.04.2020 року.
Слідчий суддя:
Судове рішення № 89003742, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 25.04.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 755/5873/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: