Ухвала суду № 89002616, 29.04.2020, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/9997/17

Провадження № 1-о/712/2/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2020 року колегія суддів Соснівського районного суду м. Черкаси у складі:

головуючого судді Чечот А.А.

суддів Токова С.Є.

Марцішевська О.М.

при секретарі Деркач А.І.

за участю прокурора Борщ А.Ю.

захисника Тептюк М.П.

засудженого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси заяву засудженого ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Соснівського районного суду м. Черкаси Чечот А.А. при розгляді заяви про перегляд вироку апеляційного суду від 25.12.2001 року за нововиявленими обставинами,-

ВСТАНОВИЛА:

На розгляді Соснівського районного суду м. Черкаси знаходиться заява засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку апеляційного суду від 25.12.2001 року за нововиявленими обставинами.

Засуджений ОСОБА_1 заявив відвід головуючому судді Чечот А.А., подану заяву обгрунтував тим, що суддею Чечот А.А. виносилися ухвали, якими повернуто заяву про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, вказані ухвали були скасовані апеляційним судом. Вважає, що подана ним заява розглядається незаконним складом суду, так як судя Чечот А.А. у попередніх ухвалах висловила свою думку щодо обставин справи, а тому не може розглядати подану ним заяву. Крім того, вважає, що справа повинна розглядатися судом присяжних.

Прокурор заперечував проти заявленного відводу та просив суд відмовити в його задоволенні.

Захисник заяву про відвід підтримав та просив суд її задовольнити.

Суд, вислухавши думку учасників провадження, вивчивши матеріали провадження щодо заявленого відводу, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.75 КПК України, суддя не може брати участь в кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сімї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сімї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленогочастиною третьою статті 35цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Статтею 76 КПК України визначено наступне:

1. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій.

2. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.

3. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції.

4. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або постанови суду касаційної інстанції.

Згідно зі ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Незалежність судді є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й Держави.

Незалежність і недоторканість суддів гарантують ст.ст. 126, 129 Конституції України.

Реалізація гарантій незалежності здійснення правосуддя є необхідною передумовою належного виконання судом своїх конституційних функцій щодо забезпечення дії принципу верховенства права, захисту прав і свобод людини та громадянина (ст.ст. 3, 8, 55 Конституції України.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначені умови виконання професійних обов`язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій незалежності суддів.

Відмова у здійсненні правосуддя не допускається, відповідно до ч. 2 ст. 30 КПК України.

Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

П. 66 Коментарію до Бангалорських принципів поведінки суддів визначає, що бувають ситуації, коли з метою захисту прав сторін і збереження суспільної довіри до чесності непідкупності судових органів необхідно позбавити суддю права брати участь в розгляді якої-небудь справи та виносити по ній рішення.

П. 2.5 Бангалорських принципів передбачає необхідність усунення судді від участі від розгляду справи у випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Бангалорські принципи представляють собою документ, який має велику потенційну цінність не тільки для судових органів всіх країн, а й для широкої громадськості і тих, хто прагне до забезпечення надійної основи для бездоганної чесності судових органів в усьому світі. Зазначені принципи були прийняті в цілях забезпечення компетентності, незалежності та неупередженості судових органів, що є необхідним для виконання судами своєї ролі з підтримки конституціоналізму та правопорядку.

З урахуванням доводів Лєбєдєва О.С ОСОБА_2 про те, що при винесенні ухвали про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами головуючим суддею Чечот А.А. висловлювалася думка щодо обставин справи, у стороннього спостерігача може викликати сумніви в неупередженості судді, тому заява про відвід підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 35, 75, 76, 80-82 КПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Чечот А.А. – задовольнити.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 29 квітня 2020 року о 11 годині 00 хвилин.

Головуючий:

Судді: