Вирок № 88999765, 24.04.2020, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/1248/20

Провадження № 1-кп/589/609/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2020 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Прачук О .В.,

з участю секретаря судового засідання Антонян М .В.,

прокурора - Лимар Р. А.,

захисника - Клюєва А. В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Шостка Сумської області, громадянина України, освіта повна вища, одруженого, начальника відділу збуту КП ШКЗ «Імпульс», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Не пізніше 24.02.2020 ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно- небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, придбав вибухову речовину - порох, вагою 50 кг, та почав її зберігати без передбаченого законом дозволу у не встановленому в ході досудового розслідування місці та в автомобілі ВАЗ-2106, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2

04.02.2020, перебуваючи у приміщенні Шосткинського казенного заводу «Імпульс» по вул. Заводська, 41 у м. Шостка Сумської обл., під час особистої зустрічі з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що порох є вибуховою речовиною та не може перебувати у власності громадян, повідомив останньому про можливість придбання у нього зазначеної вибухової речовини вагою 50 кг.

У свою чергу ОСОБА_3 , розуміючи, що пропозиція ОСОБА_1 є незаконною, того ж дня звернувся до правоохоронних органів та у подальшому діяв під їх контролем.

17.02.2020 ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу Шосткинського міського краєзнавчого музею, що знаходиться по вул. Свободи, 53 у м. Шостка

Сумської обл., під час особистої зустрічі підтвердив ОСОБА_3 свою раніше висловлену пропозицію про придбання пороху. З цією метою у той же день о 13 год. 36 хв., ОСОБА_1 надіслав ОСОБА_3 через мобільний додаток для обміну миттєвими повідомленнями фотографію власної банківської картки для перерахування на картковий рахунок грошових коштів у сумі 6750 грн. у якості авансу за вказану вибухову речовину.

20.02.2020 ОСОБА_3 через банківський термінал, що знаходиться по вул. Степана Бандери, 40 у м. Суми , перерахував на раніше повідомлений йому ОСОБА_1 картковий рахунок № НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 6 750 грн. у якості першої частини оплати за порох вагою 50 кг.

У подальшому, 24.02.2020 близько 15 год. 50 хв., ОСОБА_1. , діючи умисно, з корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно -небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи, що порох є вибуховою речовиною, перебуваючи по

вул. Короленка , 29 у м. Шостка Сумської області , здійснив збут

пороху, вагою 50 кг, ОСОБА_3 , за що отримав від останнього

грошові кошти в сумі 39 000 грн. у якості другої частини оплати за вказані

вище дії.

Згідно з висновками вибухо-технічних експертиз, проведених

експертами Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, речовина, яку 24.02.2020 ОСОБА_1. збув ОСОБА_3 , та яка того ж дня була вилучена під час обшуку автомобіля останнього, є нітроцелюлозним порохом та відноситься до вибухових речовин.

Обвинувальний акт надійшов до суду з угодою про визнання винуватості від 21.04.2020 року, згідно якої сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, беззастережного визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення та взяття обвинуваченим на себе обов`язку сумлінно співпрацювати, а саме: не лише правдиво та повною мірою відповідати на всі поставлені питання, а й добровільно надавати всю відому інформацію у кримінальному провадженні №42020200350000003 від 04 лютого 2020 року та не замовчувати відомі йому факти щодо вчинення кримінального правопорушення.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 450 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 7 650 грн.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив затвердити вказану угоду.

Обвинувачений ОСОБА_1 також просив затвердити угоду, зазначив, що суть обвинувачення йому зрозуміла, він повністю визнає свою вину та вчинив вказаний злочин за зазначених в обвинувальному акті обставин, наслідки укладення угоди розуміє, угода укладена ним добровільно, без будь-якого тиску, впливу, погроз щодо нього або обіцянок. Пояснив, що вказаний порох він придбав у іншої фірми і цей порох міг використовуватись лише для патронів для полювання чи стендової стрільби. Також зазначив, що дуже шкодує про вчинене, картає себе за свій вчинок, в подальшому подібного не допустить.

Захисник підтримав позицію прокурора та обвинуваченого щодо затвердження угоди про визнання винуватості.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного:

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним.

Згідно ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок чого шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Обвинувачений беззастережно визнав свою провину у інкримінованому йому злочині та підтвердив, що він дійсно вчинив злочин за наведених вище обставин.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений розуміє права, визначені п.п.1-4 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, взяті на себе зобов`язання, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наслідки її невиконання.

Суд переконався, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання. Своїми підписами обвинувачений та захисник підтвердили обізнаність з умовами угоди та наслідками її укладення.

Факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 злочину суд вважає доведеним, а його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України як придбання, зберігання та збут вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином , особу обвинуваченого, який раніше не судимий, виключно позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, дисциплінарних стягнень не має, до адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , також суд враховує пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

До пом`якшуючих покарання обставин, суд, згідно ст. 66 КК України, відносить визнання обвинуваченим вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи обвинуваченого, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгоджених сторонами виду та міри покарання із застосуванням ст. 69 КК України, перейшовши до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті ч. 1 ст. 263 КК України, у виді штрафу у розмірі 450 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та буде цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину і особі обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості.

Клопотань щодо запобіжного заходу суду заявлено не було.

Підтвердження наявності речових доказів суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати по справі покласти на обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 21 квітня 2020 року, укладену між прокурором військової прокуратури Сумського гарнізону старшим лейтенантом юстиції Лимар Романом Анатолійовичем та обвинуваченим ОСОБА_1 за участю захисника Клюєва А. В.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 статті 263 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 450 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 7 650 грн .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 18 213 грн 16 к. в рахунок відшкодування вартості проведення вибухо-технічних експертиз.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шосткинський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області О.В.Прачук