Вирок № 88998482, 28.04.2020, Рубіжанський міський суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2020 425/1200/20

1-кп/425/354/20

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді М`якінченко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Степанцової О.О.,

прокурора Безденежного В. Ю.,

представника ПАТ «Укртелеком» Харківська філія Тюлєнєва С.В.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Рубіжанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рубіжне, Луганської області, громадянина України, що має середню освіту, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, офіційно не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого:

- 04.08.2005 Рубіжанським МС за ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 289, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

- 10.11.2005 Рубіжанським МС за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України остаточно призначено 3 роки 2 місяці позбавлення волі;

- 22.11.2011 Рубіжанським МС за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

- 23.07.2012 Рубіжанським МС за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі на підставі ст. 71 КК України призначено 2 роки 8 місяців позбавлення волі;

- 14.07.2016 Рубіжанським МС за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу 850 гривень;

- 01.10.2019 Рубіжанським МС за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу 850 гривень

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ст. 360 КК України, -

Встановив:

Відповідно до обвинувального акту:

Епізод № 1

03квітня 2020 року, приблизно о 15 год. 30 хв.,більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_1 , маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, повторно, заздалегідь підготувавшись, взявши із собою налобний ліхтарик та ножиці по металу, шляхом вільного доступу потрапив до підвального приміщення буд. АДРЕСА_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно, з корисливих мотивів, діючи повторно, перерізав ножицями по металу кабелі марки ТППеп 50х2х0,4 довжиною 13 метрів вартістю 886,19 гривень та ТППеп 10х2х0,4 довжиною 15 метрів, вартістю 236,40 гривень, які перебувають на балансі Харківської філії ПАТ «Укртелеком», загальна вартість за які, відповідно довідки наданої Харківською філією ПАТ «Укртелеком» склала 1122,59 гривень, після чого покинув місце вчинення злочину з викраденим майном, яким розпорядився на власний розсуд, в результаті чого своїми діями заподіяв Харківській філії ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на вказану суму.

Дії обвинуваченого кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно. З даною кваліфікацією суд погоджується.

Епізод № 2

Крім того, 03 квітня 2020 року, приблизно о 15 год. 30 хв., більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_1 , маючи умисел на пошкодження кабельної лінії зв`язку перебуваючи у підвальному приміщенні буд. АДРЕСА_2 , усвідомлюючи, що пошкодження діючої кабельної лінії зв`язку призведе до припинення зв`язку, незаконно, умисно, шляхом перерізання ножицями по металу, вчинив крадіжку кабелів ТППеп 50х2х0,4 довжиною 13 метрів та кабелю ТППеп 10х2х0,4 довжиною 15 метрів, які перебувають на балансі Харківської філії ПАТ «Укртелеком», які виконують функції міжміського зв`язку, що припинило постачання послуг міжміського телефонного зв`язку для 11 абонентів та послуг Інтернету для 3 абонентів цього будинку на 64 години.

Дії обвинуваченого кваліфіковано за ст. 360 КК України, тобто як умисне пошкодження кабельної лінії зв`язку, що спричинило тимчасове припинення зв`язку. З даною кваліфікацією суд погоджується.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винність в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ст. 360 КК України, визнав у повному обсязі, просив затвердити угоду про примирення. Представник потерпілого Тюлєнєв С.В. також просив затвердити угоду про примирення. Прокурор не заперечував проти розгляду та затвердження угоди про примирення.

22.04.2020 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та представником потерпілого Тюлєнєвим С.В. було укладено угоду про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України.

Згідно до ч. 3 ст. 314 КПК України, в підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду про примирення.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно до ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Злочини, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним, віднесені, відповідно до ст. 12 КК України, до злочинів середньої тяжкості.

Судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє положення ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид та міру покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Обвинувачений ОСОБА_1 та представник потерпілого заявили, що цілком розуміють наслідки угоди, передбачені ст. 473 КПК України, в тому числі щодо оскарження вироку. Наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_1 роз`яснені.

Судом встановлено, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КК України та КПК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Узгоджені сторонами вид та міра покарання за ч.2 ст. 185 КК України у виді 2(двох) років позбавлення волі, за ст. 360 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 2(двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити від відбуття покарання з випробуванням.

На підставі ст. 71, ч. 3, ст. 72 КК України – покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян 850 гривень, призначене вироком Рубіжанського міського суду від 01.10 2019, виконувати самостійно.

Обвинувачений ОСОБА_1 та представник потерпілого погоджуються на призначення узгодженого покарання ч.2 ст. 185 КК України у виді 2(двох) років позбавлення волі, за ст. 360 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 2(двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити від відбуття покарання з випробуванням.

На підставі ст. 71, ч.3, ст. 72 КК України – покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян 850 гривень, призначене вироком Рубіжанського міського суду від 01.10 2019, виконувати самостійно та просили призначити зазначене покарання. Прокурор не заперечував проти вказаного покарання. Обвинувачений ОСОБА_1 також не заперечував проти вказаного покарання.

Положення ст. 473 КПК України обвинуваченому та представнику потерпілого зрозумілі, наслідки укладання та затвердження угоди про примирення їм відомі (в тому числі щодо апеляційного та касаційного оскарження, відмова від здійснення прав, передбачених ст. 474 КПК України, для потерпілого – змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди, в подальшому вимагати притягати обвинувачену за відповідне кримінальне правопорушення до кримінальної відповідальності). За згодою сторін матеріальна шкода, завдана злочином повинна бути відшкодована обвинуваченим протягом року з дня ухвалення угоди, перерахувавши на користь Харківської філії ПАТ «Укртелеком» грошові кошти у сумі 1122, 59 грн.

Підстав для відмови в затвердженні угоди, відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення між представником потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 ,

Суд, вважає необхідним обвинуваченого ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненою повторно, та визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 360 КК України, тобто в умисному пошкодженні кабельної лінії зв`язку, що спричинило тимчасове припинення зв`язку, та призначити останньому узгоджені сторонами та зазначені вище вид та міру покарання.

Процесуальні витрати у розмірі 2615 грн. 20 коп. стягнути з обвинуваченого .

Питання про долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Керуючись ст. ст. 368, 468, 469, 471, 473- 475 КПК України, суд, -

ОСОБА_3 :

Угоду про примирення від 22.04.2020 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та представником потерпілого Тюлєнєвим С.В.- затвердити.

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185, ст. 360 КК України.

Призначити ОСОБА_1 узгоджене сторонами покарання за ч.2 ст. 185 КК України у виді 2(двох) років позбавлення волі

за ст. 360 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 2(двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбуття покарання з випробуванням строком на 2 роки .

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ст. 71, ч.3, ст. 72 КК України – покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян 850 гривень, за вироком Рубіжанського міського суду від 01.10 2019, виконувати самостійно.

Зняти арешт, накладений ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 09.04.2020 року, з речового доказу, а саме кабелю марки ТППеп 50х2х0,4 довжиною 13 метрів кабелю ТППеп 10х2х0,4 довжиною 15 метрів, які перебувають на балансі Харківської філії ПАТ «Укртелеком», який передано на відповідальне зберігання під схоронну розписку представнику потерпілого Харківська філія ПАТ «Укртелеком» ОСОБА_4 , та залишити потерпілому – ПАТ «Укртелеком» на зберігання до відшкодування шкоди обвинуваченим, після чого передати обвинуваченому під розписку.

Речові докази, а саме:

- ножиці по металу, налобний ліхтарик, два фрагменти кабелю, експериментальні зрізи, які передано на зберігання до камери речових доказів Рубіжанського ВП ГУНП – знищити.

Вирок може бути оскаржено з урахуванням положень ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.

Суддя: Н.В. М`якінченко